Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" серпня 2009 р. № 2а- 40272/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді: Бабаєва А.І.
при секретарі судового засідання: Глазуновій А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А-4104 про про стягнення грошової компенсації замість речового майна та зобов'язання вчинити певні дії ,
В С Т А Н О В И В :
21 липня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини № А-4104, в якому просив суд:
- стягнути з в/ч № 4104 на його користь грошову компенсацію за невидане речове майно в сумі 1228 грн. 90 коп.;
- зобов'язати відповідача видати позивачу речове майно відповідно довідки № 997 від 08.09.2006 року на суму 2411 грн. 13 коп., а у випадку відсутності такого майна - стягнути на користь позивача його вартість на суму 2411 грн. 13 коп.;
- звернути рішення до негайного виконання.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що проходив військову службу з 01.08.1988 року до 22.10.2004 року, у військовій частині № А-4104 з 1999 року. Після звільнення зі служби відповідач не в повному обсязі розрахувався з позивачем. Про заборгованість з грошової компенсації замість належного до видачі речового майна була видана довідка, відповідно до якої заборгованість по речовому майну склала 3640 грн. 03 коп., з яких до березня 2000 року 1228 грн. 90 коп., з березня 2000 року до часу звільнення 2411 грн. 13 коп. Однак відповідач не виплачує позивачу компенсацію в замін речового майна.
Позивач в судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Надав заяву про слухання справи без його участі.
Відповідач надав до суду заперечення на адміністративний позов, в яких визнав позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі до 11.03.2000 року в сумі 1228 грн. 90 коп. Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації замість належного до видачі речового майна, яке підлягало видачі після 11.03.2000 року по день звільнення, відповідач заперечує та просить відмовити у їх задоволенні. Заперечення мотивовані тим, що на думку відповідача, ОСОБА_1 на час звільнення з військової служби не мав права на отримання грошової компенсації замість належного до видачі речового майна у зв'язку з зупиненням дії п. 2 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином. До суду надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.
Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України, наказом Міністра оборони України № 833 від 22.10.2004 року звільнений у зв'язку з реформуванням ЗС України. (а.с.5).
Відповідно до довідки № 997 від 08.09.2006 року виданої начальником речової служби військової частини А 4104 заборгованість по речовому майну перед позивачем станом на 11 березня 2000 року становить 1228 грн. 90 коп., а після 11 березня 2000 року – 2411 грн. 13 коп., на загальну суму 3640 грн. 03 коп. (а.с. 18).
Судом встановлено, що за період до 11.03.2000 року включно вартість речового майна, що підлягало видачі, складає 1228 грн. 90 коп., а вартість речового майна за період з 11 березня 2000 року по жовтень 2004 року включно складає 2411 грн. 13 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України „Про соціа льний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей,, від 20.12.1991 № 2011-ХІІ військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Однак, згідно зі ст. 2 Закону України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року № 1459-ІІІ, який набув чинності 11.03.2000 року, дію частини 2 ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" було призупинено в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна. Вказаний Закон України Конституційним Судом України не конституційним не визнано та він, є чинним, а тому підлягає виконанню.
Таким чином, оскільки, дія частини 2 статті 9 Закону України «Про соціа льний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо виплати грошової компенсації замість речового майна була зупинена з 11.03.2000 року, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання грошової компенсації замість речового майна, право на отримання якого виникло до 11 березня 2000 року. Право на отримання грошової компенсації замість речового майна, право на отримання якого виникло після 11 березня 2000 року, позивач не має.
Також суду зазначає, що ОСОБА_1 просить суд зобов'язати відповідача видати йому речове майно відповідно довідки № 997 від 08.09.2006 року на суму 2411 грн. 13 коп., а у випадку відсутності такого майна - стягнути на користь позивача його вартість на суму 2411 грн. 13 коп.
Довідка № 997 від 08.09.2006 року містить тільки грошовий еквівалент не виданого після березня 2000 року речового майна.
Отже, позивач просить зобов'язати видати йому майно не вказуючи яке конкретно майно повинно бути видане.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Повноваженнями щодо самостійного визначення майна належного до видачі позивачу, суд не наділений.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у частині стягнення з в/ч № 4104 на його користь грошової компенсації за невидане речове майно, право на отримання якого виникло за період до 11.03.2000 року в сумі 1228 грн. 90 коп. Позовні вимоги в частині щодо зобов'язання відповідача видати позивачу речове майно відповідно довідки № 997 від 08.09.2006 року на суму 2411 грн. 13 коп., а у випадку відсутності такого майна - стягнути на користь позивача його вартість на суму 2411 грн. 13 коп. не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про:
1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;
2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;
3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;
4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;
5) уточнення списку виборців;
6) обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання;
7) усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
Суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову:
1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті;
2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Суд зазначає, що перелік постанов які підлягають негайному виконанню є вичерпним. Данна постанова не входить до переліку постанов, які підлягають негайному виконанню.
Враховуючи зазначене суд вважає, що позовна вимога щодо звернення постанови до негайного виконання не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 9 Закону України „Про соціа льний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей,, № 2011-ХІІ від 20.12.1991 в редакції Закону від 04.04.2006 року № 3591-VI, ст. 2 Закону України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" № 1459-ІІІ від 17.02.2000 року, ст. 11, ст. 12, ст. 51, ст. 71, ст. 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 162, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 КАС України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини № А-4104 про стягнення компенсації за речове майно та зобов'язання вчинити певні дії –задовольнити частково.
Стягнути з військової частини № А-4104 на користь ОСОБА_1 компенсацію замість належного до видачі речового майна, право на отримання якого виникло за період до 11.03.2000 року в розмірі 1228 грн. 90 коп.
В частині позовних вимог щодо зобов'язання військової частини № 4104 видати ОСОБА_1 речове майно належне до видачі відповідно довідки № 997 від 08.09.2006 року на суму 2411 грн. 13 коп., а у випадку відсутності такого майна стягнення його вартості в сумі 2411 грн. 13 коп. та звернення постанови до негайного виконання - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Бабаєв А.І.
Повний текст постанови виготовлено 27.08.2009 року.