ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 год. 20 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуша С.М.

при секретарі Святенко О.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача Мазнюк В.П.

представника відповідача Мунтянова Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Запорізькій області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача з приводу не зарахування до вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні періоду календарної служби у Збройних Силах СРСР, визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати  такої допомоги та стягнути одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 25281 грн. 17 коп. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 23.02.2009 року він був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил  України за ст. 64 п. «в» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через обмежений стан здоров'я), і при звільнені він мав право на одержання одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний рік служби (21 рік вислуги) відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення військових осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», але відповідачем при розрахунку суми одноразової грошової допомоги не зараховано строк служби позивача у Збройних Силах СРСР який становить сім років,  і тому при звільненні нарахована одноразова грошова допомоги в сумі 16854 грн. 11 коп. виходячи із строку служби в органах внутрішніх справ чотирнадцять  років. У зв'язку з чим позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, та враховуючі, що виплата одноразової грошової допомоги при звільненні не відбулась, що є порушенням його прав, просить стягнути з  Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Запорізькій області одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 25281 грн. 17 коп. виходячи із строку служби 21 рік, посилаючись на те, що при звільненні зі Збройних Сил СРСР за службовою невідповідністю він не набув права на отримання такої допомоги, і при повторному звільненні з органів внутрішніх справ йому повинна бути виплачена одноразова грошова допомога з урахуванням строку служби в Збройних Силах України.    

При судовому розгляді справи позивач уточнив позовні вимоги. Вимоги щодо стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні позивач зменшив у зв'язку з частковою виплатою відповідачем суми такої допомоги в розмірі 16854 грн. 11 коп. і просив суд стягнути на його користь грошову суму у розмірі 8427 грн. 06 коп.

В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити та дав пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник позивача дав аналогічні пояснення.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що одноразова грошова допомога при звільненні виплачена відповідно до строку службу позивача в органах внутрішніх справ, підстав для виплати недоплаченої вихідної допомоги в сумі 8 427 грн. 06 коп., про стягнення якої позивається ОСОБА_1, у відповідача немає, оскільки позивач звільнений зі Збройних Сил СРСР за службовою невідповідністю і при звільненні не набув права на отримання такої допомоги.

 Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставин справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач проходив службу в Управлінні державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області.

Наказом ГУМВС України в Запорізькій області № 44 о/с від 23.02.2009 року  позивач  звільнений в запас Збройних Сил України з посади начальника Токмацького відділення реєстраційно - екзаменаційної роботи управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Запорізькій області за ст. 64 п. «в» (через обмежений стан здоров'я)  Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114.

При звільненні зі служби з органів внутрішніх справ відповідачем не було виплачено ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні. На письмове звернення позивача від 06.04.2009 року Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області листом № 10/7-1462 від 06.05.2009 року повідомило, що заборгованість за вихідну допомогу при звільненні складає 16854 грн. 11 коп. за 14 років 08 місяців 02 дні вислуги. На час судового засідання зазначена сума заборгованості по виплаті грошової допомоги при звільненні відповідачем була добровільно сплачена.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового та начальницького складу, які мають право на пенсію та звільняються зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Пунктом 10 Постанови Кабінету міністрів України № 393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», о собам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем чи у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, не виплачується.

Аналогічна норма передбачена абзацом 5 п.10 Постанови Кабінету міністрів України № 393 від 17.07.1992 року: військовослужбовцям і особам рядового і начальницького складу, які звільняються із служби за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням ними умов контракту, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, одноразова грошова допомога не виплачується.

Згідно з довідкою Токмацького об'єднаного міського військового комісаріату від 16.06.2009 р. № 678, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1, який проходив військову службу з 01.08.1986 р. по 18.02.1992 р., звільнений з військової служби за службовою невідповідністю.

Даний факт не заперечується позивачем, який зазначив, що одноразова грошова допомога при звільненні в 1992 році йому не була виплачена у зв'язку з тим, що він  звільнений за службовою невідповідністю.

Відповідно до ч.6 ст.9 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», о собам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.

Аналогічні приписи містяться в абзаці 6 п.10 Постанови Кабінету міністрів України № 393 від 17.07.1992 р.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що посилання позивача про те, що він не набув права на отримання такої грошової допомоги при звільненні зі Збройних Сил у лютому 1992 року, є безпідставними. Позивач був позбавлений цього права за період служби з 01.08.1986 р. по 18.02.1992 р. при звільненні за службовою невідповідністю, і тому підстави для подальшого зарахування строку служби у Збройних Силах СРСР при звільненні з органів внутрішніх справ для виплати одноразової грошової допомоги відсутні.

На підставі викладеного, суд вважає обґрунтованою відмову відповідача в задоволенні заяви позивача про зарахування строку служби у Збройних Силах СРСР для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні та виплату такої допомоги в сумі 8 427 грн. 06 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України  у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення виконав у повному обсязі.

Враховуючи наведене, суд, перевіривши наявні у справі докази приходить до висновку,  що вимоги про визнання бездіяльності щодо не зарахування до вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні періоду календарної служби у Збройних Силах СРСР, визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати  такої допомоги у розмірі 8427 грн. 06 коп. та стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні у казаному розмірі є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

    У задоволенні позову відмовити.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова , якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а у разі складання постанови в повному обсязі - з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                          С.М. Каракуша

Постанову виготовлено в повному обсязі 14 вересня 2009 року.