Справа № 373/2018/15-к

У Х В А Л А

21 вересня 2016 року        Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Колодко Л.В.

при секретарі            Домантович О.П.

з участю прокурора  Кучер І.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_2

захисника обвинуваченої ОСОБА_3 ОСОБА_4

обвинувачених   ОСОБА_1

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому  клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 щодо перегляду рішення від 28.07.2016 року про продовження йому строку тримання під вартою та клопотання прокурора Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 за  ч.3 ст.185 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення.

Обвинувачений ОСОБА_1 згідно заявленого клопотання, що надійшло до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області 17.08.2016 року, просить змінити рішення щодо продовження строку тримання його під вартою, посилаючись на вимоги Вищого спеціалізованого суду України, Міжнародної Європейської конвенції, свій стан здоров’я, сімейний стан.

Прокурор Кучер І.В. вважає, що заявлене клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки всі ці обставини враховані в ухвалі від 28.07.2016 року і заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1

В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на необхідність запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі буде переховуватися від органів досудового розслідування або суду, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюється у вчиненні декількох тяжких кримінальних правопорушень, санкція яких передбачає покарання у виді шести років позбавлення волі і кримінальне правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується, скоєне ним під час іспитового строку, встановленого вироком від 06.02.2014 року, згідно якого він засуджений до 5 (п’яти) років позбавлення волі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – ОСОБА_2 підтримав заявлене клопотання свого підзахисного, посилаючись на ті ж вимоги Вищого спеціалізованого суду України, Міжнародної Європейської конвенції, і зазначає, що тяжкість злочину не є визначальним аргументом для продовження строків тримання під вартою, а також слід врахувати стан здоров’я обвинуваченого, яке потребує стаціонарного лікування та стан здоров’я матері, сестри, з якими він проживає. Крім того, прокурор, зазначаючи про те, що відповідальність за злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_1, передбачає шість років позбавлення волі, є припущенням прокурора, оскільки санкцією цієї статті передбачено покарання до шести років позбавлення волі і вину обвинуваченого в скоєнні зазначеного злочину ще не доведено. Тому, вважає, що є всі підстави для зміни запобіжного заходу його підзахисному ОСОБА_1 з тримання під вартою на більш м’який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_1 аналогічної думки свого захисника.

Захисник ОСОБА_4 вважає, що є всі підстави для зміни запобіжного заходу ОСОБА_1 на більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, висловили аналогічну думку захисника ОСОБА_2 та ОСОБА_4 щодо заявленого клопотання прокурором про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 та просили обрати більш м’який запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думки учасників судового розгляду, судом встановлено наступне.

Ухвалою слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24.04.2015 підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк тримання під вартою ОСОБА_1 продовжено  ухвалами слідчого судді від 19.06.2015, від 16.07.2015, ухвалами Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22.07.2015, від 16.09.2015, від 06.11.2015 року, від 25.12.2015 року, від 19.02.2016 року, від 03.06.2016, від 28.07.2016.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 25.09.2016 року.

В судовому засіданні, 28.07.2016 року, всі обставини, зазначені обвинуваченим ОСОБА_1 в клопотанні, направленого ним в адресу суду, з’ясовувались, і в тому числі враховувався його стан здоров’я при прийнятті рішення щодо продовження йому строку тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В силу вимог ч.1 п.п.1, 5 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У судовому засіданні судом не встановлено будь-яких обставин, що вказували б на зменшення ризиків, які існували на час обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою (п.2 ч.1 ст. 194 КПК України).

Вагомість наявної обґрунтованої підозри у вчинені обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення у поєднанні з тяжкістю покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному провадженні, дає підстави вважати, що з врахуванням особи обвинуваченого та доказів щодо наявної судимості і що кримінальне правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується, скоєне ним під час іспитового строку, встановленого вироком від 06.02.2014 року, згідно якого він засуджений до 5 (п’яти) років позбавлення волі, він може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурором доведені обставини, передбачені п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, а саме: недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні.

Розглядаючи дане клопотання, суд враховує такі чинники: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в кримінальному проваджені, вік обвинуваченого, стан здоров’я, наявність судимості, відсутність роботи.

За правилами ч.3 ст. 331 КПК України, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що законодавчо визначені підстави для продовження строку тримання під вартою наявні та актуальні, а продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 на строк, визначений КПК України, є доцільним.

Підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає. 

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 177, 183, 194, 331, 350 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

В заявленому у клопотанні ОСОБА_1 щодо перегляду рішення від 28.07.2016 року про продовження йому строку тримання під вартою відмовити.

Продовжити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі №13 Державної пенітенціарної служби України на 60 днів, по 19.11.2016 року включно.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:           Л.В. Колодко