21.10.2013 Справа № 756/11374/13-к

Провадження 1-кп/756/485/13

756/11374/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Прудніка О.А.

при секретарі Приходько Є.С.

з участю прокурорів Дідківської Т.А., Грицака О.В., Клюге І.Г.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження /ЄРДР №12012110050001520/ по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, кв, 19, раніше судимого: 23.06.2006 року Оболонським районним судом м.Києва за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 187 КК України до 4 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки; згідно постанови від 15.11.2006 року Оболонським районним судом м. Києва звільнення від відбування визначеного покарання з іспитовим строком на підставі ст. 78 КК України було скасовано та замінено на позбавлення волі строком на 4 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 186 КК України

встановив:

10.09.2006 року, ОСОБА_2 знаходився в квартирі № 142, по вул. Г.Дніпра, 15, в м. Києві в гостях у ОСОБА_3, де також знаходились ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Після вживання, у приміщенні кухні даної квартири, пляшки горілки місткістю 0,25 л, ОСОБА_5, ОСОБА_6, а потім ОСОБА_4 пішли в кімнату спати. В цей момент у ОСОБА_2, виник злочинний умисел, спрямований на повторне, викрадення чужого майна.

При цьому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне, викрадення чужого майна, ОСОБА_2 через певний час зайшов до кімнати, де відпочивали ОСОБА_5 і ОСОБА_6, та витягнув з-під подушки, на якій спав ОСОБА_6, його штани. У цей час дії ОСОБА_2 були викриті ОСОБА_4, який на той час також відпочивав у вказаній кімнаті, який запитав ОСОБА_2, що він робить, та чи клав він штани під подушку. Однак ОСОБА_2 не звертаючи увагу на слова свідка ОСОБА_4, та утримуючи при собі викрадене майно, а саме штани, вийшов з вказаної кімнати та направився на кухню, де знаходився ОСОБА_3. У присутності ОСОБА_3, обвинувачений ОСОБА_2 перевірив кишені штанів, звідки повторно, відкрито викрав мобільний телефон "Нокіа-3250", вартістю 1885 гривень, з сім-карткою мобільного оператора "Київстар", вартістю 50 гривень, який він поклав до себе в кишеню.

Після цього, продовжуючи свої злочинні дії та усвідомлюючи, що його дії викритті свідком ОСОБА_3, обвинувачений ОСОБА_2 пройшов у ванну кімнату та повторно, відкрито викрав звідти кросівки "Атлетик", вартістю 180 гривень, які належали ОСОБА_6, які одягнув собі на ноги, а на їхньому місці залишив свої. У цей момент ОСОБА_3 запитав у ОСОБА_2 навіщо він викрав кросівки. На це ОСОБА_2 відповів, що вони кращі чим його та утримуючи при собі викрадене майно, а саме: мобільний телефон "Нокіа-3250", вартістю 1885 гривень, в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора "Київстар", вартістю 50 гривень, з місця вчинення злочину втік, а викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд. Внаслідок вказаного правопорушення ОСОБА_2 завдав ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 2115 гривень.

Крім цього, 02.12.2006 року, близько 22 год., ОСОБА_2 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 14, біля магазину (без назви), зустрів раніше знайомого ОСОБА_7, з яким почав розпивати спиртні напої. Згодом ОСОБА_2 та ОСОБА_7 пішли до магазину "Велика Кишеня" та по дорозі зустріли ще одного знайомого ОСОБА_8. Придбавши горілку, ОСОБА_7 запропонував розпити її у нього вдома, за адресою: АДРЕСА_1, так як вдома нікого немає. Після чого вони трьох продовжили розпивати спиртні напої у ОСОБА_7 вдома, за вище зазначеною адресою.

При цьому, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, умисно, протиправно, ОСОБА_2 під приводом відлучення до ванної кімнати, таємно викрав з приміщення квартири №125, по вул. Богатирській, 14, чуже майно, а саме два мобільні телефони: "Самсунг Е330", вартістю 250 гривень, з сім-карткою мобільного оператора "Київстар", вартістю 50 гривень, та "Самсунг С230", вартістю 400 гривень, з сім-карткою мобільного оператора "Київстар" вартістю 50 гривень, золоті сережки вагою 2г, вартістю 200 гривень, золоте кільце вагою 2г, вартістю 210 гривень та позолочені сережки вартістю 90 гривень, які належали ОСОБА_9, чим завдав останній матеріальну шкоду на загальну суму 1250 гривень, після чого з місця вчинення злочину втік, а викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, 29.01.2013 року, близько 17 год., ОСОБА_2 зайшов до салону маршрутного таксі №485, яке рухалось від житлового масиву “Троєщина” в напрямку житлового масиву “Оболонь”, в м.Києві. Коли маршрутне таксі зупинилось напроти супермаркету "Вест Лайн", по пр. Г.Сталінграду, 27-в, в м. Києві, до салону маршрутного таксі зайшла ОСОБА_10, яка тримала в руках жіночу сумку та декілька пакетів. В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна.

При цьому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2В, умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, відкрив замок сумки, яка належить ОСОБА_10, та повторно, таємно викрав з сумки чуже майно, а саме два мобільних телефони "Нокіа 5800", загальною вартістю 3000 гривень, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму. В подальшому ОСОБА_2 вийшов з салону маршрутного таксі на кінцевій зупинці біля ст. метро "Г.Дніпра" та продав викрадені мобільні телефони на ринку "Оболонь", по вул. Г.Дніпра, 41, двом невстановленим, досудовим розслідуванням, особам жіночої статі по 200 гривень за кожен мобільний телефон, а отримані гроші витратив на власні потреби.

Крім цього, 07.03.2013 року, близько 19 год., ОСОБА_2 на житловому масиві "Троєщина" зайшов до салону маршрутного таксі № 485, яке рухалось в напрямку житлового масиву “Оболонь” в м.Києві. В салоні маршрутного таксі під час руху ОСОБА_2 побачив раніше йому незнайому ОСОБА_11, яка сиділа на сидінні та на плечі якої висіла сумка, пряжка якої спустилась з плеча. В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна.

При цьому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2В, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, доїхавши до кінцевої зупинки по вул. Г.Дніпра, в м. Києві, зняв з плеча ОСОБА_11 ремінець сумки та повторно, таємно викрав чуже майно, а саме сумку з речами потерпілої, після чого вийшов з салону маршрутного таксі раніше ніж потерпіла ОСОБА_11 та пішов у двори будинків, де перевірив наявні в сумці речі, в якій також знаходились гроші в сумі 700 гривень, документи, які матеріальної цінності не становлять, косметичка, яка матеріальної цінності не становить, прилад для вимірювання тиску, вартістю 300 гривень, окуляри для корекції зору, вартістю 270 гривень. В наслідок зазначеного викрадення чужого майна, ОСОБА_2 спричинив потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 1270 гривень. В подальшому сумку з документами та приладом для вимірювання тиску ОСОБА_2 викинув, а викрадені гроші витратив на власні потреби.

Крім цього, 17.03.2013 року, близько 09 год., ОСОБА_2, перебуваючи на ринку ТОВ "Явір 95", який розташований поряд зі станцією метро "Мінська", в м.Києві, побачив ОСОБА_12, в боковій кишені якого знаходився мобільний телефон "Айфон 4". В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна.

При цьому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно викрав із сумки ОСОБА_12 чуже майно, а саме, мобільний телефон "Айфон 4", вартістю 5000 гривень, чим завдав останньому матеріальну шкоду на вказану суму, після чого направився до виходу із ринка. В подальшому, ОСОБА_2 викрадений мобільний телефон продав, а отриманими грошима розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, 08.04.2013 року, близько 09 год., ОСОБА_2 проходив біля будинку №5, по вул. Прирічній, в м. Києві, де на лавочці побачив жіночу сумку, яка належить ОСОБА_13. В цей момент у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна.

При цьому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно викрав жіночку сумку, в якій знаходились: паспорт громадянина України, пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_13, 2 ощадні книжки, записна книжка, футляр для окулярів, манікюрний набір, які матеріальної цінності не становлять, гаманець з грошима в сумі 2400 гривень, чим завдав ОСОБА_13 матеріальну шкоду на вказану суму, після чого забрав з сумки гроші, сумку викинув, а гроші витратив на власні потреби.

Крім цього, 06.05.2013 року, близько 20-21 год., ОСОБА_2 перебуваючи за адресою: м.Київ, вул. Прирічна, навпроти церкви, на спортивному майданчику, помітив ОСОБА_14, яка займалась спортивними вправами і її сумка в цей час знаходилась поруч. В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна.

При цьому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 з корисливих мотивів, дочекавшись та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно викрав із сумки ОСОБА_14 мобільний телефон "Fly", вартістю 800 грн., чим завдав останній матеріальну шкоду на суму 800 гривень, після чого з місця вчинення злочину пішов та викрадений мобільний телефон продав, а отриманими грошима розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, 13.05.2013 року, близько 17 год., ОСОБА_2, перебуваючи поряд зі станцією метро "Мінська", в м.Києві, зайшов до салону тролейбусу № 24, який слідував у бік кінцевої зупинки. На зупинці "Прирічна" до салону тролейбусу № 24, зайшла ОСОБА_15, яка тримала у своїх руках сумку, яка була розстібнута, так як ОСОБА_15 розраховувалась за проїзд, в середині якої ОСОБА_2 побачив мобільний телефон "НТС". В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна.

При цьому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно викрав із сумки ОСОБА_15 мобільний телефон "НТС", вартістю 5000 гривень, чим завдав останній матеріальну шкоду на вказану суму, після чого вийшов з салону тролейбусу. В подальшому ОСОБА_2 викрадений мобільний телефон продав, а отриманими грошима розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, 18.05.2013 року, близько 16 год., ОСОБА_2 перебуваючи на ринку ТОВ "Явір 95", що розташований за адресою: м. Київ, вул. Тимошенка, 14, біля станції метро Мінська, побачив ОСОБА_16, у якого із задньої кишені шортів виглядав мобільний телефон "Айфон 5". В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна.

При цьому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 з корисливих мотивів, дочекавшись та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно викрав із задньої кишені шортів ОСОБА_16, мобільний телефон "Айфон 5", вартістю 8000 гривень, чим завдав останньому матеріальну шкоду на вказану суму, після чого з місця вчинення злочину пішов та викрадений мобільний телефон продав, а отриманими грошима розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, 18.05.2013 року, близько 12 год., ОСОБА_2 знаходився на ринку "Оболонь" по вул. Г.Дніпра, 41, м.Києва, побачив ОСОБА_17, яка після розмови поклала до своєї сумки мобільний телефон "Айфон 5". В цей момент у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна.

При цьому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до ОСОБА_17, та поки вона вибирала продукти харчування, повторно, таємно викрав з сумки потерпілої мобільний телефон "Айфон 5", вартістю 7000 гривень, чим завдав останній матеріальну шкоду на вказану суму. В подальшому ОСОБА_2 пішов у напрямку ст. метро "Г.Дніпра", де продав викрадений мобільний телефон, а отриманими грошима розпорядився на власний розсуд.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій та кримінальних  правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю і дав суду показання, які відповідають встановленим обставинам, підтвердивши події викладені у обвинувальному акті, доповнивши, що він вчинив дії, які йому інкримінують не обдумавши їх наслідки, на теперішній час шкодує за свої вчинки та те, що сталося. У вчиненому він кається, просить суворо не карати, врахувати його щире каяття, обіцяючи більш кримінальних правопорушень не вчиняти. При цьому, обвинувачений також зазначив, що 10.09.2006 року, він знаходився в квартирі № 142, по вул. Г.Дніпра, 15, в м. Києві в гостях у ОСОБА_3, де також знаходились ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Після вживання, у приміщенні кухні даної квартири, пляшки горілки місткістю 0,25 л, ОСОБА_5, ОСОБА_6, а потім ОСОБА_4 пішли в кімнату спати. В цей момент він вирішив викрасти чуже майно. При цьому, через певний час він зайшов до кімнати, де відпочивали ОСОБА_5 і ОСОБА_6, та витягнув з-під подушки, на якій спав ОСОБА_6, його штани. У цей час ОСОБА_4, який на той час також відпочивав у вказаній кімнаті, запитав у нього, що він робить, та чи клав він /ОСОБА_2В./ штани під подушку. Однак не звертаючи увагу на заперечення та слова свідка ОСОБА_4, та утримуючи при собі викрадене майно, а саме штани, він вийшов з вказаної кімнати та направився на кухню, де знаходився ОСОБА_3. У присутності ОСОБА_3, він перевірив кишені штанів, звідки відкрито викрав мобільний телефон "Нокіа-3250", вартістю 1885 гривень, з сім-карткою мобільного оператора "Київстар", вартістю 50 гривень, який він поклав до себе в кишеню.

Після цього, усвідомлюючи, що його дії були викритті свідком ОСОБА_3, він пройшов у ванну кімнату та відкрито викрав звідти кросівки "Атлетик", вартістю 180 гривень, які належали ОСОБА_6, які одягнув собі на ноги, а на їхньому місці залишив свої. У цей момент ОСОБА_3 запитав у нього навіщо він викрав кросівки. На це він відповів, що вони кращі чим його та тримаючи при собі чуже майно, а саме: мобільний телефон "Нокіа-3250", з сім-карткою мобільного оператора "Київстар", з місця події пішов, а викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, 02.12.2006 року, близько 22 год., він перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 14, біля магазину (без назви), зустрів раніше знайомого ОСОБА_7, з яким почав розпивати спиртні напої. Згодом він та ОСОБА_7 пішли до магазину "Велика Кишеня" та по дорозі зустріли ще одного знайомого ОСОБА_8. Придбавши горілку, ОСОБА_7 запропонував розпити її у нього вдома, за адресою: АДРЕСА_1, так як вдома нікого немає. Після чого вони трьох продовжили розпивати спиртні напої у ОСОБА_7 вдома, за вище зазначеною адресою.

При цьому, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, під приводом відлучення до ванної кімнати, він таємно викрав з приміщення квартири чуже майно, а саме два мобільні телефони: "Самсунг Е330", вартістю 250 гривень, з сім-карткою мобільного оператора "Київстар", вартістю 50 гривень, та "Самсунг С230", вартістю 400 гривень, з сім-карткою мобільного оператора "Київстар" вартістю 50 гривень, золоті сережки вагою 2г, вартістю 200 гривень, золоте кільце вагою 2г, вартістю 210 гривень та позолочені сережки вартістю 90 гривень, які належали ОСОБА_9, після чого з місця вчинення злочину пішов, а викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, 29.01.2013 року, близько 17 год., він зайшов до салону маршрутного таксі №485, яке рухалось від житлового масиву “Троєщина” в напрямку житлового масиву “Оболонь”, в м.Києві. Коли маршрутне таксі зупинилось напроти супермаркету "Вест Лайн", по пр. Г.Сталінграду, 27-в, в м. Києві, до салону маршрутного таксі зайшла раніше незнайома ОСОБА_10, яка тримала в руках жіночу сумку та декілька пакетів. При цьому, він впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, відкрив замок сумки, яка належить ОСОБА_10, та таємно викрав з сумки чуже майно, а саме два мобільних телефони "Нокіа 5800", загальною вартістю 3000 гривень. В подальшому він вийшов з салону маршрутного таксі на кінцевій зупинці біля ст. метро "Г.Дніпра" та продав викрадені мобільні телефони на ринку "Оболонь", по вул. Г.Дніпра, 41, двом особам жіночої статі по 200 гривень за кожен мобільний телефон, а отримані гроші витратив на власні потреби.

Крім цього, 07.03.2013 року, близько 19 год., на житловому масиві "Троєщина" він зайшов до салону маршрутного таксі № 485, яке рухалось в напрямку житлового масиву “Оболонь” в м.Києві. В салоні маршрутного таксі під час руху він побачив раніше йому незнайому ОСОБА_11, яка сиділа на сидінні та на плечі якої висіла сумка, пряжка якої спустилась з плеча. При цьому, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, доїхавши до кінцевої зупинки по вул. Г.Дніпра, в м. Києві, він зняв з плеча ОСОБА_11 ремінець сумки та таємно викрав чуже майно, а саме сумку з речами потерпілої, після чого вийшов з салону маршрутного таксі раніше ніж потерпіла ОСОБА_11 та пішов у двори будинків, де перевірив наявні в сумці речі, в якій також знаходились гроші в сумі 700 гривень, документи, косметичка, прилад для вимірювання тиску, вартістю 300 гривень, окуляри для корекції зору, вартістю 270 гривень. В подальшому сумку з документами та приладом для вимірювання тиску він викинув, а викрадені гроші витратив на власні потреби.

Крім цього, 17.03.2013 року, близько 09 год., перебуваючи на ринку ТОВ "Явір 95", який розташований поряд зі станцією метро "Мінська", в м.Києві, він побачив ОСОБА_12, в боковій кишені якого знаходився мобільний телефон "Айфон 4". При цьому, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, він таємно викрав із сумки ОСОБА_12 чуже майно, а саме, мобільний телефон "Айфон 4", вартістю 5000 гривень, після чого направився до виходу із ринка. В подальшому, викрадений мобільний телефон він продав, а отриманими грошима розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, 08.04.2013 року, близько 09 год., він проходив біля будинку №5, по вул. Прирічній, в м. Києві, де на лавочці побачив жіночу сумку, яка належить ОСОБА_13. При цьому, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, він таємно викрав жіночку сумку, в якій знаходились: паспорт громадянина України, пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_13, 2 ощадні книжки, записна книжка, футляр для окулярів, манікюрний набір, гаманець з грошима в сумі 2400 гривень, після чого забрав з сумки гроші, сумку викинув, а гроші витратив на власні потреби.

Крім цього, 06.05.2013 року, близько 20-21 год., перебуваючи за адресою: м.Київ, вул. Прирічна, навпроти церкви, на спортивному майданчику, він помітив ОСОБА_14, яка займалась спортивними вправами і її сумка в цей час знаходилась поруч. При цьому, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, він таємно викрав із сумки ОСОБА_14 мобільний телефон "Fly", вартістю 800 грн., після чого з місця події пішов та викрадений мобільний телефон продав, а отриманими грошима розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, 13.05.2013 року, близько 17 год., перебуваючи поряд зі станцією метро "Мінська", в м.Києві, він зайшов до салону тролейбусу № 24, який слідував у бік кінцевої зупинки. На зупинці "Прирічна" до салону тролейбусу № 24, зайшла ОСОБА_15, яка тримала у своїх руках сумку, яка була розстібнута, так як ОСОБА_15 розраховувалась за проїзд, в середині якої він побачив мобільний телефон "НТС". При цьому, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, він таємно викрав із сумки ОСОБА_15 мобільний телефон "НТС", вартістю 5000 гривень, після чого вийшов з салону тролейбусу. В подальшому викрадений мобільний телефон він продав, а отриманими грошима розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, 18.05.2013 року, близько 16 год., перебуваючи на ринку ТОВ "Явір 95", що розташований за адресою: м. Київ, вул. Тимошенка, 14, біля станції метро Мінська, він побачив ОСОБА_16, у якого із задньої кишені шортів виглядав мобільний телефон "Айфон 5". При цьому, дочекавшись та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, він таємно викрав із задньої кишені шортів ОСОБА_16, мобільний телефон "Айфон 5", вартістю 8000 гривень, після чого з місця події пішов та викрадений мобільний телефон продав, а отриманими грошима розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, 18.05.2013 року, близько 12 год., він знаходився на ринку "Оболонь" по вул. Г.Дніпра, 41, м.Києва, де побачив ОСОБА_17, яка після розмови поклала до своєї сумки мобільний телефон "Айфон 5". При цьому, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, він підійшов до ОСОБА_17, та поки вона вибирала продукти харчування, таємно викрав з сумки потерпілої мобільний телефон "Айфон 5", вартістю 7000 гривень. В подальшому він пішов у напрямку ст. метро "Г.Дніпра", де продав викрадений мобільний телефон, а отриманими грошима розпорядився на власний розсуд.

Найменування, кількість та вартість викраденого ним майна, зазначені у обвинувальному акті, а також заявлений цивільний позов він не оспорює та визнає повністю.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини провадження стосовно висунутого обвинувачення і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, та роз'яснивши їм положення ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих фактичних обставин провадження, цивільного позову, які ніким не оспорюються.

При цьому, згідно ст. 337 КПК України розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах висунутого йому обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Показання обвинуваченого дані під час судового розгляду про обставини вчинення ним вищезазначених кримінальних правопорушень з визнанням у повному обсязі своєї вини у висунутому йому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об’єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у повторному, відкритому викраденні чужого майна (грабіж), ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Крім того, своїми умисними діями, які виразились у повторному, таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому у відповідності зі ст.ст. 65, 66 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених діянь, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та дані, що його характеризують, його відношення до подій, що відбулися, їх наслідків, сімейні обставини, матеріальне становище, його вік, стан здоров’я, що обвинувачений на психоневрологічному чи наркологічному обліках не перебуває, в судовому засіданні дав негативну оцінку своїм діям, а також, повне визнання своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, що за місцем проживання він характеризується позитивно, часткове відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, а також обставину, яка згідно ст.67 КК України обтяжує покарання - рецидив злочинів, оскільки він раніше засуджувався за ч.1 ст. 296 КК України, що діяння обвинуваченого кваліфіковані за ч.2 ст. 186 КК України, відповідно до ст. 12 КК України віднесені до тяжких кримінальних правопорушень, та враховуючи позицію прокурора стосовно призначення обвинуваченому покарання пов’язаного з ізоляцією від суспільства, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у межах санкцій визначених частин статей кримінального закону, оскільки на думку суду його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства.

При цьому, суд вважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Оскільки ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення у період відбування покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 23.06.2006 року, яким було визначено відповідно до ст. 75 КК України випробування з іспитовим строком 3 роки, при визначенні остаточного покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ст. 71 КК України.

За встановлених обставин, враховуючи положення ст.ст. 22, 1166 ЦК України, цивільний позов ОСОБА_14 стосовно відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 800 гривень на думку суду підлягає задоволенню, як такий, що знайшов своє належне підтвердження під час судового слідства та повністю визнаний обвинуваченим.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 71, ч.3 ст. 78 КК України до призначеного ОСОБА_2 покарання частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Оболонського районного суду м. Києва від 23.06.2006 року за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 187 КК України, у виді позбавлення волі, остаточно визначивши покарання за сукупністю вироків у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, з відбуттям у кримінально виконавчій установі.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України, строк покарання ОСОБА_2 рахувати з часу його затримання 19.06.2013 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління ДПтСУ в м.Києві та Київській області залишити попереднім до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_18 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 /ідентифікаційний код 2971220170/ в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 800 гривень на користь ОСОБА_18.

Речові докази: кросівки чорно-коричневого кольору з написом “Sport” передані на зберігання до камери зберігання речових доказів (квитанція №008386 по кримінальному провадженню №05-11213) Оболонського РУГУ МВС України в м.Києві – знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: