ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2006 р. | № 2-26/180-2006(2-26/12893-2005) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого | Овечкіна В.Е., |
суддів | Чернова Є.В., Шаргала В.І., |
за участю представників: |
позивача | - Голубєва Н.А. |
відповідача третьої особи | - Шеметова О.В. - Полетаєва А.І., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги | Фонду майна Автономної Республіки Крим та ДП “Радіотелевізійний передавальний центр АРК” |
на постанову | від 19.04.2006 Севастопольського апеляційного господарського суду |
у справі | №2-26/180-2006 |
за позовом | Фонду майна Автономної Республіки Крим |
до (третя особа з самостійними вимогами на предмет спору – | ТОВ “ТРК” “ІТВ” ДП “Радіотелевізійний передавальний центр АРК”) |
про та за позовом до про | стягнення 4449,29 грн. орендної плати та 310,69 грн. пені ДП “Радіотелевізійний передавальний центр АРК” ТОВ “ТРК ІТВ” стягнення 3643 грн. орендної плати та звільнення займаних нежилих приміщень |
ВСТАНОВИВ :
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.02.2006 позов Фонду майна Автономної Республіки Крим та заяву третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, задоволено - на підставі ст.ст.525,526,625 та ч.1 ст.27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” постановлено стягнути з ТОВ “Телерадіокомпанія „ІТВ” заборгованість з орендних платежів, 310,69 грн. пені, судові витрати та зобов'язано відповідача передати Державному підприємству „Радіотелевізійний передавальний центр АРК " нежитлові приміщення площею 769 кв.м., передані за договором оренди від 11.06.2004 та розташовані по вул. Батуріна, 13 у м.Сімферополі.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.04.2006 рішення скасовано, в позовах Фонду майна АРК та ДП “Радіотелевізійний передавальний центр АРК” відмовлено у зв’язку з необґрунтованістю позовних вимог.
Фонд майна АРК та ДП “Радіотелевізійний передавальний центр АРК” в поданих касаційних скаргах та доповненнях до них просять постанову скасувати, рішення залишити без змін, оскільки вважають, що договір оренди, укладений 05.01.1998 року між Державним підприємством «Радіотелевізійний передавальний центр АРК»і ТОВ «Телерадіокомпанія ІТВ», укладено з порушенням вимоги ст.5 Закону України, «Про оренду майна державних підприємств і організацій», потім вступив у протиріччя зі ст.287 ГК України. Визнаючи його діючим в постанові від 19.04.2006 у справі №2-26/180-2006 Севастопольський апеляційний господарський суд порушив ст.287 Господарського кодексу України.
Фонд майна Автономної Республіки Крим неодноразово своїми листами від 26.02.2004 вих. №03/588, від 29.04.2004 вих. №08-20/3160, від 30.04.2004 вих. №08-20/3092 звертався на адресу Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр АРК»з вимогами привести договір оренди, укладений 05.01.1998 року між Державним підприємством «Радіотелевізійний передавальний центр»і ТОВ «Телерадіокомпанія ІТВ», у відповідність з Господарським кодексом України.
Фонд майна Автономної Республіки Крим відповідно до вимог ст.287 Господарського кодексу України уклав 11.06.2004 року з ТОВ «Телерадіокомпанія ІТВ» договір оренди приміщення будинку радіо передавальних апаратних площею 769 кв. м, розташованого в м. Сімферополі по вул. Батуріна,13. Зазначений договір підписано сторонами і пунктом 1.2. договору Фонд доручив підписати акт приймання-передачі зазначеного майна балансоутримувачу - Державному підприємству «Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим». Акт приймання-передачі Фондом майна Автономної Республіки Крим погоджено.
З 11.06.2004р. за вищезазначеним договором оренди від 11.06.2004 фактично орендні відносини наступили, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, тим, що орендар - ТОВ «Телерадіокомпанія ІТВ»користувався і користується орендованим майном і вносив орендну плату відповідно до умов договору оренди від 11.06.2004.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет повноти їх встановлення та правильності юридичної оцінки судами попередніх інстанцій та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін та третьої особи, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а оскаржувана постанова та рішення від 16.02.2006 –скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.
