Справа № 344/657/15-п
Провадження № 33/779/37/2015
Категорія ст.124 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Руденко Д. М.
Суддя-доповідач Шкрібляк Ю.Д.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2015 року м. Івано-Франківськ
Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Шкрібляк Ю.Д., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Сікомаса С.В., потерпілого ОСОБА_4 та його представника - адвоката Кукушкіна І.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за його ж апеляційною скаргою, на постанову Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2015 року, -
в с т а н о в и в :
Вказаною постановою ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, ніде не працює, громадянин України,?
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП), а провадження в справі щодо нього закрито у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.2 ст.38 цього ж Кодексу.
Як зазначено у постанові судді, ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що він 30 серпня 2014 року, о 16 год. 35 хв., на 285+200 км. автодороги Мукачево-Львів, керуючи автомобілем НОМЕР_1, перед початком зміни руху і виконання повороту ліворуч, не переконався в тому, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів, які розпочали маневр обгону, та допустив зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2, чим порушив вимоги п.14.2. а) Правил дорожнього руху України (далі ПДР), та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Окрім цього, як зазначено в постанові, ОСОБА_2 вчинив правопорушення 30 серпня 2014 року, протокол щодо нього складений 21 жовтня 2014 року, а справа надійшла до суду 22 січня 2015 року. Оскільки на день надходження справи до суду з дня вчинення правопорушення ОСОБА_2 минув встановлений ч.2 ст.38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення, тому суддя закрив провадження в справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 цього ж Кодексу.
Не погодившись з постановою судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу (далі АП), в якій покликається на неповноту та необ'єктивність судового розгляду, і що винесена постанова є незаконна та необґрунтована, оскільки висновки судді про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення суперечать зібраним по справі доказам.
Просить поновити йому строк на оскарження постанови як такий, що пропущений з поважних причин, а постанову скасувати та закрити провадження за відсутності в його діях складу адмінправопорушення, тобто на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В ході апеляційного розгляду ОСОБА_2 повністю підтвердив свої письмові пояснення, які він надав працівнику мілції та в ході розгляду справи в Богородчанському районному суді, та пояснив, що того дня він, керуючи автомобілем «Субару», здійснював перевезення весільного кортежу по автодорозі з м.Надвірна в м.Богородчани Івано-Франківської області. Окрім нього, гостей весілля перевозив і водій ОСОБА_5, який керував автомобілем «Хонда» і рухався позаду його автомобіля «Субару». Оскільки виникла необхідність повернути ліворуч до лісомасиву «Діброва», тому він завчасно включив покажчик лівого повороту, знизив швидкість практично до повної зупинки автомобіля, і переконавшись, що попереду на смузі зустрічного руху, і в дзеркалі заднього виду немає інших транспортних засобів, почав здійснювати поворот ліворуч. Коли він знаходився частково на смузі зустрічного руху, раптово відчув удар в передню ліву частину свого автомобіля, від чого його транспортний засіб віднесло до правого узбіччя. Як потім з'ясувалось, його автомобіль зіткнувся з автомобілем «Фольксваген» під керуванням водія ОСОБА_4, який здійснював подвійний обгін автомобілів «Субару» та «Хонди». Наголосив, що перед початком маневру повороту ліворуч він не бачив, що автомобіль «Фольксваген» змінює траєкторію руху, хоча видимість на тій ділянці дороги була достатньою, а саме зіткнення відбулося раптово. Вважає, що ДТП трапилось з вини водія ОСОБА_4, оскільки той значно перевищив гранично допустиму швидкість руху, і при виконанні маневру подвійного обгону не переконався, що інший автомобіль рухається попереду нього. Вважає, що він не порушував ніяких вимог ПДР, адже відразу після ДТП працівники міліції склали протокол тільки щодо ОСОБА_4 Окрім цього, в протоколі, оформленому щодо нього вже після розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо водія ОСОБА_4, працівником міліції незаконно зазначено порушення ним вимог п.14.2. а) ПДР, оскільки дана норма врегульовує виконання водієм маневру обгону, і він його не порушував. Погоджується із план-схемою наслідків ДТП та фотографіями з місця події, однак з самим протоколом він не згідний. Тому, постанову судді вважає незаконною та просить її скасувати, а провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Показання ОСОБА_2 в повній мірі підтримав його захисник - адвокат Сікомас С.В.
Під час апеляційного розгляду потерпілий ОСОБА_4 та його представник - адвокат Кукушкін І.Л. заперечили доводи АС ОСОБА_2 Потерпілий ОСОБА_4 підтвердив, що того дня він рухався на своєму автомобілі «Фольксваген» в напрямку з м.Надвірна в м.Богородчани з приблизною швидкістю 100 км/год. На ділянці автодороги поблизу лісомасиву «Діброва» попереду він бачив два автомобілі, які вирішив обігнати. Для цього він, переконавшись що позаду і попереду нього відсутні інші транспортні засоби, включив покажчик повороту, виїхав на смугу зустрічного руху та розпочав обгін. В ході обгону він побачив, як водій ближчого до нього автомобіля «Хонда» включив покажчик правого повороту, і він розцінив це як виконання ним маневру зупинки. Водночас, водій автомобіля «Субару», який рухався попереду за «Хондою», раптово став повертати ліворуч. Наголосив, що не бачив, чи водій «Субару» завчасно включив покажчик лівого повороту. Зіткнення його автомобіля «Фольксваген» та автомобіля, яким як потім з'ясувалось керував ОСОБА_2, відбулося, коли він зрівнявся з автомобілем «Субару», який вже знаходився на смузі зустрічного руху. Удар в його автомобіль прийшовся справа в середні здвижні дверцята та інші частини автомобіля справа. Вважає, що саме водій ОСОБА_2 винуватий у зіткненні автомобілів, оскільки той не переконався у безпечності повороту ліворуч, а саме, що позаду немає транспортних засобів, які вже розпочали маневр обгону. Себе вважає винуватим тільки в тому, що перевищив гранично допустиму швидкість руху на вказаній ділянці автодороги, однак не в зіткненні транспортних засобів. Заперечень щодо план-схеми наслідків ДТП, а також до фотографій з місця події він не має, а постанову щодо ОСОБА_2 просить змінити та визнати його винуватим за порушення п.10.1. ПДР.
Адвокат Кукушкін І.Л. в повній мірі підтримав показання потерпілого ОСОБА_4
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Сікомаса С.В., які просять поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову та винести нову, якою закрити провадження щодо ОСОБА_2 за відсутності в його діях складу адмінправопорушення; пояснення потерпілого ОСОБА_4 та його представника - адвоката Кукушкіна І.Л., які просять змінити постанову щодо ОСОБА_2 та визнати його винуватим у порушенні п.10.1. ПДР; дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані під час апеляційного розгляду фотографії про наслідки зіткнення автомобілів, вважаю, що їх слід долучити до матеріалів справи, однак вимоги АС слід задовольнити частково, виходячи із наступного.
Стосовно покликань ОСОБА_2 поновити йому строк на апеляційне оскарження, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається з відтиску штампу вхідної кореспонденції Івано-Франківського міського суду, ОСОБА_2 надіслав апеляційну скаргу поштовим зв'язком 24 лютого 2015 року, тобто з часу винесення постанови і до подання ним АС минуло більше 10 днів.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не був присутнім під час розгляду справи в суді першої інстанції, і в матеріалах справи відсутні об'єктивні дані, що йому надсилалась копія постанови судді, як це передбачено вимогами ст.285 КУпАП. Як вбачається із заяви ОСОБА_2, він отримав копію постанови аж 17 лютого 2015 року в приміщенні Івано-Франківського міського суду, про що особисто розписався (а.с.29).
Таким чином, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин, а тому його слід поновити.
Стосовно апеляційних вимог ОСОБА_2 скасувати постанову та закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адмінправопорушення, то вони є необґрунтованими, зважаючи на наступне.
Відповідно до вимог ст.ст.280 та 283 КУпАП, при розгляді справи про адмінправопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.
Вказаних вимог закону суддя дотримався, однак не в повній мірі.
Вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом про адміністративне правопорушення від 21 жовтня 2014 року з фототаблицею до нього (а.с.1, 5-6), а також фотографіями з місця події, на яких зафіксовані пошкодження, які отримали автомобілі «Фольксваген» та «Субару» внаслідок їх зіткнення, а також показаннями апелянта під час розгляду справи щодо ОСОБА_4 в Богородчанському районному суді, з якими він погодився.
Окрім цього, вина ОСОБА_2 доводиться частково поясненнями самого апелянта, які він надав під час апеляційного розгляду, про те, що безпосередньо перед початком повороту він зупинився, однак не бачив, що автомобіль «Фольксваген» розпочав обгін, хоча видимість, зі слів апелянта, була достатньою. Окрім цього, як вбачається з характеру пошкоджень автомобілів, зроблених працівниками міліції на місці події, удар в автомобіль «Фольксваген» прийшовся в його праву середню бокову частину, а в автомобілі «Субару» пошкоджено його передня ліва бічна частина. Такий характер пошкоджень свідчить про те, що зіткнення між вказаними автомобілями відбулося вже тоді, коли автомобіль «Фольксваген» зрівнявся з автомобілем «Субару», і в цей момент останній виконував поворот ліворуч. Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що перед виконанням повороту ліворуч водій автомобіля «Субару» ОСОБА_2 дійсно не переконався в тому, що його обганяє інший автомобіль, тобто виконував маневр повороту ліворуч, не переконавшись у безпечності цього маневру.
Вина водія ОСОБА_2 у скоєнні адмінправопорушення підтверджується також письмовими поясненнями, наданими потерпілим ОСОБА_4 відразу після скоєння ДТП а також в ході апеляційного розгляду про те, що виконуючи подвійний обгін, тобто безпосередньо перед зіткненням, він не бачив, що водій «Субару» ОСОБА_2 включав покажчик лівого повороту і має намір змінити напрям руху.
Покликання ОСОБА_2 на те, що у зіткненні автомобілів винуватий виключно потерпілий ОСОБА_4, є необґрунтованими. Дійсно, в матеріалах даної справи міститься копія постанови Богородчанського районного суду від 13 жовтня 2014 року (а.с.3), з якої вбачається, що потерпілий по даній справі ОСОБА_4 перевищив допустиму швидкість , встановлену ПДР. З даною постановою ОСОБА_2 погодився, і ні він, ні ОСОБА_4 в апеляційному порядку її не оскаржували.
Апеляційний суд зазначає, що хоча факт порушення ОСОБА_4 вимог ПДР встановлено вищевказаною постановою судді першої інстанції, однак перевищення потерпілим ОСОБА_4 гранично допустимої швидкості руху на даній ділянці автодороги не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з даним ДТП.
Таким чином, вина водія ОСОБА_2 у скоєнні даного ДТП повністю доведена зібраними по справі доказами, і в цій частині постанова судді є законною і обґрунтованою.
Однак, поза увагою судді залишилось те, що як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, орган, уповноважений на складання такого протоколу, помилково зазначив, що ОСОБА_2 допустив порушення п.14.2.а) ПДР, який врегульовує виконання водієм маневру обгону.
Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 вбачається, що орган, уповноважений на його складання, правильно виклав суть правопорушення, однак помилково зазначив інший пункт ПДР, який ОСОБА_2 не порушував.
Апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 дійсно є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, однак він порушив вимоги п.10.1. ПДР, у відповідності до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Таким чином, постанову судді в частині зазначення про порушення ОСОБА_2 вимог п.14.2.а) ПДР необхідно змінити і вважати правильним, що він порушив вимоги п.10.1. ПДР.
Окрім цього, як вбачається з металів справи про адміністративне правопорушення, протокол щодо ОСОБА_2 було складено 21 жовтня 2014 року, а справа надійшла до суду першої інстанції 22 січня 2015 року, і вже на той момент дійсно сплив строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП.
Тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що провадження щодо ОСОБА_2 слід закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв'язку із спливом строків накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи вищевикладене, постанову щодо ОСОБА_2 слід змінити, однак підстав для її скасування та закриття провадження за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, апеляційний суд не вбачає.
За таких обставин, АС ОСОБА_2 підлягає лише до часткового задоволення.
На підставі наведеного та керуючись вимогами ст.294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2015 року як такий, що пропущений з поважних причин.
Постанову Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2015 року щодо ОСОБА_2 змінити.
Вважати правильним притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення п.10.1. ПДР, за яке передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.
В решті постанову залишити без зміни.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області Ю.Д. Шкрібляк
Згідно з оригіналом
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області Ю.Д. Шкрібляк