Справа № 2-393/2009

РІШЕННЯ                                

іменем  України

28 серпня 2009 року                                      Глобинський районний суд

                                                           Полтавської області

в складі : головуючого судді Іващенка Ю.А.,

при секретарі Папенко Л.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Святилівської сільської ради, із залученням третіх осіб: КП "Кременчуцьке МБТІ", Градизької державної нотаріальної контори, Глобинської районної державної адміністрації, відділу держкомзему України у Глобинському районі про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування ,

в с т а н о в и в  :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Святилівської сільської ради, із залученням третіх осіб: КП "Кременчуцьке МБТІ", Градизької державної нотаріальної контори, Глобинської районної державної адміністрації, відділу держкомзему України у Глобинському районі про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1року померла ОСОБА_3

    За свого життя ОСОБА_3 була власницею житлового будинку з господарськими будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1

    Спадкоємицею майна померлої за заповітом є позивачка, ОСОБА_2.

Інші спадкоємці за законом та за заповітом відсутні . С падкоємців, які б мали право на обов’язкову частку у спадщині, немає. Спадщина від умерлою не визнана.

    На виконання вимог ст. 1269 ЦК України в установлений законом термін позивачем була подана до Градизької державної нотаріальної контори заява про прийняття спадщини.

В даний час у позивачки виникла необхідність отримати в Градизькій  державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на домоволодіння з господарськими будівлями моєї померлої. Градизькою  державною нотаріальною конторою, позивачу відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями, що належали померлій ОСОБА_3, оскільки відсутній документ, що підтверджує право власності померлої на житловий  будинок.  

    На підставі викладеного, позивачка прохала суд визнати за нею в порядку спадкування після померлої ОСОБА_3, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, а саме: житловий будинок літ. ”А,а” площею 70,9 кв.м., загальною площею 52,3 кв.м., житловою площею 24,3 кв.м., сарай--л.кухня літ. ”Б” площа 40,0 кв.м., сарай літ. ”В” площа 10,6 кв.м., сарай літ. ”Г” площа 12,7 кв.м., погріб літ. ”Д” площа 14,8 кв.м., які розташовані на земельній ділянці площею 0,25 га, за адресою: АДРЕСА_1

В судове засідання ОСОБА_2. не з’явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Представник позивача ОСОБА_1 прохала позов ОСОБА_2. задовольнити.

Представник відповідача: Святилівської сільської ради на судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно наданої суду заяви прохає розглядати справу за відсутності представника, заперечень щодо задоволення позову не має.  

Представники третіх осіб: КП Кременчуцького МБТІ, Глобинської районної державної адміністрації, Градизької державної нотаріальної контори, в судове засідання не з”явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно наданих суду заяв прохають розглядати справу за відсутності їх представників, заперечень щодо задоволення позову не мають.

Представник третьої особи: відділу Держкомзему в Глобинському районі Полтавської області, в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши обставини справи, докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

    Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла – ОСОБА_3, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, зареєстрованого та виданого Святилівською сільською радою Глобинського району Полтавської області 10.04.2006 року (а.с. 14).

    ОСОБА_2, як спадкоємець майна померлої за заповітом звернулася до Градизької ДНК по питанню оформлення спадщини на нерухоме майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до повідомлення Градизької ДНК від 03.02.2009 року ОСОБА_2. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1  у зв»язку з відсутністю правовстановлюючого документу на дане майно (а.с. 15).

Відповідно до технічного паспорту на вищевказане нерухоме майно, його власником значиться ОСОБА_3 житловий будинок літ. ”А,а” побудований в 1963 році, сарай, літня кухня літ. ”Б” побудований в 1960 році, сарай літ. ”Г” побудований в 1970 році, погріб літ. ”Д”, сарай літ. ”В” побудовані в 1964 році (а.с. 20-21).

Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року «Про застосування Указу  ПВР СРСР від 26.08.1948 року» побудовані громадянами на відведених їм земельних ділянках будинки є їх особистою власністю.

Правовий порядок реєстрації будинків та господарських будівель і споруд, а також домоволодіння в містах та селищах міського типу був врегульований на України Інструкцією про порядок реєстрації будівель в містах, робочих, дачних і курортних селищ України від 23/25.12.1947 року, Інструкцією про порядок реєстрації будинків і домоволодінь в містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31.01.1966 року Мінкомгоспом УРСР.

Запис в реєстраційних книзі про належність домоволодіння на праві особистої власності певній особі, є офіційним доказом права власності даної особи на це домоволодіння.

Згідно Закону «Про сільську Раду депутатів трудящих УРСР» від 02.06.1968 року, кожна сільська рада вела по господарські книги, в яких відповідним записом посвідчувалося право землекористування всіх громадян на території сільської ради, в особовому рахунку вказувались прізвище, ім»я та по – батькові глави сім»ї, на ім»я якого відкрито особовий рахунок, він і являвся власником будинку.

Відповідно до довідки № 478 виконкому Святилівської сільської ради Глобинського району Полтавської області від 21.04.2009 року за ОСОБА_3 яка постійно проживала в АДРЕСА_2, значиться згідно записів в погосподарських книгах виконавчого комітету Святилівської сільської ради з 1963 року і по даний час під №428 майно, яке належить їй, а саме: житловий будинок літ. ”А,а” площею 70,9 кв.м., загальною площею 52,3 кв.м., житловою площею 24,3 кв.м., сарай--л.кухня літ. ”Б” площа 40,0 кв.м., сарай літ. ”В” площа 10,6 кв.м., сарай літ. ”Г” площа 12,7 кв.м., погріб літ. ”Д” площа 14,8 кв.м., які розташовані на земельній ділянці площею 0,25 га, за адресою: АДРЕСА_1  (а.с. 17).

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_3 фактично набула право власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок літ. ”А,а” площею 70,9 кв.м., загальною площею 52,3 кв.м., житловою площею 24,3 кв.м., сарай--л.кухня літ. ”Б” площа 40,0 кв.м., сарай літ. ”В” площа 10,6 кв.м., сарай літ. ”Г” площа 12,7 кв.м., погріб літ. ”Д” площа 14,8 кв.м., які розташовані на земельній ділянці площею 0,25 га, за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до закону, що діяв на час створення даного майна, однак з зв»язку зі змінами в законодавстві за життя не зареєструвала своє право власності в БТІ відповідно до закону, що діє на час прийняття позивачем спадщини, у зв»язку з чим і виник спір.

Згідно висновку відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Глобинської РДА за № 888/01-10.02 від 03.04.2009 року нерухоме майно, а саме : житловий будинок літ. ”А,а” площею 70,9 кв.м., загальною площею 52,3 кв.м., житловою площею 24,3 кв.м., сарай--л.кухня літ. ”Б” площа 40,0 кв.м., сарай літ. ”В” площа 10,6 кв.м., сарай літ. ”Г” площа 12,7 кв.м., погріб літ. ”Д” площа 14,8 кв.м., які розташовані на земельній ділянці площею 0,25 га, за адресою: АДРЕСА_1 , збудоване без істотних порушень діючих будівельних норм і правил (а.с.19).

    Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

    Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

    У відповідності за ст.. ст. 1217, 1218, 1261  ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.  До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

    Визнання права власності за ОСОБА_2. на житловий будинок з господарськими будівлями не оспорюється відповідачем та не порушує прав чи інтересів інших осіб.

    Керуючи  ст. ст. 15, 16, 392, 1217, 1218, 1261 ЦК України , ст. ст.  10, 11, 60, 61, 213-215 ЦПК України,

в и р і ш и в  :

    Позов ОСОБА_2 - задовольнити.

    Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно, а саме : житловий будинок літ. ”А,а” площею 70,9 кв.м., загальною площею 52,3 кв.м., житловою площею 24,3 кв.м., сарай--л.кухня літ. ”Б” площа 40,0 кв.м., сарай літ. ”В” площа 10,6 кв.м., сарай літ. ”Г” площа 12,7 кв.м., погріб літ. ”Д” площа 14,8 кв.м., які розташовані на земельній ділянці площею 0,25 га, за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом  десяти днів з дня проголошення рішення суду.

    Суддя Глобинського

       районного суду                                Ю.А. Іващенко