Справа № 2-213/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(заочне)

30 липня 2009 року                                                                            смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області під головуванням                                                                    

 судді Гапончука В.В.,

 за участю секретаря   Літвинчук І.М.,

 представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в  смт.Любешів  цивільну  справу за  позовом ОСОБА_4  до  ОСОБА_5 за участі третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог – служби у справах дітей Любешівської РДА про надання дозволу на виїзд неповнолітніх громадян України за кордон за відсутності згоди одного з батьків,-

                                                                       В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_4 звернувся в Любешівський районний суд з позовом до ОСОБА_5 за участі третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог – служби у справах дітей Любешівської РДА про надання дозволу на виїзд неповнолітніх громадян України за кордон за відсутності згоди одного з батьків, мотивуючи свої вимоги тим,  що позивач та відповідач зареєстрували шлюб 22.10.1998 року, зареєстрований Малоглушанською сільською радою Любешівського району Волинської області, про що у книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №16.

Від спільного сімейного життя  мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

    Рішенням Любешівського районного суду 16.09.2008 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зареєстрований  22 жовтня 1998 року Малоглушанською сільською  радою  Любешівського    району  Волинської  області,  актовий  запис  №16 розірвано. Діти залишились проживати з ОСОБА_4

В даний час позивач проживає в Російській Федерації однією сім”єю без реєстрації шлюбу з громадянкою Російської Федерації, з якою невдовзі має намір зареєструвати шлюб, має постійну роботу та проживає там офіційно.

Діти, на час відсутності позивача, залишаються на вихованні його матері ОСОБА_8 в с.Мала Глуша Любешівського району.

ОСОБА_5 ніякої участі  у вихованні дітей на протязі тривалого часу не приймала. Вона не виконує свій обов”язок по утриманню дітей та не проявляє щодо них материнської уваги та турботи. Крім цього, проходила лікування з приводу психічних захворювань та відбувала покарання в місцях позбавлення волі.

Враховуючи, що відповідач відмовляється надати згоду на  виїзд дітей за кордон, позивач просить надати дозвіл на виїзд неповнолітніх громадян України за кордон за відсутності згоди одного з батьків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримав та просив надати дозвіл на виїзд неповнолітніх громадян України за кордон за відсутності згоди одного з батьків.

Представник третьої особи служби у справах дітей Любешівської РДА  Іванісік В.О.  в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_5  в судове засідання не з'явилась,  про день слухання справи належним чином була повідомлена шляхом розміщення оголошення в газеті „Волинь” від 14.07.2009 року,  про причину  неявки суду не повідомила.

Відповідно до ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи,  дослідивши письмові матеріали справи,  суд вважає,  що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1,  виданого 28 серпня 2008 року Малоглушанською сільською радою,  ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Мала Глуша Любешівського району Волинської області. Батьками ОСОБА_6 згідно вказаного свідоцтва про народження є  ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Відповідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2,  виданого 28 серпня 2008 року Малоглушанською сільською радою,  ОСОБА_7  народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Мала Глуша Любешівського району Волинської області. Батьками ОСОБА_7 згідно вказаного свідоцтва про народження є  ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Відповідно копії рішення Любешівського районного суду Волинської області,  від 16.09.2008 року,  між позивачкою і відповідачем шлюб розірвано.

Обставини,  встановлені судовим рішенням у цивільній справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді інших справ,  у яких беруть участь ті самі особи або особа,  щодо якої встановлені ці обставини,  ч.3  ст. 61 ЦПК України.

Згідно довідок Малоглушанської сільської ради Любешівського району Волинської області від 18.09.2008 року № 912 та № 911 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, на території сільської ради не зареєстрована та на даний час не проживає. Вихованням дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не займається, має судимість.

Відповідно до довідки Малоглушанської сільської ради Любешівського району Волинської області від 19.09.2008 року № 936 ОСОБА_4 проживає в с.Мала Глуша Любешівського району Волинської області.

Як вбачається з довідки Малоглушанської сільської ради Любешівського району Волинської області від 18.09.2008 року № 913 сім”я ОСОБА_4 складається з слідуючих осіб: матері -  ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_4., сина – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., та дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.

При вирішенні справи суд враховує вимоги ч.1  ст.  141 СК України,  що мати,  батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини,  незалежно від того,  чи перебували вони у шлюбі між собою. Відповідно до частин 1-2  ст.  155 СК України,  здійснення батьківських прав та виконання обов'язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини. Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконує свої батьківські права.

Згідно  ст. 25 Цивільного кодексу України правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припинається у момент її смерті. Стаття  21 Конституції України передбачає,  що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності в правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. 

Статтею  22 Конституції України передбачено,  що права і свободи людини не є вичерпними,  конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Тому суд вважає,  що неповнолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_7,  як громадяни України мають такі ж права,  як всі громадяни України,  а їх мати, не даючи згоди на їх виїзд фактично обмежує встановлене законом право на вільне пересування та вільний вибір місця проживання.

Згідно  ст.  33 Конституції України кожному,  хто на законних підставах перебуває на території України,  гарантується свобода пересування,  вільний вибір місця проживання,  право вільно залишати територію України.

 Згідно  ст.  64 ч.1 Конституції України конституційні права і свободи людини не можуть бути обмежені.

  Згідно ч.2  ст.  17 Цивільного Кодексу України місцем проживання неповнолітніх,  які не досягай п'ятнадцяти років,  визнається місце проживання їх батьків. Суд вважає,  що неповнолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вправі використати встановлене законом право на виїзд на проживання за кордон.

Відповідно до п.2 ст.4 Закону України „Про порядок виїзду з України і в”їзду в Україну громадян України” та п.16,21 Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31.03.1995 року № 231 за відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього за кордон може бути дозволений на підставі рішення суду.

Отримати таку згоду від відповідача ОСОБА_5 як матері дітей   неможливо, оскільки за останнім відомим місцем її проживання в с. Мала Глуша Любешівського району Волинської області вона  не проживає і відомостей про місце її перебування в суді немає.

На підставі наведеного,  керуючись  ст.   ст.  19,  141,  155, 160 СК України,   ст.21,22, 33,64 ч.1 Конституції України,  Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" № 38-57-ХХ,  від 21 січня 1994 року, ч.2ст.17, 9   ст.   ст. 10,  11,  60, 61, 209, 212-215 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4  до  ОСОБА_5 за участі третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог – служби у справах дітей Любешівської РДА про надання дозволу на виїзд неповнолітніх громадян України за кордон за відсутності згоди одного з батьків задовольнити.

Визнати право     неповнолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., та  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., на виїзд за межі кордону України  за відсутності згоди матері ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_5 37 гривень 50 копійок витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  цивільної  справи на користь ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_5 державне мито  в  розмірі   8 (вісім) гривень 50 копійок за розгляд позову на користь держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк, встановлений Кодексом, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Волинської області.Апеляційна скарга на дане рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду. Крім цього, апеляційна скарга на дане рішення може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий:  (підпис) Гапончук В.В.

Оригіналу відповідає:

Суддя Любешівського

районного суду                                                  В.В. Гапончук

.