03.10.2014 Справа № 756/10320/13-к

Ун. № 756/10320/13-к

Провадження №1-кп/756/25/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2014 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Прудніка О.А.

при секретарях Іванові В.О., Бабак М.Г., Приходько Є.С.

з участю прокурорів Вдовиченко Л.Ю., Єременка М.В, Клещенка О.М., Клижка А.О., Сухова О.С., Боршуляка О.І.

Гош Д.В., Олійника В.С.

потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

представників потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11

перекладача ОСОБА_12

захисника ОСОБА_13

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаїв, громадянина України, українця, з базовою середньо освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.289, ч.2 ст.289, ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.1 ст.190, ч.4 ст.358 КК України

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2011 року, у ОСОБА_14 виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом з корисливою метою, а саме з метою його подальшого продажу та отримання таким чином коштів.

При цьому, достовірно знаючи та розуміючи, що такі дії є злочином, за вчинення якого передбачена кримінальна відповідальність, ОСОБА_14 перебуваючи в АДРЕСА_7, реалізуючи свої злочинні наміри, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом - автомобілем «MAZDA-З», д.н.з. НОМЕР_28, маючи на меті ввести в оману власника цього автомобіля щодо своїх дійсних намірів, звернувся до ОСОБА_9 з приводу можливості використання належного їй автомобіля «MAZDA-З», д.н.з. НОМЕР_28 з відповідною оплатою за обумовлений час.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння транспортним засобом, 21.11.2011р., у денний час, ОСОБА_14 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_7, зустрівся із знайомим потерпілої ОСОБА_9, а саме ОСОБА_15 та написав розписку, що до використання автомобіля «MAZDA-З» д.н.з. НОМЕР_28 з відповідною оплатою за обумовлений час, в наслідок чого увівши останніх в оману щодо своїх дійсних намірів, незаконно заволодів автомобілем «MAZDA-З», д.н.з. НОМЕР_28, вартістю 116000 грн., при цьому не маючи наміру повертати автомобіль «MAZDA-З», д.н.з. НОМЕР_28 власнику та яким він в подальшому всупереч волі власника, розпорядився за власним розсудом, завдавши потерпілій відповідну значну матеріальну шкоду у розмірі вартості автомобіля, оскільки вона перевищує розмір ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, продовжуючи свої злочинні дії, 23.11.2011 р., в ранковий час, ОСОБА_14 перебуваючи в м. Києві, по вул. Столичне шосе, 104, зустрівся із ОСОБА_16, якому запропонував придбати автомобіль «MAZDA-3», д.н.з. НОМЕР_28, за 10600 доларів США. Останній, не маючи намірів купувати даний автомобіль, запропонував ОСОБА_14 звернутися із даною пропозицією до ОСОБА_17, який дав первинну згоду на придбання автомобіля, якщо будуть на останній відповідні документи для продажу.

В подальшому, ОСОБА_14 у невстановлений досудовим слідством час та невстановленому місці, зустрівся із невстановленою досудовим слідством особою, якій за 600 доларів США замовив виготовлення нотаріальної довіреності на право розпорядження автомобілем «MAZDA-3», д.н.з. НОМЕР_28, отримавши яку в подальшому почав використовувати її у своїх злочинних цілях.

Продовжуючи свої злочинні дії, близько 10 год. 30 хв., 26.11.2011 р., ОСОБА_14 перебуваючи в м. Києві, по вул. Столичне шосе, 104, увівши в оману ОСОБА_17, надав останньому доручення на право розпорядження автомобілем «MAZDA-3», д.н.з. НОМЕР_28, яке було отримано незаконним шляхом, та не маючи права власності на вищевказаний автомобіль, продав його ОСОБА_17 за 10600 доларів США, що відповідно до курсу валют встановленого НБУ дорівнювало 84635 грн. 70 коп.

Крім того, 03.08.2012р., у вечірній час доби, ОСОБА_14 за попередньою змовою із невстановленою досудовим слідством особою, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_9, з метою повторного, незаконного заволодіння транспортним засобом, вирішив ввести в оману приватного підприємця ОСОБА_18, який мав право користування на правах прокату автомобілем «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_26, що належить на праві власності ОСОБА_19, та незаконно заволодіти вказаним автомобілем з метою подальшого його продажу.

При цьому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, незаконне заволодіння транспортним засобом, у вищевказаний час, за адресою: АДРЕСА_9, ОСОБА_14 діючи спільно, разом із невстановленою досудовим слідством особою, яка мала при собі підроблений паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_20, 1976 р.н., серії НОМЕР_29, з зазначенням про його видачу Стрийським МРВ УМВС України у Львівській обл. та видавала себе за вказаного громадянина, оформили завдаток та замовили у ОСОБА_18 для прокату автомобіль «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_26.

Наступного дня, 04.08.2012 р., у вечірній час доби, ОСОБА_14 діючи спільно, разом із невстановленою досудовим слідством особою, яка видавала себе за ОСОБА_20, увівши в оману щодо своїх дійсних намірів приватного підприємця ОСОБА_18 та його представника, оформили від імені ОСОБА_20 з ОСОБА_18 договір оренди автомобіля «Volkswagen Touareg» д/н НОМЕР_26. Після чого, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_9, незаконно заволодівши в наслідок обману вказаним автомобілем «Volkswagen Touareg» д/н НОМЕР_26, вартістю 320000 грн., при цьому не маючи наміру повертати автомобіль «Volkswagen Touareg» д/н НОМЕР_26 його власнику чи представнику ОСОБА_18, діючи спільно ОСОБА_14 разом із невстановленою досудовим слідством особою, яка видавала себе за ОСОБА_20, поїхали на вказаному автомобілі з місця події у невстановленому напрямку та в подальшому всупереч волі власника, розпорядились ним за власним розсудом, завдавши потерпілій відповідну значну матеріальну шкоду у розмірі вищезазначеної вартості автомобіля, яка перевищує розмір ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_14 діючи разом та спільно з невстановленою досудовим слідством особою, за попередньою змовою групою осіб, використавши довіреність №365 від 07.08.2012 р., видану як від імені ОСОБА_19 на невстановлену досудовим розслідуванням особу, а саме як ОСОБА_20, 08.08.2012 р. зняли автомобіль «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_26 з обліку реєстрації, а 09.08.2012 р., продали вищевказаний автомобіль громадянину ОСОБА_21 за 27670 доларів США, що відповідно до курсу валют встановленого НБУ дорівнювало 221166 грн. 31 коп.

Крім того, в листопаді 2011 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час у ОСОБА_14 виник злочинний умисел направлений на сприяння підробленню документу, який видається підприємством, установою, організацією чи іншою особою, яка має право видавати такі документи і який надає права та звільняє від обов'язків, з метою його подальшого використання. При цьому реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Столичне Шосе 104, ОСОБА_14 надав невстановленій досудовим розслідуванням особі вказівки, дані та інформацію, необхідні для внесення її до підробленої довіреності, яка надає право користуватися та розпоряджатися автомобілем марки «MAZDA-3», д.н.з. НОМЕР_28, що належить ОСОБА_9. Після чого, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за адресою: м. Київ, вул. Столичне Шосе 104, невстановлена досудовим розслідуванням особа передала ОСОБА_14 підроблену довіреність з зазначенням реєстру №750 від 25.11.2011 року, з метою її подальшого використання для продажу вищевказаного автомобіля.

26.11.2011 р., близько 10 год. 30 хв., ОСОБА_14 маючи злочинний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа, а саме підробленої довіреності з зазначенням реєстру №750 від 25.11.2011 року, згідно якої ОСОБА_9 як надавала право керування та розпорядження власним автомобілем «MAZDA-3», д.н.н. НОМЕР_28, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Столичне Шосе 104, увівши в оману ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_6, надав останньому вище вказану підроблену довіреність, яку було отримано незаконним шляхом, та не маючи права власності на зазначений автомобіль, продав його за 10 600 доларів США, що відповідно до курсу валют встановленого НБУ дорівнювало 84635 грн. 70 коп. Так, відповідно до висновку почеркознавчої експертизи № 331 від 15.05.2012р., підписи в оригіналах: - довіреності №750 від 25.11.2011 року в графі ПІДПИС (оригінал) - довіреності №750 від 25.11.2011 року в графі ПІДПИС (другий оригінал), та рукописний запис «ОСОБА_9» на - Довіреності №750 від 25.11.2011 року в графі ПІДПИС (оригінал) - довіреності № 750 від 25.11.2011 року в графі ПІДПИС (другий оригінал) виконані не потерпілою ОСОБА_9, а іншою особою.

Крім того, у березні 2012 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час та невстановленому досудовим розслідуванням місці у ОСОБА_14 повторно виник злочинний умисел, направлений на сприяння підробленню документа, який видається підприємством, установою, організацією чи іншою особою, яка має право видавати такі документи і який надає права та звільняє від обов'язків, з метою його подальшого використання як підроблювачем, так і іншою особою. При цьому, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Столичне Шосе, 104, ОСОБА_14 реалізуючи свій злочинний умисел, передав невстановленій досудовим розслідуванням особі особисту фотокартку для вклейки її в чужий для нього паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_22, 1984 р.н.. Через декілька днів, ОСОБА_14 отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи вказаний підроблений паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_22, 1984 р.н. та використовував його для власних потреб. Так, відповідно до висновку криміналістичної експертизи № 1075 від 21.09.2012 р., бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_30, заповненого на ім'я громадянина ОСОБА_22, 1984 р.н., вилученого у громадянина ОСОБА_23, 1982 р.н., виготовлений з використанням типографський технології, та відповідає аналогічним документам які знаходяться в обігу на території України. У паспорті серії НОМЕР_30, заповненого на ім'я громадянина ОСОБА_22, 1984 р.н., вилученого у громадянина ОСОБА_23, 1982 р.н., мається переклейка фотокартки.

Крім того, у червні 2012 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час та невстановленому досудовим розслідуванням місці у ОСОБА_14 повторно виник злочинний умисел, направлений на підроблення документа, який видається підприємством, установою, організацією чи іншою особою, яка має право видавати такі документи і який надає права та звільняє від обов'язків, з метою його подальшого використання як підроблювачем, так і іншою особою. При цьому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_14 надав неправдиву інформацію та власне фото зі своїм зображенням до Корабельного РВ ММУ України у Миколаївській області, розташованого по вул.Янтарна, 64, м. Миколаєва, на підставі якої 03 липня 2012 року отримав виданий йому паспорт громадянина України серії НОМЕР_31, що містив фото з його зображенням, але оформлений на ім'я ОСОБА_24, 1985 р.н., який в подальшому зберігав при собі з метою його подальшого використання. Так, відповідно до висновку криміналістичної експертизи № 1043 від 15.11.2012 р., бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_31, заповнений на ім'я громадянина ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_10, виданий 03.07.2012 року, Корабельним РВ ММУ України у Миколаївській області, вилучений у громадянина ОСОБА_14, 1982 року народження, ознак переклейки фотокартки на сторінці № 1 не містить.

Крім того, 19.01.2012 року, ОСОБА_14 перебуваючи за адресою АДРЕСА_10, з метою повторного, незаконного заволодіння майном ОСОБА_25, а саме належним останній автомобілем «Чері Кімо», д.н.з. НОМЕР_23, вартістю 54000 грн., під приводом відплатного користування зазначеним майном, маючи на меті в момент укладення такої угоди не виконувати взяті на себе зобов'язання, та подальшого незаконного заволодіння указаним майном, діючи шляхом обману, ввівши в оману щодо своїх дійсних намірів потерпілу ОСОБА_25, отримав від неї право керування вказаним автомобілем на підставі нотаріально посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_26 довіреності на бланку серії ВРО № 677225. Після цього, повторно, незаконно заволодівши транспортним засобом, а саме автомобілем «Чері Кімо» д.н.з. НОМЕР_23, вартістю 54000 грн., в період з 19.01.2012 по 25.01.2012 року, ОСОБА_14 продовжуючи реалізацію свого умислу на незаконне заволодіння та відчуження транспортного засобу належного ОСОБА_25, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений досудовим розслідуванням час, досяг попередньої усної домовленості із своїм знайомим ОСОБА_27, щодо сприяння останнього у продажу автомобіля «Чері Кімо» д.н.з. НОМЕР_23 та ввів його в оману, повідомивши про те, що дійсний власник автомобіля ОСОБА_25 готова надати довіреність на ім'я ОСОБА_27 з правом відчуження зазначеного майна. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, в ранковий час, перебуваючи на території авторинку «Чапаєвка» по вул. Столичне шосе, 104, в м. Києві, з метою отримання підробленого офіційного документу - довіреності ОСОБА_14 підшукав невстановлену досудовим розслідуванням особу на ім'я «ОСОБА_66», яка погодилась виготовити для ОСОБА_14 підроблену довіреність, в якості офіційного документа, що видається, посвідчується приватним нотаріусом і який надає права з метою його подальшого використання, а саме довіреність від імені ОСОБА_25 на ім'я ОСОБА_27 із правом відчуження автомобіля «Чері Кімо» д.н.з. НОМЕР_23, за грошову винагороду, а ОСОБА_14 в свою чергу пообіцяв придбати підроблений документ. Після цього, ОСОБА_28 передав невстановленій досудовим розслідуванням особі 600 доларів США в якості оплати за виготовлення підробленої довіреності, реєстраційні дані автомобіля «Чері Кімо» д.н.з. НОМЕР_23, анкетні дані власника ОСОБА_25, а також дані свого знайомого ОСОБА_27 на якого мала бути виготовлена така довіреність.

В подальшому, 25.01.2012 року, після отримання від невстановленій досудовим розслідуванням особи зазначеної підробленої нотаріальної довіреності на бланку серії ВРП №667021 з правом відчуження транспортного засобу, а саме автомобіля «Чері Кімо» д.н.з. НОМЕР_23, виданої як від імені ОСОБА_25 на ім'я ОСОБА_27, ОСОБА_14 перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці та в невстановлений досудовим розслідуванням час, використав завідомо підроблений документ, що видається і посвідчується нотаріусом і який надає права, а саме довіреність на бланку серії ВРП № 667021 оформленої як від імені ОСОБА_25 на ім'я ОСОБА_27 із правом відчуження автомобіля «Чері Кімо» д.н.з. НОМЕР_23, пред'явивши та надавши його ОСОБА_27 для того щоб останній підшукав покупця та від свого імені продав автомобіль, шляхом оформлення передоручення на покупця. Діючи відповідно до попередньої домовленості, та не будучи обізнаним про характер вчинюваних ОСОБА_28 дій, ОСОБА_29 підшукав покупця на автомобіль «Чері Кімо» д.н.з. НОМЕР_23, яким виявився ОСОБА_30. Домовившись про продаж зазначеного автомобіля із ОСОБА_30 шляхом оформлення передоручення, на його ім'я, ОСОБА_29 та ОСОБА_30 прибули до приміщення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_31 за адресою: АДРЕСА_11, де ОСОБА_29, не будучи обізнаним про те, що надана йому ОСОБА_23 довіреність підроблена, пред'явив довіреність серії ВРП № 667021 як від імені ОСОБА_25 на ім'я ОСОБА_27 із правом відчуження автомобіля «Чері Кімо» д.н.з. НОМЕР_23, нотаріусу ОСОБА_31, яка на її підставі оформила довіреність серії ВРО № 884847 від 29.01.2013 року, посвідчену в порядку передоручення за реєстром № 67 від імені ОСОБА_27 на ОСОБА_30 із правом відчуження автомобіля «Чері Кімо» д.н.з. НОМЕР_23.

Надалі ОСОБА_29 отримав від ОСОБА_30 5600 доларів США за автомобіль частину з яких в сумі 4200 доларів США передав ОСОБА_14, а іншу залишив собі згідно з домовленістю із останнім. Так, відповідно до висновку почеркознавчої експертизи №240 від 13.08.2013 року, підпис у довіреності на бланку ВРП № 667021 в графі «підпис» виконаний не ОСОБА_25, а іншою особою, тобто зазначена довіреність є підробленою.

Таким чином, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та в неустановлений досудовим розслідуванням час, вийшовши за межі наданих власником транспортного засобу ОСОБА_25 повноважень, всупереч її волі, ОСОБА_14 незаконно здійснив відчуження автомобіля «Чері Кімо» д.н.з. НОМЕР_23, передавши його ОСОБА_27 за грошову винагороду в розмірі 4200 доларів США.

Крім того, наприкінці жовтня 2011 року, ОСОБА_14 маючи на меті намір спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом шляхом обману, у всесвітній мережі «Інтернет» знайшов оголошення з приводу оренди автомобіля марки «Део-Нексія» державний номерний знак НОМЕР_10, що належить ОСОБА_32

Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем «Део-Нексія», державний номерний знак НОМЕР_10, діючи з корисливих спонукань ОСОБА_14 в телефонній розмові домовився з ОСОБА_32 зустрітися по АДРЕСА_12 з метою огляду даного автомобіля та подальшої його оренди.

25.10.2011 року, близько 16 год., ОСОБА_14 прибув за раніше обумовленою адресою по АДРЕСА_12, де зустрівся з ОСОБА_32 як з власником автомобіля «Део-Нексія» д.н.з. НОМЕР_10. Після цього ОСОБА_14 бажаючи вчинити всі дії спрямовані на незаконне заволодіння даним автомобілем надав ОСОБА_32 ксерокопію власного паспорту громадянина України, та усно запевнив останнього про безпечність передачі йому автомобіля, та тим самим ввівши ОСОБА_32 в оману. В подальшому ОСОБА_14 зловживаючи довірою ОСОБА_32 домовився з останнім про оренду його автомобіля «Део-Нексія» державний номерний знак НОМЕР_10, згідно якої він мав повернути автомобіль у власність ОСОБА_32 22.11.2011 року.

Після того як ОСОБА_32 погодився надати ОСОБА_14 у тимчасове користування власний автомобіль «Део-Нексія» державний номерний знак НОМЕР_10 останній передав йому грошові кошти у сумі 800 грн. як плату за тижневу оренду, а ОСОБА_32 у відповідь надав ОСОБА_14 ключі від замка запалення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Після того як ОСОБА_14 отримав від ОСОБА_32 автомобіль «Део-Нексія» державний номерний знак НОМЕР_10 з ключем від замка запалення та свідоцтвом про його реєстрацію, він всупереч волі ОСОБА_32, реалізував даний автомобіль, а отриманими за його продаж коштами розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 26.10.2011 року, після незаконного заволодіння автомобілем «Део-Нексія», державний номерний знак НОМЕР_10, у ОСОБА_14 виник злочинний умисел, спрямований на підроблення документів, які видаються підприємством, установою, організацією чи іншою особою, яка має право видавати такі документи і які надають права та звільняють від обов'язків, з метою їх подальшого використання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 26.10.2011 року, ОСОБА_14 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 104, на території авторинку «Чапаєвка» надав невстановленій досудовим розслідуванням особі, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження інформацію необхідну для внесення її до підробленої довіреності, що видається та посвідчується нотаріусом, та яка надає право користуватися та розпоряджатися автомобілем марки «Део-Нексія», державний номерний знак НОМЕР_10, який він отримав від ОСОБА_32

Після цього, невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, в невстановлений досудовим розслідуванням час та в неустановленому досудовим розслідуванням місці підробила довіреність від імені власника автомобіля «Део-Нексія», державний номерний знак НОМЕР_10 згідно свідоцтва про його реєстрацію ОСОБА_33 на ім'я ОСОБА_14 на бланку серії ВРО №039614 за записом у реєстрі нотаріальних дій 717.

В подальшому невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, в невстановлений досудовим розслідуванням час на території авторинку «Чапаєвка» по вул. Столичне шосе, 104, в м. Києві, передала ОСОБА_14 вищезазначену підроблену довіреність, яку останній використав для продажу автомобіля «Део-Нексія» державний номерний знак НОМЕР_10.

Крім того, 02.11.2011 року, близько 14 год., у ОСОБА_14 виник злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документу, а саме нотаріальної довіреності на бланку серії ВРО №039614 з записом у реєстрі нотаріальних дій 717, згідно якої ОСОБА_33 надав право керування та розпорядження власним автомобілем «Део-Нексія» державний номерний знак НОМЕР_10 ОСОБА_14

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на використання завідомо підробленого документу, ОСОБА_14 перебуваючи неподалік станції метро «Оболонь» в м.Києві, ввівши в оману ОСОБА_34 про належність даного автомобіля, як підтвердження своїх слів надав йому підроблену довіреність, яку було отримано незаконним шляхом, тим самим використавши завідомо підроблений документ.

Крім того, 02 листопада 2011 року, близько 14.00 год., ОСОБА_14 маючи намір на незаконне заволодіння грошовими коштами шляхом обману, з використанням завідомо підробленого документу у всесвітній мережі «Інтернет» знайшов оголошення про купівлю ОСОБА_34 транспортних засобів бувших у користуванні. Після чого ОСОБА_14 бажаючи довести свої злочинні дії спрямовані на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, у телефонній розмові з ОСОБА_34 домовився про зустріч з метою продажу автомобіля «Део-Нексія», державний номерний знак НОМЕР_10.

02 листопада 2011 року, близько 15 год. 30 хв., ОСОБА_14 зустрівшись з ОСОБА_34 неподалік станції метро «Оболонь» запропонував йому придбати автомобіль «Део-Нексія», державний номерний знак НОМЕР_10, право власності на який він не мав.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих спонукань ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_34 неправдиві відомості щодо права власності на автомобіль «Део-Нексія» державний номерний знак НОМЕР_10 та неправдиву інформацію з приводу обставин, які його цікавили, таким чином ввівши останнього в оману та викликавши у нього впевненість у необхідності передачі останньому грошових коштів за купівлю вказаного автомобіля.

Після цього ОСОБА_34 будучи введеним в оману, передав ОСОБА_14 грошові кошти у сумі 4000 доларів США, що відповідно до курсу валют встановленого НБУ, на час вчинення злочину дорівнювало 31920 грн..

Заволодівши належними ОСОБА_34 коштами, ОСОБА_14 залишив місце вчинення злочину, а здобутими коштами розпорядився на власний розсуд, спричинивши таким чином ОСОБА_34 матеріальну шкоду на загальну суму 31920 гривень.

Крім того, 02.11.2011 року, близько 17 год., ОСОБА_14 заволодівши шляхом обману, коштами належними ОСОБА_34, які останній надав йому як плату за автомобіль «Део-Нексія» державний номерний знак НОМЕР_10, прибув за адресою: АДРЕСА_13, до офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_35, з метою оформлення нотаріальної довіреності від свого імені на ім'я ОСОБА_34

Так, ОСОБА_14 будучи обізнаним в тому, що довіреність на право розпорядження автомобілем підроблена, та право ним розпоряджатися ОСОБА_14 ніхто не надавав, передав ОСОБА_35 довіреність на бланку серії ВРО №039614 за записом у реєстрі нотаріальних дій 717, згідно якої ОСОБА_33 надавав йому право керування та розпорядження автомобілем «Део-Нексія» державний номерний знак НОМЕР_10. Після цього, ОСОБА_14 не маючи законних підстав, передовірив автомобіль «Део-Нексія», державний номерний знак НОМЕР_10, на ім'я ОСОБА_34 та ОСОБА_36 тим самим використавши завідомо підроблений документ.

Крім того, ОСОБА_14 в середині липня 2012 року, діючи за попередньою змовою, спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, спрямованою на повторне, незаконне заволодіння транспортним засобом, прибули до міста Києва.

Після цього, 15.07.2012 року, ОСОБА_14 за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження у всесвітній мережі «Інтернет» знайшли оголошення про оренду транспортного засобу - автомобіля «Мерседес Бенс Е430» державний номерний знак НОМЕР_13, оформленням якої згідно договору №1 від 17.07.2012 року займався ОСОБА_38, що діяв в інтересах як власника автомобіля ОСОБА_7

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на повторне, незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи з корисливих спонукань ОСОБА_14 за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали, щодо якого виділені в окреме провадження в телефонній розмові домовилися з ОСОБА_38 зустрітися з метою огляду автомобіля «Мерседес Бенс Е430» державний номерний знак НОМЕР_13. та подальшої його оренди.

Після цього, близько 19 год., 17.07.2012 року, невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, що діяла за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_23, прибула на обумовлене місце зустрічі з ОСОБА_38, що відбувалася біля кафе «Макдональдз», по вул. Вишгородській, 33 - А, в м. Києві. В ході даної зустрічі невстановлена досудовим розслідуванням особа надала ОСОБА_38 та ОСОБА_7 підроблений паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_12 на бланку серії НОМЕР_32 виданого 12.03.2002 року Стрийським МРВ УМВС України в Львівській області, та тим самим ввівши їх в оману, видаючи себе за вказану особу, після чого вищевказаний, невстановлений досудовим розслідуванням чоловік що діяв за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_23, отримав згідно договору оренди транспортного засобу від 17.07.2012 року, автомобіль «Мерседес Бенс Е430» державний номерний знак НОМЕР_13, який зобов'язався повернути через один місяць, тобто 17.08.2012 року.

В подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_38, будучи введеними в оману словами невстановленого досудовим розслідуванням чоловіка, та наданим ним паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_20 передали йому автомобіль «Мерседес Бенс Е430» державний номерний знак НОМЕР_13, ключі від замка запалення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Однак, при цьому ОСОБА_14 діючи з корисливих спонукань за передньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, спрямованою на повторне, незаконне заволодіння транспортним засобом, взятих на себе договірних зобов'язань не виконали, тим самим шляхом обману, всупереч волі власника, протиправно незаконно заволоділи автомобілем «Мерседес Бенс Е430» державний номерний знак НОМЕР_13, після чого всупереч волі власника розпорядились ним за власним розсудом, чим спричинили власнику значної матеріальної шкоди на загальну суму 120000 грн..

Крім того, 18.07.2012 року, в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_14 перебуваючи на авторинку «Чапаєвка», що по вулиці Столичне шосе, 104 в м. Києві, маючи на меті намір спрямований на повторне підроблення довіреності, що видається нотаріусом, та надає права і звільняє від обов'язків, з метою його подальшого використання як підроблювачем так і іншою особою від імені власника автомобіля «Мерседес Бенс Е430» державний номерний знак НОМЕР_13 ОСОБА_39, на вчинення будь-яких дій пов'язаних з відчуженням зазначеного автомобіля, передав невстановленій досудовим розслідуванням особі матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, підроблений паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_20, та дані про власника автомобіля «Мерседес Бенс Е430» державний номерний знак НОМЕР_13 ОСОБА_39, тобто ті дані, які необхідні для підробки нотаріальної довіреності. Таким чином, ОСОБА_14 надав можливість невстановленій слідством особі підробити довіреність, яка видається та посвідчується нотаріусом. В подальшому невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження в період часу з 18.07.2012 по 20.07.2012 року, в невстановленому досудовим розслідуванням місці, підробила підпис в довіреності від імені ОСОБА_39 на ім'я ОСОБА_20 на бланку серії ВРТ №925504 від 19.07.2012 року на право розпорядження автомобілем «Мерседес Бенс Е430» державний номерний знак НОМЕР_13.

Так, відповідно до висновку почеркознавчої експертизи №548 від 17.07.2013 року, підпис та рукописний текс від імені ОСОБА_39 праворуч реквізиту «Підпис __» нижче друкованого тексту основного змісту на наданому примірнику довіреності серії ВРТ №925504 від 19.07.2012 року виконаний не ОСОБА_39, а іншою особою з наслідуванням беззаперечним підписам ОСОБА_39, тобто зазначена довіреність є підробленою.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_14 свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій та кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.289, ч.2 ст.289, ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.1 ст.190, ч.4 ст.358 КК України визнав повністю і дав суду показання, які відповідають встановленим обставинам, підтвердивши події викладені у обвинувальних актах та у зміненому прокурором обвинувальному акті, доповнивши, що він вчинив дії, які йому інкримінують, не обдумавши їх наслідки, на теперішній час шкодує за свій вчинок та те, що сталося. У вчиненому він кається, просить суворо не карати, врахувати його щире каяття, обіцяючи більш кримінальних правопорушень не вчиняти. При цьому, обвинувачений також зазначив, про те, що дійсно в період з жовтня 2011 року вчинив кримінальні правопорушення по яким йому висунуто обвинувачення по даному об'єднаному провадженню.

Так, в листопаді 2011 року, у нього дійсно виник умисел на заволодіння транспортним засобом з метою його подальшого продажу та отримання таким чином коштів. При цьому, перебуваючи в АДРЕСА_7, з метою заволодіння транспортним засобом - автомобілем «MAZDA-З», д.н.з. НОМЕР_28, звернувся до ОСОБА_9 з приводу можливості використання належного їй автомобіля «MAZDA-З», д.н.з. НОМЕР_28 з відповідною оплатою за обумовлений час, маючи на меті при цьому ввести в оману власника цього автомобіля щодо своїх дійсних намірів та не повертати автомобіль власнику, а продати його сторонній особі та отриманими грошима розпорядитися на власний розсуд. 21.11.2011р., у денний час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_7, він зустрівся із знайомим потерпілої ОСОБА_9, а саме ОСОБА_15 та написав розписку, що до використання автомобіля «MAZDA-З» д.н.з. НОМЕР_28 з відповідною оплатою за обумовлений час, в наслідок чого увівши останніх в оману щодо своїх дійсних намірів, та заволодів автомобілем «MAZDA-З», д.н.з. НОМЕР_28, вартістю 116000 грн., при цьому не маючи наміру повертати автомобіль власнику та яким він в подальшому всупереч волі власника, розпорядився за власним розсудом, завдавши потерпілій відповідну матеріальну шкоду.

23.11.2011 р., в ранковий час, перебуваючи в м. Києві, по вул. Столичне шосе, 104, він зустрівся із ОСОБА_16, якому запропонував придбати автомобіль «MAZDA-3», д.н.з. НОМЕР_28, за 10600 доларів США. Останній, не маючи намірів купувати даний автомобіль, запропонував йому звернутися із даною пропозицією до ОСОБА_17, який дав первинну згоду на придбання автомобіля, якщо будуть на останній відповідні документи для продажу. В подальшому, він зустрівся із наглядно знайомим чоловіком, з яким домовився на оформлення нотаріальної довіреності на право розпорядження автомобілем «MAZDA-3», д.н.з. НОМЕР_28, від імені власниці за 600 доларів США, отримавши яку в подальшому почав використовувати її у своїх цілях.

26.11.2011 р., близько 10 год. 30 хв., перебуваючи в м. Києві, по вул. Столичне шосе, 104, він надав ОСОБА_17 вказане доручення на право розпорядження автомобілем «MAZDA-3», д.н.з. НОМЕР_28, яке було отримано незаконним шляхом, та не маючи права власності на вищевказаний автомобіль, продав його ОСОБА_17 за 10600 доларів США.

Крім того, 03.08.2012р., у вечірній час доби, за попередньою змовою із наглядно знайомим чоловіком, він перебуваючи за адресою: АДРЕСА_9, вирішив ввести в оману приватного підприємця ОСОБА_18, який мав право користування на правах прокату автомобілем «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_26, що належить на праві власності ОСОБА_19, та заволодіти вказаним автомобілем з метою подальшого його продажу.

При цьому, за адресою: АДРЕСА_9, він діючи разом із наглядно знайомим чоловіком, який мав при собі паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_20, оформили завдаток та замовили у ОСОБА_18 для прокату автомобіль «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_26.

Наступного дня, 04.08.2012 р., у вечірній час доби, діючи спільно, разом із наглядно знайомим чоловіком, який мав паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_20, увівши в оману щодо своїх дійсних намірів приватного підприємця ОСОБА_18 та його представника, оформили від імені ОСОБА_20 з ОСОБА_18 договір оренди автомобіля «Volkswagen Touareg» д/н НОМЕР_26. Після чого, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_9, отримали автомобіль «Volkswagen Touareg» д/н НОМЕР_26, при цьому не маючи наміру повертати його власнику чи представнику ОСОБА_18, та поїхали на вказаному автомобілі з місця події, яким в подальшому розпорядились за власним розсудом. Так, спільно з наглядно знайомим чоловіком, використавши довіреність №365 від 07.08.2012 р., видану як від імені ОСОБА_19 на ОСОБА_20, 08.08.2012 р. зняли автомобіль «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_26 з обліку реєстрації, а 09.08.2012 р., продали вищевказаний автомобіль громадянину ОСОБА_21 за 27670 доларів США, що відповідно до курсу валют встановленого НБУ дорівнювало 221166 грн. 31 коп.

Крім того, у березні 2012 року, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Столичне Шосе, 104, він передав наглядно знайомому чоловіку особисту фотокартку для вклейки її в чужий для нього паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_22. Через декілька днів, він отримав від наглядно знайомого чоловіка вказаний підроблений паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_22, та використовував його для власних потреб.

Крім того, у червні 2012 року, надав неправдиву інформацію та власне фото зі своїм зображенням до Корабельного РВ ММУ України у Миколаївській області, розташованого по вул.Янтарна, 64, м. Миколаєва, та 03 липня 2012 року отримав виданий йому паспорт громадянина України серії НОМЕР_31, що містив фото з його зображенням, але оформлений на ім'я ОСОБА_24, 1985 р.н., який в подальшому зберігав при собі з метою його подальшого використання.

Крім того, 19.01.2012 року, перебуваючи за адресою АДРЕСА_10, під приводом платного користування автомобілем, маючи на меті в момент укладення такої угоди не виконувати взяті на себе зобов'язання, шляхом обману, ввівши в оману щодо своїх дійсних намірів потерпілу ОСОБА_25, отримав від неї право керування вказаним автомобілем на підставі нотаріально посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_26 довіреності. Після цього, отримавши автомобіль «Чері Кімо» д.н.з. НОМЕР_23, в період з 19.01.2012 по 25.01.2012 року, він досяг попередньої усної домовленості із своїм знайомим ОСОБА_27, щодо сприяння у продажу автомобіля «Чері Кімо» д.н.з. НОМЕР_23 та ввів його в оману, повідомивши про те, що дійсний власник автомобіля ОСОБА_25 готова надати довіреність на ім'я ОСОБА_27 з правом відчуження зазначеного майна. В ранковий час, перебуваючи на території авторинку «Чапаєвка» по вул. Столичне шосе, 104, в м. Києві, з метою оформлення довіреності він звернувся до наглядно знайомого чоловіка на ім'я «ОСОБА_66», який погодився оформити довіреність від імені ОСОБА_25 на ім'я ОСОБА_27 із правом відчуження автомобіля «Чері Кімо» д.н.з. НОМЕР_23, за грошову винагороду. Після цього він передав ОСОБА_27 600 доларів США в якості оплати за оформлення підробленої довіреності, реєстраційні дані автомобіля «Чері Кімо» д.н.з. НОМЕР_23, анкетні дані власника ОСОБА_25, а також дані свого знайомого ОСОБА_27 на якого мала бути виготовлена така довіреність.

В подальшому, 25.01.2012 року, після отримання нотаріальної довіреності з правом відчуження транспортного засобу, а саме автомобіля «Чері Кімо» д.н.з. НОМЕР_23, виданої як від імені ОСОБА_25 на ім'я ОСОБА_27, він використав підроблену довіреність (на бланку серії ВРП № 667021) оформлену як від імені ОСОБА_25 на ім'я ОСОБА_27 із правом відчуження автомобіля «Чері Кімо» д.н.з. НОМЕР_23, пред'явивши та надавши цю довіреність ОСОБА_27 для того щоб останній підшукав покупця та від свого імені продав автомобіль, шляхом оформлення передоручення на покупця. Діючи відповідно до попередньої домовленості, та не будучи обізнаним про неправомірність своїх дій, ОСОБА_29 підшукав покупця на автомобіль «Чері Кімо» д.н.з. НОМЕР_23, яким виявився ОСОБА_30. Домовившись про продаж зазначеного автомобіля із ОСОБА_30 шляхом оформлення передоручення, на його ім'я, ОСОБА_29 та ОСОБА_30 у приміщенні приватного нотаріуса Одеського округу пред'явивши довіреність як від імені ОСОБА_25 на ім'я ОСОБА_27 із правом відчуження автомобіля «Чері Кімо» д.н.з. НОМЕР_23, нотаріусу ОСОБА_31, оформили довіреність в порядку передоручення від імені ОСОБА_27 на ОСОБА_30 із правом відчуження автомобіля «Чері Кімо» д.н.з. НОМЕР_23. Надалі ОСОБА_29 отримавши від ОСОБА_30 5600 доларів США за автомобіль частину з яких в сумі 4200 доларів США передав йому (ОСОБА_14.), а іншу залишив собі згідно з домовленістю.

Крім того, наприкінці жовтня 2011 року, мережі «Інтернет» він знайшов оголошення з приводу оренди автомобіля марки «Део-Нексія», державний номерний знак НОМЕР_10, що належить ОСОБА_32. В телефонній розмові він домовився з ОСОБА_32 зустрітися по АДРЕСА_12 з метою огляду даного автомобіля та подальшої його оренди. 25.10.2011 року, близько 16.00 год., прибувши за раніше обумовленою адресою по АДРЕСА_12, він зустрівся з власником автомобіля «Део-Нексія» державний номерний знак НОМЕР_10 ОСОБА_32 Після цього він надав ОСОБА_32 ксерокопію власного паспорту громадянина України, та усно запевнив останнього про безпечність передачі йому автомобіля, хоча насправді не мав наміру повертати автомобіль власнику після його отримання, тобто тим самим ввівши ОСОБА_32 в оману. В подальшому використовуючи довіру ОСОБА_32 він домовився з останнім про оренду його автомобіля «Део-Нексія», згідно якої він мав повернути автомобіль у власність ОСОБА_32 22.11.2011 року.

Після того як ОСОБА_32 погодився надати у тимчасове користування власний автомобіль «Део-Нексія», він передав йому грошові кошти у сумі 800 грн. як плату за тижневу оренду, а ОСОБА_32 у відповідь надав ключі від замка запалення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Део-Нексія». В подальшому отримавши від ОСОБА_32 автомобіль «Део-Нексія» державний номерний знак НОМЕР_10 з ключем від замка запалення та свідоцтвом про його реєстрацію, він всупереч волі ОСОБА_32, реалізував даний автомобіль, а отриманими за його продаж коштами розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 26.10.2011 року, після заволодіння автомобілем «Део-Нексія», державний номерний знак НОМЕР_10, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 104, на території авторинку «Чапаєвка» він надав наглядно знайомому чоловіку інформацію необхідну для внесення її до довіреності, яка надає право користуватися та розпоряджатися автомобілем марки «Део-Нексія», державний номерний знак НОМЕР_10, що належить ОСОБА_32. Після цього, він отримав на території авторинку «Чапаєвка» по вул. Столичне шосе, 104, в м. Києві, від казаного чоловіка довіреність від імені власника автомобіля «Део-Нексія», державний номерний знак НОМЕР_10 згідно свідоцтва про його реєстрацію ОСОБА_33 на ім'я ОСОБА_14 на відповідному серійному нотаріальному бланку, яку він використав для продажу автомобіля «Део-Нексія». Так, перебуваючи неподалік станції метро «Оболонь» в м.Києві, ввівши в оману ОСОБА_34 про належність даного автомобіля, як підтвердження своїх слів надав йому підроблену довіреність, тим самим використавши підроблений документ.

Крім того, 02 листопада 2011 року, близько 14 год., у мережі «Інтернет» він знайшов оголошення про купівлю ОСОБА_34 транспортних засобів бувших у користуванні. Після чого у телефонній розмові з ОСОБА_34 він домовився про зустріч з метою продажу автомобіля «Део-Нексія», державний номерний знак НОМЕР_10. 02 листопада 2011 року, близько 15 год. 30 хв., зустрівшись з ОСОБА_34 неподалік станції метро «Оболонь» він запропонував йому придбати автомобіль «Део-Нексія», державний номерний знак НОМЕР_10, право власності на який він не мав. При цьому він повідомив ОСОБА_34 неправдиві відомості щодо права власності на автомобіль «Део-Нексія» номерний знак НОМЕР_10 та неправдиву інформацію з приводу обставин, які його цікавили, таким чином викликавши у нього впевненість у необхідності передачі грошових коштів за купівлю вказаного автомобіля. Після цього ОСОБА_34 передав йому 4000 доларів США, за автомобіль «Део-Нексія» номерний знак НОМЕР_10.

Крім того, 02.11.2011 року, близько 17 год., після отримання 4000 доларів США від ОСОБА_34, які останній надав йому як плату за автомобіль «Део-Нексія», вони прибули за адресою: АДРЕСА_13, до офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_35, з метою оформлення нотаріальної довіреності від свого імені на ім'я ОСОБА_34. Розуміючи, що довіреність на право розпорядження автомобілем підроблена, та право ним розпоряджатися ніхто не надавав, він передав ОСОБА_35 довіреність на бланку серії ВРО №039614, згідно якої ОСОБА_33 надавав йому право керування та розпорядження автомобілем «Део-Нексія» державний номерний знак НОМЕР_10. Після цього, він не маючи законних підстав, передовірив автомобіль «Део-Нексія», державний номерний знак НОМЕР_10, на ім'я ОСОБА_34 та ОСОБА_36.

Крім того, 15.07.2012 року, за попередньою домовленістю наглядно знайомим чоловіком у мережі «Інтернет» вони знайшли оголошення про оренду транспортного засобу - автомобіля «Мерседес Бенс Е430» державний номерний знак НОМЕР_13, оформленням якої згідно договору №1 від 17.07.2012 року займався ОСОБА_38, що діяв в інтересах власника автомобіля ОСОБА_7. В телефонній розмові домовились з ОСОБА_38 зустрітися з метою огляду автомобіля «Мерседес Бенс Е430» державний номерний знак НОМЕР_13 та подальшої його оренди.

Після цього, близько 19 год., 17.07.2012 року, наглядно знайомий чоловік, що діяв за домовленістю спільно з ним, прибув на обумовлене місце зустрічі з ОСОБА_38, що відбувалася біля кафе «Макдональдз», по вул. Вишгородській, 33 - А, в м. Києві. В ході даної зустрічі наглядно знайомий йому чоловік надав ОСОБА_38 та ОСОБА_7 паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_20, видаючи себе за вказану особу, після чого, отримав згідно договору оренди транспортного засобу від 17.07.2012 року, автомобіль «Мерседес Бенс Е430» державний номерний знак НОМЕР_13, який зобов'язався повернути через один місяць, тобто 17.08.2012 року.

В подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_38, будучи введеними в оману передали їм автомобіль «Мерседес Бенс Е430», державний номерний знак НОМЕР_13, ключі від замка запалення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Однак, взятих на себе зобов'язань стосовно повернення автомобіля вони не виконали, тим самим шляхом обману, заволоділи автомобілем «Мерседес Бенс Е430» державний номерний знак НОМЕР_13, після чого всупереч волі власника розпорядились ним за власним розсудом.

Крім того, 18.07.2012 року, перебуваючи на авторинку «Чапаєвка», що по вулиці Столичне шосе, 104 в м. Києві, він передав наглядно знайомому чоловіку інформацію необхідну для внесення її до довіреності, яка надає право користуватися та розпоряджатися автомобілем, а саме підроблений паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_20, та дані про власника автомобіля «Мерседес Бенс Е430» державний номерний знак НОМЕР_13 ОСОБА_39. В подальшому вказаний чоловік в період часу з 18.07.2012 по 20.07.2012 року, підробив підпис в довіреності від імені ОСОБА_39 на ім'я ОСОБА_20 на бланку серії ВРТ №925504 від 19.07.2012 року на право розпорядження автомобілем «Мерседес Бенс Е430» державний номерний знак НОМЕР_13, яка була використана при продажі автомобіля.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_14 своєї вини його винуватість також підтверджується зібраними доказами.

Так, згідно показань допитаної в суді потерпілої ОСОБА_7 за участю перекладача ОСОБА_12, приблизно в квітні 2012 року від знайомого ОСОБА_40, також глухонімого, який працює слюсарем вона дізналась, що в нього в роботі знаходиться автомобіль після ДТП марки «Мерседес Бенс», який можна придбати. Вони з чоловіком вирішили подивитись цей автомобіль з метою придбання автомобіля. Подивившись автомобіль, вони вирішили його придбати. Оскільки гроші на купівлю автомобіля давала вона, то 09.04.2012 року згідно генеральної довіреності від імені ОСОБА_39, ІНФОРМАЦІЯ_13, зареєстрованої в Житомирській області, вона придбала для власних потреб автомобіль «Мерседес Бенс», д/н НОМЕР_16, 2000 р.в., сірого кольору.. При цьому вони їздили з ОСОБА_30, ОСОБА_40 та перекладачем в м. Житомир, де у нотаріуса склали договір про купівлю даного автомобіля. В липні 2012 р. у неї виник намір здати автомобіль в оренду та вона вирішила звернутися за допомогою до ОСОБА_38, ІНФОРМАЦІЯ_14 З ОСОБА_38 їх познайомив перекладач ОСОБА_12, оскільки ОСОБА_38 працює в службі таксі, то 16.07.2012 р. між нею та ОСОБА_38 було укладено договір про надання послуг, щодо здачі її автомобіля в оренду. Уклавши даний договір ОСОБА_38 в мережі Інтернет виклав оголошення про здачу в оренду її автомобіля. 17.07.2012 року приблизно о 14 год. 30 хв. ОСОБА_38 організував їй зустріч з особою котра виявила намір взяти в оренду її автомобіль. Дана зустріч відбулася біля ресторану швидкого харчування "Макдональдс", по вул. Вишгородській, 33-А в м. Києві. На зустріч прибула вона разом з ОСОБА_30, до нас підійшло двоє раніше не відомих їй чоловіків, які хотіли взяти в оренду автомобіль. Оскільки вони були без перекладача, то вони ні про що не розмовляли. Один з чоловіків сів за кермо автомобіля, ОСОБА_30 сів на переднє пасажирське місце, а інший чоловік сів позаду, а вона була в ресторані швидкого харчування "Макдональдс". Хлопці проїхались навколо ресторану, зупинились та вийшли з машини, вона підійшла до них, вони, в свою чергу, оглянули автомобіль. Після цього один з них показав їм, що вони передзвонять. 17.07.2012 року приблизно о 19 годині 30 хвилин вони зустрілись знову по вул. Вишгородській, 33-А, біля ресторану швидкого харчування "Макдональдс, оскільки їм написав ОСОБА_38, що хлопці виявили бажання взяти в оренду автомобіль. На даній зустрічі була присутня вона, ОСОБА_30, перекладач ОСОБА_12, ОСОБА_38, з іншого боку прибув, чоловік який назвався ОСОБА_20, (ІНФОРМАЦІЯ_12, зареєстр.: Львівська область, м. Стрий, який надав паспорт на своє ім'я) та ОСОБА_42, (1983 р.н., назвався водієм ОСОБА_20), та також надав ксерокопію паспорта. Саме з цими чоловіками вони зустрілись на передодні. Оглянувши автомобіль ОСОБА_20 погодився на її умови та вони домовились про укладання договору оренди та передачу автомобіля. І7.07.2012 року приблизно о 20 год., по вул. Вишгородській, 33-А, біля ресторану швидкого харчування "Макдональдс", відбулася передача автомобіля від неї до особи, що назвалася ОСОБА_20, яка надала документи на дане ім'я. При передачі автомобіля ОСОБА_20 наперед сплатив тижневу плату в сумі 1540 грн. 24.07.2012 року ОСОБА_20 мав здійснити платіж в сумі 1540 гривень. 22.07.2012 року ОСОБА_38, особа яка згідно договору допомагає їй здавати в оренду її авто, зателефонував на телефон ОСОБА_20, НОМЕР_33, проте він був вимкнений, що звісно занепокоїло ОСОБА_38 та її, про весь перебіг подій ОСОБА_38 повідомляв її за допомогою смс-повідомлень. Того ж вечора 22.07.2012 року ОСОБА_38 поїхав на адресу АДРЕСА_1, де згідно запису в паспорті мав проживати ОСОБА_20, ОСОБА_42, проте за вказаною адресою проживали квартировинаймачі, котрі на вимогу ОСОБА_38 надали телефон ОСОБА_42 - НОМЕР_34. В телефонній розмові ОСОБА_42 повідомив ОСОБА_38 про те, що він давав об'яву про пошук роботи на посаду водія, саме через Інтернет. Зі слів ОСОБА_42 ОСОБА_20 взяв його до себе на роботу. ОСОБА_42 повідомив ОСОБА_38 що на її автомобілі «Мерседес Бенс» декілька днів возив ОСОБА_20 по м. Києву. 14.08.2012 року на її прохання знайомий ОСОБА_38 їздив за адресою: АДРЕСА_2, за адресою реєстрації ОСОБА_20, Вже в м.Стрій було з'ясовано, що ОСОБА_20 в 2004 році було виписано з даної квартири, натомість зараз там знаходиться взуттєвий магазин. В іншому місці ОСОБА_20 не реєструвався, його місцезнаходження невідомо, оскільки він є особою без визначеного місця проживання. З розповідей осіб в м. Стрий, котрі наглядно знають ОСОБА_20 фотографія особи, чиє фото вклеєно в паспорт ОСОБА_43, копію якого їй було залишено під час передачі її автомобіля, не є ОСОБА_43 Таким чином стверджую, що її автомобілем "Мерседес Бенс", д/н НОМЕР_16, шахрайським шляхом незаконно заволоділа невстановлена особа, що надала документи на ім'я ОСОБА_20, завдавши їй матеріальної шкоди на суму 120 000 гривень.

З показань допитаного при судовому розгляді свідка ОСОБА_33 слідує, що після смерті у 2009 році його батька ОСОБА_44, 1962 р.н., йому в спадщину залишився автомобіль «Део-Нексіа», д.н.з. НОМЕР_10, вишневого кольору, 2006 року випуску, який він перереєстрував на власне ім'я та згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу став одноособовим власником даного автомобіля. Покористувавшись даним автомобілем приблизно рік, він вирішив його продати, тож почав через своїх знайомих запитувати чи потрібен комусь з них автомобіль подібного класу. Та таким чином, згодом він продав даний автомобіль своєму наглядно знайомому ОСОБА_32, ІНФОРМАЦІЯ_18, що проживає у АДРЕСА_12 за суму в розмірі 5 тисяч доларів США. Продаж автомобіля відбувся 19 листопада 2010 року, цього ж дня ним було видано генеральне доручення на ім'я ОСОБА_32 Автомобіль було продано по генеральному дорученню за обопільною згодою ОСОБА_32, так як зняття автомобіля з обліку та постановлення його на облік новим власником потребує значних фінансових витрат з обох боків та часу. Укладення довіреності та подальше користування автомобілем згідно довіреності відповідає всім вимогам чинного законодавства України та не обмежує нового власника в користуванні та розпорядженні автомобілем. Восени 2011 року до нього зателефонував ОСОБА_32 та розповів про те, що автомобілем «Део-Нексіа», д.н.з. НОМЕР_10, придбаним у нього, під приводом оренди, незаконно заволоділа особа, яка назвалась ОСОБА_23, 1982 року народження, після чого продала автомобіль по генеральному дорученню від його імені. Крім того ОСОБА_32 розповів, що він, шукаючи для себе автомобіль з метою придбання в Інтернеті, випадково натрапив на оголошення про продаж саме вказаного автомобіля «Део-Нексіа», яким у нього незаконно заволоділи незадовго до цього. ОСОБА_32 повідомив, що впізнав саме свій автомобіль і звернувся до ОВС із заявою про незаконне заволодіння власним транспортним засобом. Також ОСОБА_32 розповів, що даний автомобіль вилучено працівниками міліції та зберігається на штрафному майданчику для тримання автомобілів і ОСОБА_32 попросив його як номінального власника даного автомобіля «Део-Нексіа», д.н.з. НОМЕР_10 забрати автомобіль з штафного майданчику. Таким чином він поїхав разом з ОСОБА_32 на штрафний майданчик по вул. Озерній, в м. Києві, де отримав автомобіль та відразу передав його ОСОБА_32, так як останній являється власником даного автомобілю. Крім довіреності виданої ним ОСОБА_32, на автомобіль «Део-Нексіа», д.н.з. НОМЕР_10 він нікому жодної довіреності на даний автомобіль не видавав. Після продажу автомобіля «Део-Нексіа», д.н.з. НОМЕР_10, ОСОБА_32 всі майнові права на даний транспортний засіб перейшли до останнього.

Згідно показань допитаної в суді потерпілої ОСОБА_9, у 2008 році вона придбала автомобіль Мазда-3. Вказаний автомобіль вона придбала в м. Запоріжжя за 20000 доларів США, 18000 доларів США вона взяла у кредит в банку під заставу квартири. Після чого вона почала користуватися вказаним автомобілем та сплачувати кредитні зобов'язання по ньому.

В 2009 р. вона втратила роботу, в зв'язку з чим перестала користуватися автомобілем. В листопаді 2009 року вона передала автомобіль у користування колишньому чоловіку ОСОБА_45, про що між ними було укладено договір який нотаріально не посвідчувався та видана довіреність. За користування авто він сплачував 100 доларів США в мі сяць. У вересні 2010 року ОСОБА_45 повідомив про те, що про довжувати оренду автомобіля не буде. В зв'язку з чим вона почала шукати нових орендоодержувачів, розмістивши оголошення в мережі Інтернет.

23.11.2010 р., вона домовилася про оренду свого автомобіля марки «Мазда-3» д.н.з. НОМЕР_28, червоного кольору, про що було складено договір найму який вона нотаріально посвідчила, строком на один місяць, без права використання в якості таксі. Також ОСОБА_46 пові домив, що автомобілем буде користуватися в м. Києві. Приблизно через одну неділю до неї на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_47, який раніше цікавився її автомобілем, та повідомив про те що він бачив, що автомобіль використовується в якості таксі. В зв'язку з чим вона розірвала договір оренди та скасувала довіреність з ОСОБА_46 та забрала автомобіль, це було в м. Києві. В той же день вона передала автомобіль у користування ОСОБА_47, та виписала на нього довіреність на право користування. Ніяких договорів з ним не укладала оскі льки для того щоб їх розірвати досить тривала процедура. В подальшому на ОСОБА_47 виписувались тільки довіреності, а він в свою чергу писав роз писки. В жовтні 2011 року ОСОБА_47 виявив бажання придбати ї автомобіль, та обіцяв розрахуватися до 01.11.2011 року. Однак ні за оренду ні за автомобіль він грошей не платив, а крім того було виявлено пошкодження руля та коврового покриття, в зв'язку з чим вона перебуваючи в м. Києві 11.11.2010 року забрала автомобіль у ОСОБА_47. Це відбулося на залізничному вокзалі. У зв'язку з тим що після ДТП вона боїться користуватись автомобілем, вона зателефонувала до свого знайомого, а саме колишнього колеги по роботі ОСОБА_15 та попросила його відігнати автомобіль до себе на паркову. На її пропозицію він погодився, під'їхав до неї та на її автомобілі вони доїхали до місця його проживання, в Оболонський район, точної адреси не пам'ятає. Після чого на наступний день вона залишила йому оригінал технічного паспорту на автомобіль, один комплект ключів та кошти за оплату парковки. Вони домовилися, що він буде зустрічатися з людьми, що цікавитимуться автомобілем та показуватиме його. На протязі 10 днів вона вела перемови про оренду автомобіля з декількома людьми, у томт числі ОСОБА_23.

28.11.2011 року, через соціальну мережу «Однокласники» вона отримала по відомлення «Передзвоніть срочно по поводу Мазди-3, тел.. НОМЕР_19, чи на пишіть свій телефон». 29.11.2011 року вона написала свій мобільний телефон. Піс ля чого вона передзвонила з корпоративного телефону (який не вказувала в жодній з об'яві) за вище вказаним мобільним телефоном. Їй відповів чоловік, пред ставився ОСОБА_17, запитав чи продає вона свій автомобіль, на що вона від повіла, що він не продається, а здається в оренду. Він відповів, що вказаний ав томобіль показували йому двоє хлопців, один з яких ОСОБА_14, та він дав йо му 1000 доларів США завдатку, і після цього ОСОБА_14 зник, відключивши телефон. Він повідомив, що запам'ятав номера автомобіля, та узнав з бази даних ГАІ на кого оформлений автомобіль та вирішив до неї звернутися на пряму через мережу Однокласники. Після того як вона йому пояснила, що автомобіль не продається він попросив організувати зустріч або вплинути на Добро хлопа, щоб той повернув йому завдаток, та попросив його номер телефону. Вона йому надала номер телефону ОСОБА_14 та пообіцяла що зробить все можливе щоб вплину ти на ОСОБА_14 щоб він повернув йому гроші. Одразу після цього вона зателе фонувала до ОСОБА_14 та запитала в нього, що це таке. На що він відпо вів, що це не правда, що це якийсь жарт.

30.11.2011 року вона знову зателефонувала ОСОБА_17 та запитала його чи повернули йому гроші. На що той відповів, що гроші йому повернули та все но рмально. Оскільки їй ця ситуація не сподобалася вона вирішила забрати автомо біль у ОСОБА_14 та попросила його представити автомобіль для огляду ОСОБА_15. Однак ОСОБА_14 не представив автомобіль. Крім то го їй стало відомо, що він виїхав з місця проживання, який вказував у розписці. Враховуючи все вище перераховане вона звернулася до Ленінського РУ з заявою про незаконне заволодіння автомобілем.

05.12.2011 року до неї на корпоративний мобільний телефон зателефо нував чоловік, що представився співробітником УБОЗ м. Києва гр. ОСОБА_48 та повідомив, що від її імені була оформлена генеральна довіреність та попросив надати пояснення з цього при воду, а також попросив надати зразки її підпису, паспортні дані її та пас портні дані ОСОБА_14 та копію розписки. Вказані документи вона передала йому автолюксом. Після чого їй в «Однокласниках» гр. ОСОБА_49 повідомив, що документи отримав, та повідомив, що про подальший хід роз слідування повідомить додатково. Під час однієї з телефонних розмов ОСОБА_48 повідомив, що йому відомо де знаходиться її автомобіль та ска зав, що скоро його їй повернуть. Вона попросила його надати їй номери блан ків (липової) довіреності щоб вона мала змогу її відмінити. Але він відповів, що вже була зроблена передовіреність і це все рівно не допоможе. Незважаючи на це, 07.12.2011 року, вона звернулась до нотаріуса в м.Запоріжжя та попросила зробити виписку в реєстрі довіреностей.

Зробивши її вона побачила, що передо віреність зроблена не була і в той же день зробила відміну цієї довіреності. В неї виникли підозри щодо причетності співробітників міліції, зокрема УБОЗу до незаконного заволодіння її автомобілем. Крім цього працівник УМВД у Запорізькій області, даних вона не пам'ятає, що знаходився під час її розмови з ОСОБА_48 коли вона запитувала з приводу зразків підписів повідомив, що вони були взяті не правильно, з його реакції вона зрозуміла, що працівни ки УБОЗу щось роблять не так або взагалі не мають права це робити. Після чо го вона приїхала до м. Києва та направилася за адресою: АДРЕСА_14, для того щоб перевірити чи мають ОСОБА_48 та ОСОБА_49 відношення до УБОЗу. Черговий відповів, що такі співробіт ники в них дійсно працюють. Не зрозуміло чому але ОСОБА_48 та ОСОБА_49 не запросили її до кабінету, а запропонували провести розмову на вулиці, свідками цієї розмови були її мама та ОСОБА_47. В ході розмови, після того як вона показала виписку з реєстру довіреностей, в якій вказувалося на кого виписана довіреність, ОСОБА_48 повідомив, що ОСОБА_17 його добрий знайомий і сказав що йо му якось треба компенсувати його витрати, а то вона отримає свою машину, а хто ж компенсує кошти ОСОБА_17, затрачені на придбання її машини. На що вона відповіла що нехай йому компенсує той кому він давав гроші або нотаріус який підробив довіреність. Також вона його запитала коли його знайомий поверне її автомобіль, на що ОСОБА_48 відповів, що завтра після того як буде по рушена кримінальна справа. У вечері 13.11.2011 року їй зателефонував ОСОБА_14 і сказав що місце знаходження автомобіля він скине зараз СМС повідомленням. На її запитання щодо довіреності він відповів, що перший раз чує про існування довіреності, автомобіль знаходиться в його знайомого і той його поверне. Після чого вона отримала повідомлення наступного змісту: ОСОБА_17 АДРЕСА_3.

14.12.2011 року вона телефонувала до ОСОБА_17 з проханням поверну ти

автомобіль, оскільки вона є його законним власником. На що той відповів, що

йому необхідно зкимось поспілкуватись і він потім мені передзвонить. Після чого вона ще декілька разів розмовляла з ним, просила повернути автомобіль, або хоча б дати покази в міліції. Він сказав, що він може продати їй автомобіль за 8000 доларів США, також сказав щоб вона ніяких дій не приймала щоб міліція на нього не давила, в іншому випадку він здасть автомобіль на розборку. Одну з розмов вона записала на веб-камеру.

З показань допитаного при судовому розгляді свідка ОСОБА_18 слідує, що він займається тим, що здає в оренду автомобілі, як свої так і автомобілі осіб, які йому їх надали для вказаної діяльності. Він надає автомобілі в оренду на підставі укладених договорів, про що ведеться журнал обліку. Автомобілі, які йому були надані іншими особами для здачі в оренду, він також отримував згідно договорів. Таким чином у нього і перебував автомобіль «Фольксваген-Таурег» д.н.з. НОМЕР_26, який належить ОСОБА_19, 1981 року народження, яка мешкає у м. Херсон. 29.07.2012 року до його офісу, який розташований в АДРЕСА_15, близько 17 години приїхало двоє чоловіків. Перший був ОСОБА_20, 1976 року народження, а другий - ОСОБА_14. ОСОБА_14 вів з ним всі переговори щодо оренди вищевказаного автомобіля. ОСОБА_20 він представив як свого водія. ОСОБА_20 у переговорах не приймав участі, він тільки дав свої данні, надав паспорт на своє ім'я та підписав документи, оскільки він повинен був керувати автомобілем, а тому ніс за нього відповідальність. ОСОБА_14 дав аванс 400 гривень та вибрав автомобіль «Фольксваген-Таурег». Він повинен був підготувати автомобіль для експлуатації та передати автомобіль за домовленістю з ОСОБА_23 04.08.2012 року. 04.08.2012 ОСОБА_20 та ОСОБА_14 приїхали до його офісу та уклавши договір оренди і акт прийому-передачі автомобіля, оплативши оренду за 4 дні і страховий внесок, отримали автомобіль у своє користування. Вартість автомобіля складала на той час 320 000 гривень. 08.08.2012 року ОСОБА_20 повинен був повернути автомобіль, однак по телефону ОСОБА_14 повідомляв до 11.08.2012 року, що продовжує оренду автомобіля за рахунок страхового внеску, а 11.08.2012 року ОСОБА_14 телефон вимкнув, крім того зник маяк з автомобіля, який був на ньому встановлений.

З показань допитаного при судовому розгляді свідка ОСОБА_21 слідує, що наприкінці літа 2012 року, він вирішив придбати собі автомобіль, оскільки назбирав певну суму грошових коштів. Через одного із своїх знайомих 09 серпня 2012 року, а саме ОСОБА_51 він вийшов на продавців автомобіля «Фольксваген-Таурег» 2007 року випуску, який продавався за 27670 доларів США. Дана пропозиція його зацікавила. З продавцем вищевказаного транспортного засобу домовилися зустрітись 09 серпня 2012 року. Зустріч проходила приблизно о 15 год. біля МРЕВ №12, що по вул. Новокостянтинівська, в м. Києві. До вказаної адреси він приїхав з своїм знайомим ОСОБА_51. Поруч з МРЕВ №12 працює його товариш ОСОБА_52, який також підійшов, щоб подивитись автомобіль, оскільки добре обізнаний у автомобілях. На зустріч продавець приїхав на автомобілі, який він продавав, за кермом був раніше невідомий йому чоловік, на вигляд приблизно 30-35 років. Продавець представився ОСОБА_20. Подивившись разом з ОСОБА_51 та ОСОБА_52 автомобіль «Фольксваген-Таурег» 2007 року випуску, транзитний номер НОМЕР_35 та наявні на нього документи, у них не виникло ніяких сумніві щодо незаконності його продажу - документи на вказаний транспортний засіб не мали ознак підробки та співпадали з номером кузова. Тому він почав домовлятись з ОСОБА_20 про те, при яких обставинах зможе придбати вказаний транспортний засіб. ОСОБА_20 сказав, що продасть його відповідно до договору купівлі-продажу з оформленням довідки-рахунку, на що він погодився і наполіг ще і на оформленні генеральної довіреності. ОСОБА_20 сказав, що на бульварі Івана Лепсе, 10, в м. Києві, у нього є знайомі, які зможуть оформити договір, довідку-рахунок і довіреність. ОСОБА_52 повернувся на роботу, а він разом з ОСОБА_51, на власному автомобілі «Тойота-Кемрі» д.н.з. НОМЕР_36 направився до будинку АДРЕСА_16. ОСОБА_20 разом з водієм їхали туди окремо від нього. Приїхавши за вказаною адресою, він побачив, що за нею розташовано «АВТО ЛОМБАРД», біля якого була стоянка з автомобілями, які продавались. Приблизно через 30-50 хвилин договір купівлі-продажу, довідка-рахунок, нотаріальна довіреність були оформленні. Сумнівів щодо законності укладання даних документів не виникало ні у нього, ні у ОСОБА_51, оскільки все це проходило на території офісу «АВТО ЛОМБАРД», оформленням документів займались громадяни, які справляли враження компетентних працівників. Після оформлення відповідного пакету документів, він разом з ОСОБА_20 та ОСОБА_23 поїхали до нього в офіс, який знаходиться по АДРЕСА_17, щоб передати їм грошові кошти за автомобіль. ОСОБА_51 він підвіз до станції метро «Політехнічний інститут», після чого поїхав далі сам, а ОСОБА_20 разом із ОСОБА_23 на автомобілі «Фольксваген-Таурег», 2007 року випуску прослідували за ним. Приїхавши до вказаної адреси, а саме АДРЕСА_17, він припаркував автомобіль біля офісу, там же припаркували і автомобіль «Фольксваген-Таурег», 2007 року випуску. Це відбувалось приблизно о 18 год. 00 хв.. Зайшовши до його кабінету разом із ОСОБА_20 та ОСОБА_23, вони почали перераховувати кошти в сумі 27 670 доларів США, за продаж автомобіля, при цьому присутніми більше нікого не було. Перерахувавши вказану суму грошових коштів, ОСОБА_20 написав йому розписку про отримання грошових коштів, віддав документи на транспортний засіб, після чого, разом з ОСОБА_23 поїхав від нього, після чого вказаних осіб він більше не бачив. Приблизно через 5-10 хв. після цього він сів за кермо автомобіля «Фольксваген-Таурег» та поїхав на ньому за місцем свого проживання, автомобіль «Тойота-Кемрі» д.н.з. НОМЕР_36, на якому він приїхав до офісу забрала його дружина. На вихідні дні він переставив автомобіль «Фольксваген-Таурег» на автостоянку, яка знаходиться біля місця проживання його товариша ОСОБА_52. 14 серпня 2012 року на його мобільний телефон зателефонував ОСОБА_52 і повідомив, що його автомобіль «Фольксваген-Таурег», з невідомих причин, працівники міліції намагаються вилучити і цікавляться, яким чином зазначений транспортний засіб опинився на тій автостоянці. Взявши наявні правовстановлюючі документи на автомобіль «Фольксваген-Таурег» він терміново поїхав на автостоянку, яка знаходиться в районі вул. Боженко, в м. Києві. Приїхавши туди він побачив працівників міліції біля його автомобіля, які знімали з нього відбитки пальців. В ході огляду вказаного транспортного засобу, працівниками міліції було вилучено у нього документи на автомобіль «Фольксваген-Таурег».

Під час придбання автомобіля, перемови вели ОСОБА_20 і ОСОБА_14, останній був більш активнішим учасником перемов. Гроші він передав ОСОБА_20, але гроші рахували ОСОБА_20 і ОСОБА_14 разом, потім гроші вони поклали до портфелю та вийшли з ним.

З показань допитаного при судовому розгляді в якості свідка ОСОБА_54 слідує, що в займаній ним посаді він перебуває з 2004 року, його офіс знаходиться за адресою: АДРЕСА_18, на першому поверсі. Згідно реєстру нотаріальних дій ним посвідчувалось можливість бути представником з питань управління та розпорядження автомобілем, який належить громадянці ОСОБА_9, а саме довіреність, яку він посвідчив, згідно реєстру 25.11.2011 року. 25.11.2011 року до нього звернулась громадянка ОСОБА_9, яку він на даний час не пам'ятає у зв'язку великим обсягом його роботи, з наміром надати довіреність на представництво та розпорядження автомобілем на представників ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_14 Вона надала свій паспорт громадянина України, свій ідентифікаційний код, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Засвідчивши, перевіривши її документи він надрукував проект довіреності, який надав для перевірки особистих даних громадянці. Після перевірки особистих даних та даних транспортного засобу, вона підписала довіреність. Після чого він передав один примірник довіреності громадянці ОСОБА_9 наручно, другий примірник залишається в справах нотаріуса, після чого вона розписалась у реєстрі нотаріальних дій. Присутність особи на яку посвідчується довіреність не обов'язкова, потрібні тільки дані особи. Згідно з другого оригінала довіреності громадянка ОСОБА_9 надала право керування та розпорядження своїм автомобілем на трьох громадян.

З показань допитаного при судовому розгляді свідка ОСОБА_15 слідує, що ОСОБА_9 він знає з 2008 року, він з нею познайомився у м. Запоріжжя, а саме разом працювали в банку «ПУМБ». В 2010 році він змінив місце роботи та проживання та переїхав на постійне місце проживання в м.Київ. Наприкінці весни 2011 року до нього на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_9 та попросила його показати автомобіль людям, які хотіли його зняти в оренду, на що він погодився та показав автомобіль ОСОБА_14, останній оглянув автомобіль, після чого пішов. Приблизно через один тиждень йому знову зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила про те, що вона домовилась з громадянином ОСОБА_23 про оренду автомобіля. По електронній пошті ОСОБА_9 прислала йому текст з розпискою, яку мав написати від руки ОСОБА_14 Після цього він зустрівся з ОСОБА_23, останній під'їхав до його дому та був сам. Вони зайшли до нього додому, де ОСОБА_14 переписав розписку з надісланої йому ОСОБА_9 по електронній пошті. У нього вдома нікого крім його та ОСОБА_14 не було. Після написання розписки, ОСОБА_14 передав йому гроші за орендну плату за місяць та за страховку в загальному розмірі 9700 гривень. Після чого вони вийшли до автомобіля на стоянку під його домом, де ОСОБА_14 сів до автомобіля, завів його, виїхав з парковки, та направився у невідомому йому напрямку. Коли ОСОБА_14 сидів в автомобілі він встиг зробити кілька фотографій на мобільний телефон, але вони вийшли поганої якості, та при перегляді цих фотографій, він помітив, що ОСОБА_14 відхилявся від об'єктиву. Як він передав автомобіль ОСОБА_14 бачив охоронець стоянки, однак хто саме з охоронців, на даний момент, він не пам'ятає. Також він отримав від ОСОБА_14 копію паспорта та ідентифікаційного коду останнього. Він перевіряв оригінал паспорту ОСОБА_14, паспорт видався йому справжнім. Кошти, які передав йому ОСОБА_14, на наступний день він переслав ОСОБА_9, а саме поповнив її картку «ПриватБанку», а документи передав через тиждень особисто, на вокзалі м. Запоріжжя, перед від'їздом його потягу в м. Київ. За те, що автомобіль знаходився в нього, він ніякої компенсації від ОСОБА_9 не отримував та вона йому нічого не обіцяла. ОСОБА_9 просила його приблизно через тиждень зустрітись з ОСОБА_23 та подивитись на автомобіль, але останній до нього не приїхав.

З показань допитаного при судовому розгляді в якості свідка ОСОБА_16 слідує, що він займається купівлею - продажем автомобілів, у зв'язку з чим 19.11.2011 року він знаходився на узбіччі дороги, що веде до автомобільного ринку, а саме перед в'їздом. Там він зупиняв автомобілі, які прямували на автомобільний ринок з метою їх придбання. В цей час, о 15 годині 30 хвилин він зупинив автомобіль марки «Део» та запитав чи не продається він, на що ОСОБА_14 повідомив йому, що автомобіль не продається, та запропонував йому залишити свій номер телефону, на що він погодився, дав свій номер телефону і хлопці поїхали. 22.11.2011 року до нього на мобільний телефон прийшло смс-повідомлення від ОСОБА_14 в якому той пропонував йому придбати, автомобіль марки «Мазда 3», 2005 року випуску. Він зателефонував ОСОБА_14 та запитав чи можна побачити автомобіль, на що останній відповів, що можна. На наступний день він попросив ОСОБА_14, щоб останній під'їхав на автомобільний ринок. Приблизно о 12 годині 00 хвилин, під'їхав ОСОБА_14 з ще одним чоловіком на автомобілі «Мазда 3» червоного кольору. Він оглянув автомобіль, стан автомобіля його влаштовував. Він повідомив ОСОБА_14, що потрібно зняти автомобіль з обліку, на що останній йому відповів, що віддає автомобіль по нормальній ціні, тому він сам має знімати автомобіль з обліку, у зв'язку з чим він відмовився купувати автомобіль. В цей час йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_17, який також час від часу займається продажем автомобілів, та в ході розмови, він йому повідомив про те, що він дивиться на автомобіль «Мазда 3», та розповів ОСОБА_17 про ціну та умови продажу цього автомобіля. ОСОБА_17 зацікавився цією пропозицією. ОСОБА_17 відповів йому, що коли буде робитись довіреність, щоб і його вписали в довіреність. Він запитав у ОСОБА_14, коли буде готова довіреність і останній відповів йому, що на цьому тижні. Вони домовились про зустріч 26.11.2011 року на автомобільному ринку. Він передав дані ОСОБА_17 ОСОБА_14 та повідомив, щоб і ОСОБА_17 вписали в довіреність, оскільки останній зацікавився автомобілем. 26.11.2011 року, приблизно о 07 год. 30 хв. до нього зателефонував ОСОБА_14 та повідомив його, що вони вже під'їхали до старого посту ДАІ, біля ринку. Після чого він попросив брата ОСОБА_55 та громадянина ОСОБА_56 (НОМЕР_22) пройти разом з ним та подивитись ще раз на автомобіль. В цей час він зателефонував ОСОБА_17 та сказав, щоб він також підходив на пост ДАІ. Підійшовши до автомобіля вони всі разом ще раз оглянули автомобіль «Мазда-3». ОСОБА_17 вирішив купляти автомобіль, після чого вони ще деякий час торгувались за ціну, зійшовшись на ціні 10600 доларі США. Після чого ОСОБА_14 надав їм доручення та технічний паспорт на автомобіль. ОСОБА_17 почав телефонувати до знайомого нотаріуса, для того, щоб упевнитись, що доручення дійсне та перевірити автомобіль по базам ДАІ. Через декілька хвилин до нього зателефонували та повідомили, що з дорученням та автомобілем все в порядку. Після чого він з ОСОБА_17 сіли на переднє сидіння автомобіля «Мазда 3», він сів за кермо, а ОСОБА_14 з товаришем сіли на задні сидіння вказаного автомобіля. ОСОБА_17 відрахував гроші в сумі 10600 доларів США та передав ці гроші ОСОБА_14 на задні сидіння, останній також перерахував гроші. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_17 та повідомив, що у нього проблеми з автомобілем «Мазда 3» та він не може зняти його з обліку.

З показань допитаного при судовому розгляді в якості свідка ОСОБА_57 слідує, що 17.10.2012 року, приблизно о 12 год. 10 хв. він прогулювався по вул. Московській в м. Києві, де до нього підійшли працівники міліції та запросили бути понятим при здійсненні слідчих дій, на що він погодився та вони пройшли до Печерського РУ ГУ МВ України в м. Києві, що розташоване по вул. Московська, 30, в м. Києві. Зайшовши до приміщення кабінету, він побачив декількох чоловіків, один з яких представився слідчим Печерського РУГУ МВС України в м. Києві та попросив його назвати свої анкетні дані і пояснив, що в його присутності та в присутності іншого понятого, який зайшов разом з ним до вищевказаного кабінету, будуть проводитись слідчі дії. Після чого слідчий Печерського РУГУ МВС України в м. Києві запитав у невідомого громадянина, який вже був у приміщенні кабінету його повні анкетні данні. Невідомий, не встаючи назвався ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючим за адресою: АДРЕСА_6. На запитання слідчого останній впевнено почав розповідати, що йому 19.01.2012 року по АДРЕСА_10, громадянка на ім'я ОСОБА_25 передала автомобіль марки «Чері Кімо», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_23. При цьому він пояснюючи показував, де розташована нотаріальна контора, в якій на його прізвище було оформлено доручення на право керування автомобілем марки «Чері Кімо». синього кольору, д.н.з. НОМЕР_23.

З показань допитаної при судовому розгляді в якості свідка ОСОБА_26 слідує, що з серпня 2009 року вона працює приватним нотаріусом. Її офісне приміщення знаходиться за адресою: АДРЕСА_10. 19.01.2012 року в офісному приміщенні вона посвідчувала довіреність серії ВРО 672205 від імені ОСОБА_25. Дана довіреність була без права передоручення та без права продажу. 08.02.2012 року за проханням ОСОБА_25 довіреність було відмінено. Вище зазначена довіреність була зареєстрована в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій під №110 за 2012 рік. Заява про скасування довіреності зареєстрована в зазначеному реєстрі за №422.

З показань допитаного при судовому розгляді в якості свідка ОСОБА_60 слідує, що дане кримінальне провадження перебувало у нього в провадженні. В той час ним проводився певний обсяг слідчих дій. Документів, які не залучались до матеріалів кримінального провадження не було. Слідчих дій, без складання процесуальних документів, не проводилося. Всі документи були залучені до матеріалів. Він робив все з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу. За наслідками проведення досудового розслідування справа була направлена до суду, з обвинувальним висновком. Він направляв кримінальне провадження з обвинувальним актом, а перший раз слідчий направляв кримінальну справу з обвинувальним висновком. Ним були проведені всі слідчі дії, які були необхідні для збирання доказів і направлення провадження до суду. На його думку було зібрано достатньо доказів для підтвердження винуватості ОСОБА_14. Автомобіль «Мазда-3» належний ОСОБА_9, згідно кримінального процесуального кодексу є об'єктом кримінально-протиправних дій. Відповідно до ст.98 КПК України об'єкт протиправних дій є речовим доказом. Для виявлення і вилучення автомобіля «Мазда 3», він надавав доручення відповідним підрозділам міліції, оперативним працівникам, з метою встановлення і вилучення даного автомобіля. Наскільки він пам'ятає, ним був накладений арешт на даний автомобіль. Йому не було точно відомо де знаходиться автомобіль «Мазда 3», оскільки особа при допиті повідомила, що автомобіль був переданий батьку останнього. Він надавав відповідні доручення. Якщо громадянка ОСОБА_9, хотіла написати заяву то мала змогу це зробити.

З показань допитаного при судовому розгляді в якості свідка ОСОБА_61 слідує, що приблизно в квітні 2012 року від його знайомого ОСОБА_40, також глухонімого, який працює слюсарем, він з дружиною дізнались, що в нього в роботі знаходиться автомобіль після ДТП «Мерседес бенс», який можна придбати. Тоді він вирішив подивитись на дану машину, і якщо все добре і ціна нас влаштує, то вони її куплять. Після того, як він побачив автомобіль, вони вирішили його придбати. Оскільки гроші на купівлю давала ОСОБА_7, то 09.09.2014 року згідно генеральної довіреності від імені ОСОБА_39, ІНФОРМАЦІЯ_13, зареєстрованої в Житомирській області, ОСОБА_7 придбала для власних потреб автомобіль Мерседес, д/н НОМЕР_16, 2000 р.в., сірого кольору. При цьому вони їздили з ОСОБА_7, ОСОБА_40 та перекладачем в м. Житомир, де у нотаріуса склали договір про купівлю даного автомобіля. В липні 2012 року в них виник намір здати власний автомобіль в оренду, для здачі автомобіля в оренду вони вирішили звернутися за допомогою до ОСОБА_38, ІНФОРМАЦІЯ_14. З ОСОБА_38 їх познайомив перекладач ОСОБА_12. Оскільки ОСОБА_38 працює в службі таксі і зможе їм допомогти з здачею автомобіля в оренду, то 16.07.2012 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_38 було укладено договір про надання послуг, щодо здачі автомобіля в оренду. Уклавши даний договір ОСОБА_38 в мережі Інтернет виклав оголошення про здачу його в оренду. 17.07.12 року приблизно о 14:30 год. ОСОБА_38 організував їм зустріч з особою котра виявила намір взяти в оренду автомобіль, дана зустріч відбувалася біля ресторану швидкого харчування «Макдональдс», по вул. Вишгородській, 33-а в м. Києві. На зустріч прибули він разом з ОСОБА_7, до них підійшло двоє раніше не відомих йому чоловіка, які хотіли взяти в оренду автомобіль. Оскільки вони були без перекладача, то вони ні про що не розмовляли. Один з чоловіків сів за кермо автомобіля, а він сів на переднє пасажирське місце, а інший чоловік сів позаду. ОСОБА_7 в цей час була в ресторані. Коли вони проїхались навколо ресторану, зупинились та вийшли з автомобіля, ОСОБА_7 підійшла до них, хлопці, в свою чергу, оглянули автомобіль. Після цього один з них показав, що вони передзвонять. 17.07.2012 року, приблизно о 19:30 год., вони зустрілися знову по вул. Вишгородській, 33-а в м. Києві, біля «Макдональдса», оскільки їм написав ОСОБА_38, що хлопці виявили бажання взяти в оренду автомобіль. На даній зустрічі був присутній він, ОСОБА_7, перекладач ОСОБА_12, ОСОБА_38, з іншого боку прибув чоловік який назвався ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_12, зареєстр.: Львівська область, м. Стрий, який надав паспорт на своє ім'я та ОСОБА_42, 1983р.н., який назвався водієм ОСОБА_20, та також надав ксерокопію паспорта. Саме з цими чоловіками вони зустрілись на передодні. Оглянувши автомобіль ОСОБА_20 погодився на їх умови та вони домовились про укладання договору оренди та передачу автомобіля. 17.07.2012 року приблизно о 20 год. по вул. Вишгородській, 33-а в м. Києві, біля «Макдональдса» відбулась передача автомобіля від ОСОБА_7 до особи, що назвалась ОСОБА_20, яка надала документи на дане ім'я . Того ж дня 17.07.2012 року за вказаною вище адресою відбулася передача автомобіля від ОСОБА_7 до ОСОБА_20 При передачі автомобіля ОСОБА_20 наперед сплатив тижневу орендну плату в сумі 1540 грн. 24.07.2012 року ОСОБА_20 мав здійснити наступний платіж в сумі 1540 грн. 22.07.2012 року ОСОБА_38, особа яка згідно договору допомагає здавати в оренду авто, зателефонував на телефон ОСОБА_20, проте він був вимкнений, що звісно занепокоїло ОСОБА_38 та їх, про весь перебіг подій ОСОБА_38 повідомляв за допомогою смс-повідомлень. Того ж вечора 22.07.2012 року ОСОБА_38 поїхав на адресу АДРЕСА_4, де згідно запису в паспорті мав проживати водій ОСОБА_20, ОСОБА_42, проте за вказаною адресою проживали квартиранти, котрі на вимогу ОСОБА_38 надали телефон ОСОБА_42 В телефонній розмові ОСОБА_42 повідомив ОСОБА_38 про те, що він давав об'яву про пошук роботи на посаду водія, саме через Інтернет. Зі слів ОСОБА_42, ОСОБА_20 взяв його до себе на работу. ОСОБА_42 повідомив ОСОБА_38, що на автомобілі, який він взяв в них в оренду декілька днів возив ОСОБА_62 по м. Києву. 14.08.2012 року ОСОБА_38 їздив до АДРЕСА_2. Вже в м. Стрий було з'ясовано, що ОСОБА_20, в 2004 році було виписано з даної квартири. Натомість зараз там знаходиться взуттєвий магазин. В іншому місті ОСОБА_20, не реєструвався, його місцезнаходження невідомо. З розповідей осіб в м. Стрий, котрі наглядно знають ОСОБА_20,фотографія особи, чиє фото вклеєно в паспорт ОСОБА_20, копію якого йому було залишено під час передачі автомобіля, не є ОСОБА_20 Чоловік, який представився ОСОБА_20, віком 36-40 рогів, середньої тіло будови, зріст 183-185 см, волосся сиве, коротке, обличчя слов'янської зовнішності, прямокутне, брови світлі. При зустрічі чи на фото зможе його впізнати.

З показань допитаного при судовому розгляді в якості свідка ОСОБА_38 слідує, що приблизно, протягом 1 року він знайомий з ОСОБА_12, з яким в нього ділові стосунки. ОСОБА_12 надає послуги для осіб, які обмежені в своїх фізичних можливостях, а саме здійснює сурдопереклад . Приблизно 09.09.2012 року, при зустрічі з останнім в ресторані швидкого харчування «Мак Дональз», що по вул.. Вишгородській 33а в м. Києві, в розмові він запитав в нього чи не зможе допомогти його знайомій ОСОБА_7 у здачі в оренду автомобілів, які належать директору організації, в якій він працює, і в нього є налагодженні канали пошуку клієнтів, які бажають взяти в оренду автомобілі, то він погодився допомогти, знайомій ОСОБА_12. Після цього він розвісив оголошення в соціальній мережі Інтернет, про здачу автомобіля «Мерседес Е-430» 2000 року випуску, який належить ОСОБА_7 15.07.2012 року до нього на мобільний телефон зателефонував чоловік, який виявив бажання подивитися на автомобіль «Мерседес Е-430», з метою в подальшому можливого укладення договору оренди на даний автомобіль. Про це він повідомив в смс-повідомленні чоловіку ОСОБА_7, номер якого мені залишив ОСОБА_12 з ним ми домовились про зустріч на 16.07.2012 року, на якій орендар мав подивитись на автомобіль. 16.07.2012 року приблизно о 16:00 год. він зустрівся по вул.. Вишгородській 33а в м. Києві, з чоловіком ОСОБА_7, який приїхав за кермом автомобіля, який мав оглянути орендар. Також на дану зустріч приїхав і орендатор, який представився ОСОБА_20. ОСОБА_20, оглянувши автомобіль і дізнавшись умови оренди, виявив бажання заключити договір оренди. Після цього вони домовились, що 17.07.2012 року приблизно 20:00 год. до вище вказаного місця приїде ОСОБА_7 разом з ОСОБА_12, ОСОБА_20 та він. 17.07.2012 року приблизно о 19:00 перебуваючи по вул. Вишгородська 33а в м. Києві він заключив договір з ОСОБА_7 про надання послуг, а саме здачі в оренду автомобіль. Оскільки вона часто залишає межі м. Києва, то вони вирішили, що буде краще, якщо він буде супроводжувати та контролювати оренду її автомобіля. Після цього між ним та орендарем - ОСОБА_20 було укладено договір оренди автомобіля «Мерседес Е-430», який належить ОСОБА_7. Згідно Даного договору, який укладався на один місяць, ОСОБА_20 мав сплачувати грошові кошти в сумі 1540 грн. за кожен тиждень оренди автомобіля. При даній зустрічі за перший тиждень оренди він відразу сплатив гроші, які він віддав ОСОБА_7. Після цього між ОСОБА_20 та ним була домовленість, про те, що через 1 тиждень вони зустрінуться за вище вказаною адресою, з метою отримання ним коштів за наступний тиждень оренди автомобіля та перевірити його стан. При укладанні договору між ним і ОСОБА_20, він передав йому один комплект ключів від автомобіля, технічний паспорт та страховку на даний автомобіль. Хоче додати, що як пояснив мені ОСОБА_12, що ОСОБА_7, повідомила йому, що другого комплекту ключів від автомобіля у неї не було, з яких причин йому не відомо. На дану зустріч ОСОБА_20 прийшов разом з чоловіком, якого представив як ОСОБА_63, повідомивши, що він являється його водієм. Оскільки ОСОБА_20 не мав Київської реєстрації, то він попросив його водія ОСОБА_42 поставити свій підпис в договорі оренди, який був укладений між ними, з метою того, щоб «перестрахувати себе». Після цього ОСОБА_42 сів за кермо автомобіля «Мерседес Е-430», а ОСОБА_20 сів на переднє пасажирське сидіння і вони поїхали в невідомому йому напрямку. А вони в свою чергу також поїхали по власних справах. 19.07.2012 року він зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_20 та запитав, як в нього справи, а саме чи все в порядку з автомобілем. На це він йому сказав, що в нього все добре, та автомобіль перебуває в справному стані, будь яких претензій до його стану в нього не має. 21.07.2012 року він знову йому зателефонував, з метою домовитись про зустріч, на якій він мав передати йому гроші за оренду автомобіля. ОСОБА_20 в телефонній розмові повідомив йому, що він у відрядженні та запропонував зідзвонитись 23.07.2012 року для уточнення зустрічі. Він запідозрив, що щось не так, оскільки він сказав, що перебуває у відрядженні, а 21.07.2012 року була субота, що є вихідним днем. Тому, він знову зателефонував йому 22.07.2012 року, але його телефон був вимкнений. Але вирішив, що можливо вихідний день він відпочиває, тому у нього вимкнений телефон. 23.07.2012 року він зателефонував ОСОБА_20, знову, але телефон продовжував бути вимкненим. Після цього, він зайнявся пошуками ОСОБА_20, за місцем його проживання. Але позитивного результату вони не дали, він з'ясував, що ту квартиру той орендував, і на той час ОСОБА_20 вже там не було. Після цього він приїхав до квартири де зареєстрований ОСОБА_42, де дізнався його номер телефону. Зателефонувавши до нього він повідомив йому, що йому не відомо місце перебування ОСОБА_20 Після цього до ОВС звернулась ОСОБА_7 з повідомленням про вчинення відносно неї злочину. Щодо ОСОБА_20, то може повідомити, що йому на вигляд приблизно 30-35 років, на зріст приблизно 175 см., плотної тіло будови, волосся коротке темне, був одягнений в сірий костюм, білу сорочку та темні туфлі, його номер телефону - НОМЕР_24.

З показань допитаної при судовому розгляді в якості свідка ОСОБА_25 слідує, що в 2010 році вона придбала автомобіль «Чері Кімо», синього кольору, який було поставлено на облік в ГАЇ та отримано державний номерний знак НОМЕР_23. В 2012 році вона вирішила продати вищевказаний автомобіль, в зв'язку з чим в мережі Інтернет, на одному із сайтів, вона розмістила відповідне оголошення в якому вказала свій номер телефону. 18.01.2012 року на номер мобільного телефону, який вона вказала в оголошенні, зателефонував невідомий чоловік, який зацікавився її оголошенням та почав розпитувати, про технічний стан її автомобіля «Чері Кімо». Після того, як вона останньому розповіла все, що їй відомо про автомобіль він попросив її про зустріч. Наступного дня біля будинку АДРЕСА_10, де розташована нотаріальна контора, приблизно о 19 годині 30 хвилин вона разом із своїм чоловіком ОСОБА_64, приїхали за вище вказаною адресою, де була розташована нотаріальна контора. Їх зустрів ОСОБА_14 та почав оглядати автомобіль, оглянувши її автомобіль «Чері Кімо», останньому він сподобався та він повідомив, що бажає його купити. При цьому він повідомив, що йому негайно потрібен автомобіль, а потрібної суми грошей в нього не має. Але він запропонував їй щоб вона йому в нотаріуса виписала доручення на автомобіль «Чері Кімо», а він дасть їй задаток в розмірі 4 000 гривень а через десять днів привезе решту грошових коштів та ще окремо розрахується за десять днів користування автомобілем, як за оренду по 200 гривень в день. Порадившись з чоловіком вона вирішила піти на зустріч ОСОБА_14 та погодилась на його пропозицію. Після чого, вони всі разом зайшли до нотаріальної контори, що в будинку АДРЕСА_10, де вона з ОСОБА_23 подали нотаріусу свої паспорти та інші документи, для оформлення доручення на право керування автомобілем «Чері Кімо», ОСОБА_14 Після того, як нотаріус оформив доручення, в присутності її чоловіка, ОСОБА_14 дав їй 4 000 гривень, а вона йому дала один з ключів від автомобіля «Чері Кімо» разом з технічним паспортом та доручення на право керування транспортним засобом, яке оформив нотаріус. Після чого вони вийшли на двір де ОСОБА_14 подякував їй за порозуміння та ще раз наголосив, що через десять днів він обов'язково розрахується за даний автомобіль повністю. Після чого ОСОБА_14 сів до автомобіля «Чері Кімо» д.н.з. НОМЕР_23 та поїхав в невідомому напрямку. 29.01.2012 року вона почала дзвонити ОСОБА_14 на його мобільний номер НОМЕР_37, але його номер був вимкнений.

Винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначених діянь та кримінальних правопорушень підтверджується також і іншими наданими суду та дослідженими при судовому розгляді письмовими доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження.

При цьому, згідно ст.337 КПК України розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах висунутого йому обвинувачення відповідно до обвинувальних актів.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини провадження стосовно висунутого обвинувачення і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, та роз'яснивши їм положення ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин провадження, цивільних позовів, розміру вартості майна, вартості проведених експертиз, які ніким не оспорюються.

При встановлених обставинах, оцінюючи всі зібрані та досліджені по провадженню докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому діянь та вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні є доведеною і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

При цьому істотних порушень кримінально-процесуального закону під час досудового розслідування, які б перешкоджали судовому вирішенню справи, впливали на правильність кваліфікації дій обвинуваченого, достатність доказів, ставили під сумнів їх об'єктивність та доведеність вини обвинуваченого по провадженню, під час судового розгляду встановлено не було.

Показання обвинуваченого дані під час судового розгляду про обставини вчинення ним вищезазначених кримінальних правопорушень з визнанням у повному обсязі своєї вини у висунутих йому обвинуваченнях, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об'єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, ОСОБА_14 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 289 КК України.

Крім того, своїми умисними діями, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдали значної матеріальної шкоди потерпілому, ОСОБА_14 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 289 КК України.

Крім того, своїми умисними діями, які виразились у співучасті в формі пособництва у підробленні документу, наданні невстановленій досудовим розслідуванням особі відомостей та засобів сприяючи вчиненню злочину, виготовленню підробленого офіційного документу, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою його подальшого використання підроблювачем чи іншою особою, ОСОБА_14 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України.

Крім того, своїми умисними діями, які виразились у співучасті в формі пособництва у підробленні документу, а саме у наданні невстановленій досудовим розслідуванням особі відомостей та засобів сприяючи вчиненню злочину, виготовленню підробленого офіційного документу, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчиненими повторно, ОСОБА_14 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України.

Крім того, своїми умисними діями, які виразилися у використанні завідомо підробленого документу, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і який надає права або звільняє від обов'язків, ОСОБА_14 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 358 КК України.

Крім того, ОСОБА_14, своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 190 КК України.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_14 у відповідності зі ст.ст. 65, 66 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених діянь, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та дані, що його характеризують, ступінь участі у вчиненні частини злочинів, його відношення до подій, що відбулися, їх наслідків, сімейні обставини, матеріальне становище, його вік, стан здоров'я, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має позитивну характеристику, в судовому засіданні дав негативну оцінку своїм діям, приніс вибачення потерпілим, а також, повне визнання своєї вини, щире каяття у вчиненому, період перебування під вартою з 10.09.2012 року, відсутність обставин, які згідно ст.67 КК України обтяжують покарання, та приходить до висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання з застосуванням ч.1 ст.70 КК України у виді позбавлення волі не в максимальних межах санкцій кримінального закону, що не перевищує шести років, з конфіскацією всього належного йому майна в доход держави, без застосуванням ст.75 КК України. При цьому саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Разом із цим, ОСОБА_14 під час судового розгляду заявлено клопотання про звільнення його від покарання на підставі ст. 2 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", в редакції Закону від 06.05.2014, установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акту амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

За змістом ст. 2 Закону України "Про амністію у 2014 році" звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, засуджені за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

Враховуючи те, що ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні злочинів, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, а також, що він станом на 18.04.2014 року /набрання чинності Законом України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року/ перебуваючи під вартою з 10.09.2012 року має більш 1 року 6 місяців строку ув'язнення обвинувачений підлягає звільненню від покарання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 стосовно відшкодування заподіяної шкоди підлягає залишенню без розгляду, як не підтриманий нею під час судового розгляду, згідно поданої нею заяви.

Цивільні позови потерпілого ОСОБА_34 та ОСОБА_21 стосовно відшкодування заподіяної шкоди за встановлених обставин, враховуючи положення ст.ст. 22, 23, 1166, ч. 1 ст. 1177, 1168 ЦК України, підлягають задоволенню в повному обсязі, як такі, що знайшли своє належне підтвердження під час судового розгляду провадження та повністю визнані обвинуваченим.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 100 КПК України, автомобіль «Чері Кімо» д.н.з. НОМЕР_23, що був об'єктом кримінального правопорушення, підлягає поверненню за належністю в розпорядження власника ОСОБА_25;

Автомобіль «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_26, що був об'єктом кримінального правопорушення, підлягає поверненню за належністю в розпорядження власника ОСОБА_19.

Автомобіль «Мерседес Бенс Е430» /номер кузова НОМЕР_27/, державний номерний знак НОМЕР_13, що був об'єктом кримінального правопорушення, підлягає поверненню за належністю в розпорядження власника ОСОБА_39;

Автомобіль «Део-Нексія», державний номерний знак НОМЕР_10, що був об'єктом кримінального правопорушення, підлягає поверненню за належністю в розпорядження власника.

При цьому, відповідно до ст.ст. 122, 126 КПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення експертиз.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394, 370, 374, 377 КПК України, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", ст. 2 Закону України "Про амністію у 2014 році", суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.289, ч.2 ст.289, ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.1 ст.190, ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 289 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.289 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в доход держави;

- за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України у виді 2 років обмеження волі;

- за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України у виді 3 років обмеження волі;

- за ч.1 ст.190 КК України у виді 3 років обмеження волі;

- за ч.4 ст.358 КК України у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання ОСОБА_14 за сукупністю злочинів у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в доход держави.

Цивільні позови потерпілого ОСОБА_34 та ОСОБА_21 стосовно відшкодування заподіяної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_14 /ідентифікаційний код НОМЕР_38/ на користь ОСОБА_34 31920 гривень в порядку відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_14 /ідентифікаційний код НОМЕР_38/ на користь ОСОБА_21 221166 гривень 31 копійку в порядку відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 25000 гривень в порядку відшкодування заподіяної моральної шкоди, а всього 246166 гривень 31 копійку.

Стягнути з ОСОБА_14 /ідентифікаційний код НОМЕР_38/ 3117 гривень 84 копійки на користь держави судові витрати за проведення експертизи /отримувач УК в Оболонському районі м Києва /24060300, код ЄДРПОУ 38002491, рахунок 31113115700006/.

Стягнути з ОСОБА_14 /ідентифікаційний код НОМЕР_38/ 1173 гривні 60 копійок на користь держави судові витрати за проведення експертизи /отримувач УК в Оболонському районі м Києва /24060300, код ЄДРПОУ 38002491, рахунок 31113115700006/.

Стягнути з ОСОБА_14 /ідентифікаційний код НОМЕР_38/ 586 гривень 80 копійок на користь держави судові витрати за проведення експертизи /отримувач УК в Оболонському районі м Києва /24060300, код ЄДРПОУ 38002491, рахунок 31113115700006/.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 стосовно відшкодування заподіяної шкоди залишити без розгляду.

На підставі ч. 2 ст.86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", ст. 2 Закону України "Про амністію у 2014 році" - звільнити ОСОБА_14 від відбування призначеного покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_14 - тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань міста Києва та Київської області скасувати до набрання вироком законної сили, звільнивши його з під варти з залу суду.

Відповідно до ст. 100 КПК України, автомобіль «Чері Кімо» д.н.з. НОМЕР_23, що був об'єктом кримінального правопорушення, залишити за належністю в розпорядженні власника ОСОБА_25;

автомобіль «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_26, що був об'єктом кримінального правопорушення, залишити за належністю в розпорядженні власника ОСОБА_19;

автомобіль «Мерседес Бенс Е430» /номер кузова НОМЕР_27/, державний номерний знак НОМЕР_13, що був об'єктом кримінального правопорушення, передати за належністю в розпорядження власника ОСОБА_39;

автомобіль «Део-Нексія», державний номерний знак НОМЕР_10, що був об'єктом кримінального правопорушення, залишити за належністю в розпорядженні власника.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту його проголошення, обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Суддя:

О.А. Пруднік