Судове рішення #5891033

                                                                         

 

                                                                                                                       

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

      

07 вересня 2009 р.                                                                                Справа № 2а-3856/09/2370                                                                                                   

                                                                                                                                            м. Черкаси

 

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді  Лічевецького І.О.,

суддів - Гараня С.М., Мишенка В.В.,  

при секретарі - Чалій А.С., Солоха О.В.,

за участю представників сторін: позивача - Яроменка В.І., Курочкіна В.М. за довіреністю; відповідача - Шабанова С.В., Катрецької О.М., Клочко І.Б. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Старобабанський гранітний кар'єр» до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

    ВСТАНОВИВ:

 

    ВАТ «Старобабанський гранітний кар'єр» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що у зв'язку з наявністю помилок у податкових деклараціях за жовтень, листопад 2007 р., січень, лютий, березень, червень, липень, серпень, вересень та листопад 2008 р. ним, відповідно до приписів пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», була подана декларація з ПДВ за січень 2009 р. у складі якої зазначені уточнені показники та задекларовано суму податку в розмірі 1 081 316 грн. як таку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку. Далі позивач зазначав, що за результатами перевірки відповідач 20 березня 2009 р. прийняв податкові повідомлення-рішення № 0000252310/0 та № 0000262310/0 якими, відповідно, зменшено суму бюджетного відшкодування за січень 2009 р. на 1 081 316 грн. та збільшено цю суму за жовтень, листопад 2007 р., січень, лютий, березень, червень, липень, серпень, вересень та листопад 2008 р. Позивач стверджував, що зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням чинного законодавства, оскільки він самостійно виявив помилки у податкових деклараціях та зазначив їх складі податкової декларації за січень 2009 р.

    На підставі наведених обставин позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000252310/0 від 20.03.2009 р. та № 0000262310/0 від 20.03.2009 р.

    Представники позивача в судовому засіданні  позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

    Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позову представники відповідача стверджували, що позивач неправомірно зазначив в декларації за січень 2009 р. уточнені показники за декілька звітних податкових періодів.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

    Відкрите акціонерне товариство «Старобабанський гранітний кар'єр» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 03 серпня 1995 р. (ідентифікаційний код 00293717).

Спеціальним законом який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом - Закон № 168/97-ВР).  

    Відповідно до статті другої цього Закону   платником податку на додану вартість, зокрема, є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

    Згідно пункту 9.2 статті 9 Закону № 168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 32432579 отримано позивачем 17 вересня 1997 р. (індивідуальний податковий № 002937123238).

Пункт 1.5 статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає з вітний (податковий) період, як період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

    Підпункт 7.8.1 пункту 7.8. статті 7 Закону № 168/97-ВР  передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Згідно підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III  (надалі за текстом - «Закон № 2181-III») податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За даними податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2007 р., січень, лютий, березень, червень, липень, серпень, вересень та листопад 2008 р.  позивачем заповнено 25 рядок, відповідно до якого у зазначених звітних періодах відсутні суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню.

Відповідно до пункту 5.1 Закону № 2181-III  податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.   Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Аналогічна норма викладена і в п. 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 р. за № 250/2054 (надалі за текстом - «Порядок»).

20 лютого 2009 р. позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 р. в якій в рядку 25.1 зазначено, що 1 081 316 грн. підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку. За даними довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2 до податкової декларації) згадана сума була сформована за жовтень, листопад 2007 р., січень, лютий, березень, червень, липень, серпень, вересень та листопад 2008 р.

До декларації позивачем додано розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

    Підпункт 7.7.5. пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР  зобов'язує податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

    У період з 10.03.2009 р. по 13.03.2009 р. Уманською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку відкритого акціонерного товариства «Старобабанський гранітний кар'єр» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з жовтня 2007 р. по листопад 2008 р.  

Результати перевірки оформлено актом № 347/23/00293717 від 16.03.2009 р. Згідно з висновками, викладеними у акті перевірки, позивач занизив суми бюджетного відшкодування за жовтень, листопад 2007 р., січень, лютий, березень, червень, липень, серпень, вересень та листопад 2008 р. на загальну суму 1 081 316 грн. та завищив суму такого відшкодування за січень 2009 р. на суму 1 081 316 грн.

За результатами перевірки Уманською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252310/0 від 20 березня 2009 р. яким зменшено суму бюджетного відшкодування за січень 2009 р. на 1 081 316 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0000262310/0 від 20 березня 2009 р. яким, відповідно, збільшено суму бюджетного відшкодування за жовтень, листопад 2007 р., січень, лютий, березень, червень, липень, серпень, вересень та листопад 2008 р. на загальну суму 1 081 316 грн.

Вирішуючи даний спір суд бере до уваги, що п ункт 1.6 статті 1 Закону № 168/97-ВР  визначає податкове зобов'язання як загальну суму податку, одержану (нараховану) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. 

За змістом пункту 1.7 статті 1 зазначеного Закону податковий кредит, це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Пункт 1.8. статті 1 Закону № 168/97-ВР  визначає бюджетне відшкодування як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР  датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону № 168/97-ВР  датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;  або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР  сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР  встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР  платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. 

    У цьому зв'язку суд бере до уваги, що в жовтні, листопаді 2007 р., січні, лютому, березні, червні, липні, серпні, вересні та листопаді 2008 р. позивачем не приймалось рішення про повернення сум бюджетного відшкодування, що знайшло своє відображення в поданих ним податкових деклараціях за вказані звітні податкові періоди.

Оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо самостійного виправлення ним помилок в поданих деклараціях шляхом відображення уточнених показників в декларації за січень 2009 р. суд звертає увагу, що відповідно до пункту 5.8. Порядку коригування податкового кредиту відображається у рядку 16. При заповненні цього рядка (крім рядка 16.5) обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється у розрізі контрагентів та податкових накладних.

Податкова декларація, подана позивачем за січень 2009 р., в рядку 16 не містить відомостей щодо коригування податкового кредиту на суму 1 081 316 грн. Відсутні вони і в додатку 1.

Суд також враховує, що спеціальні поля 03 податкової декларації з податку на додану вартість та довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2 до податкової декларації) не містять посилань на звітний податковий період за який     виправляються помилки.

З огляду на викладене суд констатує, що одне лише відображення в рядку 25.1 податкової декларації суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку  не є уточненням показників раніше поданих декларацій в розумінні Закону № 2181-III та Порядку.

Крім того, за змістом пункту 4.4 Порядку спосіб самостійного виправлення помилки шляхом зазначення у податковій декларації уточнених показників може бути застосований платником податку у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем вірно визначено звітні податкові періоди в яких відбулась надмірна сплата податку, сума якого підлягала поверненню з бюджету та, відповідно, правомірно зменшено суму бюджетного відшкодування за січень 2009 р., а тому не знаходить підстав для задоволення позову.

    Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,

 

ПОСТАНОВИВ :

 

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Постанова складена в повному обсязі 11 вересня 2009 р.

 

 

Головуючий

 

 

Судді

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація