Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська

м. Дніпропетровськ, проспект Слобожанський, 84, 49074, (0562) 34-38-19

Справа №2а-280/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2010 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді Мірошниченко Н.В.,

при секретарі Баштаненко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2010 року ОСОБА_1 (позивач) звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В позовній заяві та в судовому засіданні позивач вказує на те, що відповідно до Закону України “ Про соціальний захист дітей війни ” має статус дитини війни, у зв’язку з чим згідно ст. 6 того ж Закону має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на це у 2007-2009 роках така допомога їй не виплачувалася у належному розмірі, що позивач вважає неправомірним. На підставі викладеного просила визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 по 31.12.2009 р.р. та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок і виплатити їй підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни ” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 по 31.12.2009 р.р. включно та зобов’язати відповідача з 01.01.2010 нараховувати та виплачувати підвищення пенсії згідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Представник відповідача в запереченнях на позов та в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що для нарахування та виплати підвищення дітям війни згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у спірні періоди немає законних підстав. Розрахунок підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, щодо виплати у відповідності до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, діючим законодавством до 01.01.2008 року не передбачено. Починаючи з 01.01.2008 року позивачу вже виплачується надбавка як „дитині війни” згідно зі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 14 Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, як це визначено ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, про що свідчить відмітка в пенсійному посвідченні “дитина війни”.

За змістом ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

З 01.01.2007 року набрав чинності Закон України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, ст. ст. 71, 111 якого у 2007 році коло осіб, на яких поширюється чинність ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, було істотно звужене, для решти осіб дія згаданої норми була зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають конституції (є неконституційними) положення п. 12 статті 71, ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими встановлено, що на 2007 рік зупиняють дію положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням статті 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, де зазначено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті б, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” дія цієї норми була зупинена на 2007 рік, рішенням Конституційного Суду України, яке набрало чинності 09.07.2007, дію цієї норми було поновлено, а тому позовна вимога про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити надбавку за період з 09.07.2007 до 31.12.2007 року підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей відповідних законів, що визнані неконституційними, а також, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з ч.2 ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З 01.01.2008 року набрав чинності Закон України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”, пп. 2 п. 41 розділу ІІ якого розмір підвищення пенсії був прирівняний до надбавки, встановленої для учасників війни.

22.05.2008 року Конституційним Судом України було ухвалене рішення у справі № 10-рп/2008, яким визнані неконституційними положення пп. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”. У зв’язку з цим законодавство, що регулює спірні питання, повернулося до стану, що існував до набрання чинності згаданим Законом України.

Оскільки згідно ст. 73 Закону України “Про Конституційний Суд України ” акти, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення, але не з часу їх прийняття, позовні вимоги, заявлені щодо періоду з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У 2009 році зміст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не змінювався, тому позовні вимоги, заявлені щодо періоду з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині, що стосуються зобов’язання відповідача у майбутньому нараховувати та виплачувати позивачеві щомісячну соціальну допомогу відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, задоволенню не підлягають як заявлені передчасно, за відсутності спору з цього приводу та до порушення права позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 92, 152 Конституції України, ст. ст. 8, 10, 11, 12, 18, 69, 94, 128, 158, 160-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.1,3,6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року згідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці яка була сплачена в цей період.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАСУ- з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення.

Суддя Н.В.Мірошниченко