Справа № 2а-702/2009
Старобешівський районний суд Донецької області
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2009 року смт.Старобешеве
Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючої – судді Сазонової М.Г., при секретарі Гончаровій Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача управління Пенсійного фонду України у Старобешівському районі Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання управління Пенсійного фонду у Старобешівському районі Донецької області нарахувати щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб з 09.07.2007 року по 01.07.2009 року, стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 2467,27 грн. та зобов’язати відповідача починаючи з липня 2009 року нарахувати щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся 13.07.2009 року до суду із зазначеною вище позовною заявою до управління Пенсійного фонду у Старобешівському районі Донецької області про нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб з 09.07.2007 року по 01.07.2009 року, стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 2467,27 грн. та зобов’язати відповідача починаючи з липня 2009 року нарахувати щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб.
Ухвалою Старобешівського районного суду Донецької області від 06.08.2009 року справу призначено до судового розгляду у той же день.
Позивач на задоволенні позову наполягала з мотивів що у ньому наведені, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити відповідно до поданих заперечень.
Заслухавши сторін та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 народилась у 1934 році.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, отже, є дитиною війни в розумінні цього Закону, що також підтверджено копією посвідчення, із відміткою про статус «дитини війни». Тому суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 Закону.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року N 749-V, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" складає: з 9 липня 2007 року - 123 грн. 02 коп., з 1 жовтня 2007 року - 124 грн. 53 коп.
Таким чином, розмір невиплаченої відповідачем суми доплати до пенсії за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року складає 710 грн. 90 коп. (91 грн. 26 коп. (410 грн. 06 коп. х 23 дня/31 день) х 30 % (період з 9 липня 2007 року по 31 липня 2007 року) + 246 грн. 04 коп. (410 грн. 06 коп. х 2 місяці х 30 %) + 373 грн. 60 коп. (415 грн. 11 коп. х 3 місяці х 30 %).
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, при цьому зміни
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, наявні підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року.
Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень…
Відповідач у своїх запереченнях зазначив, що в 2008 році виплата позивачу підвищення до пенсії як дитині війни здійснювалася відповідно до положень пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: (з січня по березень 2008 року у розмірі 47 грн.) 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.
Таким чином, розмір недоплаченого позивачу підвищення до пенсії як дитині війни складає:
- розмір підвищення, який відповідачу необхідно було виплатити позивачу за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року – 1072 грн. 75 коп. (3576 грн. 16 коп. (155 грн. 16 коп. (за травень 481 грн. х 10 днів/31день) + 481 грн. (червень 2008 року) + 1446 грн. (482 грн. х 3 міс.(липень-вересень 2008 року)+ 498 грн. х 3 мес. (жовтень-грудень 2008 року) х 30%),
- розмір виплаченого відповідачем підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року - 357 грн. 62 коп. (15 грн. 52 коп. (травень 2008 року 48 грн. 10 коп. х 10 днів/ 31 день) + 48 грн. 10 коп. + 144 грн. 60 коп. (48 грн. 20 коп. х 3 міс.) + 149,40 (49 грн. 80 коп.х3 міс.))
- розмір недоплаченого позивачу підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року складає 715 грн. 13 коп . (1072 грн. 75 коп. - 357 грн. 62 коп.).
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача при нарахуванні пенсії з 1 січня 2009 року виплату підвищення до пенсії як дитині війни здійснювати відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-VI було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні. Розмір підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року цією постановою не визначений та змін стосовно цього питання у 2009 році в вищезазначену постанову не вносилося.
Таким чином, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2009 року по дійсний час є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.»
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що наявні підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за січень-червень 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
Відповідно до статті 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік » від 26 грудня 2008 року № 835-VI встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
З врахуванням викладеного, сума недоплаченого позивачу підвищення до пенсії як дитині війни за січень-червень 2009 року складає
- розмір підвищення, який відповідачу необхідно було виплатити позивачу за січень-червень 2009 року – 896,40 грн. (2988 грн. (498 грн. х 6 міс.) х 30%),
- розмір фактично виплаченого відповідачем підвищення до пенсії за січень-червень 2009 року – 298,80 грн. (49 грн. 80 коп. х 6 міс.)
- розмір недоплаченого позивачу підвищення до пенсії за січень-червень 2009 року складає 597,60 грн. ( 896,40 грн. – 298,80 грн .).
У той же час, слід зазначити що зазначені вище суми, які підлягають стягненню, є підвищенням до пенсії, як дитині війні, а не матеріальною шкодою.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суд не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на приписи статті 88 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” та статті 113 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Відповідач посилається на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення пенсій, призначених згідно з цим Законом.
З цього приводу суд зазначає, що частиною 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-ХІV від 15 липня 1999 року передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком , визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, визначення права на призначення соціальної допомоги.
Таким чином, суд вважає, що бездіяльність управління ПФУ в частині не нарахування та несплати доплати до пенсії позивачу у розмірі 30% з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року необхідно визнати неправомірними, та зобов’язати відповідача провести нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії позивачу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність
Стосовно посилання відповідача на порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, передбаченого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції вважає, що строк звернення до суду не сплинув та зазначає при цьому, що за статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод особі, права та інтереси якої порушені, гарантується право на судовий захист. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, але їх застосування повинно зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Воловік проти України» (заява № 15123/03) від 6 грудня 2007 року). Конституція України у статті 46 гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає отримання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. В статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що саме пенсія або виплати, які здійснюються за виборам громадянина замість пенсії - щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Обов'язки щодо призначення перерахунку та виплати пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» є основною функцією органів Пенсійного фонду України, тому зважаючи на наявність прямої норми в Конституції України, яка гарантує здійснення державними органами належних за законами України виплат сум пенсії з урахуванням встановленого підвищення дітям війни, то за приписами статті 8 Конституції України та вимог частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справ за Законом України «Про соціальний захист дітей війни» пропущений річний строк для звернення до суду не є підставою для відмови у позові.
Також судом враховано, що позивач є особою похилого віку і вчасно дізнатися про зміни у мінливому законодавстві для нього утруднено, а також, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб.
У відповідності до ст. 94 ч.3 КАС України з місцевого бюджету Старобешівського району Донецької області на користь позивача слід стягнути судові витрати, а саме 1 грн. 70 коп. судового збору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 79, 87, 99, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", суд,
П ОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Старобешівському районі Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» – задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Старобешівському районі Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни відповідно вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Старобешівському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії за рахунок коштів Державного бюджету України ОСОБА_1 у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 710 грн. 90 коп ., за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 715 грн. 13 коп ., за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2009 року у розмірі 597,60 грн.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Старобешівському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за рахунок коштів Державного бюджету України ОСОБА_1 у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 1 липня 2009 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням фактично здійснених виплат.
Стягнути з місцевого бюджету Старобешівського району Донецької області на користь ОСОБА_1 1 грн. 70 коп. судового збору.
У решті позовних вимог - відмовити.
Повний текст постанови складений, підписаний судом у нарадчій кімнаті 06 серпня 2009 року.
Постанову суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Старобешівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя: