ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2006 р. | № 14/102-пд-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кравчука Г.А., |
суддів: | Коробенка Г.П., Шаргала В.І., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги | Каховської об’єднаної державної податкової інспекції та Дмитрівської сільської ради Каховського району Херсонської області |
на рішення | господарського суду Херсонської області від 12.04.2006 р. |
у справі | № 14/102-ПД-06 |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Експерементально-виробничо-комерційна фірма “БАСС, ЛТД” |
до | Приватної агропромислової фірми “Інтеграл” |
про | визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно |
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: | — не з’явились; |
відповідача: | — не з’явились; |
скаржника-1: | — не з’явились; |
скаржника-2: | — не з’явились; |
В С Т А Н О В И В:
У березні 2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Експерементально-виробничо-комерційна фірма “БАСС, ЛТД” (далі –Товариство) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, у якій просило визнати дійсним договір купівлі-продажу промислового обладнання, укладений 30.01.2006 р. між ним та Приватною агропромисловою фірмою “Інтеграл” (далі –Фірма) та визнати за ним право власності на недіючу закриту зрошувальну мережу 1982 р. виготовлення, довжиною 26,6 км. загальною вартістю 106 345 грн., розташовану у с. Дмитровка Каховського району Херсонської області (далі –Зрошувальна мережа).
Позовні вимоги Товариство обґрунтовувало тим, що між ним та Фірмою укладено договір купівлі-продажу промислового обладнання від 30.01.2006 р., об’єктом якого є Зрошувальна мережа, однак Фірма, в порушення норм ЦК України, ухиляється від нотаріального посвідчення зазначеного договору.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.04.2006 р. (суддя Гридасова Ю.В.), яке підписано 17.04.2006 р., позовні вимоги Товариства задоволено. Рішення мотивовано тим, що Товариство та Фірма, укладаючи договір купівлі-продажу промислового обладнання від 30.01.2006 р., домовились щодо усіх його істотних умов, частково виконали зобов’язання за вказаним договором, але Фірма безпідставно ухиляється від його нотаріального посвідчення, що, виходячи з норм ЦК України, є підставою для задоволення позовних вимог.
В апеляційному порядку рішення господарського суду Херсонської області не переглядалось.
До Вищого господарського суду України з касаційними скаргами на рішення господарського суду Херсонської області від 12.04.2006 р. звернулись особи, які не були залучені до участі у даній справі - Каховська об’єднана державна податкова інспекція (далі –Інспекція) та Дмитрівська сільська рада Каховського району Херсонської області (далі –Рада), які зазначають, що при прийнятті вказаного рішення було порушено їх права та охоронювані законом інтереси, а тому відповідне рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі Інспекції, обґрунтовані тим, що розгляд даної справи необхідно було припинити до вирішення в господарському суді Херсонської області адміністративної справи № 8/121-АП-06, предметом позову якої є визнання договору, об’єктом якого також є Зрошувальна мережа, укладеного між Закритим акціонерним товариством “Нове життя” та Фірмою, недійсним з підстав знаходження мережі у податковій заставі. Крім того, Інспекція зазначає, що господарським судом при вирішенні даного спору не досліджено питання правомірності володіння Фірмою Зрошувальною мережею.
У доповненні до касаційної скарги Інспекція також зазначила, що рішенням господарського суду Херсонської області від 01.06.2006 р. договір від 02.06.2003 р., укладений між Закритим акціонерним товариством “Нове життя” та Фірмою, відповідно до якого Зрошувальна мережа була передана Фірмі у рахунок погашення заборгованості, визнано недійсним у зв’язку з тим, що майно Закритого акціонерного товариства “Нове життя” знаходилось у податковій заставі.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі Ради, обґрунтовані тим, що рішення, яке оскаржується, прийнято з порушенням частини першої ст. 43 ГПК України, а саме –без урахування матеріалів справ № 15/68-ПН-06 та № 8/121-АП-06, а також ст. ст. 9 та 26 Закону України “Про меліорацію земель”, постанови Кабінету Міністрів України № 1253 від 13.08.2003 р. “Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об’єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників” , наказу Міністерства аграрної політики України № 62 від 14.03.2001 р. “Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств”, якими передбачено, що внутрішньогосподарські меліоративні системи колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягають паюванню в процесі реорганізації цих підприємств, повинні бути передані на баланс органу місцевого самоврядування за його згодою.
Товариство скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслало відзиви на касаційні скарги Інспекції та Ради, у яких просить Вищий господарський суд України залишити рішення господарського суду Херсонської області від 12.04.2006 р. без змін, а касаційні скарги –без задоволення. Відзиви мотивовані тим, що окремі твердження скаржників не відповідають дійсності та суперечать матеріалам справи, а рішення, яке оскаржується, відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Фірма не скористалась правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційні скарги Інспекції і Ради не надіслала, що не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду, яке оскаржується.
За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 19.07.2006 р. справу передано на розгляд колегії суддів Вищого господарського суду України у складі Кравчука Г.А. –головуючого, Коробенка Г.П. та Шаргала В.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та доводи Інспекції, Ради та Товариства, викладені відповідно, у касаційних скаргах та відзивах на них, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Господарський суд Херсонської області, ухвалюючи рішення про визнання дійсним договору купівлі-продажу промислового обладнання від 30.01.2006 р., укладеного між Фірмою - Продавцем та Товариством –Покупцем, не перевірив наявність у Фірми на момент укладення вказаного договору права власності на відчужуване майно - закриту зрошувальну мережу 1982 р. виготовлення, довжиною 26,6 км. загальною вартістю 106 345 грн., розташовану у с. Дмитровка Каховського району Херсонської області. Відповідно до ст. ст. 657, 334 ЦК України право власності на Зрошувальну мережу Продавець повинен був підтвердити зареєстрованим в установленому порядку письмовим договором, посвідченим нотаріально. Крім того, господарський суд першої не встановив, чи знаходиться відчужуване Фірмою майно під забороною чи арештом.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржуване Інспекцією і Радою судове рішення ухвалено з порушенням ст. 43 ГПК України, а саме –без всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовід носин.
Відповідно до частини першої ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки передбачені процесуальним законом (ст. 1117 ГПК України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішува ти питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних дока зів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 12.04.2006 р. підлягає скасуванню як таке, що прийнято з порушенням ст. 43 ГПК України, а справа – передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення, а також розглянути питання про можливість залучення скаржників до участі у справі і визначення їх правового статусу.
Керуючись ст. ст. 1115, 1116, 1117, 1119, 11110 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги Каховської об’єднаної державної податкової інспекції та Дмитрівської сільської ради Каховського району Херсонської області на рішення господарського суду Херсонської області від 12.04.2006 р. у справі № 14/102-ПД-06 задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 12.04.2006 р. у справі № 14/102-ПД-06 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.П. Коробенко
Суддя В.І. Шаргало