ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
-------------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 2-3201/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Оніщука М.І.,
при секретарі: Сливка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення банківських вкладів та відшкодування збитків,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача банківські вклади з урахуванням індекса інфляції в сумі 57976,96 грн. та 3% річних в сумі 213,41 грн., обґрунтовуючи це тим, що між ним та відповідачем ТОВ «Укрпромбанк» були укладені договори банківських вкладів.
Строк дії договорів закінчився, проте відповідач вклади не повернув, посилаючись на неможливість повернення вкладів в зв’язку з введенням тимчасової адміністрації у банку та мораторія на задоволення вимог кредиторів.
В судовому засіданні позивач підтримав позов з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд визнав можливим розглянути справу за відсутності осіб, які не з’явились в судове засідання на підставі наявних в справі доказів.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем були укладені: договір банківського вкладу № 1033/0403669000677001 від 18.03.2008 року (вклад „ПОСТІЙНИЙ ВКЛАДНИК”, сума вкладу 10500,00 грн., строк вкладу з 18.03.2008 року по 11.04.2009 року, зі сплатою 15,0 % річних); договір банківського вкладу № 1033/0403661000677002 від 18.03.2008 року (вклад „ПОСТІЙНИЙ ВКЛАДНИК”, сума вкладу 10500,00 грн., строк вкладу з 18.03.2008 року по 11.04.2009 року, зі сплатою 15,0 % річних); договір банківського вкладу № 1033/0403662000677003 від 18.03.2008 року (вклад „ПОСТІЙНИЙ ВКЛАДНИК”, сума вкладу 10700,00 грн., строк вкладу з 18.03.2008 року по 11.04.2009 року, зі сплатою 15,0 % річних); договір банківського вкладу № 1033/0403663000677004 від 18.03.2008 року (вклад „ПОСТІЙНИЙ ВКЛАДНИК”, сума вкладу 10500,00 грн., строк вкладу з 18.03.2008 року по 11.04.2009 року, зі сплатою 15,0 % річних); договір банківського вкладу № 1033/0403664000677005 від 18.03.2008 року (вклад „ПОСТІЙНИЙ ВКЛАДНИК”, сума вкладу 15500,00 грн., строк вкладу з 18.03.2008 року по 11.04.2009 року, зі сплатою 15,0 % річних).
16 квітня 2009 року позивач звернувся до банку із заявами про поверненя вкладів в зв’язку з закінченням строку його дії.
Відповідач вклади не повернув, повідомивши позивача про неможливість повернення вкладів в зв’язку з введенням тимчасової адміністрації у банку та мораторія на задоволення вимог кредиторів.
Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Згідно вимог ч. 3 ст. 1060 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.
Судом встановлено, що відповідач не виконав вимоги ч. ч. 2, 3 ст. 1060 ЦК України та безпідставно відмовив позивачу у поверненні вкладу, посилаючись на введення тимчасової адміністрації та мораторія на задоволення вимог кредиторів.
Оскільки, вимоги ч. ч. 2, 3 ст.1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладений вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобов’язання по цьому договору, фактично позбавивши останнього його права, передбаченого Законом, на повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цього договору.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.
За таких обставин, підсумовуючи викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов ОСОБА_2 є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню підлягає вклади в сумі 57700,00 грн.
Разом з цим, суд не вбачає підстав для задоволення вимог щодо стягнення з відповідача вкладів з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, оскільки ст. 85 Закону України „Про банки та банківську діяльність” передбачено, що протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконаннячи неналежне виконання грошових зобов’язань.
Крім того, оскільки суд задовольняє позов, то з відповідача, згідно із ст. 88 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню 250,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 577,00 грн. у відшкодування судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 615, 651, 1060 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення банківських вкладів та відшкодування збитків – задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_2: депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1033/0403669000677001 (вклад ПОСТІЙНИЙ ВКЛАДНИК) від 18.03.2008 року в сумі 10500 (десять тисяч п’ятсот) гривень 00 копійок; депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1033/0403661000677002 (вклад ПОСТІЙНИЙ ВКЛАДНИК) від 18.03.2008 року в сумі 10500 (десять тисяч п’ятсот) гривень 00 копійок; депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1033/0403662000677003 (вклад ПОСТІЙНИЙ ВКЛАДНИК) від 18.03.2008 року в сумі 10700 (десять тисяч сімсот) гривень 00 копійок; депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1033/0403663000677004 (вклад ПОСТІЙНИЙ ВКЛАДНИК) від 18.03.2008 року в сумі 10500 (десять тисяч п’ятсот) гривень 00 копійок; депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1033/0403664000677005 (вклад ПОСТІЙНИЙ ВКЛАДНИК) від 18.03.2008 року в сумі 15500 (п’ятнадцять тисяч п’ятсот) гривень 00 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 (двісті п’ятдесят) гривень 00 копійок, а всього стягнути 57950 (п’ятдесят сім тисяч дев’ятсот п’ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь держави 577 (п’ятсот сімдесят сім) гривень 00 копійок судового збору.
В задоволені іншої частини заявлених вимог – відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ М.І. ОНІЩУК