ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
18 липня 2006 р. |
№ 4/302-05-9254 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого - судді |
Плахотнюк С.О. , |
|
суддів: |
Плюшко І.А., Самусенко С.С., |
|
розглянувши матеріали касаційної скарги |
Суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 |
|
на постанову |
від 28.03.2006 р. Одеського апеляційного господарського суду |
|
у справі |
№ 4/302-05-9254 |
|
за позовом |
Комунального підприємства теплових мереж “Южтеплокомуненерго” |
|
до |
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 |
|
про |
стягнення 805, 02 гривні |
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача -Наконечний І.С.,
- відповідача -не з'явився,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2005 року позивач -КП теплових мереж “Южтеплокомуненерго” звернувся до господарського суду з позовом до відповідача -Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 805,02 грн. заборгованості за договором НОМЕР_1 по теплопостачанню і гарячому теплопостачанню.
Рішенням господарського суду Одеської області від 08 лютого 2006 року у справі №4/302-05-9254 (суддя Літвінов С.В.) позов задоволено. Стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на користь КП теплових мереж “Южтеплокомуненерго” 805,02 грн. основного боргу, 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28 березня 2006 року у справі №4/302-05-9254 (колегія суддів: Петров М.С. -головуючий, Колоколов С.І., Разюк Г.П.) рішення господарського суду Одеської області від 08.02.2006 змінено, викладено в наступній редакції:
“Позов задовольнити частково. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь КП теплових мереж “Южтеплокомуненерго” основний боргу у сумі 803,24 грн., держмито у сумі 101 грн. 77 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -117,73 грн.
В решті позову відмовлено”.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції Суб'єкт підприємницької діяльності -ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій ставить питання про скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 28 березня 2006 року та прийняття нового рішення про відмову в позові.
Касаційна скарга обґрунтована порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено:
04.11.2003 між Комунальним підприємством теплових мереж “Южтеплокомуненерго” та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір НОМЕР_1 на постачання теплової енергії та гарячої води, згідно з умовами якого Постачальник зобов'язувався поставляти Споживачу теплову енергію та гарячу воду в обсягах необхідних останньому, а СПД ОСОБА_1 оплачувати спожиту теплову енергію і гарячу воду по встановленим тарифам.
Відповідно до п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії здійснюється приладами обліку при їх наявності, а у випадку відсутності таких приладів кількість спожитої теплової енергії визначається постачальником відповідно із науково-технічним проектом “Управління енергозбереження в житлово-комунальному господарстві в м. Южний Одеської області” ВАТ “Укроргенергострой”.
Вартість послуг (тариф) на момент укладеного договору на власні та виробничі потреби складає 89,05 грн. ( п.6.2 договору), строк дії договору до 31.12.2003 (по. 10.1).
Суд апеляційної інстанції встановив, що зобов'язання СПД ОСОБА_1 по платі спожитої теплової енергії за листопад, грудень 2003 р., виникли із договору НОМЕР_1 , а за січень-квітень 2004, жовтень-грудень 2004 року, січень-квітень 2005 р. на підставі ст.ст. 11, 509 ЦК України.
Відповідно до розрахунків позивача здійснених у відповідності із вимогами Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні (затверджені Держжитлокомунгоспом 14.12.1993) вартість спожитої відповідачем теплової енергії складає 803,24 грн., на яку відповідачу виставлені рахунки.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суди встановили факт споживання відповідачем теплової енергії та несплати поставленої теплової енергії та дійшли вірного висновку про задоволення вимог позивача.
Викладені судом апеляційної інстанції висновки відповідають наведеним вимогам закону.
Суд апеляційної інстанції правомірно скасував рішення місцевого суду в частині стягнення в відповідача 1,78 грн. за споживання гарячої води та відмовив в цій частині в позові, оскільки позивачем не доведено факт надання послуг з гарячого водопостачання.
Доводи касаційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому постанову апеляційного суду належить залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на постанову від 28.03.2006 р. Одеського апеляційного господарського суду у справі № 4/302-05-9254 залишити без задоволення.
Постанову від 28.03.2006 р. Одеського апеляційного господарського суду у справі № 4/302-05-9254 залишити без змін.
Головуючий, суддя С. Плахотнюк
Судді: І. Плюшко
С. Самусенко