31.10.2013 Справа № 756/1526/13- к

Унікальний № 756/1526/13-к

Провадження № 1-кп/756/82/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Прудніка О.А.

при секретарях Іванові В.О., Сагей Л.І., Євчук С.В., Цяпко І.Т.,

ОСОБА_1

з участю прокурорів Давідяна О.Н., Літавського Т.В.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого оператором у ТОВ “Лотостар”, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2012 року, близько 07 год. 50 хв., ОСОБА_5 перебуваючи у стані стомлення та алкогольного сп’яніння, керуючи технічно несправним автомобілем марки “ВАЗ-2101”, д.н.з. 34-74 КХТ, під час вибору швидкості руху, не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, рухався по проїзній частині вул. Гамарника, зі сторони 3-ої лінії в напрямку 2-ої лінії, зі швидкістю 65-75 км/год., яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даній ділянці 60 км/год.

В цей час, напроти будинку №14, по проїзній частині вул. Гамарника, в місті Києві, зі сторони 3-ої лінії в напрямку 2-ої лінії, по вул. Гамарника, вздовж правого краю проїзної частини йшла пішохід ОСОБА_6

Перед початком та під час руху ОСОБА_5 допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.9 підпунктів “а” і “б”, 2.3 підпунктів “а” і “б”, 31.4, 31.4.5 підпункту “г”, 12.1. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_5 виявились в тім, що він 01 жовтня 2012 року, перед початком експлуатації автомобіля “ВАЗ-2101”, д.н.з. 34-74 КХТ, який мав технічні несправності у вигляді встановлення на одну вісь транспортного засобу шин різних моделей, різних розмірів та з різним малюнком протектора за яких експлуатація автомобіля заборонена і які він міг виявити перед початком його експлуатації, не перевірив та не забезпечив технічно справний стан зазначеного автомобіля.

В подальшому він перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та в стані стомлення почав експлуатувати вказаний автомобіль та керуючи ним, рухаючись по вищезазначеній ділянці проїзної частини з перевищенням максимально допустимої швидкості на даній ділянці 60 км/год., проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змін, не вибрав безпечну швидкість керованого ним автомобіля з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. При виникненні небезпеки для руху, чим для нього була пішохід ОСОБА_6, яка рухалась по проїзній частині в попутному напрямку, і яку він об'єктивно спроможній був завчасно виявити, ОСОБА_5 не вжив заходів для зменшення швидкості керованого ним автомобіля аж до його зупинки або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, відволікся від керування автомобілем, в наслідок чого напроти будинку №14, по вул. Гамарника, в м. Києві, здійснив наїзд на вищезазначеного пішохода ОСОБА_6, внаслідок чого, в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження, від яких вона померла на місці пригоди.

Так, під час руху ОСОБА_5 допустив порушення вимог Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. і введені в дію з 01.01.2002 р., зокрема пунктів:

- п. 1.5. ПДР України – Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3. а) ПДР України – Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;

- п. 2.3. б) ПДР України – Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі;

- п. 2.9. а) ПДР України – Водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

- п. 2.9. б) ПДР України – Водієві забороняється: керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і уваги;

- п. 12.1. ПДР України – Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- п. 12.3. ПДР України – У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди;

- п. 12.4. ПДР України – У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.;

- п. п. 31.4, 31.4.5. г) – Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідностей таким вимогам: на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів.

Порушення ОСОБА_5 вимог п.п. 1.5, 2.9 підпункти “а” і “б”, 2.3 підпункти “а” і “б”, 31.4, 31.4.5 підпункт “г”, 12.1, 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 знаходяться в прямому причинному зв’язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

В результаті даної дорожньо - транспортної пригоди відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 150/4107 від 11 жовтня 2012 року, при дослідженні трупу ОСОБА_6 виявлено: забійні рани, кровопідтік м'яких тканин на волосяній частині голови і на обличчі, крововиливи в м'які мозкові оболонки в шлуночки головного мозку; відрив зубу осьового 2 шийного хребця з переривом спинного мозку, з крововиливами в тканини шиї, розділення хребта з розмноженням спинного мозку між 12 грудним і 1 поперековим хребцями; численні двосторонні переломи ребер з ознаками повторної деформації і розривами пристіночної плеври, переломи грудини і плечового відростку лівої лопатки, численні переломи кісток тазу; переломи малостегневих кісток обох гомілок, розриви капсули лівого колінного суглобу; розриви лівого легеня, забої обох легень, розрив печінки, лівої нирки; крововиливи в області коріння легень, в капсулу селезінки - ознаки струсу тіла; крововиливи в головку підшлункової залози, за брюшину, в м'які тканини тулуба і кінцівок; наявність крові в порожнинах тулуба, недокрів'я внутрішніх органів, гостре вздуття легень, смугасті крововиливи в лівому шлуночку серця - ознаки шоку і крововтрати.

Смерть ОСОБА_6 настала від численних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів, що супроводжувалось шоком і крововтратою. Пошкодження спричинені тупими предметами, зі значною силою, по механізму удару, струсу і тертя (ковзання). Вказаний характер і розміщення ушкоджень свідчать про можливість утворення пошкоджень при ДТП - зіткнення легкового автомобіля, що рухався з пішоходом. Пошкодження, отримані ОСОБА_6 в наслідок автомобільної травми, перебувають в причинному зв'язку з настанням смерті і мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження (небезпека для життя переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів, шоком і крововтратою).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій та кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав повністю і дав суду показання, які відповідають встановленим обставинам, підтвердивши події викладені у обвинувальному акті, доповнивши, що його дії були неумисними, з неуважності, що він шкодує за свій вчинок та те, що сталось. У вчиненому він кається, просить суворо не карати, врахувати його щире каяття, обіцяючи більш кримінальних правопорушень не вчиняти. При цьому, обвинувачений також дав показання, згідно яких 01 жовтня 2012 року, близько 07 год. 50 хв., керуючи автомобілем марки “ВАЗ-2101”, д.н.з. 34-74 КХТ, рухаючись по проїзній частині вул. Гамарника, зі сторони 3-ої лінії в напрямку 2-ої лінії, знаходячись навпроти будинку №14, по вул. Гамарника в м. Києві, він дійсно перебуваючи у стані стомлення та алкогольного сп’яніння, порушив п. п. 1.5. та 2.9. а) б) Правил дорожнього руху України, під час вибору швидкості руху, не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, рухався зі швидкістю близько 65-75 км/год., яка перевищувала допустиму швидкість на даній ділянці, не вжив заходів для зменшення швидкості, порушив п. п. 12.1. 12.3. 12.4. Правил дорожнього руху України, а також проявив неуважність до дорожньої обстановки, не перевірив належним чином і не забезпечив технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, який мав технічні несправності у вигляді встановлення на одну вісь транспортного засобу шин різних моделей, різних розмірів та з різними малюнками протектора, порушив п. п. 2.3. а) б), 31.4. 31.4.5 г) Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6, яка йшла вздовж правого краю проїзної частини, відносно руху автомобіля, оскільки на той момент її не побачив. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження, від яких вона померла на місці пригоди.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 його винуватість у вчиненні інкримінованих йому діянь підтверджується зібраними по справі доказами.

Так з показань потерпілого ОСОБА_2, слідує, що 01 жовтня 2012 року, близько 08 год.00 хв., йому подзвонив його брат ОСОБА_7 і повідомив, що їх маму - ОСОБА_6, збила машина по вул. Гамарника, що в м. Києві, і вона загинула на місці пригоди. Після цього, приблизно через 40 хв., він приїхав на місце дорожньо – транспортної пригоди по вул. Гамарника, 14, в м. Києві, де він побачив, що на проїзній частині вул. Гамарника, біля правого краю дороги, для напрямку руху транспорту від 3-ої лінії в напрямку 2-ої лінії лежало тіло ОСОБА_6 З права від проїзної частини на газоні лежала дитяча коляска, яку ОСОБА_6 зазвичай використовувала як візок, навколо були розкидані газети. Далі по ходу руху стояв розвернутий поперек проїзної частини автомобіль марки “ВАЗ-2101” білого кольору, в якому була пошкоджена передня права частина кузова. На місці пригоди були працівники ДАІ, водій автомобіля марки “ВАЗ-2101”, які чекали на приїзд слідчо-оперативної групи. Він залишився на місці і перебував там до закінчення огляду місця пригоди, та доки тіло ОСОБА_6 не забрали до моргу. На місці пригоди особисто з водієм автомобіля марки “ВАЗ-2101” він не спілкувався, але чув як той пояснював працівникам міліції, що до наїзду він пішохода не бачив. По зовнішньому вигляду ОСОБА_5, він зрозумів, що ОСОБА_5, перебував у стані алкогольного сп’яніння. Також він дізнався, що дорожньо-транспортна пригода сталась, близько 08 год. 00 хв. Очевидцем дорожньо – транспортної пригоди особисто він не був. Дорогою, де сталась дорожньо-транспортна пригода, ОСОБА_6 кожний день ходила до своєї знайомої, яка мешкає поблизу вул. Гамарника.

Вказана дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія ОСОБА_5, який перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, рухався зі швидкістю 65-75 км/год., яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даній ділянці, не вжив заходів для зменшення швидкості, а також проявив неуважність до дорожньої обстановки, не забезпечив технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6, яка від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці пригоди.

Внаслідок загибелі ОСОБА_6, йому (ОСОБА_2В.) було завдано матеріальної шкоди у розмірі 148537 гривень 60 копійок, 600 грн., як щомісячного платежу на строк інвалідності його сестри – ОСОБА_8 та моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 100000 гривень, у зв’язку з чим він просить стягнути з ПАТ “Страхова компанія “Днепрінмед” 100  000 грн. страхового відшкодування за шкоду, спричинену життю і здоров’ю його матері, внаслідок якої настала смерть ОСОБА_6, 48537,60 грн. - страхового відшкодування у вигляді матеріальної шкоди, пов’язаної з витратами на поховання, 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди в порядку ст.22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та 600,00 грн. щомісячного платежу страхового відшкодування у зв’язку з втратою годувальника на строк інвалідності (другої групи) його сестри – ОСОБА_8, а також він просить стягнути 95000 грн. заподіяної моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_5, посилаючись на те, що заподіяна моральна шкода полягає у психічних стражданнях, яких зазнав він (ОСОБА_2В.) у зв’язку з смертю його матері - ОСОБА_2 Н.В., оскільки на даний момент він ще не прийшов у норму від пережитого стресу, а також у незручностях, які він пережив внаслідок поховання ОСОБА_6 та переході на нього обов’язків по утриманню його сестри - ОСОБА_8

До теперішнього часу відшкодувань заподіяної йому шкоди, у тому числі поштовими переказами від відповідачів він не отримував.

Крім того винуватість обвинуваченого підтверджується дослідженими в суді письмовими доказами:

- відомостями та фактичними даними, що містяться у акті судово-медичного дослідження №1815 від 01.10.2012 року (т.2 а.с.198) та висновку судово-медичної експертизи №298/і від 05.10.2012 року – 23.10.2012 року, згідно яких станом на 01.10.2012 року о 11 год. 15 хв., ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп’яніння середнього ступеню, з виявленням у його крові етилового сприту у концентрації – 1,64 промілле та сечі у концентрації – 2,56 промілле (т.2 а.с.199-201);

- відомостями та фактичними даними, що містяться у акті судово-медичного дослідження №4107 від 02.10.2012 року – 10.10.2012 року та висновку судово-медичної експертизи №150/4107 від 10.10.2012 року - 11.10.2012 року, згідно яких при розтині трупа ОСОБА_6 виявлено: забійні рани, кровопідтік м'яких тканин на волосяній частині голови і на обличчі, крововиливи в м'які мозкові оболонки в шлуночки головного мозку; відрив зубу осьового 2 шийного хребця з переривом спинного мозку, з крововиливами в тканини шиї, розділення хребта з розмноженням спинного мозку між 12 грудним і 1 поперековим хребцями; численні двосторонні переломи ребер з ознаками повторної деформації і розривами пристіночної плеври, переломи грудини і плечового відростку лівої лопатки, численні переломи кісток тазу; переломи малостегневих кісток обох гомілок, розриви капсули лівого колінного суглобу; розриви лівого легеня, забої обох легень, розрив печінки, лівої нирки; крововиливи в області коріння легень, в капсулу селезінки - ознаки струсу тіла; крововиливи в головку підшлункової залози, за брюшину, в м'які тканини тулуба і кінцівок; наявність крові в порожнинах тулуба, недокрів'я внутрішніх органів, гостре вздуття легень, смугасті крововиливи в лівому шлуночку серця - ознаки шоку і крововтрати. 2.(1) Смерть ОСОБА_6 настала від численних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів, що супроводжувалось шоком і крововтратою. При судово-токсилогічному дослідженні в крові трупа ОСОБА_6 спирти не виявлено. Пошкодження спричинені тупими предметами, зі значною силою, по механізму удару, струсу і тертя (ковзання). Вказаний характер і розміщення ушкоджень свідчать про можливість утворення пошкоджень при ДТП - зіткненні легкового автомобіля, що рухається з пішоходом. В момент первинного контакту потерпіла знаходилась в вертикальному положенні і була звернена лівим боком до транспортного засобу, ймовірніше в русі (хода, біг). Всі пошкодження виникли незадовго до смерті. Пошкодження отриманні ОСОБА_6 в результаті автомобільної травми, знаходяться в причинному зв’язку з настанням смерті і мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження (т.2 а.с.206-214);

- відомостями та фактичними даними, що містяться у висновку судово-медичної експертизи №232-МК від 23.10.2012 року – 02.11.2012 року, згідно якої на наданих предметах одягу та взуття трупа ОСОБА_6 убачаються наступні пошкодження та нашарування: а) на спинці куртки убачаються розриви,сліди ковзання з нашаруваннями білої речовини,що схожа на лако-фарбове покриття, що переходять на задню поверхню лівого рукава; б) на рейтузах по передній та задній половинках, в верхніх частинах убачаються розриви: в) на сорочці в нижній частині спинки мається розрив; г) на чобітках убачаються повздовньо-навкісні сліди ковзання, а на лівому – повний відрив підошви зі слідами ковзання в носочно-геленочній частині. Згадані пошкодження утворились від дії тупих предметів з виступаючими частинами та від дії ковзання. Зазначені пошкодження могли утворитись при ДТП. Первісний контакт відбувся при вертикальному положенні потерпілої в динамічному стані (кроку), з розташуванням тіла лівою задньо-боковою поверхнею до транспортного засобу (т.2 а.с.220-232);

- відомостями та фактичними даними, що містяться у висновку автотехнічної експертизи №477/ат від 22.10.2012 року, згідно якої на момент огляду досліджуваного автомобіля “ВАЗ-2101” д.н.з. 34-74 КХТ гальмівна система та рульове управління знаходяться в працездатному стані,ходова частина в працездатному, але технічно несправному стані. Несправність ходової частини, яка полягає у встановленні на одну вісь транспортного засобу шин різних моделей з різними розмірами та різними малюнками протектора виникла до дорожньо-транспортної пригоди. Несправність ходової частини, яка полягає у встановленні на одну вісь транспортного засобу шин різних моделей, різних розмірів та з різними малюнками протектора могла бути причиною втрати керування автомобілем в процесу його руху. Несправність ходової частини, яка полягає у встановленні на одну вісь транспортного засобу шин різних моделей з різними розмірами та різними малюнками протектора, можливо було попередити шляхом своєчасного виявлення при контрольних оглядах (під час контрольного огляду перед виїздом) та в процесі технічного обслуговування, тому вказану вище несправність водій автомобіля “ВАЗ-2101” д.н.з. 34-74 КХТ або особа, відповідальна за його технічне обслуговування, могли виявити перед початком експлуатації (т.2 а.с.238-247);

- відомостями та фактичними даними, що містяться у висновку судово-медичної експертизи №187/574ат від 29.11.2012 року – 27.12.2012 року, згідно якої дані судово-медичного трупу ОСОБА_6, а саме морфологія, характер, об’єм та локалізація виявлених тілесних ушкоджень, механізм їх утворення (дія тупих предметів внаслідок удару, струсу, тертя), локалізація та характер пошкоджень на одязі потерпілої, механізм їх утворення, локалізація та характер пошкоджень на автомобілі “ВАЗ-2101” д.н.з. 34-74 КХТ, з урахуванням зафіксованої інформації щодо розташування тіла пішохода та його речей після дорожньо-транспортної пригоди, все це дозволяє стверджувати про те, що в даному випадку мала місце транспортна травма – зіткнення легкового автомобіля, який рухався, з пішоходом, при цьому: мало місце фронтальне зіткнення автомобіля, з пішоходом з 4-ма фазами травмування; в момент первинного контакту пішохід знаходився у вертикальному (або близькому до нього) положенні, був звернутий задньою (більш лівою) поверхнею тіла до транспортного засобу /за умов не змінення руху перед первинним контактом-рухався в попутному напрямку відносно траєкторії руху автомобіля/ (т.3 а.с.29-43);

- відомостями та фактичними даними, що містяться у акті стаціонарної комплексної судово-психіатричної та наркологічної експертизи від 10.01.2013 року, згідно якого на період діянні в якому підозрюється ОСОБА_5, останній не виявляв ознак будь-якого психічного розладу чи хронічного психічного захворювання (в тому числі наркоманію чи алкоголізм). За своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час у ОСОБА_5 не було виявлено ознак будь-якого психічного розладу чи хронічного психічного захворювання (в тому числі наркоманію чи алкоголізм). За своїм психічним станом ОСОБА_5 може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На теперішній час за своїм психічним станом ОСОБА_5 застосування по відношенню до нього примусових заходів медичного характеру не потребує (т.3 а.с.18-21);

- відомостями та фактичними даними, що містяться у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної події, схемі дорожньо-транспортної пригоди та фототаблиці до них від 01.10.2012 року (т.2 а.с. 31-73);

- відомостями та фактичними даними, що містяться у протоколі додаткового огляду місця події та фототаблиці до нього від 01.10.2012 року (т.2 а.с. 95-99);

- відомостями та фактичними даними, що містяться у протоколі огляду предметів та фототаблиці до неї від 08.10.2012 року, згідно яких визначались сліди ДТП, уламки автомобіля, частина одягу потерпілої (т.2 а.с. 86-92);

- відомостями та фактичними даними, що містяться у протоколі огляду транспортного засобу та фототаблиці до нього від 17.10.2012 року, згідно яких визначались сліди ДТП, механічні пошкодження автомобіля “ВАЗ-2101”, д.н.з. 34-74 КХТ, колеса автомобіля та шини різних моделей, різних розмірів та з різним малюнком протектора /за яких експлуатація автомобіля заборонена (т.2 а.с. 100-108);

- відомостями та фактичними даними, що містяться у протоколі огляду речових доказів від 16.11.2012 року та фототаблиці до нього, згідно яких визначались сліди ДТП, механічні пошкодження речей належних потерпілій (т.2 а.с. 118-132).

Винуватість обвинуваченого також підтверджується і іншими дослідженими доказами які знаходяться в матеріалах кримінального провадження.

При цьому, суттєвих порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкоджали судовому вирішенню справи, впливали на неправильність кваліфікації дій обвинуваченого, достатність доказів, ставили під сумнів їх об’єктивність та доведеність вини обвинуваченого у даному провадженні, під час судового розгляду встановлено не було.

Згідно ст. 337 КПК України розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах висунутого йому обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

При встановлених обставинах, оцінюючи всі зібрані та дослідженні докази в сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому діянь, кваліфікованих за ч.2 ст.286 КК України та зазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визначення його винним.

Показання обвинуваченого дані під час судового розгляду про обставини вчинення ним вищезазначеного кримінального правопорушення з визнанням у повному обсязі своєї вини у висунутому йому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об’єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми діями, які виразились у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілої, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та дані, що його характеризують, його відношення до подій, що відбулися, їх наслідків, його вік, сімейні обставини, стан здоров’я з урахуванням перебування на Д - обліку ПНД з 9/2004 року /кодом F20.01/, матеріальне становище, намагання частково відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, у відповідності зі ст. 65 КК України судом враховуються обставини, які пом’якшують покарання, щире каяття у вчиненому, повне визнання своєї вини, а також обставина, яка згідно ст.67 КК України обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп’яніння та з урахуванням позицій прокурора та потерпілого приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами, на строк в межах санкції визначеної частини статті кримінального закону, оскільки на думку суду його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства. При цьому таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Достатніх підстав для застосування ст. 75 КК України, суд також не вбачає.

Відповідно до ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності із ст. 1201 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана також відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 06 вересня 2012 року між ОСОБА_5, та Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Дніпроінмед” було підписано цивільно-правовий договір - Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/ 9013637. Відповідно до вказаного Договору “Відповідно до пункту 4, умов договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ПАТ “Страхова компанія “Дніпроінмед”, та ОСОБА_5: страхова сума (ліміт відповідальності) страховика на одного потерпілого, за заподіяння шкоди заподіяну життю та здоров'ю складає 100000,00 грн., а за заподіяння шкоди майну становить 50000,00 грн..

За встановлених обставин, цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 уточнений в суді стосовно стягнення з ПАТ “Страхова компанія “Дніпроінмед” та обвинуваченого ОСОБА_5 248537,60 грн. в порядку відшкодування заподіяної моральної та матеріальної шкоди, на думку суду підлягає частковому задоволенню, як такий, що знайшов своє часткове підтвердження та обґрунтування під час судового розгляду.

Як зазначив потерпілий у позові, внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 він відчуває психічні, душевні та моральні страждання від злочину та у зв’язку зі смертю його матері – ОСОБА_6, на даний момент він ще не прийшов у норму від пережитого стресу, осягнути в повній мірі рівень моральних страждань, пов’язаних з смертю ОСОБА_6 і тими незручностями, які він пережив, внаслідок поховання ОСОБА_6 та переходу на нього та його брата ОСОБА_7 обов’язків по утриманню їх сестри – ОСОБА_8, а тим більше оцінити в грошовому виразі у меншому розмірі /ніж 100000 грн./ йому надзвичайно важко.

Суд, з’ясувавши характер та розмір спричиненої шкоди, завданої злочином, наявність причинного зв’язку між вчиненим і шкодою, що настала, оцінюючи надані по справі докази, враховуючи матеріальне становище сторін, ступінь вини обвинуваченого та інші обставини, зокрема у тому числі характер тілесних ушкоджень заподіяних ОСОБА_6, внаслідок яких остання померла на місці дорожньо-транспортної пригоди, психічних та душевних страждань, яких зазнав потерпілий у зв’язку з смертю його матері - ОСОБА_6, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що діями обвинуваченого ОСОБА_5 потерпілому заподіяно моральну шкоду в розмірі 95000 грн., яка згідно вимог ст.23 ч.2, ст.1167, ст.1168 ЦК України підлягає відшкодуванню за рахунок обвинуваченого, який заявлений до нього цивільний позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

Також, шкода пов’язана з витратами позивача на поховання ОСОБА_6, відповідно до ст. 1201 ЦК України у розмірі 3018 гривень 79 копійок, яка складається з витрат на придбання труни, нижньої білизни, атрибутів поховання та наданих послуг, що підтверджується наданими: копією договору від 3.10.2012р. про послуги при організації та проведенні поховання померлого (2779 грн. 50 коп.), копіями накладної та товарних чеків від 02.10.2012 року (200 грн. та 39 грн. 29 коп.), підлягає відшкодуванню з боку ПАТ “Страхова компанія “Дніпроінмед”.

Позовні вимоги ОСОБА_2 стосовно стягнення на його користь з ПАТ “Страхова компанія “Дніпроінмед” 600 грн., відповідно до ст. 1200 ЦК України, щомісячного платежу на строк інвалідності ОСОБА_8, задоволенню не підлягають, оскільки опікуном останньої є інша особа, яка своїх відповідних повноважень позивачу не передавала.

Позовні вимоги ОСОБА_2 стосовно стягнення на його користь з ПАТ “Страхова компанія “Дніпроінмед” страхового відшкодування за шкоду, спричинену життю людини у розмірі 100000 грн. та матеріальної шкоди у розмірі вартості встановлення пам’ятника на суму 41920 грн., задоволенню також не підлягають, оскільки належного підтвердження при судовому розгляді кримінального провадження такі вимоги не знайшли та необхідних доказів суду надано не було. Як зазначено у накладній №3 від 31.01.2013 року, зазначені витрати 41920 грн. були понесені не позивачем, а іншою особою - ОСОБА_7, яка з відповідними позовними вимогами до суду не зверталась. Надані суду світлокопії товарних чеків про витрати 810 грн. 11 коп., 960 грн.07 коп., 1800 грн. також не дають достатніх підстав для висновку про понесення позивачем таких витрат саме на поховання ОСОБА_6.

Квитанція від 27.08.2013 року, про поштовий переказ на суму 10000 грн., надана з боку обвинуваченого не може бути врахована судом при вирішенні цивільного позову, оскільки інших доказів на підтвердження відшкодування шкоди позивачу, суду надано не було. Крім того, як зазначав ОСОБА_2 у судовому засіданні, жодних поштових переказів чи інших виплат від обвинуваченого в порядку відшкодування заподіяної шкоди до теперішнього часу він не отримував.

Відповідно до змісту ст. 979 ЦК України та Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” право на одержання передбаченої договором страхової виплати має потерпілий, який є вигодонабувачем за договором страхування. У разі смерті потерпілого особи, які взяли на себе витрати з його поховання, мають право на відшкодування таких витрат (п. 27.1 ст. 27 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”). При цьому під витратами на поховання маються на увазі витрати на забезпечення комплексу заходів та обов’язкових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Понесені на організацію поминального обіду затрати не відносяться до витрат з поховання, які відповідно до Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відшкодовує страховик.

При цьому, згідно роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, надане у ч. 2 п. 24 постанови “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27 березня 1992 року №6, витрати на виготовлення пам’ятників і огорож визначаються виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам’ятників і огорож у даній місцевості.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 та 1201 ЦК України цивільно-правова відповідальність за майнову та моральну шкоду, завдану смертю потерпілої та зробленими позивачем витратами на проведення поминок та на спорудження надмогильного пам’ятника і огорожі, може бути покладена на особу, винну у завдані такої шкоди.

Відповідно до п. 22.3 ст. 22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” моральна шкода відшкодовується страховиком лише потерпілому, а, як встановлено судом, потерпіла за договором страхування, загинула. За таких обставин вимоги про відшкодування моральної шкоди страховиком задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на три роки.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді підписки про невиїзд змінити на взяття під варту з утриманням в Київському слідчому ізоляторі Управляння ДПтСУ в м. Києві та Київській області, взявши його під варту із зали суду до набрання вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з часу його затримання – 31.10.2013 року.

Цивільний позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Дніпроінмед” та ОСОБА_5 про виплату страхового відшкодування та відшкодування заподіяної моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 /ідентифікаційний код 3204506791/ на користь ОСОБА_2 95000 гривень в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Дніпроінмед” /код ЄДРПОУ 21870998/ на користь ОСОБА_2 3018 гривень 79 копійок в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди. В решті позовні вимоги ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_5 /ідентифікаційний код 3204506791/ судові витрати за проведення експертиз та досліджень 1568 гривень 96 копійок в доход держави.

Речові докази: три металевих уламки від декоративної решітки радіатора автомобіля “ВАЗ-2101” д.н.з. 34-74 КХТ та одяг і взуття потерпілої передані до камери схову речових доказів ГУМВС України в м. Києві – знищити. Речові докази - дитячу коляску з при належностями та речами, передану на відповідальне зберігання ОСОБА_7 /за адресою: м. Київ, вул. Новикова-Прибоя, 9/ залишити в розпорядженні ОСОБА_7. Речовий доказ: автомобіль “ВАЗ-2101” д.н.з. 34-74 КХТ, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 передати в розпорядження власника.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: