15.08.2013 Справа № 756/10700/13-к

Провадження № 1-кп/756/457/13

756/10700/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Прудніка О.А.

при секретарі Левіт Д.Л.

з участю прокурора Білань Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження №12013110050009297 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,

встановив:

19.07.2013 р., о 17 год. 15хв., ОСОБА_1 перебував з наглядно знайомою дівчиною у приміщенні магазину “Адідас-Україна”, що розташований за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 16-Б. Роздивляючись одяг, остання вказала на сукню “Адідас”, артикул: 234876, вартістю 240 гривень, яку хотіла придбати, та поклала її до сумки ОСОБА_1, оскільки той запропонував розрахуватись за неї. Згадавши про відсутність на той момент коштів, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою власного збагачення. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 нічого не повідомляючи будь-кому, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, вчинив всі дії, які залежали від його волі для доведення своїх злочинних дій – таємного викрадення чужого майна до кінця, а саме із зазначеної сукні, вартістю 240 грн., належної ДП “Адідас Україна”, захованої до його сумки зірвав захисний пристрій та направився у бік виходу з магазину. Після чого, ОСОБА_1 не розрахувавшись за викрадений товар, без оплати за нього, пройшов повз касу магазину, вийшов за лінію каси та направився до виходу з магазину, намагаючись втекти з місця вчинення кримінального правопорушення, але в цей час був затриманий працівником служби охорони, який в подальшому викликав працівників міліції, в зв'язку з чим ОСОБА_1 не зміг довести свої злочинні дії до кінця, з причин, що не залежали від його волі.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій та кримінального  правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України визнав повністю і дав суду показання, які відповідають встановленим обставинам, підтвердивши події викладені у обвинувальному акті, доповнивши, що він вчинив дії, які йому інкримінують не обдумавши їх наслідки, на теперішній час шкодує за свій вчинок та те, що сталося. У вчиненому він кається, просить суворо не карати, врахувати його щире каяття, обіцяючи більш кримінальних правопорушень не вчиняти. При цьому, обвинувачений також зазначив, що 19.07.2013 р., о 17 год. 15хв., він перебував з наглядно знайомою дівчиною у приміщенні магазину “Адідас-Україна”, що розташований за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 16-Б. Роздивляючись одяг, остання вказала на сукню “Адідас”, артикул: 234876, вартістю 240 гривень, яку хотіла придбати, та поклала її до його сумки, оскільки він запропонував розрахуватись за неї. Пізніше згадавши про відсутність на той момент коштів, він вирішив таємно викрасти вказану сукню. Нічого не повідомляючи будь-кому, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, із зазначеної сукні, вартістю 240 грн., належної ДП “Адідас Україна”, захованої до його сумки він зірвав захисний пристрій та направився у бік виходу з магазину. Після чого, він не розрахувавшись за викрадений товар, без оплати за нього, пройшов повз касу магазину, вийшов за лінію каси та направився до виходу з магазину, намагаючись втекти, але в цей час був затриманий працівником служби охорони, який в подальшому викликав працівників міліції.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини провадження стосовно висунутого обвинувачення і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, та роз'яснивши їм положення ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним допит свідків та дослідження інших доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

При цьому, згідно ст. 337 КПК України розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах висунутого йому обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Показання обвинуваченого дані під час судового розгляду про обставини вчинення ним вищезазначеного кримінального правопорушення з визнанням у повному обсязі своєї вини у висунутому йому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об’єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, оскільки він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального  правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був викритий та затриманий на місці кримінального  правопорушення.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому у відповідності зі ст.ст. 65, 66 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне  правопорушення не було доведено до кінця, особу винного та дані, що його характеризують, його ставлення до вчиненого ним діяння та подій, що відбулися, їх наслідків, сімейні обставини, матеріальне становище, його вік, стан здоров’я, повне визнання своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, що викрадене майно було повернуто потерпілій стороні та враховуючи позицію прокурора стосовно призначення обвинуваченому покарання непов’язаного з позбавленням волі, приходить до висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання, з врахуванням вимог ст.ст. 68, 691 КК України, у виді штрафу в межах санкції визначеної частини статті кримінального закону, оскільки на думку суду його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. При цьому таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.) в доход держави.

Речовий доказ – сукню “Адідас”, артикул: 234876, вартістю 240 гривень, передану на зберігання представнику ДП “Адідас Україна” залишити в розпорядженні власника.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: