16.07.2013 Справа № 756/8467/13-к
Провадження 1-кп/756/356/13
756/8467/13-к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Прудніка О.А.
при секретарі Лисоконь І.В.
з участю прокурора Кукса О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження /ЄРДР №42013110050000299/ по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, який має малолітню дитину, працюючого менеджером ПП “Ясен”, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 24.09.2010 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.389 КК України,
встановив:
Згідно вироку Оболонського районного суду м. Києва від 24.09.2010 року ОСОБА_1 засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
30.08.2011 року ОСОБА_1 був звільнений з Кагарлицької виправної колонії на підставі ст.1 п.“В” ЗУ “Про Амністію” та 27.09.2011 року поставлений на облік до Оболонського районного відділу кримінально-виконавчої інспекції у зв'язку з додатковою мірою покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами до 29.08.2013 року. В подальшому у ОСОБА_1, який був ознайомлений з порядком та умовами відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, виник злочинний умисел спрямований на недотримання заборони займатися певною діяльність, тобто право керування транспортним засобом, незважаючи на додаткове покарання призначене за вироком Оболонського районного суду м.Києва, під час відбування покарання неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України під час керування транспортними засобами в період з 30.08.2011 року до 26.04.2013 року.
Так, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на недотримання заборони займатися певною діяльністю, тобто право керувати транспортними засобами, порушив вимоги вироку Оболонського районного суду м.Києва, а саме 08.01.2013 року, о 02 год. 45 хв., ОСОБА_1 під час керування легковим автомобілем “Тоуоtа Lаnd Сrusеr”, д. н. з. АІ 05-35 ЕВ, по вул. Бережанська, 9, в м.Києві, був зупинений працівниками ДПС ВДАІ Оболонського РУ ГУМВС України, за керування транспортним засобом, особою позбавленою права керування транспортними засобами, та для притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, за керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, за яке на нього в подальшому згідно постанови судді Оболонського районного суду м.Києва від 18.02.2013 року було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2550 грн.) в доход держави.
Крім того, 22.02.2013 року, ОСОБА_1 знову порушив вимоги вироку Оболонського районного суду м. Києва /від 24.09.2010 року/, щодо заборони керування транспортним засобом, а саме цього ж дня, 22.02.2013 року, о 12 год. 05 хв., ОСОБА_1 керуючи легковим автомобілем НОМЕР_1, по вул. Бережанська, в м. Києві, був зупинений працівниками ДПС СЗ ДПС ОП при МВС України за керування транспортними засобами, особою позбавленою права керування транспортними засобами, таким чином, знову порушивши вимоги вироку Оболонського районного суду м.Києва від 24.09.2010 року щодо заборони керування транспортними засобами.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій та кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 389 КК України визнав повністю і дав суду показання, які відповідають встановленим обставинам, підтвердивши події викладені у обвинувальному акті, доповнивши, що він вчинив дії, які йому інкримінують не обдумавши їх наслідки, на теперішній час шкодує за свій вчинок та те, що сталося. У вчиненому він кається, просить суворо не карати, врахувати його щире каяття, обіцяючи більш кримінальних правопорушень не вчиняти. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 також зазначив, що згідно вироку Оболонського районного суду м. Києва від 24.09.2010 року він засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. 30.08.2011 року він був звільнений з Кагарлицької виправної колонії на підставі ст.1 п.“В” ЗУ “Про Амністію” та 27.09.2011 року поставлений на облік до Оболонського районного відділу кримінально-виконавчої інспекції з зв'язку з додатковою мірою покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами до 29.08.2013 року. В подальшому він також був ознайомлений з порядком та умовами відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Про те, 08.01.2013 року, о 02 год. 45 хв., він під час керування легковим автомобілем “Тоуоtа Lаnd Сrusеr”, д. н. з. АІ 05-35 ЕВ, по вул. Бережанська, 9, в м.Києві, був зупинений працівниками ДПС ВДАІ Оболонського РУ ГУМВС України, для притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, за керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, за яке на нього в подальшому згідно постанови судді Оболонського районного суду м.Києва від 18.02.2013 року було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2550 грн.) в доход держави.
Крім того, 22.02.2013 року, він знову порушив вимоги вироку Оболонського районного суду м. Києва від 24.09.2010 року, щодо заборони керування транспортним засобом, а саме цього ж дня, 22.02.2013 року, о 12 год. 05 хв., керуючи легковим автомобілем НОМЕР_1, по вул. Бережанська, в м. Києві, він був зупинений працівниками ДПС СЗ ДПС ОП при МВС України та на нього був складений протокол за порушення, передбачене ч.3 ст. 126 КУпАП. У вказаний період він керував легковим автомобілем “Тоуоtа Lаnd Сrusеr”, д. н. з. АІ 05-35 ЕВ за дозволом свого товариша.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини провадження стосовно висунутого обвинувачення і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, та роз'яснивши їм положення ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
При цьому, згідно ст.337 КПК України розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах висунутого йому обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Показання обвинуваченого дані під час судового розгляду про обставини вчинення ним вищезазначеного кримінального правопорушення з визнанням у повному обсязі своєї вини у висунутому йому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об’єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились в ухиленні від відбування покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю - керувати транспортними засобами особою, засудженою до цього виду покарання, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 389 КК України.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому у відповідності зі ст.ст. 65, 66, 691 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та дані, що його характеризують, його відношення до подій, що відбулися, їх наслідків, його вік, сімейні обставини, повне визнання своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, матеріальне становище, та враховуючи позицію прокурора стосовно призначення обвинуваченому покарання не пов’язаного з ізоляцією від суспільства, приходить до висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання, з врахуванням вимог ст. 691 КК України, у виді обмеження волі в межах санкції визначеної частини статті кримінального закону, з застосуванням ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки на думку суду його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, при цьому саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення у період відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 24.09.2010 року, при визначенні остаточного покарання обвинуваченому суд враховує вимоги ст. 71 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року 3 місяців обмеження волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного ОСОБА_1 покарання приєднати невідбуте додаткове покарання за попереднім вироком Оболонського районного суду м. Києва від 24.09.2010 року за ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, остаточно визначивши покарання за сукупністю вироків у виді 1 року 3 місяців обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, з застосуванням ст. 75 КК України, звільнення від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов’язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: