Справа №22-ц-1032   2006 р.                                        Головуючий у 1 інстанції Клименко А.Я.

Категорія 19                                                                       Суддя-доповідач Хвостик С.Т.

УХВАЛА

Іменем    України

4 липня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого Маслова В.О.

суддів              Хвостика С.Г., Білецького О.М.

з участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М.

та осіб, які беруть участь у справі - позивача ОСОБА_1, його

представника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні  в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною  скаргою  Відділення  виконавчої дирекції Фонду  соціального страхування  від  нещасних  випадків  на  виробництві та  професійних захворювань України в м. Суми на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 травня 2006 року

у справі за позовом ОСОБА_1

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань України в м. Суми,

третя особа - ВАТ «Домобудівник»,

про відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

26 липня 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 7000 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди внаслідок нещасного випадку під час роботи у ВАТ«Домобудівник».

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11 травня 2006 року позов задоволений частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на користь ОСОБА_1 1800 грн. для відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі відповідач просить змінити рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, і зменшити суму відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції, під час перебування у трудових відносинах з ВАТ «Домобудівник» з ОСОБА_1 27 лютого 1980 року стався нещасний випадок внаслідок незабезпечення роботодавцем належних умов праці.

У зв'язку з отриманим трудовим каліцтвом висновком МСЕК від 3 березня 2004 року вперше йому встановлено 10% втрати професійної працездатності.

Дані обставини вірно встановлені судом і сторонами не оспорюються.

Враховуючи, що внаслідок незабезпечення належних умов праці ВАТ «Домобудівник» позивач втратив частково професійну працездатність, що негативно відобразилось на стані його здоров'я і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, призвело до фізичних і моральних страждань, висновок суду першої інстанції про заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди, обов'язок відшкодування якої відповідно до ст.ст.1, 21, 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування...» покладений саме на відповідні Фонди соціального страхування, є обґрунтованим.

При визначенні питання про наявність факту спричинення моральної шкоди суд дав належну правову оцінку всім доказам у справі, приймаючи до уваги і висновок МСЕК про наявність медичних ознак моральної шкоди.

Що стосується розміру стягнення, то визначивши його в сумі 1800 грн., суд виходив з наданих позивачем доказів стосовно характеру і обсягу його моральних страждань, а також -з урахуванням принципів розумності та справедливості, і такий висновок суду є обгрунтованим.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не містять посилань на такі порушення норм матеріального і процесуального права, щоб являлось підставою для зміни чи скасування рішення, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Щодо зменшення відшкодування моральної шкоди на 2006 рік, то суд не може застосувати цю норму Закону «Про державний бюджет України на 2006 рік», так як спірні відносини виникли до набрання юридичної сили вказаним Законом.

Керуючись ст. ст.307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 травня 2006 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.