ГАГАРІНСЬКИЙ   РАЙОННИЙ СУД м. СЕВАСТОПОЛЯ

м. Севастополь, вул. Вакуленчука, З

1 інстанція    код   суду 27-02 Адміністративна справа № 2а-640/2006 Адміністративна справа №2а-139/2007 Категорія 13

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 січня   2007 року                              Гагарінський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого - судді:    Куімова М.В.

при секретарі:                Саксоновій А.І.,

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   м. Севастополі   адміністративну

справу    за позовом    ОСОБА_1   до    військової частини    А-0825

Міністерства Оборони України   про зобов'язання здійснення   перерахунку та стягнення

заборгованості по сплаті грошової надбавки за безперервну військову службу, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А-0825 МО України про зобов'язання здійснення перерахунку та стягнення заборгованості по сплаті грошової надбавки за безперервну службу, з тих підстав, що він проходить військову службу у військової частині А-4430, що знаходиться на грошовому забезпеченні відповідача, проте, у порушення вимог Указу Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління Державної охорони України за безперервну службу" №389 від 05 травня 2003 року по грудень 2005 року, йому не сплачувалася вказана надбавка у повному обсязі, а саме, за період з червня по серпень 2004 року, надбавка сплачувалася йому не в максимальному розмірі - 70% його грошового забезпечення (з серпня 2004 року - 90% ). Просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок за вказаною надбавкою виходячи з 70% його грошового забезпечення з червня 2003 року по липень 2004 року, та 90 % його грошового забезпечення починаючи з серпня 2004 року по грудень 2005 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 надіслав письмову заяву з проханням позов задовольнити   та  розглянути справу за його відсутністю.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, надіславши до суду заяву, відповідно до якої, позов він визнає та просить розглянути справу за його відсутністю.

Згідно зі ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін   на  підставі наявних у ній доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що у задоволені позову необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог п.1 Указу Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління Державної охорони України за безперервну службу" №389 від 05 травня 2003 року, Міністру Оборони України надано право встановлювати щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення військовослужбовцям, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 5 років - до 10 %, понад 10 років- до 30%, понад 15 років - до 50 %, понад 20 років - до 70%, понад 25 років - до 90%. При цьому, порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром Оборони України. А згідно до п.2 цього Указу, виплату цих надбавок необхідно здійснювати за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України. Відповідно до п. 1.2 "Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України", затвердженої Наказом Міністра оборони України №149 від 26 травня 2003 року, зазначена виплата вказаної надбавки у аналогічних розмірах; п.2.4 вказаної інструкції також передбачає виплату надбавки в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин, військових навчальних закладів, організації та установ.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходить військову службу у військової частині А-4430, що знаходиться на грошовому забезпеченні відповідача; отримував грошову надбавку за безперервну військову службу в ЗСУ, що передбачена Указом Президента України №389 від 05 травня 2003 року, у наступних розмірах: за період з червня по листопад 2003 року у розмірі 15 % його грошового забезпечення; з грудня 2003 року по січень 2004 року - 70%; з лютого по серпень 2004 року-15 %, у вересні 2004 року - 20%, з жовтня 2004 року по січень 2005 року - 70 %; у лютому-березні 2005 року - 20 %, з квітня по грудень 2005 року - 85 % його грошового забезпечення, що підтверджується довідкою відповідача. Грошова надбавка за безперервну військову службу сплачувалася позивачу залежно від розміру асигнувань та наявного фонду грошового забезпечення згідно з п.п. 1.2, 2.4 Наказу Міністра Оборони України №149 від 26 травня 2003 року "Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України" та відповідний розмір надбавки доводився до відома військових частин телеграмами Міністра оборони України, що не суперечить вимогам вказаного Указу.

Суд не може прийняти до уваги доводи позивача про те, що йому, у порушення вимог цього Указу, постійно не сплачувалася вказана надбавка у максимальному розмірі його грошового забезпечення, оскільки п 2 цього Указу визначає тільки максимальний розмір надбавки у процентному відношенні, без визначення його мінімальної границі, виходячи з розміру асигнувань та наявного фонду грошового забезпечення. Факт визнання представником відповідача позову суд також не може прийняти до уваги, оскільки   це суперечить вимогам діючого  законодавства України.

Таким чином, суд вважає за необхідне у задоволені позову відмовити.

Відповідно до ст. 94 КАС України, суд вважає за необхідне державне мито по справі в сумі 51 гривні віднести на рахунок держави, оскільки позивач був звільнений від його сплати при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 71, 76, 94, 158-161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до військової частини А-0825 Міністерства Оборони України про зобов'язання здійснення перерахунку та стягнення

заборгованості за сплатою грошової надбавки за безперервну військову    службу, відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної  інстанції або в порядку  ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова надрукована власноручно у нарадчої кімнаті.