ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" березня 2007 р. Справа № 2/3012
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Вечірка І.О
суддів: Зарудяної Л.О.
Ляхевич А.А.
при секретарі Кравчук Н.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Михальчишин С.І. - директор,
Гуртовенко Р.М. - довіреність від 08.11.2006 р.,
від відповідача: - ДВС у Корольовському районі м. Житомира: Гукова Н.Є. - довіреністьвід 12.02.07р.
- АКБ"Укоопспілка" в особі Житомирської РФ АБ"Укоопспілка":
Наумова А.М. - довіреність №1138 від 10.10.2006р.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства СІМ фірми "Професіонал", м.Житомир
на рішення Господарського суду Житомирської області
від "10" квітня 2006 р. у справі № 2/3012 (суддя Тимошенко О.М.)
за позовом Приватного підприємства СІМ фірми "Професіонал", м.Житомир
до Відділу державної виконавчої служби Корольовського районного управління юстиції у м.Житомирі
та Акціонерного комерційного банку "Укоопспілка" в особі Житомирської регіональної філії АБ "Укоопспілка"
про стягнення 31643,18грн.,
з перервою в судовому засіданні згідно ст.77 ГПК України з 22.02.07р. по 20.03.07р.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 10.04.2006р. у справі №2/3012 відмовлено в позові Приватного підприємства СІМ фірми "Професіонал", м.Житомир до Відділу державної виконавчої служби Корольовського районного управління юстиції у м. Житомирі та Акціонерного комерційного банку "Укоопспілка" в особі Житомирської регіональної філії АБ "Укоопспілка" в частині стягнення 31643,18грн. В частині стягнення 2043574,65грн. позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 10.04.2006р. та прийняти нове рішення про задоволення позову. При цьому, позивач посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального, а саме ст. ст. 43,84 ГПК України, ч. 2 ст. 440 ЦК УРСР, які полягають у наступному:
- суд не взяв до уваги те, що під час проведення виконавчих дій, відповідачі достовірно знали про наявність накопичення коштів і не мали право стягувати кошти, які відносяться до фонду заробітної плати;
- фактично нанесена шкода від втрати коштів у сумі, що належить до фонду заробітної плати становить 31643,18грн. Докази про втрати коштів і активів судом не досліджувались;
- відповідачами не надано доказів про непричетність до дій стягнення коштів, якими підприємство мало погасити заборгованість по фонду заробітної плати;
- в рішенні суду не надана обгрунтована оцінка доповненням та уточненням позовних вимог. Зокрема, 07.11.2005р. подано уточнення позовних вимог вих. №101 з доказами непогашеної заборгованості по фонду заробітної плати, збитків від продажу автотранспорту, меблів, оргтехніки, збитків від втрат довгострокового зберігання товарів на суму 332331,32грн., збитків від втрат товару, переданого на притримання у сумі 98350,89грн. та інше. 16.12.2005р. подано доповнення позовних вимог вих. №118 з розрахунком, що підтверджує понесення додаткових витрат для відновлення первинного стану підприємства і пов'язане з інфляційними процесами. 12.01.2006р. подано доповнення позовних вимог вих.№01/06 з посиланням на ст. 230 ЦК України. 26.01.2006р. подано доповнення позовних вимог вих. №5/06 відносно шкоди від втрат коштів, які підприємство зобов'язане сплатити постачальнику ТОВ "Ласуня трейд", що спричинене арештом майна у тому числі товарів;
- помилковим є висновок суду в частині залишення позовних вимог без розгляду. Позивачем частково було доплачено державне мито в рахунок збільшення позовних вимог. Суд першої інстанції мав розглянути уточнення і доповнення до позовної заяви та надати свій розрахунок сплати державного мита, згідно ГПК України;
- на виконання вимог ухвали господарського суду від 26.01.2006р. до початку судового засідання 28.02.2006р. позивачем надано узагальнення позовних вимог за вих. №11/06 від 07.02.2006р. та розрахунок позовних вимог за вих. №15/06 від 17.02.2006р. Проте суд, в порушення норм ст.ст. 32,43 ГПК України не дав оцінку наданим документам та не оголосив про залучення їх до справи;
- судом не було розглянуто заяви про застосування норм закону про відстрочення або розстрочення сплати державного мита у зв'язку з тяжким фінансовим станом позивача;
- внаслідок неправильного встановлення фактичних обставин та відповідних їм правовідносин, суд не застосував до спірних правовідносин вимоги п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України щодо правил застосування норм старого та нового Цивільного кодексу України до тих правовідносин, які виникли до набрання чинності новим Цивільним кодексом України.
Позивач в доповненні до апеляційної скарги посилається на порушення судом вимог ст.ст. 16,92,623,624,1166,1192 ЦК України. Щодо причинно-наслідкового зв'язку, то позивач вказує на те, що цей зв'язок підтверджено висновком Аудиторського звіту №12/4 від 17.10.2005р. про результати аналізу фінансово-господарської діяльності ПП СІМ фірма "Професіонал". Відповідно до п. 4 цього звіту, зроблено висновок, що підприємству завдано явних (реальних) збитків (втрат) від вилучення та реалізації майна Відділом ДВС Корольовського РУЮ м.Житомира в сумі 743081,41грн., що складається із збитків завданих в результаті продажу майна підприємства за ціною нижчою експертної, збитків внаслідок арешту майна та коштів і неможливості їх реалізації та збитків від довгострокового зберігання на складі товару, який був арештований але не вилучений і який підприємство мало право самостійно реалізувати. Всупереч заявам позивача від 26.01.2006р. за №06/06, від 23.03.2006р. за №31/06, від 28.03.2006р. за №35/06 експертиза наданих доказів, якими є аудиторський звіт з додатками до нього, судом не призначалась. Крім того, експертиза, проведена ПП "Аудиторська фірма "Екаунт", і висновок якої знаходиться в матеріалах справи, не відображена в рішенні суду. Позивач, крім іншого, вказує на те, що заподіяна шкода належить до відшкодування за умови, що дії заподіювачів були неправомірними. При цьому між такими діями і шкодою має бути безпосередній причинний зв'язок, а також має бути доведена вина заподіювачів. Наведені факти підтверджуються рішеннями апеляційного суду Житомирської області від 11.02.2004р., рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.01.2005р. по справі №2/2328 та аудиторським висновком №12/4 від 17.10.2005р.
В уточненні до апеляційної скарги позивач вказує на те, що при збільшенні позовних вимог до 2075217,78грн. в процесі розгляду справи, ПП СІМ фірма "Професіонал" сплатило 500,00грн. державного мита. Отже, з урахуванням попередньо сплаченого державного мита, місцевий господарський суд повинен був прийняти рішення щодо стягнення збитків в сумі 81643,18грн. і при цьому, врахувати всі підстави для стягнення збитків з врахуванням всіх доповнень та уточнень, а не лише ті, які зазначено позивачем у першій позовній заяві. Крім того, ст. 81 ГПК України визначено виключні випадки, коли суд може залишити позов без розгляду. Несплата державного мита не є підставою для залишення позову без розгляду, а відповідно до ст. 63 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви. Оскільки, збільшення позовних вимог відбулося при триваючому розгляді справи, суд був зобов'язаний вирішити спір в межах вимог, оплачених державним митом.
Представники позивача в засіданні апеляційного господарського суду підтримали доводи апеляційної скарги.
Відповідач - Державна виконавча служба у Корольовському районі м.Житомира у відзиві на апеляційну скаргу та її представник в судовому засіданні просили рішення господарського суду від 10.04.2006р. залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП СІМ фірми "Професіонал" - без задоволення. Відзив мотивований, зокрема тим, що позивач не довів причинно-наслідковий зв'язок між винними діями відповідачів та настанням шкоди. Безпідставним є, також, посилання позивача на рішення апеляційного суду Житомирської області від 11.02.2004р. яким частково задоволено скаргу ПП фірми "Професіонал" та визнано неправомірними дії державного виконавця ДВС Корольовського РУЮ Дякова С.М. щодо опису та арешту майна боржника, яке не було предметом застави та звернення за виконавчим написом нотаріуса. Ухвалою Вищого адміністративного суду України зазначене рішення скасовано. Відповідач вказує на те, що збитки, про які йдеться у позовній заяві, ПП СІМ фірма "Професіонал" понесло через порушення позивачем умов кредитного договору, укладеного з ЖФ АКБ "Укоопспілка".
Відповідач - Акціонерний комерційний банк "Укоопспілка" в особі Житомирської регіональної філії АБ "Укоопспілка" та його представник в засіданні апеляційного господарського суду просили рішення господарського суду від 10.04.2006р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Свій відзив відповідач обгрунтовує наступним. Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Таким чином, збитки є наслідком порушення права, а тому для встановлення наявності збитків, які має відшкодувати відповідач, повинен бути встановлений причинний зв'язок між діями відповідачів та збитками. Збитками позивач визначає суми, які ПП СІМ фірма "Професіонал" повинно було виплатити працівникам в якості заробітної плати та суми обов'язкових платежів до бюджетів та фондів. Проте, дані суми не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, оскільки обов'язок позивача по сплаті вказаних сум виник та існує незалежно від дій відповідачів, а тому, в даному випадку, відсутній причинний зв'язок. Питання виникнення заборгованості по сплаті заробітної плати перед працівниками підприємства, сплаті соціальної заборгованості, зупинення функціонування підприємства в цілому є неналежне виконання своїх посадових обов'язків керівником суб'єкта підприємницької діяльності, а не дій банківської установи. Крім того, в провадженні слідчого відділу податкової міліції Житомирської ОДПІ знаходиться кримінальна справа по факту ухилення від сплати податків посадовими особами ПП СІМ фірми "Професіонал".
Вислухавши представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач, 04.10.2005р. подав до Господарського суду Житомирської області позовну заяву в якій просив стягнути з з відповідачів в солідарному порядку заборгованість в розмірі 31643,18грн. При цьому, позивач посилався на те, що між ним та АБ "Укоопспілка" в особі Житомирської філії 26.02.2002р. був укладений кредитний договір №11, згідно з яким банк відкрив ПП СІМ фірма "Професіонал" кредитну лінію з лімітом 500 тис. грн. строком на 12 місяців з 01.03.2002 по 03.03.2003 включно. Проте, позивач в повному обсязі фінансові послуги не отримав, кредитування було припинено з 01.06.2002р., сума недоданих по кредиту коштів становила 114100грн. Приватним нотаріусом Косигіним С.В. на договорах застави були вчинені виконавчі написи, на підставі яких Відділ державної виконавчої служби Корольовського районного управління юстиції відкрив виконавче провадження. Постановою ДВС Корольовського РУЮ м.Житомира від 23.10.2002р. було вчинено арешт усього майна ПП СІМ фірми "Професіонал", а з 29.10.2002р. проводилось вилучення майна підприємства та майнових поручителів, а також накладено арешт на всі рахунки підприємства. Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 11.02.2004р. дії державного виконавця були визнані неправомірними. В зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за період з 01.07.2002р. по 01.11.2002р. по заробітній платі в розмірі 18605,5грн., по податку на доход в розмірі 3721,10грн., перед фондом соціального страхування він нещасних випадків на виробництві в розмірі 210,84грн.
В своїй заяві про узагальнення позовних вимог №11/06 від 07.02.2006р. позивач посилається на те, що заборгованість в сумі 31643,18грн. виникла як наслідок неправомірних дій відповідачів і підлягає стягненню на підставі ст.ст. 440-442 Цивільного кодексу УРСР (том 3, а.с. 68-70).
Згідно з ч. 1 ст. 440 ЦК УРСР шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі. Такий же порядок відповідальності за завдану майнову шкоду передбачений нормою ст. 1166 ЦК України.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, для покладення відповідальності на заподіювача шкоди необхідна сукупність чотирьох умов: наявність шкоди, яку повинен довести потерпілий, протиправність дій заподіювача, причинного зв'язку між поведінкою заподіювача і шкодою, вини в заподіянні шкоди.
