У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  29 березня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 лютого 2006 року, яким

ОСОБА_1,

                                        ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,

такого, що немає судимості

в силу ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 1 ст. 189 КК України на 3 роки обмеження волі.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 16 травня 2006 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, у другій половині квітня 2005 року біля магазину “Осетія” по вул. Минайській в м. Ужгороді під погрозою застосування насильства вимагав у власника зазначеного магазину ОСОБА_2 передачі 500 доларів США щомісячно у Благодійний фонд Гаєвого під назвою “Праведники народів світу”.

 Продовжуючи вимагання коштів, ОСОБА_1 20.05.2005 року у розмові по мобільному телефону погрожував розголошенням відомостей щодо ОСОБА_2, які той бажав зберігати в таємниці, а з 2 по 8 червня 2005 року, вимагаючи передачі грошей, передав копію анонсу про вихід в газеті “Репортер” статті “Невловимий ОСОБА_2”.

28.06.2005 року після публікації в газеті “Правозахист” статті з неправдими відомостями, ОСОБА_2 перерахував на рахунок фонду  Гаєвого 400 грн..

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень та закриття справи за відсутністю в його діях складу злочину. Посилається на однобічність та неповноту у досдідженні обставин справи. На його думку, висновки суду щодо його винності у вчиненому злочині не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що він подав правдиві відомості щодо ОСОБА_2, грошей у нього ніяких не вимагав, а лише запропонував потерпілому надати пожертву на рахунок фонду.

         Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненому злочині грунтуються на зібраних та ретельно перевірених в судовому засіданні доказах. Доводи ж у касаційній скарзі  про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи безпідставні.

Так, із показань потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 тривалий час вимагав у нього гроші, погрожуючи застосувати до нього насильство та надрукувати в засобах масової інформації негативну для нього інформацію.

Свідки  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 показали, що ОСОБА_1 телефонував їм та просив попередити потерпілого про необхідність перерахування коштів на адресу фонду Гаєвого, а в разі відмови на ОСОБА_2 буде чинитися інформаційний тиск.

Свідок ОСОБА_5 показав, що звернувся в газету “Правозахист” на прохання засудженого ОСОБА_1 надрукувати статтю про ОСОБА_2 без належної перевірки фактів.

Як убачається з матеріалів справи, слідчими органами й судом досліджені всі обставини, які могли б мати значення для справи, тому посилання у скарзі на однобічність і неповноту досудового й судового слідства у справі необгрунтовані. 

         Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 189 КК України кваліфіковано правильно.

         Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.

         Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

         Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

         у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

Судді:

         В.Г. Жук                            В.М. Коновалов                   О.Ф. Селівон