24.10.2011

Справа № 3-2381

2011 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2011 року місто Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Беклеміщев О.В. при секретарі Запорожець О.Д., за участі прокурора Дядюшевої К.Є., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УСБУ в Запорізькій області, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, який працює молодшим інспектором відділу режиму і охорони Запорізького слідчого ізолятору УДПтСУ в Запорізькій області, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

Встановив:

ОСОБА_1, будучи службовою особою органу державної влади –молодшим інспектором Запорізького слідчого ізолятору (далі СІЗО) Управління Державної пенітенціарної служби України (далі ДПтСУ) в Запорізькій області, отримуючи заробітну платню з державного бюджету України, протягом вересня 2011 р. незаконно одержав матеріальні блага, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 1 „Положення про Державну пенітенціарну службу України” (далі Положення), затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 394/2011, ДПтСУ є центральним органом виконавчої влади, яка забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Відповідно до п. 28 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених Наказом Державного Департаменту України з питань виконання покарань № 275 від 25.12.2003 р. (далі ПВР), працівники установ зобов'язані постійно зміцнювати правопорядок в установах виконання покарань, проводити цілеспрямовану виховну роботу серед засуджених, виявляти та попереджувати вчинення правопорушень з їхнього боку, уміло поєднувати високу вимогливість з уважним ставленням до кожного засудженого, їм категорично забороняється входити у неслужбові стосунки із засудженими та їх зв’язками, що не викликані інтересами служби, а також користуватися їх послугами.

Відповідно до „Посадової інструкції молодшого інспектора внутрішнього поста біля камер відділу режиму та охорони Запорізького слідчого ізолятору ДПтСУ” (далі Інструкція), затвердженої у лютому 2010 р. начальником СІЗО:

- розділ „Загальні положення” –молодший інспектор відділу режиму і охорони повинен знати та виконувати закони, постанови, укази, розпорядження, рішення, накази, методичні, нормативні та інші нормативні акти органів державної влади та місцевого самоврядування з питань діяльності ДКВСУ;

- п. 8 розділу “Молодший інспектор зобов’язаний”зазначено, що молодшому інспектору на посту забороняється: читати, сидіти ….. відвертати увагу від постійного нагляду за ув’язненими та об’єктами, що охороняються, вступати в неслужбові стосунки.

Основними завданнями молодшого інспектора відділу режиму і охорони є недопущення правопорушень з боку засуджених;

- розділ „Відповідальність” –молодший інспектор відділу режиму і охорони несе відповідальність за неналежне виконання або не виконання своїх посадових обов’язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, несе відповідальність в межах, визначених чинним законодавством України. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, несе відповідальність в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

Обіймаючи вказану посаду, ОСОБА_1, діючи умисно, використовуючи свої службові повноваження та пов’язані з цим можливості, в порушення зазначених вище положень ПВР та Інструкції, отримав неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів.

Так, на початку вересня 2011 року до молодшого інспектора відділу режиму і охорони Запорізького СІЗО рядового внутрішньої служби ОСОБА_1 звернувся ув’язнений СІЗО (камера № 10) ОСОБА_2, (якого ОСОБА_1 знав ще до ув’язнення) з проханням занести йому в камеру № 10 мобільний телефон, який йому передасть на волі його співмешканка на ім’я Альбіна. За цю послугу ОСОБА_2 пообіцяв ОСОБА_1 віддячити матеріально. На початку вересня 2011 року, співмешканка ОСОБА_2 на імя Альбіна передала ОСОБА_1 мобільний телефон OTOROLA”для передачі ОСОБА_2

11.09.2011 року о 7 годині 30 хвилині ОСОБА_1 заступив на чергування в СІЗО і заніс, сховавши за брючний ремінь, мобільний телефон. Під час слідування на пост для прийняття чергування він передав засудженому ОСОБА_2 (камера № 10) мобільний телефон ”, за що отримав від нього неправомірну вигоду у вигляді 100 (сто) гривень, що не перевищує 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, які потім витратив на власні потреби.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов’язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Опитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнав в повній мірі, щиро розкаявся, зобов’язався в подальшому чітко дотримуватися вимог антикорупційного законодавства. На підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП зазначене враховується як обставина що пом’якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.

Поряд з цим, зазначені факти підтверджуються поясненнями громадян України поясненнями ОСОБА_2, інформацією відділу з питань запобігання та протидії корупції і внутрішньої безпеки ДПтСУ в Запорізькій області; матеріалами особової справи ОСОБА_1; наказом Запорізького слідчого ізолятору про призначення на посаду та встановлення посадового окладу ОСОБА_1 тощо.При накладенні стягнення суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, характеристику особи порушника.

Керуючись ст.ст. 246, 280, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 6, 21 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції",-

Постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Незаконно одержану неправомірну вигоду матеріального характеру –гроші в розмірі 100 гривень конфіскувати в дохід держави.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 діб з дня її винесення.

Суддя: