№ 2 - 1514/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2009 року м.Маріуполь
Ілічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області, під головуванням судді Ткаченко Т.Б., при секретарі Чудіної Н.Г., розглянув в відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської Ради, 3-я особа ОСОБА_2
- про визнання права на спадщину за законом і визнання права власності на самовільно збудовані будівлі,
В С Т А Н О В И В:
В червні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Маріупольської міської ради в якому просила визнати за нею право на спадщину за законом, відкритої після смерті матері ОСОБА_3 , яка складається з житлового будинку розташованого по вул.Рельєфна 180 в м. Маріуполі а також на самовільно збудовані спадкодавцем будівлі – літні кухні літ А-1, Г-1, сараї літ. а-1, вбиральню літ В-1, гараж літ Е-1, літній душ літ. Ж-1, веранду площею 9,9 кв.м. , огорожу № 1,2 і на земельну ділянку площею 0,0431 га, розташовану за вищевказаною адресою.
У судовому засіданні позивачка вимоги підтримала в повному обсязі, в обґрунтування позову пояснив, що в 2001 році померла її мати - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина , яка складається з житлового будинку по вул. Рельєфній 180 в м.Маріуполі літ.Б-1 з відповідними до нього будівлями, земельну ділянку за вказаною адресою. Зазначену спадщину вона прийняла , так як проживала разом зі спадкодавцем в спадковому будинку, однак отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі позбавлена можливості, так як мати мала право власності лише на земельну ділянку , жилий будинок , який в сей час значиться в плані як літня кухня літ.А-1. За життя мати разом з батьком збудували крім вищезазначеного будинку і літньої кухні, літню кухню літ Г-1, сарай літ а-1, вбиральню літ В-1, гараж літ.Е-1, який за рішенням Іллічівського районного суду підлягає зносу, літній душ Ж-1, веранду літ б-1, огорожу № 1,2. Вказані будівлі не прийняти в експлуатацію, однак вони відповідають будівельним нормам.
Просила задовольнити її вимоги .
Представник відповідача позов не визнала , просила в задоволенні позову відмовити , в обґрунтування заперечень пояснив, що при будівництві спірних будівель ОСОБА_3 і позивачка дозволу на виконання будівельних робіт не отримала і вони збудовані з порушенням будівельних норм, крім того вже мається рішення суду про знос гаражу літ Е-1, який є предметом спору. Спірні літній душ, вбиральня і огорожа не є капітальними спорудами і за ними не визнається право власності у відповідності до ст..376 ЦК України. Позивачка не позбавлена можливості отримати в нотаріальній конторі право на спадщину і судовому розгляду ці вимоги не підлягають.
3-я особа , ОСОБА_2, вважає що позов не підлягає задоволенню, так як виникає спір, як відносно видачі державного акту на право користування земельною ділянкою на якій розташовані спірні будівлі, так і будівель, які порушують її права.
Суд, вислухав позивачку , представника відповідача, 3-ю особу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.10.2001 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть 1-НО № 573181 виданого 08.10.2001 року відділом РАГС Іллічівського райуправління юстиції м.Маріуполя .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на житловий будинок розташований по вул.Рельєфній 180 в м.Маріуполі, який належить померлій на підставі свідоцтва про право власності № 231 від 04.04.2001 року виданого виконкомом Маріупольської міської ради, та земельної ділянки площею 0,0431 га , розташованої по вул.Рельєфна,180 в м.Маріуполі, що належить померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю виданого 10.09.2001 року № 1852.
Як встановлено судом ОСОБА_3 за життя зробила особисте розпорядження на випадок своєї смерті, яким все належне їй майно заповідала ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину звернувшись протягом шості місяців з дня відкриття спадщини з заявою до нотаріальної контори і просила видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а ОСОБА_4 протягом вказаного строку відмовився від належної йому частики в спадщині на користь позивачки. Встановлені судом обставини підтверджуються заповітом ОСОБА_3 посвідченого Третьою маріупольською державною нотаріальною конторою 14.09.1999 року за реєстром № 1-1292 та заявами позивачки і ОСОБА_4 поданими до Третьої Маріупольської державної нотаріальної контори 03.04.2002 року по спадковій справі до майна ОСОБА_3 за №№ 416,417.
Згідно зі ст..ст. 1296,1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 „Про судову практику у справах про спадкування” свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців , які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. . За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Як встановлено судом, позивачка звернулася с заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом , відкритої після смерті ОСОБА_3 і нотаріус їй не відмовляв в оформленні права на спадщину, що підтверджується поясненнями позивачки в суді і копією спадкової справи № 309/2002 року до майна померлої ОСОБА_3, в зв’язку з чим , її вимоги про визнання права на спадщину задоволенню не підлягають.
Згідно довідки БТІ м.Маріуполя № 159 від 21.08.2008 року в домоволодінні по вул.Рельєфна 180 в м.Маріуполі маються самовільно збудовані літня кухня літ. А-1, літня кухня літ.Г-1, сарай літ. а-1, вбиральня літ.В-1, гараж літ. Е-1, літній душ літ.Ж-1, веранда літ.б-1, огорожа № 1,2 , і як пояснила суду позивачка , вказані будівлі її мати збудувала без дозволу компетентних органів.
Згідно висновку спеціаліста ТОВ «Донецькспецьмонтаж» № 364 від 26.05.2009 року, при будівництві гаражу літ.Е-1, літніх кухонь літ.А-1, Г-1, сараю літ а-1, веранди літ.б-1, маються порушення будівельних норм і правил, так як розташовані по лінії забудови або знаходяться на відстані менш одного метру від межі спільного землекористувача.
Відповідно до ч.3 ст. 376 ГК України, право власності на самовільно побудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, що здійснила самовільне будівництво на земельній ділянці , за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Згідно ст..116, 125 ЗК України, громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Як встановлено в судовому засіданні, земельна ділянка , на якій розташовані самовільно зведені будівлі спадкодавцю ОСОБА_1 під будівництво , із установленням границь користування ділянкою не виділявся і вона спірні будівлі не будувала.
Крім того, як встановлено судом, місцевою інспекцією архітектурно-будівельного контролю при будівництві спірних будівель не видався дозвіл на проведення будівельних робіт, виконком міськради не погоджував проект будівництва спірного майна, не затверджував акт прийняття спірного об’єкту до експлуатації.
Позивачка у відповідності до ст..10,60 ЦПК України не надала суду висновки відповідних державних органів: відділу архітектури та будівництва, органів пожежного та санітарного нагляду, органів енергонагляду тощо з питань відповідності збудованого майна державним нормам, а в наданому позивачкою висновку спеціаліста в галузі будівництва ці питання не досліджувались і висновки щодо них не наведені.
Рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 27.02.2001 року встановлено, що спірний гараж літ.Е-1 збудований з порушенням будівельних норм, його розташування не відповідає вимогам протипожежних правил і було зобов’язано ОСОБА_3 його знести.
Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7, якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статі 376 ЦК), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
З оглядом на вказане суд не находить підстав для задоволення позовних вимог позивачки і визнання за нею право власності на спадщину за законом, відкриту після смерті ОСОБА_3
Керуючись ст.ст. 10,60, 209, 212–215, 218 ЦПК України, 524,534,548,549, 553, ЦК України ( в редакції 1963 року), ст..376, 1296,1297 ЦК України суд,
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Маріупольської міської Ради, 3-я особа ОСОБА_2 про визнання права на спадщину за законом жилий будинок , земельну ділянку і визнання права власності на самовільно збудовані будівлі , розташовані по вул. Рельєфна 180 в м.Маріуполі відмовити.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційній суд Донецької області через Іллічівський районний суд м.Маріуполя.
Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження у строк передбачений для подачі такої заяви.
Суддя
№ 2 - 1514/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(Резолютивна частина)
01 вересня 2009 року м.Маріуполь
Ілічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області, під головуванням судді Ткаченко Т.Б., при секретарі Чудіної Н.Г., розглянув в відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської Ради, 3-я особа ОСОБА_2
- про визнання права на спадщину за законом і визнання права власності на самовільно збудовані будівлі,
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Маріупольської міської Ради, 3-я особа ОСОБА_2 про визнання права на спадщину за законом жилий будинок , земельну ділянку і визнання права власності на самовільно збудовані будівлі , розташовані по вул. Рельєфній 180 в м.Маріуполі відмовити.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційній суд Донецької області через Іллічівський районний суд м.Маріуполя.
Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження у строк передбачений для подачі такої заяви.
Суддя