10.07.2013 Справа № 756/2904/13-к

Провадження № 1-кп/756/134/13

756/2904/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Прудніка О.А.

при секретарях Сагей Л.І., Євчук С.В.

з участю прокурора Павловської О.А.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Луб`янка, Рокитнянського району, Київської області, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого техніком – інкасатором Фінансової компанії “Контрактовий дім”, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

27.08.2012 року, близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки “Мерседес - 320” д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині вул. Автозаводської від вул. Полярної в напрямку вул. Полупанова, знаходячись навпроти будинку № 83, по вул. Автозаводській в м. Києві, у крайній лівій смузі проїзної частини, проявив неуважність до дорожньої обстановки, чим грубо порушив п. п. 1.5. та 2.3. б) ПДР України, а також під'їжджаючи до нерегульованого наземного пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не зменшив швидкість, аж до зупинки свого транспортного засобу, а також не переконавшись в тому, що на пішохідному переході перебувають пішоходи, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, чим грубо порушив п. 18.1. ПДР України, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1, яка переходила проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу з ліва на право відносно руху автомобіля марки “Мерседес - 320”, д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3.

В результаті даної дорожньо - транспортної пригоди відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 232/Е від 11.02.2013 - 13.02.2013 року, пішоходу ОСОБА_1 були заподіянні тілесні ушкодження: А) закрита черепно – мозкова травма: забійна рана голови; підшкірні крововиливи в правій скронево–тім’яній та лівій лобній ділянках; забій головного мозку з формуванням геморагічного вогнища в правій лобно–базальній ділянці (діаметром до 2 (см) з зоною набряку шириною до 1 (см); Б) садна правого ліктьового та правого плечового суглобів, лівого колінного суглобу. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмету, 27.08.2012, внаслідок автомобільної травми – зіткнення автомобіля, що рухався, з пішоходом, який у момент первинного контакту перебував у вертикальному або наближеному до нього положенні. Тілесне ушкодження: закрита черепно – мозкова травма: забійна рана голови; підшкірні крововиливи в правій скронево–тім’яній та лівій лобній ділянках; забій головного мозку з формуванням геморагічного вогнища в правій лобно–базальній ділянці (діаметром до 2 (см) з зоною набряку шириною до 1 (см) відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу, відповідно п.п. 4.6. та 2.2.1./в “Правил”. Садна правого ліктьового та правого плечового суглобів, лівого колінного суглобу відносяться до легкого тілесного ушкодження, відповідно п.п. 2.3.5. та 4.6. “Правил”.

Під час руху ОСОБА_3 допустив порушення вимог Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. і введені в дію з 01.01.2002 р., зокрема пунктів:

- п. 1.5. ПДР України - Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

- п. 2.3. б) ПДР України - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу, і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

- п. 18.1. ПДР України - Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення ОСОБА_3 п. 1.5., 2.3. б, та 18.1. Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв’язку із виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди та її наслідками.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій та кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України визнав повністю і дав суду показання, які відповідають встановленим обставинам, підтвердивши події викладені у обвинувальному акті, доповнивши, що він вчинив дії, які йому інкримінують з необережності, на теперішній час шкодує за свій вчинок та те, що сталося. У вчиненому він кається, просить суворо не карати, врахувати його щире каяття, обіцяючи більш кримінальних правопорушень не вчиняти. При цьому, обвинувачений також зазначив, що 27.08.2012 року, близько 16 год. 00 хв., керуючи автомобілем марки “Мерседес - 320” д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині вул. Автозаводської від вул. Полярної в напрямку вул. Полупанова, знаходячись навпроти будинку № 83, по вул. Автозаводській в м. Києві, у крайній лівій смузі проїзної частини, він дійсно проявив неуважність до дорожньої обстановки, порушив вимоги п.п. 1.5. та 2.3. б) ПДР України, а також під'їжджаючи до нерегульованого наземного пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не зменшив швидкість, аж до зупинки свого транспортного засобу, а також не переконавшись в тому, що на пішохідному переході перебувають пішоходи, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, чим порушив п. 18.1. ПДР України, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1, яка переходила проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу з ліва на право відносно руху його автомобіля. В наслідок вказаного ДТП потерпілій ОСОБА_1 були заподіянні легкі тілесні ушкодження та тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3 його винуватість у вчиненні інкримінованих йому діянь підтверджується зібраними по справі доказами.

Так з показань потерпілої ОСОБА_1 слідує, що 27 серпня 2012р. близько 16 години, громадянин ОСОБА_3 керуючи автомобілем НОМЕР_2 на пішохідному переході в районі вулиці Автозаводська 83, в м. Києві здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1 в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійні рани м'яких тканин голови, колінних суглобів з двох боків, правого ліктьового суглобу.

Вказана дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія ОСОБА_3 який наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу на якому перебував пішохід, не зупинився щоб дати дорогу, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1

В наслідок ДТП вона зазнала моральну шкоду, яку оцінює у розмірі 50  000 грн. Моральна шкода полягає у психічних переживаннях, які вона перенесла під час ДТП, порушенні звичного стану життя у зв'язку із втратою здоров'я, тривалий час відчувався біль в голові та пошкодженому суглобі, головний біль відчувається і на даний момент. Вона до сьогоднішнього дня знаходиться під наглядом лікаря невропатолога і має проходити курс реабілітації, а також з певною періодичністю проводити обстеження головного мозку на апараті МРТ. Також моральна шкода обґрунтовується переживаннями у зв'язку з втратою кваліфікації і необхідністю, витрачати додаткові зусилля для поновлення кваліфікації, що дуже складно періодично відчуваючи головний біль. Постійне відчуття невпевненості у зв'язку з усвідомленням що пошкодження меніску не виліковується і в будь який момент може статись рецидив.

Крім того винуватість обвинуваченого підтверджується дослідженими в суді письмовими доказами:

- відомостями та фактичними даними, що містяться у висновку судово - медичної експертизи № 232/Е від 11.02.2013 - 13.02.2013 року, згідно якої пішоходу ОСОБА_1 були заподіянні тілесні ушкодження: А) закрита черепно – мозкова травма: забійна рана голови; підшкірні крововиливи в правій скронево–тім’яній та лівій лобній ділянках; забій головного мозку з формуванням геморагічного вогнища в правій лобно–базальній ділянці (діаметром до 2 (см) з зоною набряку шириною до 1 (см); Б) садна правого ліктьового та правого плечового суглобів, лівого колінного суглобу. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмету, 27.08.2012, внаслідок автомобільної травми – зіткнення автомобіля, що рухався, з пішоходом, який у момент первинного контакту перебував у вертикальному або наближеному до нього положенні. Тілесне ушкодження: закрита черепно – мозкова травма: забійна рана голови; підшкірні крововиливи в правій скронево–тім’яній та лівій лобній ділянках; забій головного мозку з формуванням геморагічного вогнища в правій лобно–базальній ділянці (діаметром до 2 (см) з зоною набряку шириною до 1 (см) відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу, відповідно п.п. 4.6. та 2.2.1./в “Правил”. Садна правого ліктьового та правого плечового суглобів, лівого колінного суглобу відносяться до легкого тілесного ушкодження, відповідно п.п. 2.3.5. та 4.6. “Правил”.

Згідно п. 1.2 “Правил судово – медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень”, затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року, погоджених з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України (далі по тексту “Правила”) надано вичерпне визначення терміну ушкодження – “ з медичної точки зору, тілесні ушкодження – це порушення анатомічної цілісності тканин, органів та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючи факторів – фізичних, хімічних, біологічних, психічних”.

п. 4.6. “Правил” визначає таке: “судово – медичний експерт, оцінюючи строки порушення анатомічної цілісності тканин і органів та їх функцій, виходить із звичайної їх тривалості, навіть у тих випадках, коли потерпілий не звертався за медичною допомогою. Якщо тривалість цього порушення, що зазначена в наявних медичних документах, не відповідає характеру тілесного ушкодження і не підтверджується об’єктивними відомостями, судово – медичний експерт відзначає цю обставину і встановлює ступінь тяжкості, виходячи із звичних термінів”.

Вивчена медична документація свідчить на користь наявного геморагічного вогнища в правій лобно – базальній ділянці (діаметром до 2 (см) з зоною набряку шириною до 1 (см), що дозволяє стверджувати, що відновлення анатомічної цілісності речовини головного мозку та тривалість утримання супутньої неврологічної симптоматики (яка обумовлена вказаними крововиливом) будуть спостерігатися у строк понад 21 добу, а саме цей строк враховувати при визначенні тривалості розладу здоров'я, як судово – медичного критерію визначення ступеню тяжкості. Вивчена медична документація свідчить про відсутність явищ, небезпечних для життя, після спричинення вказаного тілесного ушкодження. Тому, є підстави стверджувати, що тілесне ушкодження, вказане у п. А) даних Підсумків, відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу, відповідно п.п. 4.6. та 2.2.1./в “Правил”.

Садна, у звичайному перебігу, загоюються у строк до 6 діб, тобто, саме на цей строк буде порушена як функція травмованої ділянки так і у цей строк буде відновлена її анатомічна цілісність. Цей строк визначає тривалість розладу здоров'я. саме тому, кожне з тілесних ушкоджень, вказаних у п. Б) даних Підсумків, відноситься до легкого тілесного ушкодження, відповідно п.п. 2.3.5. та 4.6. “Правил”.

Дані наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, свідчать про те, що під час звернення за медичною допомогою, їй були встановлені такі діагнози: - “пошкодження заднього рогу медіального меніску зліва”. Слід зауважити, що не було встановлено достатніх об’єктивних судово – медичних даних (відсутність опису симптоматики та її динаміки, характерної для зазначеного діагнозу; відсутність переконливих даних та травматичні зміни на представлених рентгенограмах та МРТ – знімках зі сторони лівого колінного суглобу), що дає підстави стверджувати про необґрунтованість встановленого діагнозу та не враховувати його при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, у відповідності до пункту 4.13.1. “Правил судово – медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень” Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995.”.

При цьому, суттєвих порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкоджали судовому вирішенню справи, впливали на правильність кваліфікації дій обвинуваченого, достатність доказів, ставили під сумнів їх об’єктивність та доведеність вини обвинуваченого у даному провадженні, під час судового слідства встановлено не було.

Згідно ст. 337 КПК України розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах висунутого йому обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

При встановлених обставинах, оцінюючи всі зібрані та досліджені докази в сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому діянь, кваліфікованих за ч.1 ст.286 КК України та зазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Показання обвинуваченого дані під час судового розгляду про обставини вчинення ним вищезазначеного кримінального правопорушення з визнанням у повному обсязі своєї вини у висунутому йому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об’єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому у відповідності зі ст.ст. 65, 66 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та дані, що його характеризують, його відношення до подій, що відбулися, їх наслідків, його вік, сімейні обставини, стан здоров’я, повне визнання своєї вини, щире каяття у вчиненому, матеріальне становище, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, надавав матеріальну допомогу на лікування потерпілої, яка вважає доречним визначення покарання не пов’язаного з позбавленням волі та без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки останній працює і його робота пов’язана з керуванням транспортними засобами і це є єдиним джерелом його доходу, на утриманні має двох малолітніх дітей та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за малолітньою дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_5, та приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі, на строк в межах санкції визначеної частини статті кримінального закону, без позбавлення права керувати транспортними засобами, з застосуванням ст.75 КК України, звільнення від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, оскільки на думку суду його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

При цьому таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

За встановлених обставин, цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 уточнений в суді стосовно стягнення з підсудного 50000 грн. в порядку відшкодування заподіяної моральної шкоди, на думку суду підлягає частковому задоволенню, як такий, що знайшов своє часткове підтвердження під час судового слідства та частково визнаний обвинуваченим.

Суд, з’ясувавши характер та розмір спричиненої шкоди, завданої злочином, наявність причинного зв’язку між вчиненим і шкодою, що настала, оцінюючи надані по справі докази, враховуючи матеріальне становище сторін, ступінь вини обвинуваченого та інші обставини, зокрема характер тілесних ушкоджень отриманих потерпілою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та тривалість лікування, страждань потерпілої, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що діями обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілій заподіяно моральну шкоду в розмірі 40000 грн., яка згідно вимог ст. 23, ч. 1 ст. 1167, ст. 1168 ЦК України підлягає відшкодуванню за рахунок обвинуваченого.

Як зазначила потерпіла у позові, внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 вона відчуває психічні переживання, які вона перенесла під час ДТП, порушення звичного стану життя у зв'язку із втратою здоров'я, тривалий час відчуває біль в голові та пошкодженому суглобі, головний біль відчувається і на даний момент. Вона до сьогоднішнього дня знаходиться під наглядом лікаря невропатолога і має проходити курс реабілітації, а також з певною періодичністю проводити обстеження головного мозку на апараті МРТ. Також моральна шкода обґрунтована переживаннями у зв'язку з втратою кваліфікації і необхідністю, витрачати додаткові зусилля для поновлення кваліфікації, що дуже складно періодично відчуваючи головний біль. Постійне відчуття невпевненості у зв'язку з усвідомленням що пошкодження меніску не виліковується і в будь який момент може статись рецидив, відчуває душевні страждання, дискомфорт та депресію.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді одного року 6 місяців обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами з застосуванням ст.75 КК України звільнення від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням на 1 рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов ОСОБА_1 стосовно відшкодування заподіяної моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер 30967113639) 40000 гривень на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: