Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Харків
"26" серпня 2009 р. Справа № 2а- 40469/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шевченко О.В.
при секретарі судового засідання Нікітенко Л.Ю.,
за участю позивача - ОСОБА_1., представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 1215 про визнання дій неправомірними, стягнення матеріальної допомоги ,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом в якому з урахуванням уточнень просить суд визнати дії військової частини А 1215 неправомірними щодо невиплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, стягнути з військової частини А 1215 на користь позивача матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань в розмірі 1151,25 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 15 лютого 2008 року у зв'язку із скрутним матеріальним становищем позивачем було подано заяву командиру військової частини А1215.
17 березня 2008 року командиром військовій частині А 1215 видано наказ № 62, де передбачено виплату позивачу матеріальної допомоги у розмірі 1151,25 грн.
Вказана матеріальна допомога була нарахована працівниками фінансово - економічного відділу військової частини А 1215, але станом на 29.07.09 р. не виплачена.
В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, пославшись на обставини викладені в запереченні до позову. Крім того, зазначив, що відповідач пропустив строк звернення до адміністративного суду.
Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині А 1215 на посаді санітарного інструктора командного пункту, має військове звання - сержант.
15 лютого 2008 року у зв'язку із скрутним матеріальним становищем позивачем було подано заяву командиру військової частини А1215 про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
17 березня 2008 року командиром військової частини А 1215 (по стройовій частині) видано наказ № 62, де передбачено виплату позивачу матеріальної допомоги у розмірі 1151,25 грн.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України на момент виникнення спірних правовідносин регулювався Положенням про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженим наказом Міністра Оборони України від 05 березня 2001 року № 75 до його скасування наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 259.
Відповідно до п. 1.1 Положення № 75 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби. Воно складається з окладів грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення. До окладів грошового утримання належать оклади за військовим званням та посадові оклади. Додаткові види грошового забезпечення включають підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, одноразові й щомісячні винагороди, морське грошове забезпечення, матеріальні та грошові допомоги і премію.
Відповідно до п.п. 36.1., 36.2. Положення № 75 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), солдатам (матросам), сержантам і старшинам, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога у розмірі місячного окладу грошового утримання. Матеріальна допомога надається військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Таким чином, у позивача було наявним право на отримання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік за місцем його служби за його рапортом підставі наказу командира військової частини А 1215 від 17.03.2008 року на підставі Положення № 75.
Даний наказ командира військової частини А 1215 про виплату позивачу матеріальної допомоги у розмірі 1151,25 грн., не оскаржувався, не скасований та є чинним. Вказана матеріальна допомога була нарахована працівниками фінансово - економічного відділу військової частини А 1215, але не виплачена, чим порушені права позивача на отримання належного грошового забезпечення.
Посилання представника відповідача на відсутність коштів на виплату одноразових видів грошового забезпечення не приймається судом до уваги з огляду на те, що матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога на оздоровлення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, яке відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” гарантується державою, та обов’язок щодо їх виплат не ставиться в залежність від наявності фінансування військової частини з боку Міністерства оборони України.
Відносно посилання представника в запереченнях на пропущення позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Роблячи висновок про пропущення позивачем строку звернення до суду відповідач виходив з того, що наказ № 62 виданий командиром ВЧ А1215 17.03.2008р., відповідно і саме з цієї дати починається перебіг строку звернення до суду.
Проте суд зазначає, що з моменту видання командиром ВЧ А1215 вказаного наказу позивач набув права на отримання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, при цьому права позивача порушені не були. За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість посилання відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. про визнання дій військової частини А 1215 щодо невиплати нарахованої матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, стягнення допомоги є нормативно обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А 1215 про визнання дій неправомірними, стягнення матеріальної допомоги – задовольнити в повному обсязі.
Визнати неправомірними дії військової частини А-1215 щодо невиплати нарахованої ОСОБА_1 матеріальної допомоги за 2008рік для вирішення соціально-побутових питань.
Стягнути з військової частини А-1215 (вул. Комсомольське шосе,54, м.Харків,61064) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Харківська обл.) матеріальну допомогу за 2008 рік для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 1151.25 (одна тисяча сто п'ятдесят одна) грн. 25 коп. .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Суддя Шевченко О.В.