Судове рішення #58806
6/58

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

27 червня 2006 р.                                                                                   

№ 6/58  

Виший господарський суд України у складі колегії суддів:


Плюшка І.А. –головуючого у засіданні (доповідач),


Панченко Н.П., Самусенко С.С.

розглянувши касаційну скаргу

закритого акціонерного товариства “Євротел”

на рішення

господарського суду Донецької області від 28.12.2005р.

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2006р.

у справі

№6/58 господарського суду Донецької області

за позовом

закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок”

до

закритого акціонерного товариства “Євротел”

про

стягнення 5970725,11 грн.

та за зустрічним позовом

закритого акціонерного товариства “Євротел”

до

закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок”

про

стягнення 1376505,64 грн.



за участю представників:

-          ЗАТ “Український мобільний зв'язок”: Матросов О.О. (дов. від 01.01.2006р., №01-441);

-          ЗАТ “Євротел”: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство “Український мобільний зв'язок” м. Київ (надалі –“ЗАТ “Український мобільний зв'язок”) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства “Євротел” (надалі –ЗАТ “Євротел”) заборгованості за поставлений товар у сумі 5970725,11грн.

В обґрунтування заявлених вимог ЗАТ “Український мобільний зв'язок” посилався на договір, довіреності на отримання матеріальних цінностей, накладні, рахунки-фактури, розрахунок суми позову.

В ході судового розгляду ЗАТ “Євротел” звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою про стягнення з ЗАТ “Український мобільний зв'язок” заборгованості в сумі 1376505,64 грн.

В обґрунтування заявлених вимог ЗАТ “Євротел” посилався на дилерський договір доручення, акти приймання-передачі виконаних робіт.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.12.2005р. у справі №6/58 позов ЗАТ “Український мобільний зв'язок” задоволено частково в сумі 318624141,13 грн., в тому числі 3156185,26грн. основного боргу та 158193,10грн. пені., в частині зустрічного позову провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (надалі –“ГПК України”) суду у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ЗАТ “Євротел” звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 28.12.2005р. у справі №6/58 в частині припинення провадження у справі в частині позовних вимог ЗАТ “Євротел”.

В обґрунтування поданої скарги ЗАТ “Євротел” посилався порушення господарським судом під час винесення рішення вимоги матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 526, 601 ЦК України та ст. ст. 42, 33 ГПК України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2006р. у справі №6/58 апеляційну скаргу ЗАТ “Євротел” залишено без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 28.12.2005р. у справі №6/58залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеною постановою Донецького апеляційного господарського суду, та вважаючи її необґрунтованою та такою, що винесена за неправильного застосування матеріальних та процесуальних норм права, ЗАТ “Євротел” звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ЗАТ “Євротел” у повному обсязі.

Обґрунтовуючи подану скаргу ЗАТ “Євротел”, зокрема, посилається на порушення Донецьким апеляційним господарським судом положень Конституції України, ст. ст. 1, 43, 22 ГПК України ст. ст. 526, 610 Цивільного кодексу України (надалі –“ЦК України”)

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, знаходить, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

В ході судового розгляду судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.08.2002р. між СП “Український мобільний зв'язок” (правонаступником якого є ЗАТ “Український мобільний зв'язок”) та ЗАТ “Євротел” укладений договір №03-РР згідно з умовами якого ЗАТ “Український мобільний зв'язок” зобов'язався продати, а ЗАТ “Євротел” зобов'язався купити стартові пакети та ваучери встановлених номіналів.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов Договору ЗАТ “Український мобільний зв'язок” передало ЗАТ “Євротел” товар на загальну суму 6459287,74грн.

Як вбачається з матеріалів справи, оплата товару за Договором здійснюється шляхом 100% попередньої оплати на підставі рахунку-фактури, наданого ЗАТ “Український мобільний зв'язок”.

При цьому, як встановлено попередніми судовими інстанціями, згідно з умовами додаткової угоди №1 до Договору, сторонами узгоджено, оплата ЗАТ “Євротел” рахунку наданого ЗАТ “Український мобільний зв'язок” здійснюється впродовж 30 календарних днів з моменту виписки рахунку-фактури.

Підчас судового розгляду судами попередніх інстанцій встановлено, що ЗАТ “Український мобільний зв'язок” доведено в порядку ст. 34 ГПК України факт надсилання ЗАТ “Євротел” рахунків –фактур на суму 3156185,26 грн.

Водночас, під час розгляду справи встановлено та не заперечувалось ЗАТ “Євротел”, що останнім в порушення ст. ст. 525, 526 ЦК України, оплата 3156185,26 грн. не у встановлені додатковою угодою строки здійснена не була.

Таким чином, господарський суд Донецької області дійшов правильного висновку, що позовні вимоги ЗАТ “Український мобільний зв'язок” щодо стягнення.3156185,26грн. основного боргу та 30055,87 грн. пені, з урахуванням вимог п.6 ст. 232 Господарського кодексу України (надалі – “ГК України”), підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд першої інстанцій припиняючи провадження в частині заявлених ЗАТ “Євротел” позовних вимог виходив з положень ч. 1 ст. 601 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

З матеріалів справи також вбачається, що ЗАТ “Український мобільний зв'язок” зараховано зустрічні вимоги ЗАТ “Євротел” в сумі: 388684,17грн. за заявою від 03.02.2005р., в сумі 410467,88 грн. за заявою від 10.02.2005р., в сумі 352623,75грн. за заявою від 10.03.2005р., в сумі 224729,84 грн. за заявою від 1 1.04.2005р.

При цьому, в ході судового розгляду встановлено, що суми та періоди, зазначені у вказаних заявах, та зараховані ЗАТ “Український мобільний зв'язок” в порядку ст. 601 ЦК України є тотожними з вимогою щодо стягнення якої заявлено у зустрічній позовній заяві.

Згідно з п. 1-1 ст. 80 ГПК України у випадку, якщо відсутній предмет спору господарський суд припиняє провадження у справі.

За таких обставин, колегія Вищого господарського суду України вважає, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2006р. у справі №6/58 прийнята у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, а відтак, підстав для її скасування не вбачається.

Водночас, з огляду на положення ч. 2 ст. 111 ГПК України, судова колегія вважає, що не заслуговують на увагу посилання скаржника на недоведеність факту зарахування сторонами за Договором однорідних вимог.

Судова колегія також не приймає до уваги посилання ЗАТ “Євротел” на порушення Донецьким апеляційним господарським судом гарантованого Конституцією України права відповідача на захист з огляду на наступне, оскільки, по-перше, відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства в Україні віднесено не забезпечення права відповідача на захист, а забезпечення обвинуваченому права на захист.

Крім того, відповідно до п.2 ч. 2 ст. 11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови
апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із
сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем в порушення вищезазначених положень ГПК України не доведено, що по-перше, Донецьким апеляційним господарським судом порушено норми процесуального права, а також, що скаржника не було повідомлено належним чином про час і місце проведення судового засідання.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу ЗАТ “Євротел” залишити без задоволення.

                 2.          Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2006р. у

                      справі №6/58 залишити без змін.


Суддя, головуючий у засіданні

                                                        І. Плюшко




Судді:


                                                            Н. Панченко


С. Самусенко


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація