23.12.2013 Справа № 756/10936/13-к
Ун. №756/10936/13-к
Провадження №1-кп/756/468/13
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Прудніка О.А.
при секретарі Іванові В.О.
з участю прокурора Білань Л.М.
потерпілого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження /внесене до ЄРДР №12013110050003195/ по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, що має на утриманні малолітню дитину, працюючого директором Приватного підприємства «БудМатеріалПостач», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кім. 6, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України
встановив:
24.02.2013 року, близько 23 год. 00 хв., ОСОБА_2 перебував біля будинку № 8-а, що по вул. Рокоссовського, в м. Києві та в цей час у ОСОБА_2 виник словесний конфлікт з ОСОБА_1, під час якого у ОСОБА_2 на ґрунті особистих неприязних відносин, виник умисел направлений на спричинення ОСОБА_1 умисного легкого тілесного ушкодження.
Реалізуючи свій умисел, направлений на умисне спричинення легкого тілесного ушкодження, перебуваючи за вищевказаною адресою, в той же час, того ж дня, ОСОБА_2 висловлюючись брутальною лайкою, підійшов до ОСОБА_3 та наніс йому рукою удар в область обличчя, а саме в ніс від чого останній впав на землю, після чого ОСОБА_2 продовжив наносити удари ногами по різним частинам тіла потерпілому. В подальшому ОСОБА_1 підвівшись на ноги, намагаючись зупинити дії ОСОБА_2 почав захищатись, однак ОСОБА_2 наніс ще один удар в обличчя ОСОБА_1, в результаті чого заподіяв останньому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я на строк понад 6 але менше ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров’я), а саме: закриту черепно-мозкову травму – струс головного мозку, перелом кісток носа у середній третині без зміщення уламків, забійну рану правого скату носа, коронок перших зубів верхньої щелепи справа і зліва по ріжучій частині.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій та кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України визнав повністю і дав суду показання, які відповідають встановленим обставинам, підтвердивши події викладені у обвинувальному акті, доповнивши, що він вчинив дії, які йому інкримінують, не обдумавши їх наслідки, на теперішній час шкодує за свій вчинок та те, що сталося. У вчиненому він кається, просить суворо не карати, врахувати його щире каяття, обіцяючи більш кримінальних правопорушень не вчиняти. При цьому, обвинувачений також зазначив, що 24.02.2013 року, близько 23 год. 00 хв., він перебував біля будинку № 8-а, що по вул. Рокоссовського, в м. Києві, де у нього виник словесний конфлікт з ОСОБА_1, під час якого він декілька разів вдарив потерпілого заподіявши ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, а саме: закриту черепно-мозкову травму – струс головного мозку, перелом кісток носа у середній третині без зміщення уламків, забійну рану правого скату носа, коронок перших зубів.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини його винуватість також підтверджується зібраними доказами.
Так, згідно показань допитаного в суді потерпілого ОСОБА_1, 24 лютого 2013 року, близько 23 год. 00 хв., спрацювала сигналізація його автомобіля, який був припаркований біля будинку по проспекту Маршала Рокосовського, 8-А, в м. Києві. Виглянувши у вікно, він побачив, як ОСОБА_4 та його дружина били ногами по його автомобілю. Він зробив їм зауваження, на те, щоб вони перестали руйнувати його автомобіль та зазначив, що вони порушують спокій громадян. ОСОБА_2 погрозливо зажадав, щоб він вийшов для розмови. Тоді він одягнувся і вийшов на вулицю. Після чого, ОСОБА_2 на ґрунті неприязних відносин, не пояснюючи причини своєї образливої поведінки, зі словами нецензурної лайки, підійшов до нього та наніс йому рукою удар в область обличчя, а саме в ніс від чого він впав на землю, після чого ОСОБА_2 продовжив наносити йому удари ногами по різним частинам тіла. В подальшому коли він підвівшись на ноги, намагаючись зупинити дії ОСОБА_2 почав захищатись, ОСОБА_2 наніс йому ще удар в обличчя, в результаті чого заподіяв тілесні ушкодження, що спричинили розлад здоров’я, а саме: закриту черепно-мозкову травму – струс головного мозку, перелом кісток носа у середній третині без зміщення уламків, забійну рану правого скату носа, коронок перших зубів верхньої щелепи справа і зліва по ріжучій частині. Через деякий час, сусід ОСОБА_5 вибіг на вулицю та зупинив ОСОБА_2.
В результаті отриманих ушкоджень порушилась анатомічна будова кісток носа (перелом), що викликало необхідність стаціонарного, амбулаторного лікування (лист непрацездатності серія АВО № 919902 додається) та проходження, обстеження головного мозку, (висновок МРТ від 07.03.2013р. № 1263) і інших досліджень та консультацій.
Противоправні дії ОСОБА_2 призвели до того, що різко погіршився стан його здоров'я, а саме порушення носового дихання, постійний біль навколо носа і самого носа, головний біль, викривлення носової перегородки, зміни форми носа, набряк та синці під очима і навколо носа, слизові виділення ті інше. Неодноразово довелося звертатися до лікарів. Головні та серцеві болі не проходять і до цього часу. В результаті злочину він проходив стаціонарне лікування у Олександрійській клінічній лікарні (виписка № 4105831/445) з діагнозом основного захворювання: забійна рана носа, закритий перелом носа зі зміщенням кісткових уламків. Було проведене зовнішнє, внутрішнє оперативне втручання, для з'єднання кісткових уламків та інше. Також утворилось постійне викривлення носа, горбовина, асиметричність, що в свою чергу ставить питання про пластичну операцію. Більш того, утворилось викривлення носової перегородки, що призвело до погіршення носового дихання.
Внаслідок злочину, він самостійно не міг виконувати повсякденні, життєво необхідні для кожної людині речі, потребував зовнішньої допомоги та турботи, відчував себе безпорадним, залежним, джерелом клопоту для близьких, це викликало глибокі моральні страждання. Всі рідні докладали великих зусиль щоб підтримати його психологічний стан, згладити страх в необхідності адаптування до дискомфортних умов існування (ліжковий режим, положення на спині) до фізичних і соціальних обмежень. Також, вирази (нецензурна лайка) ОСОБА_2, образливі для нього та більш того в час коли він ображав та нападав на його дружину, він не мав фізичної можливості заступитися так, як сам був у безпорадному стані. Відразу після злочину, також погіршилося стан здоров'я його дружини, яка була змушена звернутися до медичної допомоги (проходила лікування в поліклініки за місцем мешкання). Ганебні вирази ОСОБА_2 образили його честь, гідність, ділову репутацію. Вже майже пів року, як він знаходиться у стані морального пригнічення і дискомфорту.
Через дії ОСОБА_2 страждає не лише він, а і його сім'я, члени якої постійно переживають за його здоров'я, вони також вимушені виправдовуватись, давати пояснення сусідам і знайомим про те, що виражав (криком) ОСОБА_2 і те, що вирази його не відповідають дійсності. Внаслідок правопорушення ОСОБА_2, були порушені актуальні життєві плани, що обумовили необхідності залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів. Більш пізнім наслідком перелому носу зі зміщенням уламків кісток можуть статися проблеми, як наростаюча дихальна недостатність, синдром гострих розладів водно-електролітного балансу організму, нагноєння м'яких тканин, неврит трійчастого нерва. Також більш серйозні наслідки: носове дихання може бути не просто порушено, а й навіть може бути повністю блоковано, що веде до повної неможливості дихати носом та інше. Тобто фізичні наслідки злочину будуть турбувати його впродовж життя але з якими ступенями наслідків невідомо. Лікар, який проводив його лікування зазначав, що необхідно обов'язково найближчим часом, додатково провести операцію по корекції внутрішньої частини носової порожнини. Особисті емоції переживання тривають і досі та не надають вести звичайний стиль життя. Розмір його моральної шкоди безмежний, але якщо навести його в грошовому виразі, то він має компенсувати хоча б витрати, пов'язані з відновленням здоров'я, відпочинком від усього, що сталося з ним та членами його сім'ї. ОСОБА_2, після скоєного не звертався до нього, з пропозицією надати матеріальну допомогу або відшкодувати матеріальні збитки.
Згідно показань допитаного в суді свідка ОСОБА_5, 24.02.2013 року, він відпочивав в своїй кімнаті. О 23 год., його дружина ОСОБА_6 прибігла до кімнати і повідомила йому, що біля будинку бійка, б'ють їх сусіда ОСОБА_1 з 10 кімнати. Він швидко вдягнувся і вибіг на вулицю. Разом з ним вибігла ОСОБА_7 - дружина ОСОБА_1. У дворі він побачив, що сусід з 8 поверху ОСОБА_2 б'є ОСОБА_1. Він разом з дружиною ОСОБА_1 їх розборонили. В ході бійки і після неї ОСОБА_2 виражався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_1 і в бік сусідів. Після цього, він одразу викликав швидку медичну допомогу і міліцію. Після бійки ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 дочекатися наряду міліції, а ОСОБА_2 замість відповіді ще раз вдарив рукою в обличчя ОСОБА_1 і пішов додому.
Як йому пояснив ОСОБА_2, конфлікт і бійка виникли з приводу того, що ОСОБА_1 поставив автомобіль на його місце, хоча ніякої розмітки біля будинку немає і місця ні за ким не закріплені. У ОСОБА_1 була розсічена шкіра під оком, все обличчя було в крові і опухле. У ОСОБА_2 ніяких тілесних ушкоджень не було, так як ОСОБА_1 не бив ОСОБА_2, а тільки по мірі можливостей захищався від ударів. Конфлікти у ОСОБА_2 з приводу парковки автомобіля виникають не вперше, він часто конфліктує з даного приводу з сусідами.
Згідно показань допитаної в суді в якості свідка ОСОБА_5, 24.02.2013 року, о 23 год., вона побачила з вікна кімнати, свого сусіда з 8 поверху, ОСОБА_2 з дружиною і сином, які знаходились біля будинку 8-А, по пр. Рокосовського, в м. Києві. ОСОБА_2 почав стукати по колесах автомобіля її сусіда по комунальній квартирі ОСОБА_1, і в автомобілі спрацювала сигналізація. Коли ОСОБА_1 виглянув з вікна, то ОСОБА_2 крикнув йому щоб той виходив і йому треба поговорити. ОСОБА_1 вдягнувся і вийшов на вулицю. В цей час ОСОБА_2 вдарив його рукою в обличчя, від чого той впав на землю, ОСОБА_2 декілька разів вдарив його лежачого ногою. ОСОБА_1 ОСОБА_2 не бив, а тільки намагався захищатися від ударів. Весь цей час від початку вона спостерігала за конфліктом з вікна квартири. Побачивши бійку вона сказала чоловікові ОСОБА_5, щоб він терміново вийшов на вулицю і розборонив сусідів, що він і зробив. Коли ОСОБА_1 зайшов до квартири, то все обличчя у нього було в крові, а ніс був зламаний. Як їй, потім стало відомо у ОСОБА_2 були претензії з приводу того, що ОСОБА_8 нібито поставив автомобіль на його місце, хоча біля будинку жодної розмітки та парковочних місць для автомобілів немає. Конфлікти у ОСОБА_2 з приводу парковки автомобіля виникають не вперше, він часто конфліктує з даного приводу з сусідами.
Згідно показань допитаної в суді в якості свідка ОСОБА_7, 24.02.2013 року приблизно о 20 год. 00 хв. її чоловік ОСОБА_1 приїхав на своєму автомобілі додому та поставив його біля під'їзду будинку. Після цього він прийшов додому та вдома вони разом відпочили. Приблизно о 23 год., на автомобілі її чоловіка спрацювала сигналізація. Вона разом з своїм чоловіком виглянули у вікно і побачили, як їх сусіди ОСОБА_2 та його дружина, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, б'ють ногами по їх автомобілю. ОСОБА_1 запитав, що це робиться, виглянувши у вікно, на що ОСОБА_2 сказав, щоб ОСОБА_1 вийшов на вулицю для розмови. ОСОБА_1 одягнувся і вийшов з квартири. Вона залишилась в квартирі і спостерігала за подіями у вікно, та з нею за цим спостерігала сусідка ОСОБА_6. ОСОБА_1 вийшов на вулицю та підійшов до ОСОБА_2, після чого останній вдарив у обличчя ОСОБА_1, який від удару упав на землю, а Григорук та його дружина почали бити ногами ОСОБА_1. Вона перелякалась та покликала на допомогу сусіда ОСОБА_5. Потім вони з ОСОБА_5 разом вибігли на вулицю. ОСОБА_5 кинувся на допомогу ОСОБА_1 та відтягнув ОСОБА_2 від нього. ОСОБА_2 та його дружина були в стані сильного алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 та його дружина виражалась по відношенню до них нецензурною лайкою та погрожували. Коли ОСОБА_1 піднявся з землі, вона помітила, що у нього все обличчя в крові, потім як з’ясувалось у нього був зламаний ніс. Після цього, Григорук знову накинувся на ОСОБА_1 та знову почав наносити йому тілесні ушкодження, а саме, руками бив по обличчю та різним частинам тіла. Після цього вона також викликала працівників ШМД. Вона декілька разів казала, що буде викликати працівників міліції, але Григорук не реагував на її слова. Та коли вона ще раз йому сказала, що викличе працівників міліції та зателефонувала по спецлінії « 102», Григорук почув, що вона викликає працівників міліції та він оскаженів і почав кидатись на неї, але йому зашкодили сусіди які там перебували. Та також його відтягував її чоловік від неї. Через деякий час її чоловіка ОСОБА_1 повезли до лікарні з переламаним носом та йому там провели операцію. Перебував ОСОБА_1 в Олександрівській клінічні лікарні. Коли Григорук перебував біля під'їзду то він всім кричав, що йому нічого не буде, у нього все схвалено та він всіх знає.
Винуватість обвинуваченого також підтверджується висновком експерта №570/е від 26.04.2013 року згідно якого у ОСОБА_1, під час звернення за медичною допомогою 24.02.2013 року о 23 год. 19 хв. були виявлені тілесні ушкодження у виді: закрита черепно-мозкова травма – струс головного мозку, перелом кісток носа у середній третині без зміщення уламків, забійна рана правого скату носа, коронок перших зубів верхньої щелепи справа і зліва по ріжучій частині.
Згідно п.1.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року, погоджених з МВС, ГПУ, ВСУ, СБУ (далі по тексту «Правила») надано вичерпне визначення терміну ушкодження – «з медичної точки зору, тілесні ушкодження – це порушення анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючи факторів – фізичних, хімічних, біологічних, психічних». – п. 4.6 «Правих» визначає таке: «судово-медичний експерт, оцінюючи строки порушення анатомічної цілісності тканин і органів та їх функцій, виходить із звичайної їх тривалості, навіть у тих випадках, коли потерпілий не звертався за медичною допомогою. Якщо тривалість цього порушення, що зазначена в наявних медичних документах, не відповідає характеру тілесного ушкодження і не підтверджується об’єктивними відомостями, судово-медичний експерт відзначає цю обставину і встановлює ступінь тяжкості, виходячи із звичних термінів».
Відповідно п.п. 4.6. та 2.3.3. «Правил» вказане тілесне ушкодження за ступенем тяжкості, відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я на строк понад 6 але менше ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров’я). Характер та морфологія виявленого ушкодження свідчить про те, що воно утворилось від травматичної дії тупого (их) предмета (ів), характерні властивості якого (их) в ушкоджені не відобразились, за давністю може відповідати терміну - 24.02.2013 року.
При цьому, згідно ст.337 КПК України розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах висунутого йому обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілого, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому у відповідності зі ст.ст. 65, 66 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та дані, що його характеризують, його ставлення до вчиненого ним діяння та подій, що відбулися, їх наслідків, сімейні обставини, наявність на утриманні малолітньої дитини, матеріальне становище, його вік, стан здоров’я, визнання своєї вини, щире каяття у вчиненому, принесені обвинуваченим вибачення потерпілому, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, та враховуючи позицію прокурора стосовно призначення обвинуваченому покарання приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді обмеження волі, в межах санкції визначеної частини статті кримінального закону, з застосуванням ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки на думку суду його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. При цьому таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
За встановлених обставин, враховуючи положення ст.ст. 22, 1166 ч.1 ЦК України, цивільний позов потерпілого стосовно стягнення з підсудного 285 грн. в порядку відшкодування заподіяної матеріальної шкоди на думку суду підлягає задоволенню, як такий, що знайшов своє належне підтвердження під час судового розгляду та повністю визнаний обвинуваченим.
Згідно з положенням ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Як слідує з ч. 3 ст. 128 КПК України, при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно ч. 1 ст.1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені в ст. 1167 ЦК України.
Відповідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
За встановлених обставин, цивільний позов потерпілого стосовно стягнення з підсудного 100000 грн. в порядку відшкодування заподіяної моральної шкоди, на думку суду підлягає частковому задоволенню, як такий, що знайшов своє часткове підтвердження під час судового розгляду та частково визнаний обвинуваченим.
Так при вирішенні цивільного позову в частині відшкодування заподіяної моральної шкоди, враховуючі зазначені вище вимоги ч. 3 ст. 23 ЦК України, та з’ясувавши характер та розмір спричиненої шкоди, завданої злочином, наявність причинного зв’язку між вчиненим і шкодою, що настала, оцінюючи надані по справі докази, враховуючи матеріальне становище сторін, ступінь вини обвинуваченого та інші обставини, зокрема характер тілесних ушкоджень отриманих потерпілим, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, який на час ухвалення вироку продовжував амбулаторне лікування, переніс операцію, та продовжує переживати наслідки післяреабілітаційного періоду лікування, тривалість лікування, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що діями обвинуваченого потерпілому заподіяно моральну шкоду в розмірі 10000 грн., яка згідно вимог ст. 23, ч. 1 ст. 1167, ст. 1168 ЦК України підлягає відшкодуванню за рахунок обвинуваченого.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, з застосуванням ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням на два роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 стосовно відшкодування заподіяної матеріальної шкоди – задовольнити.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 стосовно відшкодування заподіяної моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 /ідентифікаційний код 2903013094/ в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 285 гривень та в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди 10000 гривень, а всього 10285 гривень на користь ОСОБА_1 /ідентифікаційний код 2696212032/.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Суддя: