04.11.2013 Справа № 756/11308/13-к

Унікальний №756/11308/13-к

Провадження № 1-кп/756/482/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2013 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Прудніка О.А.

при секретарі Левіт Д.І.

з участю прокурора Павловської О.А.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження /ЄРДР №12013110050002425/ за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України

В С Т А Н О В И В:

11.02.2013 року, близько 08 год. 50 хв., під час перебування за адресою: м Київ, вул. Макіївська, 8, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, а саме за попередньою змовою з особою матеріали провадження відносно якої виділені в окреме провадження.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою з особою матеріали провадження відносно якої виділені в окреме провадження, того ж дня, в той же час, перебуваючи на території ТОВ “Житлосервіс Груп”, за адресою: м Київ, вул. Макіївська, 8, ОСОБА_2 спільно з чоловіком, матеріали провадження відносно якого виділені в окреме провадження, зірвали з парапету п’ятнадцять оцинкованих металевих профільних листів, вартістю 123 грн. кожен, загальною вартістю 1845 гривень, що належали ТОВ “Житлосервіс Груп”, після чого, взявши дані оцинковані металеві листи ОСОБА_2 та чоловік матеріали провадження відносно якого виділені в окреме провадження, направились з вищевказаним таємно викраденим чужим майном до пункту здачі металобрухту з метою їх подальшого продажу та отримання грошей.

Виконавши всі дії, які ОСОБА_2 та чоловік, матеріали провадження відносно якого виділені в окреме провадження, вважали необхідними для викрадення чужого майна, свій злочинний умисел до кінця не довели з причин, які не залежали від їх волі, так як були затримані працівниками міліції з викраденим майном.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій та кримінального  правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю і дав суду показання, які відповідають встановленим обставинам, підтвердивши події викладені у обвинувальному акті, доповнивши, що він вчинив дії, які йому інкримінують не обдумавши їх наслідки, на теперішній час шкодує за свій вчинок та те, що сталося. У вчиненому він кається, просить суворо не карати, врахувати його щире каяття, обіцяючи більш кримінальних правопорушень не вчиняти. При цьому, обвинувачений також зазначив, що 11.02.2013 року, близько 08 год. 50 хв., під час перебування на території ТОВ “Житлосервіс Груп” за адресою: м Київ, вул. Макіївська, 8, він разом з ОСОБА_3 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) вирішили таємно викрасти чуже майно, а саме 15 оцинкованих металевих листів. При цьому, вони вдвох з ОСОБА_3 зірвали з парапету 15 оцинкованих металевих листів, що належали ТОВ “Житлосервіс Груп”, після чого, взявши дані таємно викрадені оцинковані профільні металеві листи, вони вдвох з ОСОБА_3, направлялись до пункту здачі металобрухту з метою їх подальшого продажу та отримання грошей, однак розпорядитись викраденим вони не змогли, так як були затримані працівниками міліції з викраденим майном.

Найменування, кількість та вартість викраденого ним майна, зазначені у обвинувальному акті, він не оспорює та визнає повністю.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини провадження стосовно висунутого обвинувачення і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, та роз'яснивши їм положення ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним допит свідків та дослідження інших доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

При цьому, згідно ст. 337 КПК України розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах висунутого йому обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Показання обвинуваченого дані під час судового розгляду про обставини вчинення ним вищезазначеного кримінального правопорушення з визнанням у повному обсязі своєї вини у висунутому йому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об’єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, оскільки він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального  правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був викритий та затриманий фактично на місці кримінального  правопорушення.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому у відповідності зі ст.ст. 65, 66 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне  правопорушення не було доведено до кінця, особу винного та дані, що його характеризують, його ставлення до вчиненого ним діяння та подій, що відбулися, їх наслідків, сімейні обставини, матеріальне становище, його вік, стан здоров’я з урахуванням перебування під НДД наглядом з 11.11.2006 року, повне визнання своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, що він вважається не судимим, що викрадене майно було повернуто потерпілій стороні, відсутність обставин, що відповідно до ст. 67 України обтяжують покарання та враховуючи позицію прокурора стосовно призначення обвинуваченому покарання непов’язаного з позбавленням волі, приходить до висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання, з врахуванням вимог ст.ст. 68, 691 КК України, у виді позбавлення волі в межах санкції визначеної частини статті кримінального закону з застосуванням ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки на думку суду його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, при цьому саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України звільнення від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на 1 рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Речові докази - 15 оцинкованих металевих листів переданих на зберігання представнику ТОВ “Житлосервіс Груп” залишити в розпорядженні власника ТОВ “Житлосервіс Груп”.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: