1-148

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2008 року місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - заступника голови суду підполковника юстиції РИМАРА Є.П., при секретарі ШЕРЕМЕТ О.Ю., за участю державного обвинувача - військового прокуратура Білоцерківського гарнізону підполковника юстиції БОНЧЕВА І.В., потерпілого ОСОБА_3, захисника підсудного ОСОБА_6., у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду Київського гарнізону, розглянув кримінальну справу за обвинуваченням командира 1 взводу роти снайперів військової частини А-2167, старшого лейтенанта

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Біла Церква, Київської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, призваного на військову строкову службу в липні 2002 року Білоцерківським ОМВК Київської області, не одруженого, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 424 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд, -

ВСТАНОВИВ:

3 15 вересня 2008 року особовий склад роти снайперів військової частини А-2167, а саме старший - командир роти капітан СЕЛЕЗНЬОВ, особовий склад роти в кількості 19 військовослужбовців, знаходився на бригадному полігоні в селі Великополовецьке Сквирського району Київської області, де перебували у службовому відрядженні з проведення занять з тактичної та вогневої підготовки.

Старший лейтенант ОСОБА_5, проходячи військову службу на посаді командира 1 взводу роти снайперів військової частини А-2167, що дислокується у м. Біла Церква, Київської області і являючись військовою службовою особою, в порушення вимог ст. ст. 49, 50, 116, 120 Статуту внутрішньої служби ЗС України та ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, 22 вересня 2008 року, на початку 23-ї години, у коридорі казарменого приміщення Великополовецького навчального центру військової частини А-2167, що дислокується у с Великополовецьке, Фастівського району, Київської області, діючі на підґрунті службової діяльності, перевищуючи владу та службові повноваження, застосував щодо підлеглого йому заступника командира 2 взводу - командира відділення сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_3 фізичне насильство, яке виразилось у нанесенні останньому двох умисних сильних колотих ударів гострим кінцем виготовленого промисловим способом господарсько-побутового ножа марки «Mora» в область живота і правого плеча та заподіянні цими діями потерпілому колото-різаного поранення м'яких тканин внутрішньої поверхні правого плеча, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та тяжкого тілесного ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з пошкодженням тонкого кишечнику, яке супроводжувалось внутрішньочеревною кровотечею (об'ємом до 1000 мл.), що спричинило тяжкі наслідки, при наступних обставинах.

У період з 21 до 22 години 22 жовтня 2008 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебували у приміщенні кімнати №11 казарми навчального центру разом з іншими військовослужбовцями роти снайперів, де вживали алкогольні напої. При цьому ОСОБА_5 вжив близько 200 гр. горілки та перебував у стані сп'яніння. В цей час між ним та потерпілим ОСОБА_3 виник черговий, спровокований ОСОБА_5 конфлікт, який своїм підґрунтям мав службові

відносини між підсудним та потерпілим. Командиром роти конфлікт було припинено, а ОСОБА_5 видалено з цієї кімнати.

Після 22-ї години, через деякий час після підсудного, ОСОБА_3 також вийшов із кімнати №11, та в коридорі казарменого приміщення несподівано для себе помітив ОСОБА_5, який йшов йому на зустріч. Бажаючи з'ясувати стосунки з приводу нетактовного та упередженого ставлення до себе, ОСОБА_3 підійшовши до ОСОБА_5, обхопив його за шию, нахилив та став виказувати свої невдоволення. При цьому ОСОБА_5, діючи на підґрунті виключно службової діяльності, у перевищення влади та службових повноважень, вихопив наявний у нього, виготовлений промисловим способом господарсько-побутовий ніж марки «Mora» та застосував щодо підлеглого йому ОСОБА_3 фізичне насильство, яке виразилось у нанесенні останньому двох умисних сильних колотих ударів гострим кінцем ножа в область живота та правого плеча.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав в повному обсязі та пояснив, що 22 вересня 2008 року близько 22 години у приміщенні казарми Великополовецького навчального центру військової частини А-2167, він разом зі своїми співслужбовцями, святкував присвоєння ОСОБА_6 чергового військового звання «сержант» та вжив при цьому близько 200 гр. горілки. Після цього на підґрунті неприязних стосунків, які раніше виникли між ним та потерпілим на підставі службової діяльності, застосував до останнього насильство, яке виразилось у нанесенні ОСОБА_3 ножем одного сильного умисного та цілеспрямованого удару в область живота та одного сильного умисного удару в область правого плеча. При цьому він добре розумів, що ніж являється небезпечним засобом, за допомогою якого можна спричинити тяжкі тілесні ушкодження та позбавити людину життя. Підсудний також пояснив, що між ним та потерпілим не існувало жодних причин особистого характеру для виникнення цього конфлікту.

Крім особистого визнання, вина підсудного у перевищенні військовою службовою особою влади, службових повноважень та заподіянні фізичного насильства, що спричинило тяжкі наслідки, підтверджується добутими під час досудового слідства та розглянутими у судовому засіданні іншими доказами, які не викликають у суду сумнівів у своїй достовірності, підсудним та іншими учасниками процесу не заперечуються і підтверджуються в повному обсязі. За клопотанням ОСОБА_5, яке підтримали інші учасники процесу, судове слідство судом проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.299 КПК України. При цьому судом їм роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Таким чином, дії ОСОБА_5, який будучи військовою службовою особою і начальником за військовим званням щодо потерпілого ОСОБА_3, перевищив надану йому владу та службові повноваження, застосувавши щодо підлеглого насильство, що спричинило тяжкі наслідки, під якими суд розуміє заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з пошкодженням тонкого кишечнику, яке супроводжувалось внутрішньочеревною кровотечею (об'ємом до 1 000 мл.), а відповідно кваліфікує за ч.3 ст. 424 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_5 покарання, суд бере до уваги і визнає обставинами, які значно пом'якшують покарання, його повне визнання своєї провини, щире каяття у вчиненому, вжиті ним суттєві та добровільні заходи, спрямовані на відшкодування моральної та матеріальної шкоди потерпілому, відсутність до підсудного претензій з боку потерпілого та прохання останнього суворо не карати ОСОБА_5, обстановку вчинення злочину, а саме те, що вчиненню злочину сприяла провокуюча та неправомірна поведінка потерпілого, а також знаходження підсудного в стані емоційної напруги.

Беручи до уваги вказані обставини, а також враховуючи особу винного, те, що раніше ні в чому протизаконному замічений не був, до кримінальної відповідальності притягається вперше, дав в судовому засіданні негативну оцінку своїм діям, під час проходження служби характеризується в основному позитивно, а також з урахуванням вищевказаних пом'якшуючих обставин, що в сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, при призначенні йому покарання за ч.3 ст. 424 КК України, суд знаходить необхідним в даному конкретному випадку застосувати до ОСОБА_5 ст. 69 КК України і призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 цієї

статті, оскільки саме такий вид та розмір покарання, на думку суду, є справедливим а також необхідним і достатнім для виправлення підсудного.

Як обтяжуючу обставину, при призначенні покарання суд враховує вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 299, 323, 324, 325, 328, 332 КПК України, військовий суд, -

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 424 КК України, за яким із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 8 (вісім) місяців.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 - «підписку про невиїзд» - скасувати, обравши щодо засудженого міру запобіжного заходу у вигляді «взяття під варту» і до вступу вироку в законну силу утримувати його у СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київський області.

Початок відбування покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з 26 грудня 2008 року.

Речові докази по справі, після набрання вироком законної сили, зазначені в т.1 а/с 37, 70, 91, 171, 341 - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку у військовий апеляційний суд Центрального регіону України через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим протягом того ж строку з моменту вручення йому копії вироку.