У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 01 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду                         м. Севастополя від 17 лютого 2009 року щодо ОСОБА_1

         Вироком Нахімовського районного суду м. Севастополя від                   21 листопада 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця та жителя  м. Севастополя

АР Крим, раніше судимого:

- 12 грудня 2002 року за ч.2 ст.17, ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на 3 роки, з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки;

-  06 жовтня 2004 року за ч.ч.1,2 ст.309,       ч.1 ст.317 КК України до позбавлення волі на 3 роки 1 місяць. 27 грудня 2006 року звільнений умовно-достроково на 4 місяці             26 днів;

засуджено за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на три роки.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, вирок щодо якої не оскаржується.

         Як визнав суд, 02 липня 2008 року,         приблизно о 24 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, за попередньою змовою із засудженою цим же вироком                ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, проник до квартири АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно ОСОБА_3 на загальну суму 1 450 грн., заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.    

         Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 17 лютого 2009 року апеляцію ОСОБА_1 задоволено частково. Вирок Нахімовського районного суду м. Севастополя від 21 листопада 2008 року змінено. Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, до позбавлення волі на два роки.       

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи правильність встановлення фактичних обставин справи та кваліфікацію злочинних дій ОСОБА_1, просить ухвалу щодо нього скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Прокурор вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосував ст.69 КК України та призначив ОСОБА_1 покарання, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та даним про особу засудженого, через м`якість.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що підстав для його задоволення немає.

Правильність висновків суду щодо доведеності винності                  ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,  прокурором не оспорюється.

Доводи, наведені у поданні прокурора про безпідставне застосування ст.69 КК України та призначення ОСОБА_1 покарання, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та даним про особу засудженого, через м`якість, не можна визнати обґрунтованими.

Як убачається із ухвали суду апеляційної інстанції, урахувавши те, що ОСОБА_1 влаштувався на роботу де він характеризується позитивно, що у вчиненому зізнався та щиро розкаявся, відшкодував заподіяну потерпілому шкоду, а також те, що потерпілий не просив суворо покарати винного, апеляційний суд знайшов за можливе призначити засудженому більш м`яке покарання, ніж передбачено санкцією ч.3 ст.185 КК України. 

Рішення апеляційного суду про застосування ст.69 КК України, належним чином умотивоване, і доводи, наведені у поданні прокурора, це рішення не спростовують.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Не вбачаючи підстав для задоволення касаційного подання прокурора, колегія суддів не знаходить підстав і для призначення справи до касаційного розгляду з викликом осіб, зазначених у ст.384 КПК України.

Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

відмовити прокурору, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, у задоволенні касаційного подання.

      Судді:

 В.Ф. Школяров                                М.І. Гриців                  О.Б. Прокопенко