ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-4343/08/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд
в складі головуючого-судді Потабенко В.А.
при секретарі судового засідання Білас Ю.Ю.,
з участю представника позивача - ОСОБА_1, згідно довіреності від 29.04.2009 року № 01-7/265-495;
представника відповідача - ОСОБА_2., згідно довіреності №1 від 20.10.2008 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до дочірнього підприємства "Дуатекс" про стягнення боргу,
В С Т А Н О В И В :
Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення із ДП "Дуатекс" 9934,52 грн. адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів на 2007 рік.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, у ДП "Дуатекс" чисельність інвалідів у 2007 році становила 3 особи, а норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становив 4 робочі місця. В порушення ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідачем вчасно не сплачено суму адміністративно-господарських санкцій та нараховану пеню. Загальна сума заборгованості за 2007 рік ДП "Дуатекс" перед Фондом становить 9934,52 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місця для інвалідів не супроводжується обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Адміністрація ДП "Дуатекс" разом із Миколаївським центром зайнятості подавали оголошення в місцевій рекламно-інформаційній газеті Миколаївського та Жидачівського району "Об'ява" про запрошення на роботу працівників, зокрема швачок. Спеціалістами Миколаївського РЦЗ надавалися послуги з підбору осіб на відповідні особи, однак з 33 осіб працевлаштувалося тільки 26. Крім того, підприємство є збитковим, тому не має можливості сплатити нараховані господарській санкції та пеню.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з'ясувавши дійсні обставини по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Стаття 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 27.04.1991 року, з наступними змінами та доповненнями (надалі - Закон), встановлює обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, в тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; надавати державні службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст. 19 вказаного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
З акту, складеного Львівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів від 12.06.2008 року "Про наслідки перевірки виконання статей 19,20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ДП "Дуатекс", вбачається, що відповідач звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік до відділення Фонду не подав. Крім того, перевіркою встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становить у цьому році 105 осіб, з них: інвалідів (штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність) - 3 особи. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до 4-х відсоткового нормативу - 4 особи.
Згідно ч.1 ст. 20 Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Створення робочих місць для інвалідів супроводжується обов'язком підприємства вжити всіх перерахованих в статті 18 Закону заходів. Оскільки, відповідач в своєму штаті мав менше інвалідів, ніж передбачено законодавством, не звітував Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, то суд приходить до висновку щодо правомірності стягнення адміністративно-господарських санкцій.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не вжив всіх можливих заходів щодо працевлаштування осіб, яким встановлена інвалідність, що вбачається з листа Львівського обласного центру зайнятості від 01.12.2008 року № 4485/06. У вказаному листі зазначено, що ДП "Дуатекс" звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів до Миколаївського РЦЗ не подавало. Потреба в укомплектуванні кадрів виникла лише для загальної категорії безробітних громадян.
Аналізуючи положення ст.ст. 19, 20 Закону, суд прийшов до висновку, що обов'язком відповідача було не тільки створити місця для працевлаштування інвалідів, але й сплатити адміністративно-господарські санкції в разі не створення таких робочих місць. Чого зроблено не було.
Розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені за нестворені робочі для працевлаштування інвалідів за 2007 рік визначено суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 9645,00 грн., нараховано пеню за несвоєчасну сплату таких за період з 16.04.2008 р. по 01.07.2008 рр. в розмірі 289,52 грн.
Отже, загальна сума заборгованості становить 9934,52 грн., яку і слід стягнути з відповідача в користь позивача.
Пунктом 4 ст. 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідач - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі ст.ст. 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 27.04.1991 року зі змінами та доповненнями та керуючись ст.ст. 7- 14, 18, 19, 69-71, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Дуатекс", що знаходиться за адресою: 81600, Львівська область, Миколаївський район, м. Миколаїв, вул. Львівське шосе, 3, код ЄДРПОУ 32604274, на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Маланюка, 6, код ЄДРПОУ 23949066) на р/р 3121323070002 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014 - адміністративно-господарські санкції за нестворені робочі місця для інвалідів в сумі 9645 (дев'ять тисяч шістсот сорок п'ять ) гривень, пеню в сумі 289 (двісті вісімдесят дев'ять) гривень 52 коп., а всього 9934 (дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять чотири ) гривні 52 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 03.08.2009 року.
Суддя Потабенко В.А.
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-4343/08/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна і резолютивна частини)
29 липня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд
в складі головуючого-судді Потабенко В.А.
при секретарі судового засідання Білас Ю.Ю.,
з участю представника позивача - ОСОБА_1, згідно довіреності від 29.04.2009 року № 01-7/265-495;
представника відповідача - ОСОБА_2., згідно довіреності №1 від 20.10.2008 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до дочірнього підприємства "Дуатекс" про стягнення боргу,
В С Т А Н О В И В :
виготовлення мотивувальної частини постанови відкласти до п'яти днів.
Тому, відповідно до вимог ст.ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, судом вирішено проголосити вступну та резолютивну частини постанови суду, а з мотивувальною частиною постанови особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись або одержати її у суді після 03.08.2009 року.
На підставі ст.ст. 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 27.04.1991 року зі змінами та доповненнями та керуючись ст.ст. 7- 14, 18, 19, 69-71, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Дуатекс", що знаходиться за адресою: 81600, Львівська область, Миколаївський район, м. Миколаїв, вул. Львівське шосе, 3, код ЄДРПОУ 32604274, на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Маланюка, 6, код ЄДРПОУ 23949066) на р/р 3121323070002 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014 - адміністративно-господарські санкції за нестворені робочі місця для інвалідів в сумі 9645 (дев'ять тисяч шістсот сорок п'ять ) гривень, пеню в сумі 289 (двісті вісімдесят дев'ять) гривень 52 коп., а всього 9934 (дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять чотири ) гривні 52 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Текст постанови виготовлений в одному примірнику в нарадчій кімнаті
Суддя Потабенко В.А.