У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  5 квітня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 на вирок Куйбишевського районного суду Запорізької області від 28 вересня 2005 року, яким

ОСОБА_1,

                                       ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Постановлено стягнути:

з ТОВ “Фаворит” Куйбишевського району Запорізької області:

на користь ОСОБА_3 10 000 грн.моральної шкоди;

на користь ОСОБА_4 5000 грн. моральної шкоди;

на користь ОСОБА_5 10 000 грн.моральної шкоди та 20 000 грн. матеріальної шкоди.

з ОСОБА_1:

на користь ОСОБА_5 20 000 грн.моральної шкоди;

на користь ОСОБА_4. 5000 грн. моральної шкоди і 14 829,28 грн матеріальної шкоди;

на користь Запорізької обласної клінічної лікарні 657,24 грн. в рахунок відшкодування витрат на лікування ОСОБА_5.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 28 листопада 2005 року  вирок скасовано в частині вирішення цивільних позовів, а справу направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Уточнено вирок щодо ролі свідка ОСОБА_6 в дорожньо-транспорній пригоді, визнано, що ОСОБА_6 змінив напрямок руху трактору МТЗ - 80 р.н. НОМЕР_2.

В решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, 1.10.2002 року, керуючи автомобілем ВАЗ-21043 р.н. НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 60-65 км/год по автодорозі Орєхов-Нововасилівка по вул. Юрченка в с. Алесіївка Куйбишевського району Запорізької області. В зустрічному йому напрямку рухався трактор МТЗ-80 р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6, який перебував в нетверезому стані, кримінальна справа щодо якого закрита в силу акту амністії. В порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху ОСОБА_6 змінив напрямок руху трактора та став рухатися назустріч автомобілю ВАЗ-21043, створюючи перешкоду для руху автомобіля. ОСОБА_1, побачивши перешкоду та маючи технічну можливість запобігти зіткненню з трактором, не прийняв заходів для зниження швидкості чи повної зупинки транспортного засобу та допустив зіткнення з трактором. В результаті зіткнення Удовиченко були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких настала її смерть, а ОСОБА_5 - тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя та здоров'я в момент заподіяння.

У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 порушують питання про зміну  судових рішень та просять пом'якшити покарання, застосувавши ст. 75 КК України. На їх думку, суд при призначенні покарання недостатньо врахував пом'якшуючі обставини. Крім того, зазначають, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Посилаються на однобічність та неповноту у досдідженні обставин справи.

         Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають.

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненому злочині грунтуються на зібраних та ретельно перевірених в судовому засіданні доказах, а саме, показаннях свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про обставини дорожньо-транспорної пригоди. Доводи ж у касаційних скаргах  про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи безпідставні.

Згідно з даними висновків автотехнічної,  комісійної автотехнічної і транспортно-трасологічної експертиз ОСОБА_1 в дорожньо-транспортній обстановці, яка склалася для нього, мав технічну можливість уникнути зіткнення з трактором.

Як убачається з матеріалів справи, слідчими органами й судом досліджені всі обставини, які могли б мати значення для справи, тому посилання у скарзі на однобічність і неповноту досудового й судового слідства у справі необгрунтовані. 

         Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286  КК України кваліфіковано правильно.

Що стосується призначеного покарання, то воно є справедливим, відповідає вимогам кримінального закону. Суд врахував  як ступінь тяжкості вчинененого ОСОБА_1 злочину, так і дані про його особу, який характеризується позитивно, раніше не судимий.  Підстав для пом'якшення покарання, про що йдеться у касаційній скарзі, немає, а тому і підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

         Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

         у задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 відмовити.

Судді:

         В.Г. Жук                            В.В. Заголдний                        А.І. Редька