У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 25 серпня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Кіровоградської області та касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на вирок Устинівського районного суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2008 року щодо       ОСОБА_2,

встановила:

вказаним вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Нижні Жори республіки Молдова,

жителя с. Сонцеве Устинівського району

Кіровоградської області, громадянина України,

раніше судимого, останній раз 24.09.2007 року

за ч.1 ст.186 КК України до позбавлення волі

на строк 2 роки, звільненого від відбування

покарання на підставі ст.75 КК України з

випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

засуджено:

- за ч.1 ст.190 КК України до обмеження волі на строк 2 роки;

- за ч.2 ст.190 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки.

Відповідно до вимог ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

На підставі ст.75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Задоволено цивільні позови потерпілих.

В апеляційному порядку даний вирок не переглядався.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він, маючи намір на привласнення шляхом обману грошових коштів громадян, у квітні 2007 року ввівши в оману ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо умов праці, проживання та заробітку, найняв їх для роботи на будівництві в домоволодінні ОСОБА_6 в с. Трудолюбівка Бобринецького району Одеської області. По закінченню робіт ОСОБА_2 розрахунку з найманими працівниками не провів, а отримані кошти в сумі 3000 грн. привласнив.

Він же, у травні 2007 року, маючи намір на повторне заволодіння шляхом обману чужим майном, ввівши в оману ОСОБА_7., неповнолітнього    ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 щодо умов праці, проживання та розрахунку, найняв їх для роботи по просапуванню соняшника на полях в с. Криве Озеро Миколаївської області. По закінченню робіт ОСОБА_2 розрахунку з найманими працівниками не провів, а отримані кошти в сумі 7800 грн. привласнив.

У касаційному поданні прокурор вказує на необхідність скасування вироку суду через істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Зазначає, що зміна обвинувачення в суді відбулася з порушенням вимог ст. 277 КПК України та без врахування думки потерпілих; у вироку не вмотивовано необхідність застосування ст.71 КК України. У зв'язку з викладеним просить скасувати вирок та направити справу на новий судовий розгляд.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 вказує на порушення судом його прав, оскільки при зміні засудженому обвинувачення думка потерпілого не була з'ясована; посилається на необґрунтованість рішення суду в частині часткового задоволення його цивільного позову. На підставі викладеного просить скасувати вирок суду та направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в поданні та скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга та касаційне подання підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 275 КПК України розгляд справи судом провадиться тільки щодо підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення. Суд при доповненні чи зміні обвинувачення зобов'язаний додержуватися правил, установлених у статтях 276, 277,278 КПК України.

Прийшовши до переконання, що пред'явлене особі обвинувачення потрібно змінити, прокурор виносить постанову, в якій формулює нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення. Копії постанови про зміну обвинувачення вручаються учасникам процесу.

Як зазначено в ч.4 ст.277 КПК України, якщо в постанові прокурора ставиться питання про застосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин чи про зменшення обсягу обвинувачення, то суд роз'яснює потерпілому та його представнику їх право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.

З матеріалів справи убачається, що копії постанови про зміну в суді обвинувачення щодоОСОБА_2 з ч.ч. 2, 3 ст.149 КК України на ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України, які є менш тяжкими, потерпілим не вручалися та не роз'яснювалося їх право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.

Наведене є порушенням прав потерпілих та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення та направлення справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати наведене, перевірити інші доводи, викладені у касаційній скарзі та касаційному поданні прокурора, зокрема й щодо м'якості призначеного засудженому покарання, та постановити рішення відповідно до вимог закону.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

касаційне подання заступника прокурора Кіровоградської області та касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Устинівського районного суду Кіровоградської області від              16 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд.

  С У Д Д І :

Міщенко С.М.                           Пекний С.Д.                         Прокопенко О.Б.