ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

11 липня 2006 р.

№ 16/723

Виший господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. –головуючого у засіданні (доповідач),

Панченко Н.П., Самусенко С.С.

розглянувши касаційну скаргу

закритого акціонерного товариства «Виробничо-комерційна фірма «СТАФЕД-2»

на рішення

господарського суду м. Києва від 03.03.2006р.

та постанову

Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2006р.

у справі

№16/723

за позовом

комунального підприємства «Липкижитлосервіс»

до	закритого акціонерного товариства «Виробничо-комерційна фірма «СТАФЕД-2»

про	зобов'язання поновити планування нежитлового приміщення

за участю представників:

-          Позивача: Денисенка А.В. (дов. від 04.01.2006р., №02/5-лж);

-          Відповідача: Батіна Ю.С. (дов. від 20.12.2005р., б/н), Пришви В.С. (дов. від 20.12.2005р., б/н)

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Липкижитлосервіс» (надалі –«Позивач») звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про зобов'язання закрите акціонерне товариство «Виробничо-комерційна фірма «СТАФЕД-2»за власні кошти привести нежитлове приміщення №278 в буд. З літ. А по вулиці Січневого повстання в м. Києві в первісний стан згідно по поверхового плану.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на те, що Відповідач самовільно, без проектно-дозвільної документації здійснено перепланування приміщення та на фасаді будинку з підвалу установлено витяжну трубу.

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.03.2006р. у справі № 16/723 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням та вважаючи його таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, ст. ст. 10, 100, 152 Житлового кодексу України та ст. 25 Закону України від 16.11.1992р. №2780-XII «Про основи містобудування», Позивач просив скасувати рішення господарського суду м. Києва від 03.03.2006р. у справі №16/723 та прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2006р. у справі №16/723 апеляційна скарга Позивача задоволена у повному обсязі.

Постанова мотивована тим, що при здійсненні Відповідачем самовільного перепланування приміщення, останнім порушено вимоги ст. 100 Житлового кодексу України (надалі –«ЖК України»), а також пп. 19, 21 «Правил користування приміщеннями житлових будинків та при будинковими територіями», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992р. №572. Крім того, колегія Київського апеляційного суду посилалась на те, що самовільний демонтаж перегородок сприяє виникненню загрози деформації елементів будинку та його нормальній експлуатації.

Не погоджуючись з зазначеною постановою Київського апеляційного господарського суду, Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2006р. та рішення господарського суду м. Києва від 03.03.2006р. у справі №16/723 скасувати та прийняти нове рішення, яким зобов'язати Відповідача у справі розробити проектну документацію відповідно до чинного законодавства України на реконструкцію спірного приміщення в частині розірвання договору оренди від 01.12.1993р. і звільнити приміщення по вул. Січневого повстання, 3-А (кв. 278) та провести роботи відповідно до проектної документації.

В обґрунтування поданої скарги Відповідач посилається на порушення Київським апеляційним господарським судом положень ст. 13 Конституції України, ст. 4 Закону України «Про власність», неправильне застосування ст. 9 Закону України «Про основи містобудування».

Крім того, Відповідач посилається на неповне та не всебічне дослідження Київським апеляційним господарським судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваних судових актів, знаходить що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій в ході судового розгляду, Відповідач є власником нежитлового приміщення №278 загальною площею 58,3 кв. м. у житловому будинку, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Січневого повстання, 3, літ.А на підставі договору купівлі-продажу від 23.05.2002р. №354 (надалі –«спірне приміщення»).

Рішенням Печерської районної у місті Києві ради від 20.12.2005р. № 45 спірне приміщення передано на баланс Позивача.

Крім того, судам попередніх інстанцій встановлено рішенням Печерської районної у м. Києві ради від 31.01.2002р. №25 Печерській районній у м. Києві державній адміністрації, балансоутримувачам будинків, споруд, приміщень, іншого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району, орендодавцям нерухомого майна та цілісних майнових комплексів доручено представляти та захищати  майнові інтереси територіальної громади Печерського району м. Києва та Печерської районної у м. Києві ради, у тому числі в разі порушення власниками та користувачами нежилих приміщень у жилих будинках, що належить до комунальної власності територіальної громади району, своїх договірних зобов'язань та порядку утримання приміщень (надалі - «Рішення»).

У відповідності з правом, наданим Рішенням, Позивач звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання Відповідача за власні кошти привести спірне приміщення, перепланування якого Відповідач здійснив без проектно-дозвільної документації.

Як вбачається з матеріалів справи, задовольняючи позов Київський апеляційний господарський суд виходив з того, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про те, що Позивачем не надано суду доказів самовільного перепланування Відповідачем спірного приміщення.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що господарський суд м. Києва відмовляючи у позові виходив з того, що Позивачем у встановленому ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (надалі –«ГПК України») не доведено факту порушення Відповідачем охоронюваних Законом прав Позивача, що відповідно до ст. 1 ГПК України є підставою для звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх  порушених  або оспорюваних прав   і  охоронюваних  законом  інтересів.

Крім того, задовольняючи позов Київський апеляційний господарський суд входив з того, що, по-перше, поведінка Відповідача щодо самовільного демонтажу перегородок є протиправною, тобто такою, що не відповідає вимогам Закону, а по-друге, представник Відповідача, в своєму запереченні на позовну заяву від 16.02.2006р. фактично визнав позов, що у відповідності до п. 1-1 ст. 80 ГПК України є підставою для припинення провадження у справі.

Вищенаведене свідчить про неповне з'ясування судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи. З огляду на все вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що згідно з ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів вважає, що Постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2006р. у справі №16/723 підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи для правильного вирішення спірного питання суду необхідно проаналізувати усі матеріали справи з урахуванням зауважень викладених в цій постанові та надати належну юридичну оцінку, як доводам Позивача, так і доводам Відповідача, та постановити законне рішення.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 1115, 1117 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства «Виробничо-комерційна фірма «СТАФЕД-2»задовольнити частково.

2.          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2006р. та рішення господарського суду м. Києва від 03.03.2006р. скасувати.

3.          Справу №16/723 передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Суддя, головуючий у засіданні

І. Плюшко

Судді:

Н. Панченко

С. Самусенко