Позивач вважає, що невиплачена ним заборгованість по заробітній платі, по сплаті податків і зборів є такою, що виникла внаслідок неправомірних дій відповідачів.
Проте, обов'язок підприємства виплачувати заробітну плату своїм працівникам та сплачувати податки і збори покладається на підприємство, згідно з вимогами чинного законодавства України.
Такий обов'язок не може залежати від правомірних чи неправомірних дій інших осіб.
Позивач не надав доказів, які б давали підстави для покладення на відповідачів - АКБ "Укоопспілка" в особі Житомирського регіональної філії АБ "Укоопспілка" та Відділ ДВС Корольовського РУЮ у м.Житомирі відповідальності за несплату ПП СІМ фірма "Професіонал" заробітної плати, податків і зборів до бюджету та державних фондів.
Аудиторський звіт №12/4 від 17.10.2005р., на який посилається скаржник в апеляційній скарзі, не підтверджує факт заподіяння позивачу шкоди, пов'язаної з невиплатою підприємством заробітної плати та податків і зборів (том 1, а.с. 56).
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення. Позивач повинен належними доказами довести факти, на підставі яких пред'явлено позов.
Оскільки позивач не довів факту спричинення шкоди відповідачами та наявності підстав для стягнення з АКБ "Укоопспілка" в особі Житомирської регіональної філії АБ "Укоопспілка" та Відділу ДВС Корольовського РУЮ у м.Житомирі суми шкоди, то суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про відмову ПП СІМ фірма "Професіонал" у задоволенні позову в частині стягнення 31643,18грн. шкоди.
Подавши до господарського суду заяви від 07.11.2005р., від 08.12.2005р., від 10.01.2006р. про збільшення позовних вимог, позивачем до заяви не було додано доказів сплати державного мита.
Частиною 3 ст. 46 ГПК України передбачено, що до заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, за винятком випадків звільнення від сплати цього мита, відстрочки або розстрочки його сплати.
Господарський суд Житомирської області своїми ухвалами від 08.11.2005р., від 06.12.2005р., від 26.01.2006р., від 28.02.2006р. зобов'язував позивача сплатити державне мито із суми збільшених позовних вимог та відповідні докази подати господарському суду.
Збільшивши розмір позовних вимог до 2075217,83грн., позивач мав сплатити державне мито із суми збільшених позовних вимог. Проте, як вбачається з платіжного доручення №29 від 02.12.2005р., позивач фактично сплатив державне мито в розмірі 500,00грн. (том 2, а.с. 14).
Таким чином, позивач, подаючи заяви про збільшення позовних вимог не додержав норм ч. 3 ст. 46 ГПК України та не виконав вимог ухвал господарського суду щодо сплати державного мита, у встановленому законом розмірі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
За таких умов, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості розгляду вимог позивача, які містяться в заявах про збільшення позовних вимог.
Заперечення ПП СІМ фірми "Професіонал" про необхідність розгляду збільшених позовних вимог на суму частково сплаченого державного мита, не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки сума збільшених позовних вимог складається з різнорідних вимог, як то стягнення збитків, шкоди, інфляційних втрат, моральної шкоди. За таких умов, судом не може бути визначено, які саме із збільшених позовних вимог є частково оплаченими державним митом і мають розглядатися господарським судом.
Норми законодавства не передбачають права господарського суду надавати сторонам відстрочку сплати державного мита, на що посилається скаржник в апеляційній скарзі.
Залишення позову без розгляду в частині стягнення 2043574,65грн. не перешкоджає зверненню позивача з позовною заявою до господарського суду з дотриманням встановленого порядку.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга Приватного підприємства СІМ фірми "Професіонал", м.Житомир не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Житомирської області від 10.04.2006р. має бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Житомирської області від 10 квітня 2006 р. у справі № 2/3012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства СІМ фірми "Професіонал", м.Житомир - без задоволення.
2. Справу №2/3012 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Вечірко І.О
судді:
Зарудяна Л.О.
Ляхевич А.А.
Віддрук. 5 прим.
1 - до справи,
2 - скаржнику,
3,4 - відповідачам
5 - в наряд