Дата документу Справа № 334/8218/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 334/8218/16-к Головуючий в 1 інстанції

№ провадження 11-кп/778/1271/16 ОСОБА_1

Категорія ч. 1 ст. 309 Доповідач в 2 інстанції

КК України ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі

головуючого Татарінової А.І.,

суддів Гриценка С.І., Симонця О.І.,

при секретарі Параскєвіної Н.П.,

за участю прокурора Нестерук О.Г.,

представника підрозділу КВІ УДПтС в Запорізькій області Ленінського РВ ОСОБА_3М,

засудженого ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_5 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2016 року, якою

відмовлено в задоволенні подання Ленінського РВ м. Запоріжжя підрозділу КВІ УДПтС України в Запорізькій області про скасування звільнення від покарання з випробуванням відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, не працює, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

В апеляційній скарзі прокурор, зазначаючи, що засуджений не виконав покладені на нього законом і вироком обов’язки, а саме: з листопада 2014 року по лютий 2015 року мав 8 пропусків реєстрації без поважних причин, в період з 25 березня по 13 травня 2015 року – 7 пропусків реєстрації без поважних причин, крім того, 15.10.2015 р. та 06.04.2016 р. засуджений мав пропуски без поважних причин, просить ухвалу районного суду скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити подання КВІ про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, та направити засудженого ОСОБА_6 для відбування призначеного покарання.

Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_4 засуджений вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2014 року за ст.309 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, з покладанням обов’язків, передбачених п.п. 2 - 4 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

-періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

20 квітня 2016 року Ленінській РВ м. Запоріжжя підрозділу КВІ УДПтС України в Запорізькій області звернувся до суду про скасування звільнення від покарання з випробуванням відносно ОСОБА_4 та направлення останнього для відбування покарання, оскільки засуджений порушував покладений на нього судом обов’язок, а саме на протязі іспитового строку неодноразово не з’являвся на реєстрацію, а саме: в період з 20 травня 2015 року по 19 серпня 2015 року ОСОБА_4 мав 13 пропусків реєстрації без поважних причин, що підтверджується даними листків реєстрації (а.с. 117, 125) а також без поважних причин пропустив дні явки на реєстрацію 15 жовтня 2015року, 02 грудня 2015 року, 06 квітня 2016 року. Поведінка засудженого за період іспитового строку свідчить про небажання стати на шлях виправлення.

Своє рішення про відмову в задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням районний суд мотивував тим, що засуджений не притягався до адміністративної відповідальності у І кварталі 2016 року, пропуски реєстрації мав з причини хвороби та тяжких життєвих обставин, запевнив суд, що надалі буде з’являтися на реєстрацію вчасно та виконувати обов’язки, покладені на нього судом. Суд прийшов до переконання про те, що підстави передбачених ч.2 ст. 78 КК України, які б свідчили про те, що засуджений без поважних причин не виконує покладені на нього обов’язки та не бажає стати на шлях виправлення, свого підтвердження не знайшли.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора в підтримку апеляційної скарги, представника КВІ УДПтС, щодо обґрунтованості подання КВІ; засудженого, який в дебатах та в останньому слові висловив думку щодо законності ухвали районного суду, перевіривши матеріали справи та обсудивши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

У відповідності до ч. 3 ст. 164 Кримінального виконавчого кодексу України поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом.

Згідно п. 5.4 Розділу ІV «Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань», затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 270/1560 від 19.12.2003 р., невиконанням обов'язків вважається, коли засуджена особа не виконала хоча б одного з обов'язків, які було покладено на неї судом (наприклад, не з'являється до інспекції два і більше разів підряд без поважних причин).

Колегія суддів не вбачає достатніх підстав до задоволення апеляції і скасування ухвали суду першої інстанції.

Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав до задоволення подання КВІ ґрунтується на об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та узгоджується з вимогами ч.2 ст. 78 КК України, ч.3 ст. 164 Кримінального виконавчого кодексу України, 5.4 Розділу ІV «Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань».

Як вбачається з матеріалів справи, 23 жовтня 2014 року ОСОБА_4 був поставлений на облік Ленінського РВ КВІ УДПтС України в Запорізькій області та ознайомлений з порядком і умовами відбування покарання, та постановою про встановлення днів явки на реєстрацію.

Відповідно до подання ОСОБА_4 з листопада 2014 по лютий 2015 років жодного разу не з’являвся на реєстрацію, загалом мав 8 пропусків реєстрації без поважних причин, в подальшому, у період з 25 березня по 13 травня 2015 року ОСОБА_7 мав 7 пропусків реєстрації без поважних причин, крім того, 15.10.2015р., 02.12.2015р., 06.04.2016р. ОСОБА_7 також мав пропуски реєстрації без поважних причин.

Поважність пропуску ОСОБА_4 реєстрації в періоди з листопада 2014 року по лютий 2015 року та з 5 березня по 13 травня 2015 року була встановлена ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 серпня 2015 року, відповідно до якої було відмовлено КВІ УДПтС України в задоволені подання про скасування звільнення від покарання з випробуванням, і яка ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 30 жовтня 2015 року була залишена без змін, тобто набрала законної сили.

Згідно з положеннями ст. 21, 533 КПК України ухвала суду, яка набрала законної сили, обов’язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

У зв’язку з наведеним вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора щодо пропусків ОСОБА_4 реєстрації листопада 2014 року по лютий 2015 року та з 5 березня по 13 травня 2015 року, як обґрунтування для скасування ухвали Ленінського районного суду від 24 червня 2016 року і задоволення подання КВІ, є безпідставними, оскільки поведінка засудженого за цей період вже була предметом судового розгляду.

Що стосується пропусків засудженим днів явки на реєстрацію 15.10.2015р., 02.12.2015р., 06.04.2016р. колегія суддів виходить з наступного.

Постановою від 18 березня 2015 року засудженому призначені дні явки реєстрації –1, 2, 3, 4 середа кожного місяця (а.с. 71).

У зв’язку з тим, що друга середа (14) жовтня 2015 року припала на святковий день, а засуджений не був повідомлений про необхідність явки на наступний робочий день 15 жовтня 2015 року, що вбачається з його пояснень від 19.10.2015р., де є посилання на те, що засуджений з’являвся до відділу кримінально-виконавчої інспекції 14 жовтня 2015 року (а.с. 108), тому колегія суддів вважає причини цієї неявки поважними.

Пропустивши 02 грудня 2015 року реєстрацію за станом здоров’я, засуджений явився на реєстрацію на наступний день, надавши відповідне пояснення (а.с. 118).

Пропуск реєстрації 06 квітня 2016 року обумовлений зайнятістю ОСОБА_7 за місцем роботи, де засуджений працює неофіційно, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 вже наступного дня самостійно з’явився до відділу кримінально-виконавчої інспекції та дав пояснення щодо перебуванні на роботі 06.04.2016 року (а.с. 131).

Твердження ОСОБА_4 у суді першої інстанції та в апеляційному суді про те, що він без поважних причин не допускав неявку на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк, не спростовані.

Відповідно до даних наявних у матеріалах справи, ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності не притягувався( а.с.130).

Відтак немає підстав вважати, що засуджений не виконує хоча б одного з обов'язків, які було покладено на неї судом, зокрема ОСОБА_7 не має двох або більше пропусків підряд реєстрації у КВІ без поважних причин, як це передбачено п. 5.4 Розділу ІV «Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань», затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 270/1560 від 19.12.2003 р. Відповідно по пояснень у апеляційній інстанції представника КВІ ОСОБА_4 у теперішній час до 03.08.2016 року неявок на реєстрацію не допускав.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення місцевого суду, яке є законним і обґрунтованим, немає.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 412 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2016 року, якою відмовлено в задоволенні подання Ленінського РВ м. Запоріжжя підрозділу КВІ УДПтС України в Запорізькій області про скасування звільнення від покарання з випробуванням відносно ОСОБА_4, залишити без змін.

Касаційна скарга може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді: 1 2 3