ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Доповідач -суддя Плахотнюк С.О.у судовому засіданні взяли участь представники:

-          позивача -не з'явився,

-          відповідача -не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

ВАТ “Завод Березівські  мінеральні води” звернулося до господарського суду  Кіровоградської області з позовною заявою  до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної  особи  ОСОБА_1 про стягнення 5099,17 грн. заборгованості з урахуванням  втрат від інфляції, 3% пені, штрафу за договором комісії на продаж продукції НОМЕР_1.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2005 року у справі № 15/200 ( суддя Мохонько К.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.  Рішення обґрунтовано тим, що у відповідача  відсутнє перед  позивачем грошове зобов'язання по сплаті коштів за наданий відповідачу  на реалізацію товар -мінеральну воду, оскільки по договору комісії від комітента до комісіонера не переходить  право власності на товар, а тому  відсутній обов'язок комісіонера  по сплаті комітенту коштів за цей  товар.  Відсутні підстави, вважає місцевий господарський суд і для  задоволення позову про стягнення індексу інфляції, 3% річних  та санкцій у вигляді штрафу, витрат на юридичні послуги.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2006 у справі № 15/200 (  склад суду: головуючий Головко В.Г., судді Лисенко О.М., Павловський П.П.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.10.2005 частково скасовано. Стягнуто з відповідача  основний борг в сумі 1807,42 грн. та  інфляційні  втрати у сумі 374,77 грн., 3% річних -100,93 грн., судові витрати .

В решті позову рішення залишено без  змін.

СПД ФО -ОСОБА_1 в касаційній  скарзі до Вищого господарського суду України  на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.06 у справі № 15/200 просить її  скасувати і прийняти нове рішення про відмову у позові.

Касаційна  скарга обґрунтована порушенням  апеляційним  господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 210,411 Цивільного кодексу УРСР.

Сторони  у  судове засідання  не з'явилися, належним чином були повідомлені.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній  фактичних  обставин, проаналізувавши застосування судами першої та апеляційної інстанцій  при прийнятті відповідних судових рішень норм матеріального і процесуального  права,  Вищий господарський  суд України дійшов висновку, що касаційна  скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судами першої та  апеляційної інстанцій і вбачається з матеріалів справи, сторонами укладено договір комісії НОМЕР_2 за умовами якого позивач  доручає, а відповідач зобов'язується укласти від свого імені і за рахунок позивача договори поставки  мінеральної води “Березовська” і напоїв на її основі з третіми особами. Оплату за товар по договорам поставки, укладеним комісіонером з покупцем, проводить безпосередньо покупець на розрахунковий  рахунок комісіонера. Комітент зобов'язується сплатити комісіонеру комісійну винагороду. Датою передачі товару комісіонеру вважається дата, яка вказана в накладних комітенту. Право власності на переданий комісіонеру товар, а також на грошові кошти, що отримані від реалізації, залишаються у комітента і до комісіонера не переходять. За виконання доручення комітент сплачує комісіонеру винагороду в розмірі 100 грн. від суми договору з покупцем. Винагорода комісіонеру сплачується шляхом утримання належних останньому сум з грошових сум, перерахованих покупцем комісіонеру за продаж товару комітенту. Грошові  кошти комітенту сплачуються комісіонером в безготівковій  формі на протязі двох банківських днів з моменту  надходження коштів на розрахунковий рахунок останнього ( п.9.2 договору). Всі витрати комісіонера пов'язані з виконанням доручення, відшкодовуються останнім з отриманої винагороди. Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31 грудня 2003 року.

Встановивши, що відповідач після  закінчення строку дії договору -31.12.2003 року не повернув майно, яке є власністю позивача,  та передане на реалізацію (доказів його реалізації та перерахування відповідних коштів позивачу при вирішенні спору не надано), суд  першої інстанції правомірно визнав, що в порушення умов договору відповідач не виконав, взяті на себе зобов'язання. Висновок суду про відмову  у позові про  стягнення 1807,42 грн. -основної заборгованості відповідача на підставі того, що у відповідача відсутнє перед позивачем  грошове зобов'язання по оплаті коштів за наданий відповідачу  на реалізацію товар, апеляційна інстанція вважає, як такий, що  не відповідає умовам договору та чинному законодавству. Пунктом 9.2 договору, як встановлено судами, передбачено перерахування  комісіонером комітенту  грошових коштів в безготівковій формі на протязі двох банківських днів з моменту  надходження коштів на розрахунковий  рахунок комісіонера. Факт часткового перерахування  коштів позивачу за реалізований товар  підтверджує  і позивач.

Відсутність  доказів повернення позивачу нереалізованого товару або грошових коштів за нього,  відсутність доказів звернення  відповідача до позивача з належними документами які б підтверджували  факти залишку товару, неможливість його реалізації, відсутність звіту комісіонера про виконання договору свідчить,  як вірно вважає апеляційна  інстанція, про обов'язок комісіонера  нести відповідальність перед  комітентом відповідно  зі ст.ст. 611, 625, 1021 Цивільного кодексу України.

З врахуванням викладеного, Вищий господарський  суд України вважає, що апеляційна інстанція в повному обсязі , перевіривши законність і обґрунтованість  рішення  місцевого господарського суду, дійшла вірного висновку про  часткове скасування  рішення  про відмову в позові про стягнення інфляційних та річних у зв'язку із обґрунтованістю  позовних вимог в цій частині.

Керуючись ст.ст. 111⁷, 111⁹, 111¹¹ ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи  ОСОБА_1 на постанову від 23.01.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №15/200 залишити без задоволення.

Постанову від 23.01.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №15/200 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                      С. Плахотнюк

Судді:                                                                                              Н.Панченко  

                                                                                                        С.Самусенко