Скасовуючи первісне рішення про задоволення позовних вимог та приймаючи нове рішення про відмову в позовах Фонду майна АРК та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору апеляційний господарський суд виходив з того, що:
05.01.1998 року між Державним підприємством „Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" - „Орендодавець" та товариством з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „ІТВ" -„Орендар" був укладений договір оренди.
Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору „Орендодавець" передає, а „Орендар" приймає у тимчасове володіння та користування нежитлові приміщення площею 691 кв.м., які розташовані по вул. Батуріна, 13 у м. Сімферополі.
Пунктом 1.7 також зазначено, що предмет оренди передається відповідно до акту прийому-передачі. Наявність акту прийому-передачі, який свідчить про фактичну передачу об'єкту оренди за цим договором, підтверджується матеріалами справи (а.с.70 —зворот).
Згідно з пунктом 4.1, строк дії договору оренди становить 10 років з моменту прийняття орендованих приміщень за актом здачі-приймання. Враховуючи той факт, що здача-приймання орендованого приміщення відбулась у січні 1998 року, строк дії договору становить до січня 2008 року.
Відповідно до пункту 4.3 зазначений договір може бути розірваний за згодою сторін. За вимогою однієї із сторін договір оренди може бути розірваний достроково на підставі рішення арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань, а також з підстав, передбачених законодавчими актами України.
Згода сторін на розірвання договору оренди від 05.01.98, відповідне рішення суду, а також наявність підстав, передбачених статтями 782-784 Цивільного кодексу України, відсутні. У зв'язку з цим, договір оренди від 05.01.1998 року є чинним, а орендні правовідносини за вказаним договором такими, що продовжують існувати.
З матеріалів справи також вбачається, що 11.06.2004 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим та товариством з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „ІТВ" був укладений договір оренди державного нерухомого майна. Предметом вказаного договору були нежитлові приміщення площею 769 кв.м., розташовані за адресою: вул. Батуріна, 13 м. Сімферополь, які знаходяться на балансі Державного підприємства „Радіотелевізійний передавальний центр АРК".
Пунктом 1.2 вказаного договору встановлено, що з підстав знаходження орендованого майна у господарському віданні Державного підприємства „Радіотелевізійний передавальний центр АРК " Фонд майна Автономної Республіки Крим доручив балансоутримувачу підписати акт прийому-передачі об'єкту оренди.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У пункті 2.1 договору оренди від 11.06.2004 року зазначено, що вступ орендаря у користування майном наступає з моменту підписання сторонами договору акту прийому-передачі.
Приймаючи до уваги той факт, що акт прийому-передачі в оренду державного майна з боку орендодавця не підписаний (а.с.12), суд дійшов до висновку про те, що орендар не вступив у користування орендованим майном, сам договір оренди від 11.06.2004 року, разом з його положеннями про необхідність сплати орендної плати, строку дії договору та умов його припинення, не набрав чинності, а Фонд майна Автономної Республіки Крим у даному випадку не може вважатись орендодавцем за договором оренди.
Вимоги позивача та третьої особи про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „ІТВ" орендної плати ґрунтуються на пункті 5.1.7 договору оренди від 11.06.2004 року, який передбачає обов'язок орендаря своєчасно та повно сплачувати орендні платежі.
Однак, договір оренди від 11.06.2004 року чинності не набирав, у зв'язку з чим, Фонд майна Автономної Республіки Крим, як власник орендованих приміщень, Державне підприємство „Радіотелевізійний передавальний центр АРК ", як особа, на балансі якої такі приміщення знаходяться, та товариство з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „ІТВ", як орендар, у права, передбачені договором оренди від 11.06.2004 року, не вступали, обов'язків, передбачених, у тому числі й пунктом 5.1.7, не набували. Тому, підстави для стягнення заборгованості саме за договором від 11.06.2004 року відсутні. Доказів існування заборгованості по сплаті орендної плати за існуючим договором оренди від 05.01.1998 року суду на надано.
Однак, колегія не може погодитися з висновками суду з огляду на таке.
Судом апеляційної інстанції залишено поза увагою ту обставину, що згідно п.1.1 договору оренди від 11.06.2004 передбачено передати відповідачу у користування приміщення радіопередавальних апаратних (літ. “В”), загальною площею 769 кв.м. по вул. Батуріна, 13 в м. Сімферополі, в той час як за договором оренди від 05.01.98 (п.1.1) відповідачу були передані приміщення загальною площею 691 кв.м. за цією ж адресою, тобто значно меншої площі, ніж за договором оренди від 11.06.2004.
Зважаючи на це передчасними слід визнати вміщені в оскаржуваній постанові висновки суду про укладення між сторонами договору оренди від 11.06.2004 стосовно одного й того ж об'єкту оренди.
Окрім того, судом апеляційної інстанції не враховано те, що первісну суму позовних вимог (1652,66 грн.), яку становить заборгованість по орендних платежах за договором оренди від 11.06.2004, відповідач (орендар) сплатив вже після порушення провадження у справі згідно платіжного доручення від 27.09.2005 № 108.
Наведені фактичні обставини справи, що встановлені судом першої інстанції, свідчать про схвалення відповідачем договору оренди від 11.06.2004 шляхом його часткового виконання. З огляду на те, що відповідно до ч.1 ст.2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності, а обставини часткової сплати відповідачем орендних платежів за договором оренди від 11.06.2004 не спростовувалися при прийнятті оскаржуваної постанови, помилковими вважаються висновки суду апеляційної інстанції про відсутність вступу відповідача у користування майном за договором оренди від 11.06.2004 та про відсутність набрання чинності цим договором.
Разом з тим судом першої інстанції також не враховано чинність укладеного між відповідачем та третьою особою договору оренди від 05.01.98 (зі строком дії 10 років) та відсутність підписання з боку балансоутримувача (третьої особи) акта приймання-передачі майна за договором оренди від 11.06.2004.
Адже, чинне законодавство про оренду не передбачає можливості повторної передачі в оренду майна, стосовно якого вже укладено договір оренди, що не припинив свою дію у встановленому порядку.
Водночас відповідно до ч.1 ст. 795 Цивільного кодексу України, згідно яких передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Окрім того, судом при прийнятті первісного рішення не враховано, що договір оренди від 11.06.2004 не містить вказівок про дострокове припинення попереднього договору оренди від 05.01.98, який у такому разі не можна вважати таким, що втратив чинність з моменту укладення договору оренди від 11.06.2004.
Вищевказані обставини в їх сукупності свідчать про неповне з'ясування судами обставин справи та наявність підстав для її передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Водночас касаційна інстанція вважає за необхідне на підставі ст.11112 Господарського процесуального кодексу України доручити суду першої інстанції при новому розгляді справи витребувати від сторін та третьої особи первинні платіжні документи на підтвердження виконання відповідачем умов договору оренди від 11.06.2004 в частині внесення орендної плати та надати їм ретельну правову оцінку з метою встановлення обгрунтованості чи необгрунтованості позовних вимог.
Суду першої інстанції слід також перевірити при новому розгляді справи викладені в доповненнях до касаційної скарги доводи третьої особи про те, що відсутність підписання балансоутримувачем акта приймання-передачі за договором оренди від 11.06.2004 обумовлена тим, що орендоване майно не вибувало з користування відповідача, оскільки це майно не поверталося балансоутримувачу за актом по договору оренди від 05.01.98.
Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета даного господарського спору, судами першої та апеляційної інстанції в супереч вимогам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України не надано ретельної правової оцінки, а згідно імперативних вимог ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти наявні у справі докази.
Зважаючи на викладене, касаційна інстанція на підставі ч.2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи, в зв’язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з’ясування інших обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115, 1117–11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Фонду АР Крим та ДП “Радіотелевізійний передавальний центр АРК” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.02.2006 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.04.2006 у справі № 2-26/180-2006 скасувати з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Шаргало