ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
ПОСТАНОВА
Іменем України
20.07.10 № 9/235/08-АП-13/429/08-АП
суддя Серкіз В.Г.
За позовом: Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Пологи Запорізької області
до відповідачів:
1. Приватного підприємства «Магніфікент-компані», м. Пологи Запорізької області
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Баден», м. Запоріжжя
про визнання угоди недійсною
Суддя В.Г. Серкіз
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1довіреність №4967/10від25.05.10
ОСОБА_2довіреність №5286від21.08.09
Від відповідача-1: ОСОБА_3довіреність №б/нвід10.08.08
Від відповідача-2: не з’явився
Розглядається позовна заява Пологівської МДПІ Запорізької області до ПП «Магніфікент-компані»та ТОВ «Баден»про визнання недійсним договору № 04/07-05 від 04.07.2005 р., укладеного між відповідачами.
В позові вказує, що в результаті проведення планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Магніфікент-Компані», Пологівською МДПІ встановлено укладення спірного договору, згідно якого ТОВ «Баден»поставляє, а ПП «Магніфікент-Компані»купує насіння соняшнику.
На виконання договору відповідач 2 відпустив на адресу відповідача 1 насіння соняшнику згідно накладних на загальну суму 548 810,60 грн. (в т.ч. ПДВ 91 468,43 грн.). Відповідач 2 видав відповідні податкові накладні, які включені відповідачем 1 до книги обліку придбання товарів у жовтні 2005 р. Суми з книги заявлені у складі податкового кредиту з декларації з ПДВ ПП «Магніфікент-компані»за жовтень 2005 р.
На запит позивача ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя повідомило, що ТОВ «Баден»до ДПІ не звітує, останню податкову звітність надало за ІІІ квартал 2004 р. та за юридичною адресою не знаходиться.
На цій підставі позивач вважає, що відповідач 2 при укладенні спірної угоди діяв з конкретною метою, яка була спрямована на приховування доходів від оподаткування, що суперечить інтересам держави та суспільства.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в позові.
Представник відповідача 1 проти позову заперечує, вказує, що неподання податкової звітності одним з контрагентів договору не може бути підставою для визнання недійсним правочину в цілому. Звертає увагу суду на припущення позивача щодо умислу, який мав відповідач 2 при укладенні договору. Вказує, що договір повністю виконаний сторонами.
Відповідач 2 заперечень на позову не надав, до суду за викликом не з’явився. Про місце та час судових засідань повідомлявся належним чином.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Пологівською МДПІ Запорізької області проведено планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Магніфікент-Компані», в ході якої встановлено укладення договору № 04/07-05 від 04.07.2005 р., згідно якого ТОВ «Баден»поставляє, а ПП «Магніфікент-Компані»купує насіння соняшника.
Факт виконання договору з боку відповідача 2 підтверджується накладними: № 09/10 від 09.10.2005 р., № 25/10 від 25.10.2005 р. на загальну суму 548 810,60 грн. (в т.ч. ПДВ 91 468,43 грн.; податковими накладними № 85 від 09.10.2005 р., № 91 від 25.10.2005 р. Суми ПДВ за податковими накладними заявлені у складі податкового кредиту в декларації з ПДВ ПП «Магніфікент-компані»за жовтень 2005 р.
Згідно повідомлення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, ТОВ «Баден»до ДПІ не звітує, останню податкову звітність надало за ІІІ квартал 2004 р. та за юридичною адресою не знаходиться.
На підставі цих обставин позивач дійшов висновку, що оскаржуваний договір укладений з метою, яка завідомо суперечила інтересам держави та суспільства.
Визнання недійсним спірного договору на підставі статей 207, 208 Господарського кодексу України є предметом позову.
Твердження позивача нормативно і документально не підтверджується наявними в справі доказами.
На підставі ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Між тим, наявність мети, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, не може бути підтверджено виключно інформацією ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, оскільки з неї не вбачається наявність протиправного умислу при укладанні спірного договору.
Факти не звітування одного з контрагентів за договором, так само як і його відсутність за юридичною адресою не свідчать про наявність мети, що суперечить інтересам держави та суспільства в момент укладення угоди та про її недійсність. Як слідує з листа від 12.06.2007 р. № 741/03-20 Новомосковського міського управління юстиції, засновник та директор ТОВ «Баден»помер після укладення спірного договору.
Виконання сторонами спірного договору доведено матеріалами справи.
Будь-яких інших підстав, які підтверджують наявність мети, суперечної інтересам держави та суспільства, під час укладення спірного договору, позивачем не наведено.
За таких обставин в позові слід відмовити.
В судовому засіданні 20.07.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені позову відмовити.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова підготовлена у повному обсязі і підписана 03.08.2010р.
Суддя В.Г. Серкіз