У х в а л а

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Школярова В.Ф.,
суддів	Гриціва М.І. та Прокопенка О.Б.,

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 01 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від              16 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1

 

         Вироком місцевого суду

 

                                            ОСОБА_1,  

                                            ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

                                               уродженця та жителя м. Маріуполя,

                                            раніше судимого:

-    24 листопада 2000 р. за ч.3 ст.81, ч.1 ст.89     КК України 1960 року до позбавлення волі на  3 роки, з відстрочкою виконання вироку на      2 роки;

- 10 жовтня 2002 року за ч.2 ст.296, ч.2 ст.186     КК України до позбавлення волі на 5 років.         22 серпня 2006 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 26 днів,

 

засуджено до позбавлення волі:

-    за ч.1 ст.309 КК України на один рік;

-    за ч.2 ст.185 КК України на два роки;

-    за ч.3 ст.185 КК України на три роки;

-    за ч.1 ст.187 КК України на три роки шість місяців;

-    за ч.2 ст.186 КК України на чотири роки.

 

На підставі ст.70 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено позбавлення волі на чотири роки.

 

         Постановлено стягнути із ОСОБА_1 у доход держави 175 грн.          20 коп. судових витрат.

 

         В апеляційній інстанції вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

 

Як визнав суд, 15 травня 2008 року, приблизно о 12 годині,              ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у квартирі АДРЕСА_1 таємно викрав телевізор із пультом дистанційного керування, заподіявши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 2 025 грн.

 

01 липня 2008 року, приблизно об 11 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, проник у будинок АДРЕСА_2, звідки таємно викрав золоті вироби, мобільний телефон із сім-карткою та гроші в сумі 150 грн., заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму         5 130 грн.

 

08 серпня 2008 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля школи АДРЕСА_3, напав на потерпілу ОСОБА_4 та із застосуванням насильства, небезпечного для її здоров`я, заподіявши потерпілій легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров`я, заволодів її майном, а саме: золотим ланцюжком та хрестиком, сумкою, мобільним телефоном, сім-карткою, особистими документами та документами родичів потерпілої, гаманцем, ключами і грошима в сумі             1 350 грн., заподіявши  ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1960 грн.

 

У 20-х числах серпня 2008 року, у вечірній час, ОСОБА_1, перебуваючи біля магазину «На рейді», що на вул. Гагаріна у м. Маріуполі, незаконно придбав (знайшов) канабіс, який зберігав при собі для особистого вживання. 26 серпня 2008 року, приблизно о 14 годині, ОСОБА_1, на зупинці громадського транспорту «ТФД» на пр. Луніна у м. Маріуполі, був затриманий працівниками міліції. При огляді ОСОБА_1 було виявлено та вилучено особливо-небезпечний наркотичний засіб - канабіс, вагою у висушеному стані 7,4 г., який засуджений незаконно зберігав при собі без мети збуту.

 

04 вересня 2008 року, приблизно о 09 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля входу до ЦРМ Маріупольського порту на пр. Луніна у м. Маріуполі, відкрито заволодів мобільним телефоном  та сім-карткою ОСОБА_5, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на суму 1 525 грн.

 

05 вересня 2008 року, приблизно о 24 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у будинку АДРЕСА_4, таємно викрав мопед, що належав потерпілому ОСОБА_6, вартістю 4 300 грн.

   

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеність винності та кваліфікацію злочинних дій ОСОБА_1, просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Прокурор вважає, що ОСОБА_1 призначено покарання, що не відповідає тяжкості вчинених ним злочинів та даним про його особу, внаслідок м`якості.

 

            Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що підстав для його задоволення немає.

 

Правильність висновків суду щодо доведеності винності                 ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.ч.2,3 ст.185,    ч.1 ст.187,ч.2 ст.186 КК України, та кваліфікація злочинних дій засудженого, прокурором не оспорюється.

 

Доводи, наведені у поданні прокурора про невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості злочинів та даним про його особу через м'якість, не можна визнати обґрунтованими.

 

Як убачається із вироку, суд, призначаючи засудженому покарання, дотримався вимог ст.65 КК України, урахував усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і зробив вірний висновок про призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

 

При цьому, судом ураховано те, що ОСОБА_1 раніше судимий,  вчинив ряд злочинів у стані алкогольного сп`яніння, три із вчинених винним злочинів є тяжкими.

 

Поряд із цим, судом ураховано й те, що ОСОБА_1 у вчиненому зізнався та щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочинів, тяжких наслідків від вчинення злочинів не настало. За таких обставин суд дійшов до обґрунтованого висновку про призначення винному мінімальної міри покарання, передбаченої санкціями відповідних статей кримінального закону. Доводи, наведені у касаційному поданні, висновки суду у цій частині не спростовують.

 

         Крім того, як убачається зі справи, прокурор у судовому засіданні також просив суд призначити ОСОБА_1 мінімальне покарання, передбачене санкціями  ч.1 ст.309, ч.ч.2,3 ст.185, ч.1 ст.187,ч.2 ст.186          КК України та за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити позбавлення волі на 4 роки.

 

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

 

Не вбачаючи підстав для задоволення касаційного подання прокурора, колегія суддів не знаходить підстав і для призначення справи до касаційного розгляду з викликом осіб, зазначених у ст.384 КПК України України.

 

Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а:

 

відмовити заступнику прокурора Донецької області у задоволенні касаційного подання.

      Судді:

 

 

 В.Ф. Школяров                                 М.І. Гриців                О.Б. Прокопенко