ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
-------------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 2-124/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Оніщука М.І.,
при секретарі: Сливка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Печерського РУГУ МВС України в м. Києві про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням і зняття з реєстраційного обліку та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, треті особи: Головне управління юстиції в м. Києві, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що відповідно до договору купівлі-продажу від 09.06.1995 року укладеного між нею та ОСОБА_6, посвідченого державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори, вона придбала квартиру АДРЕСА_1. Вказаний договір зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації 16.06.1995 року. Проте, після придбання квартири, позивач не змогла нею користуватись, оскільки відповідачі не звільняли квартиру і чинили перешкоди в користуванні вказаною квартирою.
Під час розгляду справи ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5, треті особи: Головне управління юстиції в м. Києві, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, в якому просить відновити її право власності на квартиру АДРЕСА_1, визнати недійсними договір купівлі-продажу вказаної квартири, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та договір купівлі-продажу вказаної квартири, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, обґрунтовуючи вказані вимоги тим, що вона належну їй на праві власності квартиру не продавала, про укладені договори купівлі-продажу їй було невідомо, а від так враховуючи те, що квартира вибула з володіння поза волею власника, зазначені правочини є недійсними. Крім того, зазначила, що Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві, за її заявою, порушено кримінальну справу № 10-3887 по факту шахрайства.
Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала заявлений позов з викладених в ньому підстав, просила його задовольнити, натомість зустрічний позов не визнала і просила відмовити в його задоволенні з огляду на безпідставність, а також заявила, що по зустрічним вимогам пропущений строк позовної давності.
ОСОБА_3, яка одночасно є представником ОСОБА_4 в судовому засіданні просила відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову та повністю підтримала заявлений зустрічний позов і просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_5 повторно не з’явився в судове засідання, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представники третіх осіб в судове засідання не з’явились, про день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в заявах на адресу суду залишили вирішення справи на розсуд суду та просили розглядати справу за їх відсутності.
Суд визнав можливим розглянути справу за відсутності осіб, які не з’явились в судове засідання на підставі наявних в справі доказів.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а в задоволенні первісного позову ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 03.02.1995 року ОСОБА_3, відповідно до договору купівлі-продажу, придбала у ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1.
В подальшому, 18.04.1995 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, згідно якого ОСОБА_5 придбав у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 53,64 кв.м. Вказаний договір зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації 18.04.1995 року.
09.06.1995 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори, згідно якого ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 53,64 кв.м. Вказаний договір зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації 16.06.1995 року.
27.06.1995 року Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальну справу № 10-3887 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 143 КК України (в редакції 1960 року), по факту продажу невстановленими особами шахрайським шляхом квартири АДРЕСА_1 чим заподіяно потерпілій матеріальної шкоди в розмірі 21000 доларів США.
Під час проведення досудового слідства в кримінальній справі № 10-3887 було призначено та проведено почеркознавчі експертизи.
Відповідно до висновку експерта № 188 від 02.05.2009 року підписи в договорі купівлі-продажу від 03.02.1995 року, який був укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, виконані відповідно ОСОБА_3 та ОСОБА_7.
Відповідно до висновку експерта № 81 від 30.03.2009 року, підписи в оригіналі договору купівлі-продажу квартири від 18.04.1995 року, який був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, виконані відповідно не ОСОБА_3 та не ОСОБА_5, а іншими особами.
Отже, з наведеного вбачається, що спірна квартира вибула з володіння ОСОБА_3 поза її волею, внаслідок шахрайських дій невстановлених осіб.
Таким чином, з наведеного вбачається, що є достатньо належних доказів, які свідчать, що ОСОБА_3 протиправно позбавлено права власності на належну їй квартиру, яка на сьогодні зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 що, в силу вимог закону, є неприпустимим, а від так суд, з метою належного захисту порушених прав, осіб, які звернулись до суду, приходить до висновку, що заявлені як первісні так і зустрічні вимоги підлягають розгляду судом з наданням відповідного правового аналізу виниклим правовідносинам. Водночас суд вважає, що позивачем за зустрічним позовом строк звернення до суду не пропущений, оскільки за фактом протиправного заволодіння квартирою порушено кримінальну справу, розслідування по якій насьогодні не завершене.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частини 1, 3 та 5 ст. 203 ЦК України визначають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частина 1 ст. 216 ЦК України встановлює, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.
З огляду на викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості та беручи до уваги, що квартира вибула з володіння ОСОБА_3 поза її волею, внаслідок шахрайських дій невстановлених осіб, заявлені в зустрічному позові вимоги щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири підлягають задоволенню. Однак слід зазначити, що оскільки особи, які вчинили шахрайські дії, слідством невстановлені, повернення сторін в первісний стан насьогодні є неможливим. Разом з цим, ОСОБА_2 у відповідності з вимогами закону має право звернутись з відповідними заявами до правоохоронних органів для визнання її потерпілою та цивільним позивачем в рамках кримінальної справи, або ж, після встановлення винних осіб, звернутись до них з вимогами про відшкодування заподіяної шкоди.
Щодо заявлених в первісному позові вимог, слід зазначити, що з викладених вище підстав вони не підлягають задоволенню, оскільки задоволення зустрічного позову повністю виключає можливість задоволення первісного позову про виселення та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_3
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення зустрічного позову, а ОСОБА_3 при зверненні до суду сплачено 17,00 грн. судового збору та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 133, 134), то згідно із ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 слід стягнути 47,00 грн. у відшкодування судових витрат.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 202, 203, 215, 216, 231 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Печерського РУГУ МВС України в м. Києві про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням і зняття з реєстраційного обліку – відмовити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, треті особи: Головне управління юстиції в м. Києві, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності – задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 18.04.1995 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 – недійсним.
Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 09.06.1995 року, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 – недійсним.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 47 (сорок сім) гривень 00 копійок у відшкодування судових витрат.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ М.І. ОНІЩУК