Справа № 2-798/09 р.

                                                            Р І Ш Е Н Н Я

                                                     ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

15 липня  2009 року                      Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого    Павленко І.В.

            при секретарі                   Жовтій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,-

                                                          В С Т А Н О В И В:

Позивач в позові вказує, 07.11.2008 року в результаті сутички з ОСОБА_2 йому було завдано тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Таким чином, ОСОБА_2 вчинив злочин,  передбачений  ч.2 ст.125 КК України - заподіяння особі легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

В зв’язку з цим позивач звернувся в суд в порядку ст.27 КПК України з заявою про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, але в зв’язку з прийняттям  26.12.2008 року Закону України «Про амністію», постановою Калинівського районного суду від 7 травня 2009 року відносно ОСОБА_2 було відмовлено в порушенні  кримінальної справи на підставі Закону України «Про амністію». Враховуючи те, що діями відповідача йому було заподіяно матеріальну та моральну шкоду, тому звертається до суду з даним позовом.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав. Просив суд стягнути з відповідача витрати на юридичну допомогу, а також відшкодування за заподіяну матеріальну та моральну шкоду на суму 5205,5 грн.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, мотивуючи тим, що відшкодував  позивачу 500 грн. на лікування.

Заслухавши пояснення сторін по справі, свідка, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає  до часткового задоволення з таких підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 07.11.2008 року близько 18 год. до позивача приїхав його двоюрідний брат, ОСОБА_2, маючи намір вияснити відносини з приводу колишньої суперечки. Відповідач почав ображати позивача, внаслідок  чого вдарив його палицею по голові, а потім повторно ще декілька разів вдарив його палицею по інших частинах тіла. Після заподіяних тілесних ушкоджень відповідач поїхав, залишивши позивача у крові та не надавши йому  медичної допомоги.  В результаті даної сутички позивачу було завдано  тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, що підтверджується висновком  судово-медичного дослідження (обстеження №2793 від 22.12.2008 року). Відповідач не заперечував той факт, що завдав позивачу тілесних ушкоджень. Крім цього через деякий час  ОСОБА_2 передав позивачу 500 грн. на лікування. Отже, ОСОБА_2 вчинив злочин  передбачений  ч.2 ст.125 КК України - заподіяння особі легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

В зв’язку з цим позивач звернувся в суд в порядку ст.27 КПК України з заявою про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, але в зв’язку з прийняттям  26.12.2008 року Закону України «Про амністію», постановою Калинівського районного суду від 7 травня 2009 року відносно ОСОБА_2 було відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі Закону України «Про амністію».

         Своїми діями ОСОБА_2 завдав позивачу матеріальну та моральну шкоду.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про амністію» від 26.12.2008 року амністія не звільняє від обов’язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.

За таких обставин, суд вважає доведеною вину відповідача в заподіянні злочином шкоди позивачу, а тому позовні вимоги останнього в частині відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення, а саме: в сумі 1000 грн.. При цьому, суд враховує, що  позивач протягом тривалого часу перебував на стаціонарному лікуванні в Калинівській ЦРЛ, внаслідок чого порушились його життєві плани. Зокрема,  суд враховує стан здоров’я позивача, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля необхідні для відновлення  попереднього стану.

Що стосується  відшкодування матеріальної шкоди, то суд враховує, що відповідачем було відшкодовано позивачу 500 грн. на лікування, чого не заперечував в судовому засіданні і сам  ОСОБА_1. В іншій частині суд вважає, що позов  є безпідставним, оскільки будь-яких доказів, які б підтверджували факт заподіяння позивачеві матеріальної шкоди в судовому засіданні здобуто не було.

Також, суд вважає необхідним залишити без задоволення вимоги позивача в частині  відшкодування витрат на юридичну допомогу, оскільки позивач не надав суду квитанції щодо оплати послуг за надання правової допомоги.

На підставі викладеного та керуючись ст.1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

                                                             В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 грн. по відшкодуванню моральної шкоди, завданої злочином.

В іншій частині позов залишити без задоволення із-за безпідставності вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 51 грн. державного мита в доход держави.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь державного бюджету Калинівський район 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Калинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: