Справа № 2-199/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(заочне)

           9 липня  2009 року                                                                          смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області  під  головуванням                                                                    

судді                                                                                                         Гапончука В. В.,                

за участю секретаря                                                                              Літвинчук І.М.,

представника позивача                                                                         ОСОБА_1,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в смт. Любешів цивільну справу за  позовом прокурора Любешівського району в інтересах  ВАТ „Державний ощадний банк України”  до  ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4  про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

                                                                В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду  з позовом, в якому просить  суд стягнути із  ОСОБА_2, ОСОБА_3В та ОСОБА_4 солідарно на користь ВАТ „Державний ощадний банк України”  заборгованість  за кредитним договором № 1037 від 11.10.2007 року в розмірі 4926,12 грн.       Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.10.2007 року між  ВАТ „Державний ощадний банк України”    та ОСОБА_2  було  укладено кредитний  договір № 1037.

    За умовами  договору  позивач надав  відповідачу  грошові  кошти  (кредит) на споживчі потреби в  сумі  10 000 грн. на термін до 09.10.2009 року  із  сплатою 28% річних. Відповідно до умов договору відповідач зобов”язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими договором.

Свої зобов”язання банк виконав в повному обсязі та надав кредит відповідачу в сумі 10 000 грн .

В забезпечення виконання зобов”язань за кредитним договором № 1037 від 11.10.2007 року між ВАТ „Державний ощадний банк України”   і  поручителями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 11.10.2007 року були укладені договори поруки № 1037/1 та № 1037/2 відповідно.

Відповідно до умов п.1.1 цих правочинів,  поручителі зобов”язались перед позивачем відповідати солідарно за своєчасне та повне виконання позичальником  зобов”язань за кредитним договором № 1037 від 11.10.2007 року.

ОСОБА_2 свої зобов”язання за кредитним договором належним чином не виконала. У зв”язку з цим, станом на 27.05.2009 року за відповідачем рахується заборгованість за кредитним договором в сумі 4926,12 грн., з них 2083,35 грн. – прострочений борг за кредитом, 2583,46 грн.- непогашений борг за кредитом та 259,31 грн. – відсотки за користування кредитом.

В зв”язку з наведеним, позивач просив суд стягнути із  ОСОБА_2, ОСОБА_3В та ОСОБА_4 солідарно на користь ВАТ „Державний ощадний банк України”  заборгованість  за кредитним договором № 1037 від 11.10.2007 року в розмірі 4926,12 грн.  

В судовому засіданні представник позивача  ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та дав показання, аналогічні тим, що вказані в позовній заяві. Просив стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно заборгованість за кредитним договором № 1037 від 11.10.2007 року в розмірі 4926,12 грн.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з’явились, хоча про час та місце слухання справи  були повідомлені у відповідності до   ст. 74 ЦПК України. Про причини  своєї неявки суд не повідомили.

 Зі згоди  позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224  ЦПК України.

    Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши  наявні  в  справі  докази,  суд  приходить до  переконання,  що  позов  підставний та  підлягає  до  задоволення.

Із матеріалів справи вбачається,  що 11.10.2007 року між  ВАТ „Державний ощадний банк України”    та ОСОБА_2  було  укладено кредитний  договір № 1037

    В судовому засіданні встановлено, що на підставі укладеного кредитного договору позивач надав  відповідачу  грошові  кошти  (кредит) на споживчі потреби в  сумі  10 000 грн. на термін до 09.10.2009 року  із  сплатою 28 % річних. Відповідно до умов договору відповідач зобов”язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими договором.

Відповідно до п. 3.2.2. Договору у разі порушення позичальником будь-якого із зобов”язань, передбачених умовами договору, кредитор має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків за користування кредитом, та інших платежів  за цим правочином, а також достроково стягнути заборгованість.  

Згідно п.3.3.1 кредитного договору у випадку неналежного виконання  взятих на себе зобов”язань позичальник  зобов”язаний достроково повернути кредит з одночасною сплатою відсотків, нарахованих на фактичний залишок боргу за кредитом, комісійні винагороди, штрафні санкції.

Крім того, п.3.3.2 даного договору позичальник відповідає усіма власними коштами   та майном за своїми зобов”язаннями, передбаченими у договорі.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2  взятих на себе зобов”язань щодо погашення кредиту не виконує, внаслідок чого станом на  27.05.2009 року за відповідачем рахується заборгованість за кредитним договором в сумі 4926,12 грн., з них 2083,35 грн. – прострочений борг за кредитом, 2583,46 грн.- непогашений борг за кредитом та 259,31 грн. – відсотки за користування кредитом.

В забезпечення виконання зобов”язань за кредитним договором № 1037 від 11.10.2007 року між ВАТ „Державний ощадний банк України”   і  поручителями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 11.10.2007 року було укладено договори поруки № 1037/1 та № 1037/2 відповідно.

Відповідно до умов п.1.1 цих правочинів,  поручителі зобов”язались перед позивачем відповідати солідарно за своєчасне та повне виконання позичальником  зобов”язань за кредитним договором № 1037 від 11.10.2007 року.

Вищевказані обставини підтверджуються кредитним договором, договорами поруки та іншими наявними у справі матеріалами.

Даний борг на момент пред”явлення позову відповідачем залишився не сплаченим.

Відповідно до вимог  ст.ст.  526, 546 ЦК України зобов’язання  має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Виконання  зобов”язання  може  забезпечуватись неустойкою, порукою,  гарантією, заставою,  притриманням, завдатком, а також договором або законом можуть бути  встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язань.

Відповідно до  ст. 1054 ЦК України, за  кредитним  договором  банк  або  інша  фінансова  установа  (кредитодавець)  зобов”язується  надати  грошові  кошти (кредит)  позичальникові  у  розмірі  та  на  умовах,  встановлених  договором,  а  позичальник  зобов”язується  повернути  кредит  та  сплатити  проценти.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов”язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь держави 51,00 гривню судового збору та 250 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

    Керуючись  ст.ст. 10, 60, 209, 213, 214, 215, 224, 227, 228  ЦПК України, ст. 526, 546, 1049, 1054 ЦК України , суд ,-

ВИРІШИВ:

             Позов прокурора Любешівського району в інтересах  ВАТ „Державний ощадний банк України”  до  ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4  про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ВАТ „Державний ощадний банк України” заборгованість за кредитним договором № 1037 від 11.10.2007 року в сумі    4926,12 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь держави 51,00 гривню судового збору та 250 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду  цивільної  справи.

Заочне  рішення  може  бути  переглянуте  судом,  що  його  ухвалив, за  письмовою  заявою  відповідача,  поданою  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  його  копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк, встановлений Кодексом, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Волинської області.

Апеляційна скарга на дане рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду. Крім цього, апеляційна скарга на дане рішення може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий:    /підпис/  ОСОБА_5

З оригіналом вірно.

СУДДЯ ЛЮБЕШІВСЬКОГО

РАЙОННОГО СУДУ                                                                          ОСОБА_5