24.10.2013 Справа № 756/12211/13-к
Провадження № 1-кп/756/506/13
Унікальний 756/12211/13-к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 жовтня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Прудніка О.А.
при секретарі Іванові В.О.
з участю прокурора Жебської І.О.
потерпілої ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження /ЄРДР №12012110050000605/ по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 1) 20.11.2003 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України до 1 року позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 2) 01.06.2004 року Шевченківським районним судом м.Києва за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 3) 29.06.2005 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі; звільненого з кримінально-виконавчої установи 13.10.2006 року умовно-достроково з невідбутим строком покарання 1 рік, 1 місяць, 19 днів; 4) 16.06.2009 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; звільненого з кримінально-виконавчої установи 18.05.2011 року умовно-достроково з невідбутим строком покарання 9 місяців, 3 дні; 5) 02.04.2013 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
встановив:
24 лютого 2012 року, близько 13 год. 02 хв., ОСОБА_3 перебуваючи в приміщенні нотаріальної контори, що розташована за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, 12, побачив у шафі приватного нотаріуса ОСОБА_1, фотоапарат марки “Саnоn Е0S 600D”, який належав останній. В цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна.
При цьому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно викрав з шафи приватного нотаріуса ОСОБА_1 чуже майно, а саме фотоапарат марки “Саnоn Е0S 600D”, вартістю 8000 гривень, після чого залишив приміщення нотаріальної контори, спричинивши потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на вказану суму - 8000 гривень. У подальшому викраденим майном ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд.
Крім цього, 22 липня 2013 року, близько 19 год. 05 хв., ОСОБА_3 перебуваючи в приміщенні магазину “Перехресток”, який розташований за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, 20, побачив в ячейці №21 для зберігання майна покупців вказаного магазину, сумку жіночу, що належить ОСОБА_4. В цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна.
При цьому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 підійшов до ячейки № 21, відкрив її ключем, який взяв в іншій ячейці, та з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно викрав чуже майно, а саме сумку жіночу, вартістю 430 гривень, в середині якої знаходилися перепустка на роботу (колл-центр Сушія), платіжна картка КБ “Приватбанк”, видані на ім'я ОСОБА_4, дисконтна картка “Брокард” на знижку 5%, чехол для парасольки, які для потерпілої матеріальної цінності не представляють, в'язка з ключами в кількості 2 штук, загальною вартістю 25 гривень, помада, вартістю 10 гривень, косметичний тональний коректор, вартістю 15 гривень, освіжувач подиху, вартістю 12 гривень, дві булочки, вартістю 1 гривня 50 копійок кожна, на загальну суму 3 гривні, сирок плавлений, вартістю 5 гривень, з якими одразу вийшов із приміщення магазину, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 500 гривень. У подальшому викраденим майном ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України визнав повністю і дав суду показання, які відповідають встановленим обставинам, підтвердивши події викладені у обвинувальному акті, доповнивши, що він вчинив дії, які йому інкримінують не обдумавши їх наслідки, на теперішній час шкодує за свої вчинки та те, що сталося. У вчиненому він кається, просить суворо не карати, врахувати його щире каяття, обіцяючи більш кримінальних правопорушень не вчиняти. При цьому, обвинувачений також зазначив, що 24 лютого 2012 року, близько 13 год. 02 хв., перебуваючи в приміщенні нотаріальної контори, що розташована за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, 12, він побачив в шафі приватного нотаріуса фотоапарат марки “Саnоn Е0S 600D”. В цей момент він вирішив таємно викрасти зазначений фотоапарат. При цьому, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, він таємно викрав фотоапарат марки “Саnоn Е0S 600D”, вартістю 8000 гривень, після чого залишив приміщення нотаріальної контори та у подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Крім цього, 22 липня 2013 року, близько 19 год. 05 хв., перебуваючи в приміщенні магазину “Перехресток”, який розташований за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, 20, він побачив в ячейці №21 для зберігання майна покупців вказаного магазину, сумку жіночу, що належала потерпілій. В цей момент він вирішив таємно викрасти зазначену чужу сумку. При цьому, він підійшов до ячейки №21, відкрив її ключем, який взяв в іншій ячейці, та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав чуже майно, а саме сумку жіночу, вартістю 430 гривень, в середині якої знаходилися перепустка на роботу (колл-центр Сушія), платіжна картка КБ “Приватбанк”, видані на ім'я ОСОБА_4, дисконтна картка “Брокард”, чехол для парасольки, в'язка з ключами в кількості 2 штук, загальною вартістю 25 гривень, помада, вартістю 10 гривень, косметичний тональний коректор, вартістю 15 гривень, освіжувач подиху, вартістю 12 гривень, дві булочки, вартістю 1 гривня 50 копійок кожна, на загальну суму 3 гривні, сирок плавлений, вартістю 5 гривень, з якими одразу вийшов із приміщення магазину. У подальшому викраденим майном він розпорядився на власний розсуд. Під час досудового розслідування викрадене майно у ОСОБА_4 було повернуто потерпілій працівниками міліції.
Найменування, кількість та вартість викраденого ним майна, зазначені у обвинувальному акті, а також заявлений цивільний позов він не оспорює та визнає повністю.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини провадження стосовно висунутого обвинувачення і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, та роз'яснивши їм положення ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих фактичних обставин провадження, цивільного позову, які ніким не оспорюються.
При цьому, згідно ст. 337 КПК України розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах висунутого йому обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Показання обвинуваченого дані під час судового розгляду про обставини вчинення ним вищезазначених кримінальних правопорушень з визнанням у повному обсязі своєї вини у висунутому йому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об’єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у повторному, таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому у відповідності зі ст.ст. 65, 66 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених діянь, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та дані, що його характеризують, його відношення до подій, що відбулися, їх наслідків, його вік, матеріальне становище, стан здоров’я, наявні захворювання, що обвинувачений на психоневрологічному чи наркологічному обліках не перебуває, в судовому засіданні дав негативну оцінку своїм діям, повне визнання своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, що за місцем проживання він характеризується формально позитивно, сімейні обставини, стан здоров’я його матері, що викрадене у потерпілої ОСОБА_4 майно було повернуто останній під час досудового розслідування у зв’язку з чим вона матеріальних претензій не має, а також обставину, яка згідно ст.67 КК України обтяжує покарання - рецидив злочинів, оскільки він раніше засуджувався за ст. 309 КК України, що діяння обвинуваченого кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 12 КК України віднесені до кримінальних правопорушень середньої тяжкості, та враховуючи позицію прокурора стосовно призначення обвинуваченому покарання пов’язаного з ізоляцією від суспільства, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції визначеної частини статті кримінального закону, оскільки на думку суду його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства.
При цьому, суд вважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Оскільки ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення у період відбування покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 02.04.2013 року, яким було визначено відповідно до ст. 75 КК України випробування з іспитовим строком 2 роки, при визначенні остаточного покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ст. 71 КК України.
За встановлених обставин, враховуючи положення ст.ст. 22, 1166 ЦК України, цивільний позов ОСОБА_1 стосовно відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 8000 гривень на думку суду підлягає задоволенню, як такий, що знайшов своє належне підтвердження під час судового слідства та повністю визнаний обвинуваченим.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71, ч.3 ст. 78 КК України до призначеного ОСОБА_3 покарання частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Оболонського районного суду м. Києва від 02.04.2013 року за ч. 2 ст. 309 КК України, у виді позбавлення волі, остаточно визначивши покарання за сукупністю вироків у виді 4 років позбавлення волі, з відбуттям у кримінально виконавчій установі.
Відповідно до вимог ст. 72 КК України, строк покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання 24.07.2013 року.
Запобіжний захід ОСОБА_3 - тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління ДПтСУ в м.Києві та Київській області залишити попереднім до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 8000 гривень на користь ОСОБА_1.
Речові докази: СД диски залишити зберігатись при справі, жіночу сумку з особистими речами передану на зберігання потерпілій ОСОБА_4 залишити в розпорядженні власниці.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: