Харківський окружний адміністративний суд

61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

            09.09.2009 р.                                                                       № 2-а- 39718/09/2070  

       Харківський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого -  судді: Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання:  Глазунової А.В.  

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

        розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А - 4104 про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення заборгованості, -  

В С Т А Н О В И В:

26 червня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини А 4104 в якому після уточнення позовних вимог, просить суд визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо невиплати коштів неправомірною та стягнути з відповідача заборгованість з допомоги на оздоровлення в розмірі 2061,62 грн., з матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 2061,62 грн., компенсацій витрат на відрядження в розмірі 8500 грн., індексацію грошового забезпечення в розмірі 324,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем в адміністративному позові зазначено наступне. Позивач проходить військову службу у військовій частині А 4104, має військове звання - старший лейтенант. 22 лютого 2008 року командиром військової частини А 4104 видано наказ № 36, де передбачено виплату позивачеві матеріальної допомоги. Вказана матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань була нарахована працівниками фінансово-економічного відділу військової частини А 4104 в розмірі 2061,62 грн., але до цього часу не була виплачена.           20 травня 2008 року командиром військової частини А 4104 видано наказ № 93, де передбачено виплату позивачеві грошову допомогу на оздоровлення. Вказана грошова допомога на оздоровлення була нарахована працівниками фінансово-економічного відділу військової частини № 4104 в розмірі 2061,62 грн., але до цього часу не була виплачена. Також зазначає, що згідно довідки № 1/9/18/712 від 05.06.2009 року в/ч А 4104 має перед позивачем заборгованість  з індексації в розмірі 324,26 грн. А також, згідно довідки № 1/9/18/704 від 03.06.2009 року в/ч А 4104 має перед позивачем заборгованість по відшкодуванню витрат на відрядження в розмірі 8500 грн. Вказані кошти на цей час не виплачені.

Позивач у судове засідання прибув, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача надав заперечення на позов в яких, визнає наявність заборгованість в/ч А 4104 перед позивачем з виплати грошової допомоги на оздоровлення за             2008 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік, індексації за 2008 рік всього на суму 4447,50 грн. Зазначає, що кошти не виплачені у зв'язку з обмеженим фінансуванням. Компенсацію витрат на відрядження, в/ч А 4104 визнає в розмірі 8500 грн. Також, в запереченнях наголошується на пропущені позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши докази, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України, є військовослужбовцем військової частини А 4104, має військове звання старшого лейтенанта.

Наказом командира військової частини А 4104 за № 36 від 22 лютого 2008 року старшому лейтенанту ОСОБА_1 було призначено до виплати матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 2061,62 грн., що підтверджується витягом з наказу та довідкою № 1/9/18/712 від 05.06.2009 року (а.с. 4, 26).

Наказом командира військової частини А 4104 за № 93 від 20 травня 2008 року старшому лейтенанту ОСОБА_1 було призначено до виплати грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 2061,62 грн., що підтверджується витягом з наказу та довідкою                    № 1/9/18/712 від 05.06.2009 року (а.с. 4, 42).

Згідно довідки № 1/9/18/712 від 05.06.2009 року  в/ч А 4104 має заборгованість перед ОСОБА_1 з індексації грошового забезпечення за період вересень - грудень 2008 року на суму 324,26 грн. (а.с. 4). Заборгованість визнається відповідачем.

Згідно довідки № 1/9/18/712 від 05.06.2009 року в/ч 4104 має заборгованість перед ОСОБА_1 з компенсації витрат на відрядження в розмірі 8500 грн. (а.с. 5) Заборгованість визнається відповідачем.

Судом встановлено, що зазначені кошти не виплачені до цього часу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, витрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входить: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійних характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

На підставі п.п. 1.1. Наказу Міністерства оброни України "Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" № 75 від 05.03.2001 року (що діяв на час винесена наказу про виплату матеріальної допомоги) грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби. Воно складається з окладів грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення. До окладів грошового утримання належать оклади за військовим званням та посадові оклади. Додаткові види грошового забезпечення включають підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, одноразові й місячні винагороди, морське грошове забезпечення, матеріальні та грошові допомоги і премії.

Відповідно до п. п. 36.1. Наказу Міністерства оброни України "Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" № 75 від 05.03.2001 року особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), солдатам (матросам), сержантам і старшинам, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога у розмірі місячного окладу грошового утримання.

Згідно п. п. 36.2. Наказу Міністерства оброни України "Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" від 05.03.2001 року № 75 матеріальна допомога надається військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у нього розміру допомоги.

Судом встановлено, що накази командира військової частини А 4104 за № 36 від                 22 лютого 2008 року щодо виплати позивачеві матеріальної допомоги на вирішення соціально -побутових питань за 2008 рік в розмірі 2061,62 грн., № 93 від 20 травня 2008 року щодо виплати позивачеві грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 2061,62 грн. не скасовані, є чинними, заборгованість з компенсації витрат на відрядження в розмірі 8500 грн. та індексація грошового забезпечення визнається відповідачем, виплата вказаних суми здійснена не була, а тому зазначені виплати підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не наведено та не надано доказів щодо правомірності не виплати позивачу вказаної матеріальної допомоги.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо посилання представника відповідача на пропущення позивачем строку встановленого ст.  99 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 99 КАС України адміністративний  позов  може  бути  подано в межах строку звернення до адміністративного суду,  встановленого  цим  Кодексом або іншими законами. Для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк,  який, якщо не встановлено інше,  обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна  була  дізнатися  про  порушення  своїх  прав,  свобод  чи інтересів.

Відповідач робить висновок про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду виходячи з дати наказів командира військової частини А 4104 № 36 від 22.02.2008 року та № 93 від 20.05.2008 року якими передбачена виплата ОСОБА_1 коштів.

Проте суд зазначає, що з моменту видання командиром військової частини А 4104  вказаних наказів позивач набув права на отримання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення, при цьому права позивача порушені не були. Дата виплати коштів в наказах не зазначена.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів,  що складають бюджетну систему,  становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного  року  і  закінчується 31 грудня того ж року.

Отже, право ОСОБА_1 на отримання призначеної матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових потреб та допомоги на оздоровлення було порушено                                 31 грудня 2008 року, час закінчення бюджетного року.

Таким чином, позивачем не було пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Суд зазначає, що не виконання відповідачем своїх обов’язків щодо виплати позивачеві матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення, отримання якої передбачено діючим законодавством, призводить до звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, а тому, бездіяльність відповідача не може вважатися законною і обґрунтованою.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" наказом Міністра обороти України № 75 від 05.03.2001 "Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України", ст. 9, ст. 11, ст. 158, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

                                                         П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військовоїчастини А-4104 про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення заборгованості –задовольнити.

Визнати бездіяльність військової частини А - 4104 щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік, допомоги на оздоровлення за 2008 рік, компенсації на відрядження, нарахування індексанції грошового забезпечення - неправомірними.

Стягнути з військової частини А - 4104 (м-н.Авіатор, м.Чугуїв, Харківська область, код ЄДРПОУ 07785381) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_1) суму допомоги на оздоровлення в розмірі 2061 (дві тисячі шістдесят одна) грн. 62 коп., суму матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 2061 (дві тисячі шістдесят одна) грн. 62 коп., компенсацію витрат на відрядження у розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн., індексацію грошового забезпечення за період з вересня по грудень 2008 року у розмірі 324 (триста двадцять чотири) грн.26 коп., а разом 12947 (дванадцять тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 50 коп.

Постанова може бути оскаржена  до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання  заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ –з дня складання постанови  в повному обсязі. Апеляційна скарга подається  протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі зави про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

               Суддя                                                                                  Бабаєв А.І.

Повний текст постанови виготовлений 14.09.2009 року.