13.04.2013 Справа № 756/4641/13-к

Справа №1-кп/756/198/13

756/4641/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Прудніка О.А.

при секретарі Сагей Л.І.

з участю прокурора Синицького О.В.

захисника ОСОБА_1

законного представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження №12013110050002340 по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, студента другого курсу Київського електромеханічного ліцею, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 289 КК України

встановив:

09.02.2013 р., близько 02 год., ОСОБА_3 проходячи повз будинок 10 А, по вул. Зої Гайдай, у м. Києві, побачив автомобіль НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 та у нього виник умисел спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_3 підійшов до автомобіля НОМЕР_1, вартість якого станом на 09.02.2013 року складає 20170, 34 грн., заздалегідь підготовленими металевими ножицями відчинив дверцята автомобіля з боку водія, тим самим пошкодив замок на передніх лівих дверцятах автомобіля. Після того сів на водійське сидіння, відірвав дроти замка запалення та з'єднуючи їх між собою запустив у дію двигун автомобіля, таким чином привів у дію автомобіль та почав здійснювати рух на ньому, проїхавши близько 5 метрів автомобіль зупинився, а ОСОБА_3 у подальшому не зміг його привести в рух, тому вийшов з автомобіля.

Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи № 16 від 11.03.2013 року, ринкова вартість колісного транспортного засобу “ВАЗ -21043”, державний номерний знак НОМЕР_2, червоного кольору, 1995 року виготовлення, станом на 09.02.2013 року складає 20170, 34 грн. (двадцять тисяч сто сімдесят гривень 34 коп.).

Крім того, 09.02.2013 р., близько 03 год. ОСОБА_3 проходячи повз автомобільної стоянки по вул. Героїв Дніпра, 12, у м. Києві, побачив автомобіль НОМЕР_3, що належить ОСОБА_5, та у нього виник умисел спрямований на повторне, незаконне заволодіння транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторне, незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_3 підійшов до автомобіля НОМЕР_4, вартість якого станом на 09.02.2013 року складає 10107, 62 грн., пошкодив замок на лівій дверці автомобіля. Після того ОСОБА_3 сів на водійське сидіння, відірвав дроти замка запалення та шляхом їх з’єднання намагався завести двигун автомобіля, але двигун не завівся, тому не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі та відійшов від вказаного автомобілю.

Відповідно до висновку авто товарознавчої експертизи № 14 від 19.03.2013 року, ринкова вартість ідентичного непошкодженого КТЗ “ВАЗ -2102”, 1979 року випуску, станом на 09.02.2013 року складає 10107, 62 грн. (десять тисяч сімсот дві грн. 62 коп.).

Крім того, 09.02.2013 р., близько 06 год. 40 хв., ОСОБА_3 проходячи повз буд. № 22 -А, по вул. Героїв Дніпра, у м. Києві, побачив автомобіль НОМЕР_5, що належить ОСОБА_6, та у нього виник умисел спрямований на повторне, незаконне заволодіння транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторне, незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_3 підійшов до автомобіля НОМЕР_5, вартість якого станом на 09.02.2013 року складає 19504, 39 грн., заздалегідь підготовленими металевими ножицями, відчинив дверцята автомобіля з боку водія, тим самим пошкодив замок на передніх лівих дверцятах автомобіля, після чого проник до салону автомобіля та побачив чоловіків, які в цей час направлялись у його напрямку до автомобіля. Намагаючись уникнути затримання на місці події ОСОБА_3 вийшов з салону вказаного автомобіля та на декілька метрів відійшов від нього, однак по прибуттю власника зазначеного автомобіля був затриманий та переданий працівникам міліції, у зв’язку з чим не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Відповідно до висновку авто товарознавчої експертизи № 15 від 07.03.2013р. ринкова вартість аналогічного не пошкодженого КТЗ “ВАЗ 21074” 1990 року випуску, з робочим об'ємом двигуна 1570 куб. см. станом на 09.02.2013р. становить 19504, 39 грн. (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот чотири грн. 39 коп.)

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій та кримінальних  правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 289 КК України визнав повністю і дав суду показання, які відповідають встановленим обставинам, підтвердивши події викладені у обвинувальному акті, доповнивши, що він вчинив дії, які йому інкримінують не обдумавши їх наслідки, на теперішній час шкодує за свої вчинки та те, що сталося. У вчиненому він кається, просить суворо не карати, врахувати його щире каяття, обіцяючи більш кримінальних правопорушень не вчиняти. При цьому, обвинувачений також зазначив, що 09.02.2013 р. близько 02 год. проходячи повз будинок 10 А, по вул. Зої Гайдай, у м. Києві, побачив автомобіль НОМЕР_1, підійшовши до нього та заздалегідь підготовленими металевими ножицями відчинив дверцята водія. Після того сів на водійське сидіння, відірвав дроти замка запалення та з'єднуючи їх між собою запустив у дію двигун автомобіля, таким чином привів у дію автомобіль та почав здійснювати рух на ньому, проїхавши близько 5 метрів автомобіль загруз та зупинився. У подальшому він не зміг його привести в рух, тому вийшов з автомобіля.

09.02.2013 р., близько 03 год., проходячи повз автомобільної стоянки по вул. Героїв Дніпра, 12, у м. Києві, побачив автомобіль НОМЕР_3, підійшовши до автомобіля та металевими ножицями відчинив ліві дверці автомобіля. Після того він сів на водійське сидіння, відірвав дроти замка запалення та шляхом їх з’єднання намагався завести двигун автомобіля, але не зміг цього зробити, оскільки двигун не завівся та він відійшов від вказаного автомобіля.

09.02.2013 р., близько 06 год. 40 хв. проходячи повз буд. № 22 -А, по вул. Героїв Дніпра, у м.Києві, він побачив автомобіль НОМЕР_5. Підійшовши до вказаного автомобіля, він металевими ножицями відчинив дверцята авто з боку водія, після чого був затриманий незнайомими йому чоловіками та переданий працівникам міліції.

Вартість визначених автомобілів він не оспорює.

З показань ОСОБА_2 допитаної в якості законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 слідує, що свого сина, вона характеризує з позитивної сторони. Проживає вона разом з сином ОСОБА_3. Вихованням сина вона займається сама, оскільки батько ОСОБА_7 помер 21.08.2005р. Вона постійно проводить з сином бесіди виховного характеру. Свою вину її син у вчиненні інкримінованих йому діянь визнає повністю та щиро кається.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини провадження стосовно висунутого обвинувачення і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, та роз'яснивши їм положення ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

При цьому, згідно ст. 337 КПК України розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах висунутого йому обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Показання обвинуваченого дані під час судового розгляду про обставини вчинення ним вищезазначених кримінальних правопорушень з визнанням у повному обсязі своєї вини у висунутому йому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об’єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України.

Крім того, своїми умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненими повторно, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України, оскільки він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального  правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був затриманий на місці кримінального  правопорушення.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності зі ст.ст. 65, 66, 68, 691, 103 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених діянь, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких два з кримінальних  правопорушень не було доведено до кінця, особу винного та дані, що його характеризують, його відношення до подій, що відбулися, їх наслідків, сімейні обставини, матеріальне становище, його вік, умови його життя та виховання, вплив дорослих та оточуючих, стан здоров’я, загального розвитку, рівень розумових здібностей, повне визнання своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину у неповнолітньому віці, обставини, які негативно впливали на виховання неповнолітнього, й інші особливості неповнолітньої особи та враховуючи позицію прокурора стосовно призначення обвинуваченому покарання не пов’язаного з ізоляцією від суспільства, приходить до висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання згідно ст.98 КК України, у виді позбавлення волі в межах санкцій визначених частин статей кримінального закону, без конфіскації майна, з застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки на думку суду його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та без призначення громадського вихователя. При цьому таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст.ст. 122, 126 КПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з законного представника неповнолітнього обвинуваченого на користь держави витрати за проведення експертиз та досліджень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374, 485 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 289 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України у виді 5 позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_3 за сукупністю злочинів у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, з застосуванням ст.ст.75, 104 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням на два роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, без призначення громадського вихователя.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін – особисте зобов’язання.

Речові докази: металеві ножиці передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Оболонського РУ ГУМВС України у м. Києві - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 (код ДРФО НОМЕР_6) 1860 гривень 32 копійки на користь держави за проведення досліджень та експертиз.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: