Справа № 2-а-392/09
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2009 року 12:50 год. м. Київ
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Волкова А.С., при
секретарі судового засідання Гончаровій А.О., за участю представників
позивача ОСОБА_2(за довіреністю),
відповідачів: Фортуненко Т.П. (за довіреністю),
Стальної О.О. (за довіреністю),
Чернікової О.В. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1,
до Київського міського центру по нарахуванню і здійсненню соціальних
виплат,
Головного управління праці та соціального захисту населення
виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської
державної адміністрації),
Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві,
про стягнення заборгованості за щорічною разовою грошовою допомогою
до Дня Перемоги учаснику бойових дій, -
встановив:
ОСОБА_1 3вернувся до суду з адміністративним позовом до Київського міського центру по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат про зобов'язання здійснити нарахування і виплату коштів недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги за 2008 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням вже виплаченої раніше суми.
Позивач обгрунтував позовні вимоги тим, що йому як учаснику бойових дій на підставі частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до Дня Перемоги має виплачуватися щорічна разова допомога в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Проте, у 2008 році вказана допомога була виплачена відповідачем у розмірі меншому, ніж це передбачено законом, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку він просить стягнути з відповідача.
Ухвалою від 04.11.2008 року Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі.
Під час підготовчого провадження за клопотанням відповідача - Київського міського центру по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат до участі у справі у якості співвідповідачів судом залучено Головне управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві.
Після закінчення підготовчого провадження до початку судового розгляду позивач змінив в позовні вимоги, просив суд:
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві надати до Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, що необхідні для нарахування і здійснення виплати на користь позивача щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги;
2
стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для перерахування на користь Київського міського центру по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат заборгованість за щорічною разовою грошовою допомогою до Дня Перемоги за 2007 - 2008 роки в сумі 3 865 грн. 30 коп., що належить до виплати позивачу;
стягнути з Київського міського центру по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат заборгованість за щорічною разовою грошовою допомогою до Дня Перемоги за 2007 - 2008 роки в сумі 3 865 грн. 30 коп.
Відповідачі позову не визнали, проти позову заперечували, заперечення надали суду в письмовій формі.
Зокрема, Київський міський центр по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат зазначив, що як розпорядник бюджетних коштів діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, тому вимоги позивача є безпідставними. Усі виплати до Дня Перемоги здійснювалися відповідачем не тільки на підставі Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», але й з урахуванням Законів про державний бюджет України на відповідний рік, Бюджетного кодексу України, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року №183 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Посилаючись на статтю 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач зазначив, що мінімальний розмір пенсії за віком, до якої прив'язується розмір щорічної державної соціальної допомоги до Дня Перемоги, може використовуватися виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому пов'язувати цю норму із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є безпідставним.
Київський міський центр по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат також вказав на те, що як розпорядник бюджетних коштів він має право брати на себе зобов'язання і провадити видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Діяти в інший спосіб - означає вчинити бюджетне правопорушення, передбачене статтею 116 Бюджетного кодексу України.
Фінансування виплат, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» мають забезпечувати Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, спрямовуючи кошти до Міністерства праці та соціальної політики для подальшого перерахування місцевим органам праці та соціального захисту населення.
Тож, Київський міський центр по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат відповідачем себе не вважає, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Головне управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позову не визнало, мотивуючи заперечення тим, що до його компетенції не входить призначення та виплата компенсацій і допомоги, адже це входить до компетенції Київського міського центру по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат. Головним розпорядником коштів, призначених для виплати допомоги до Дня Перемоги є Міністерство праці та соціальної політики, вказані кошти надходили на рахунки Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і перераховувалися ним на рахунки розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, зокрема, Київського міського центру по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат. Тож, Головне управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідачем себе не вважає, просило суд у задоволенні позову відмовити.
Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві також позову не визнало, мотивуючи заперечення тим, що до його компетенції не входить призначення та виплата компенсацій і допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». На Пенсійний фонд України лише покладено обов'язок забезпечити
3
подання до місцевих органів праці та соціального захисту населення списків осіб, які мають право на одержання разової грошової допомоги до Дня Перемоги.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Представники відповідачів проти позову заперечували, просили суд у задоволенні позову відмовити. Крім того, відповідачі наполягали на відмові в адміністративному позові через пропуск позивачем строку для звернення до адміністративного суду, передбаченого статтею 99 КАС України.
Розглянувши позовну заяву та заперечення на неї, дослідивши інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як установлено судом, ОСОБА_1 є ветераном війни - учасником бойових дій, на нього поширюються пільги і гарантії, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Статус позивача як ветерана війни підтверджується посвідченням установленого зразку та не оспорюється відповідачами.
Спірні правовідносини охоплюють період з 2007 по 2008 рік включно, упродовж якого законодавче регулювання зазнавало змін, окремі положення оцінювалися Конституційним Судом України на предмет відповідності Конституції України.
У 2007 - 2008 році списки осіб для виплати щорічної разової грошової допомоги були виготовлені Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві, Київським міським центром по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат позивачу були виплачені кошти за щорічною разовою допомогою до Дня Перемоги в таких сумах: за 2007 рік - 280 грн., за 2008 рік - 310 грн. Виплата коштів позивачу здійснювалася через Ощадбанк.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону №367-XIV від 25.12.1998 року) щорічно до 5 травня ветеранам війни - учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Однак, суми щорічної разової допомоги, що підлягали виплаті ветеранам війни до Дня Перемоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», упродовж 2007 - 2008 років обмежувалися на підставі законів України про державний бюджет на 2007 та 2008 роки.
Так, у період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року статтею 29 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-V було встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється у таких розмірах: інвалідам І групи - 450 гривень, інвалідам II групи - 360 гривень, інвалідам III групи - 300 гривень; учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 280 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, -450 гривень; членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами, - 150 гривень; учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 55 гривень.
У липні 2007 року Конституційним Судом України прийнято рішення від 09.07.2007 року №6-рп/2007, яким положення Закону від 19 грудня 2006 року №489-V, що встановлювали інший розмір щорічної разової допомоги до Дня Перемоги, ніж той, що визначався частиною п'ятою статті 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», були визнані неконституційними.
У 2008 році підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. №107-VI частину п'яту статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було змінено: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається
4
Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Однак, у подальшому ці положення Закону про державний бюджет також було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Вирішуючи питання про застосування закону з урахуванням рішень Конституційного Суду України, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Це означає, що такі законодавчі акти не підлягають застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року №15-рп/2000).
Рішення Конституційного Суду України, згідно зі статтею 69 Закону «Про Конституційний Суд України», є обов'язковим до виконання на території України. Ухвалюючи рішення про неконституційність законодавчого акта, Конституційний суд здійснює негативну (скасувальну) правотворчість - позбавляє неконституційні норми юридичної сили і здатності до застосування, усуваючи їх із чинного законодавства.
Таким чином, усуваючи із законодавчого регулювання неконституційні норми, Конституційний суд фактично відновлював дію частини п'ятої статті 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону №367-XIV від 25.12.1998 року).
Вирішуючи питання про розв'язання суперечностей у законодавчому регулюванні спірних правовідносин, суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституція України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19).
Законодавче регулювання відносин з виплати щорічної разової допомоги у 2007 році суд визначає з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, яким визнано неконституційними відповідні положення Закону «Про Державний бюджет на 2007 рік», рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, яким визнано неконституційним положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Суд також враховує положення Кодексу адміністративного судочинства України про строк, упродовж якого громадяни мають право звернутися до відповідних органів державної влади за її отриманням.
Відповідно до статті 17і Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З'ясовуючи питання про належного відповідача, суд виходить з положень статті 17і Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою обов'язок здійснювати виплати щорічної разової грошової допомоги покладено на органи праці та соціального захисту населення.
Судом установлено, що органом праці та соціального захисту населення, який повинен здійснювати виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги на користь позивача - є Київський міський центр по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 25.04.2006 року №147. зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.06.2006 року за №683/12557 з метою
5
впорядкування діяльності установ системи Мінпраці щодо нарахування та здійснення соціальних виплат затверджено Типове положення про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Розпорядженням Київської міської адміністрації від 27.01.2007 року затверджено Положення про Київський міський центр по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат, відповідно до підпунктів 3.2 та 3.3. якого до компетенції цієї установи належить підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги, здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат.
Головне управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є органом, якому підпорядковується Київський міський центр по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат, і здійснює, зокрема, функції з організації роботи зі створення системи адресної соціальної допомоги та контролю за дотриманням законодавства з питань соціальних виплат.
Київський міський центр по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат і Головне управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є суб'єктами владних повноважень, які підпорядковуються Міністерству праці та соціальної політики України у питаннях реалізації державної функції з виплати соціальної допомоги, утворюючи у такий спосіб єдину ієрархічну побудовану систему органів державної влади з питань реалізації державної політики у сфері праці та соціального захисту населення. Кожен з наведених органів не має власного юридичного інтересу у відносинах з громадянами, а реалізує єдину державну політку і представляє державу у спірних правовідносинах. Фінансування витрат з виплати соціальної допомоги також здійснюється з єдиного джерела - Державного бюджету України. Фактично, звертаючись до місцевого органу праці та соціального захисту населення, громадянин вступає у відносини з усією системою органів праці та соціального захисту, які представляють у цих відносинах державу, тож найнижчий орган державної влади розглядається судом як належний відповідач.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що належним відповідачем у цій справі є Київський міський центр по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат.
Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ від 12 березня 2008 р. №183 у відносинах з виплати щорічної державної соціальної допомоги на Пенсійний фонд України покладено лише обов'язок з подання місцевим органам праці та соціального захисту населення списків осіб, які мають право на одержання разової грошової допомоги. Тож, Управління пенсійного фонду України в місті Києві не є належним відповідачем у цій справі, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Відносно строку на звернення до суду, суд зазначає наступне. Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк для звернення до адміністративного суду для захисту права на отримання щорічної допомоги до Дня Перемоги за 2007 рік сплинув 30 вересня 2008 року.
Статтею 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Судом установлено, що позовна заява надійшла до суду 03.11.2008 року, однак позивач надіслав її засобами поштового зв'язку. На підставі відмітки підприємства зв'язку на конверті, а також із повідомлення про вручення поштового відправлення судом установлено, що позивач здав позовну заяву на пошту 27.09.2008 року.
За таких обставин суд вважає, що за позовними вимогами про стягнення заборгованості за щорічною разовою грошовою допомогою за 2007 рік, строк на звернення до суду позивачем не пропущено.
6
Як установлено судом, з 10.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 23.05.2008 року по цей час в силу рішень Конституційного Суду України обмеження щодо застосування частини п'ятої статті 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» були скасовані, тож ветеранам війни - учасникам бойових дій відповідно до цієї статті разова грошова допомога до Дня Перемоги мала бути виплачена у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
У період з 01.04.2007 року по 30.09.2007 року розмір мінімальної пенсії за віком був встановлений Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 15.03.2007 N 749-V і складав 410 грн.06 коп., а у 2008 році цей розмір був визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. № 107-VI і становив з 01.04.2008 по 30.06.2008 року - 481, 00 грн.
Суд вважає, що застереження, наведене в частині третій статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV відносно використання мінімального розміру пенсії за віком лише для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування цієї величини для обчислення розміру щорічної державної соціальної допомоги, що виплачується ветеранам війни відповідно до Закону Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки мінімальний розмір пенсії за віком у цих правовідносинах використовується як коефіцієнт для визначення розміру вказаної допомоги.
Таким чином, за 2007 рік позивачу до Дня Перемоги мала бути виплачена щорічна разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, що складає 2 050 грн. 30 коп., а у 2008 році - 2 405 грн., що разом становить 4 445 грн. 30 коп.
Представник позивача надав суду виписку з рахунку Петрука СП. в Ощадбанку, у якій зазначив операції, якими зараховувалися кошти, що отримані від відповідача: 13.04.2007 року - 280 грн., 310 грн. - 29.04.2008 року, 100 грн. - 12.08.2008 року. Таким чином, за вирахуванням коштів, що були виплачені позивачу органом праці та соціального захисту населення (разом 690 грн), сума, що підлягає присудженню позивачу, становить 3 765 грн. 30 коп.
Оскільки спір вирішено на користь особи, яка в силу пункту 18 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнена від сплати судового збору, а доказів понесення нею інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат, Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві стягнення заборгованості за щорічною разовою грошовою допомогою до Дня Перемоги учаснику бойових дій за 2007 та 2008 роки, - задовольнити частково.
Стягнути з Київського міського центру по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат (ідентифікаційний код 22886300, місцезнаходження - 03165, місто Київ, просп.. Комарова, буд. 7) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації - місто Бориспіль, військова частина А-2215) заборгованість за щорічною разовою грошовою допомогою до Дня Перемоги за 2007 - 2008 роки в сумі 3 734 (три тисячі сімсот тридцять чотири) гривні 30 коп.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
7
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правшами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 02.02.2009 року.