Судове рішення #589187
Справа № 2-22/07

Справа № 2-22/07

                    НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Нововолинськ                                                                               01 лютого 2007 року

Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням

судді                                                                               Ференс-Піжук О.Р.

за участю секретаря                                                      Тимовської Н.В.

позивача                                                                        ОСОБА_1

представника позивача                                               ОСОБА_2

представника відповідача                                            Сав'юка І.В.

третьої особи                                                                 Коновалюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1             до                         Володимир-Волинського

сільськогосподарського технікуму про визнання нечинним наказу,-

встановив:

08 листопада 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Володимир-Волинського сільськогосподарського технікуму, третя особа -директор технікуму Коновалюк О.В. про визнання нечинним наказу НОМЕР_1 про надання їй чергової відпустки терміном 56 днів починаючи з 04 липня 2006 року. Вимоги обмотивовує тим, що 03 квітня 2006 року вона була незаконно звільнена з роботи з посади викладача технікуму за ст. 40п.З КЗпП України і рішенням Нововолинського міського суду від 03 липня 2006 року поновлена на роботі на вказаній посаді. Зазначає, що директор технікуму Коновалюк О.В. умисно не виконав рішення суду, яке в частині поновлення її на роботі, підлягає негайному виконанню, не допустив її до роботи 05 липня 2006 року, а наказом НОМЕР_1 надав їй чергову відпустку терміном 56 днів. Вважає даний наказ незаконним, таким, що підлягає скасуванню по тій причині, що лише 08 вересня 2006 року в примусовому порядку вона була поновлена на роботі, тобто фактично допущена до виконання обов'язків, а на час видання спірного наказу на роботі поновлена не була, а відповідно їй не могла бути надана відпустка.

03 січня 2007 року ОСОБА_1 доповнила позовні вимоги, просить також зобов'язати відповідача видати їй дублікат трудової книжки без внесення

 

2

запису НОМЕР_8 про звільнення з посади викладача за систематичне невиконання обов'язків, покладених правилами внутрішнього трудового розпорядку.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з наведених в заяві підстав.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 пояснила, що рішенням Нововолинського міського суду від 03 липня 2006 року вона поновлена на посаді викладача Володимир-Волинського сільськогосподарського технікуму. Дане рішення в частині поновлення на роботі виконується негайно. Зазначила, що 05 липня 2006 року вона прибула з виконавчим листом до технікуму, де на вказаному документі ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 зробила відмітку про отримання виконавчого листа та внесла дані щодо наказу про поновлення ОСОБА_1 на роботі і відпустку, яка належить позивачці з 3 липня 2006р. на 56 календарних днів. Стверджує, що їй не було вручено під розписку наказ про поновлення на роботі, вона фактично не була допущена до роботи, після винесення рішення судом, а тому їй не могла надаватись відпустка по наслідках педагогічного навантаження за 2005-2006 рік, так як вона його виконати не могла по причині незаконного звільнення з роботи 03 квітня 2006 року.

Стверджує, що фактично приступила до роботи на посаді викладача відділення "Правознавство" Володимир-Волинського сільськогосподарського технікуму 08 вересня 2006 року, посилаючись на акт державного виконавця від цього числа. З огляду на цю обставину просить позов задоволити, визнати нечинним наказ директора Володимир-Волинського сільськогосподарського технікуму НОМЕР_1 про надання їй чергової відпустки терміном 56 календарних днів з 04 липня 2006 року.

Представник позивача ОСОБА_2  в судовому засіданні пояснив, що наказНОМЕР_1 про надання ОСОБА_1 відпустки, не відповідає вимогам Закону України "Про відпустки", зазначає про порушення допущені відповідачем при наданні чергової підпустки, яка не може бути надана позивачці з 04 липня 2006 року по причині невиконання директором технікуму Коновалюком О.В. рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі, яке винесено 03 липня 2006 року.

Представник відповідача Сав'юк І.В- позов не визнав та пояснив, що наказом НОМЕР_1. ОСОБА_1 поновлена на роботі на посаді викладача відділення "Правознавство" з 03 квітня 2006 року, згідно рішення Нововолинського міського суду від 03 липня 2006 року.

Наказом НОМЕР_1, позивачці з цього числа по наслідках педагогічного навантаження за 2005-2006 навчальний рік надана чергова відпустка тривалістю 56 календарних днів, згідно з Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 346 від 14 квітня 1997 року. Просить в позові відмовити.

Третя особа-директор Володимир-Волинського сільськогосподарського технікуму Коновалюк О.В. вимоги ОСОБА_1 про визнання нечинним та скасування виданого ним наказу НОМЕР_1 про надання позивачці щорічної відпустки терміном 56 календарних днів, не визнав та пояснив, що відпустка надана ОСОБА_1 на вимогу останньої. Уточнив, що

 

З

позивачка після винесення рішення суду про поновлення її на роботі, особисто прибула до технікуму 05 липня 2006 року і не приступила до роботи, а поцікавилась причиною відсутності на роботі викладачів технікуму і повідомила деректора, що хоче піти у відпустку, яку він їй і надав, як викладачу по наслідках педнавантаження за 2005-2006 навчальний рік на підставі наказуНОМЕР_3 Відпустку надав з 04 липня 2006 року, оскільки цього дня ОСОБА_1 була наказом НОМЕР_2 поновлена на роботі, згідно рішення суду від 03 липня 2006 року, яке він виконав негайно. Стверджує, що неодноразово по телефону і поштовою кореспонденцією повідломляв ОСОБА_1 про поновлення її на роботі і надання відпустки. Вважає, що позивачка по закінченню відпустки тривалістю 56 календарних днів повинна була приступити до роботи, але цього не зробила і прибула в технікум лише 08 вересня 2006 року. Вважає, що підстави для визнання нечинним наказу НОМЕР_1 про надання відпустки ОСОБА_1 з 04 липня 2006 року, відсутні. Поряд

3  цим погоджується на видачу ОСОБА_1 дубліката трудової книжки без

внесення до неї запису НОМЕР_8 про звільнення позивача з посади викладача за

систематичне невиконання обов'язків, покладених правилами внутрішнього

трудового розпорядку.

Заслухавши пояснення сторін, представників, третьої особи, показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 , дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 рішенням Нововолинського міського суду від 03 липня 2006 року поновлена на роботі на посаді викладача відділення "Правознавство" Володимир-Волинського сільськогосподарського технікуму з 03 квітня 2006 року. Дане рішення підлягало до негайного виконання в частині поновлення позивачки на роботі.

04   липня 2006 року наказом директора технікуму ОСОБА_3 НОМЕР_2

(а.с.7) ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді викладача відділення

"Правознавство" з 03 квітня 2006 року згідно рішення Нововолинського

міського суду. Цього ж числа видано наказНОМЕР_1 (а.с.9) про надання

ОСОБА_1 чергової відпустки з 4 липня 2006 року тривалістю 56

календарних днів, по наслідках педагогічного навантаження за 2005-2006

навчальний рік, на підставі наказуНОМЕР_3 (а.с.6).

Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів), інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам (далі Порядок) затверджений Постановою Кабінету Мінстрів України від 14 квітня 1997р. № 346 (в редакції 22 лютого 2006 року).

У п.2ч.2 згаданого Порядку вказано, що за другий та наступний роки роботи така відпустка надається згідно з графіками, які затверджуються власником установи або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Щорічна основна відпустка надається педагогічним працівникам у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

 

4

У примітці графіку відпусток працівників Володимир-Волинського сільськогосподарського технікуму на 2006 рік, затвердженого директором та погодженого з головою профспілкового комітету зазначено, що підпустка викладачів технікуму - з 1 липня 2006 року. Термін відпустки - 56 календарних днів.

По наслідках виконання педагогічного навантаження за 2005-2006 навчальний рік, з 1 липня 2006 року чергова відпустка була надана 68-ми викладачам технікуму, згідно списку, тривалістю 56 календарних днів, наказом НОМЕР_4, (а.с.39)

ОСОБА_1 була поновлена на роботі наказом НОМЕР_2   04 липня 2006 року і з цього числа їй надана щорічна відпустка у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів, як це зазначено у п.6 ст. 6 Закону України "Про відпустки".

Згідно ст.2 Закону України "Про відпустки" право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності.

Отже таке право було надано позивачці відповідачем з врахуванням факту перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з учбовим закладом, що свідчить про поновлення її на роботі в технікумі на посаді викладача відділення "Правознавство", на виконання рішення суду від 03 липня 2006 року, що підлягало негайному виконанню.

За даним рішенням суду ОСОБА_1 зобов'язана була 04 липня приступити до роботи, але як вона пояснила в суді, цього не зробила, а прибула в технікум 05 липня 2006 року і будучи повідомленою про поновлення на роботі та подальше надання відпустки, залишила приміщення технікуму.

Не заперечила, що на її письмове звернення датоване 07 липня 2006 року (а.с.25) з цього приводу, директор технікуму листом від 13 липня 2006 року, який надісланий поштою 15 липня 2006 року повідомляв її про можливість ознайомлення з наказом про поновлення на роботі у інспектора з кадрів ОСОБА_3 (а.с.26, 41)

Цю обставину ствердила в суді свідок ОСОБА_3, яка показала, що наказ про поновлення на роботі ОСОБА_1 був виданий 04 липня 2006 року на виконання рішення суду від 03 липня 2006 року. Зазначила, що про поновлення ОСОБА_1 на роботі вона робила відмітку на документі, який надавала їй особисто позивачка, прибувши в техінкум 05 липня 2006 року. Також показала, що у цьому документі написала власноручно, що ОСОБА_1 належить відпустка тривалістю 56 календарних днів.

Цю обставину не заперечила в суді ОСОБА_1 і надала копію виконавчого листа НОМЕР_5, виданого Нововолинським міським судом 04 липня 2006 року на підставі рішення суду про поновлення її на роботі.

При цьому ОСОБА_1 зазначає, що відмітка інспектора з кадрів не слугує доказом поновлення її на роботі та надання відпустки.

Такі доводи позивачки суперечать встановленим і перевіреним в суді доказам, а тому до уваги не беруться.

 

5

Так і в позовній заяві і в судовому засіданні позивачка просить визнати нечинним та скасувати наказ НОМЕР_1 про надання їй щорічної відпустки з цього числа тривалістю 56 календарних днів, посилаючись на те, що 5 липня 2006 року, ігноруючи рішення суду директор технікуму не допустив її до роботи, фактично умисно не виконав рішення суду, і лише 8 вересня 2006 року в примусовому порядку вона була поновлена на роботі, тобто фактично допущена до виконання обов'язків.

Твердження ОСОБА_1 про те, що 05 липня 2006 року її директор технікуму Коновалюк О.В. не допустив до роботи є безпідставними і спростовуються поясненнями третьої особи ОСОБА_3, показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5

Після поновлення на роботі, ОСОБА_1 не приступила до роботи 04 липня 2006 року і була відсутня на роботі до 08 вересня 2006 року, незважаючи на це, що з 1 вересня 2006 року, тобто з початку нового навчального року, згідно розкладу занять на І-ше півріччя, оглянутого в суді, повинна була проводити заняття.

Цей розклад занять затверджено директором 31 серпня 2006 року з урахуванням педагогічного навантаження викладачів, в т.ч. і ОСОБА_1, встановленого наказом НОМЕР_6, який оглянутий в судовому засіданні.

Наведені обставини дають суду підстави ввжати, що відповідач негайно виконав рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі, шляхом видачі наказу НОМЕР_2 і правомірно надав позивачці щорічну відпустку з 04 липня 2006 року тривалістю 56 календарних днів.

Перебуваючи у щорічній відпустці, ОСОБА_1 як встановлено в суді і що підтверджується показаннями державного виконавця ДВС м.Володимир-Волинського та Володимир-Волинського району, 09 серпня 2006 року звернулася у ДВС із заявою і пред'явила виконавчий лист про поновлення її на роботі на посаді викладача технікуму, для виконання. Як вбачається з постанови, 15 серпня 2006 року було відкрито провадження по виконанню зазначеного рішення суду.

16 серпня 2006 року директор технікуму Коновалюк О.В. повідомив ДВС про поновлення ОСОБА_1 на роботі наказом НОМЕР_7 з 03 квітня 2006 року, а 27 серпня 2006 року надіслав лист щодо виправлення номера наказу з НОМЕР_7 на НОМЕР_2 в зв'язку з допущенням помилки. На підставі наведеного 18 серпня 2006 року держвиконавець склав акт про поновлення ОСОБА_1 на посаді викладача відділення "Правознавсто" з 03 квітня 2006 року, наказом НОМЕР_7. 21 серпня 2006 року була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, яка скасована за скаргою ОСОБА_1

При цьому ОСОБА_1 на обгрунтування своїх доводів про те, що її не було поновлено на роботі до 08 вересня 2006 року, посилається на порушення вимог ст. 77 Закону України "Про виконавче провадження" та п.8.2.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Міністерством Юстиції України - наказ № 74/5 від 15.12.1999 року.

 

У ст. 77 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Отже фактичний допуск працівника до виконання попередніх обов'язків здійснюється на підставі наказу про поновлення на роботі, який був виданий відповідачем 04 липня 2006 року в добровільному порядку.

Тлумачення позивачки про необхідйість складання акта про виконання рішення після фактичного допущення працівника до роботи, як це вказано в п.8.2.3 Інструкції є хибним, оскільки такий акт складається у разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Цьому передує застосування штрафних санкцій до винних та звернення з поданням про вирішення питання про притягнення їх до відповідальності передбаченої ст. 382 КК України.

Ця обставина, що позивачка була фактично допущена до роботи і поновлена на посаді наказом НОМЕР_2 підтверджується листом-повідомленням відповідача від 05 вересня 2006 року, який цього числа надісланий на адресу ОСОБА_1 з вимогою прибути в технікум та приступити до роботи.

Таким чином в суді встановлено, щоОСОБА_1 була поновлена на роботі 04 липня 2006 року. Цього ж числа їй правомірно надана щорічна відпустка про що їй стало відомо 05 липня 2006 року.

ОСОБА_1 не оспорювала правомірності надання їй щорічної відпустки, фактично відбувши її повністю і не ставила вимогу про перенесення щорічної відпустки згідно ст. 11 Закону України "Про відпустки" та ст. 80 КЗпП України. Як встановлено в суді, позивачка зверталася до відповідача з вимогою про видачу їй дубліката трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.

Цю обставину не заперечив в суді директор технікуму Коновалюк О.В.

Як зазначено у п.2.10 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок", затвердженої наказом Мінпраці, Міністерства юстиції України, Міністерства соцзахисту населення України від 29 липня 1999 року № 58, при наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається "Дублікат" трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.

З оглянутої в суді трудової книжки та ксерокопії вбачається, що в ній під НОМЕР_8 міститься запис про звільнення ОСОБА_1 з посади викладача за систематичне невиконання обов'язків, покладених правилами внутрішнього трудового розпорядку, п.Зст.40 КЗпП, який визнаний недійсним рішенням суду від 03 липня 2006 року, а тому суд задовільняє вимогу ОСОБА_1 про видачу їй дубліката трудової книжки без внесення до неї запису під НОМЕР_8.

 

7

Керуючись ст.ст. 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 232 КЗпП України, суд,-

вирішив:

Позов задоволити частково.

Зобов'язати відповідача Володимир-Волинський сільськогосподарський технікум видати ОСОБА_1 дублікат трудової книжки без внесення в неї запису НОМЕР_8 про звільнення з посади викладача за систематичне невиконання обов'язків покладених правилами внутрішнього трудового розпорядку.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Володимир-Волинського сільськогосподарського технікуму на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті інформаційно-технічного збору в розмірі 7 (сім) грн. 50 коп. та 2 грн. - банківські послуги -всього 9,50 грн.

Стягнути з Володимир-Волинського сільськогосподарського технікуму в доход держави 8,50 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація