ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-9397/08/1370
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 серпня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд
в складі: головуючої - судді Потабенко В.А.
при секретарі Білас Ю.Ю.,
з участю:
позивача - Партики М.В.,
представника відповідача - Матвійчук Н.М., згідно довіреності,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,
встановив:
позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова та зобов'язати останнє призначити пенсію на пільгових умовах.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що УПФ України в Галицькому районі м. Львова їй було відмовлено у призначенні пільгової пенсії за Списком № 2, оскільки Міжгірський будинок-інтернат для психічно хворих, в якому вона працювала з 1980 року по 1991 рік був підпорядкований Львівському обласному відділу соціального забезпечення.
Вважає таку відмову неправомірною, оскільки особам, які працювали разом з нею, було призначено пенсію за віком на пільгових умовах. Відтак, вимушена звернутись до суду.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала повністю, покликаючись на обставини, викладені у ньому.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються особи, які працювали на посадах за Списком № 1, 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. При цьому, при визначенні права на пільгову пенсію застосовується та редакція Списків, що була чинна на період роботи особи. Як вбачається з поданих до УПФ у Галицькому районі документів, ОСОБА_1працювала у 1980-1991 рр. у Міжгірському будинку-інтернаті для психічно хворих, який в період її роботи був підпорядкований Львівському обласному відділу соціального забезпечення, а відтак, і Міністерству соціального забезпечення, і не відносився до установ охорони здоров'я, як це передбачає редакція Списку № 2 від 22.08.1956 року. В зв'язку з наведеним, в УПФ в Галицькому районі відсутні правові підстави для призначення позивачці пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
В ході розгляду справи судом було досліджено докази, наявні в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 р. N 1788-XII, з змінами та доповненнями (далі - Закон), право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, незалежно від місця останньої роботи, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посаді показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і зі стажем роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
В судовому засіданні було встановлено, щоОСОБА_1працювала в Міжгірському будинку-інтернаті для психічно хворих на посаді:
- санітарки з 01.11.1980 року по 01.01.1987 року;
- санітарної прибиральниці палатної з 01.01.1987 року по 01.11.1987 року;
- санітарки палатної з 01.11.1987 року по 01.03.1988 року;
- ванщиці з 01.03.1988 року по 02.01.1989 року;
- санітарки палатної з 02.01.1989 року по 25.10.1991 року.
У розділі XXVI Списку N 2 професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР N 1173 від 22 серпня 1956 р., що діяв до 01.01.1992 року, перелічені особи, зайняті на роботах в установах охорони здоров'я, зокрема: молодший медичний персонал, працюючий в лепрозоріях, психіатричних та психоневрологічних установах (безпосередньо обслуговуючий психічних хворих), туберкульозних та інфекційних закладах (безпосередньо обслуговуючий хворих), прозекторських та моргах.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, архівних довідок, відповіді архівного відділу Перемишлянської районної державної адміністрації № 1/21-1836 від 18.08.2009 року, Міжгірський будинок-інтернат для психічно хворих у 1991 році належав до Львівського обласного відділу соціального забезпечення, а відтак, і до Міністерства соціального забезпечення, а не до Міністерства охорони здоров'я.
Посади, які обіймала позивачка працюючи у Міжгірському будинку-інтернаті для психічно хворих, були віднесені до списку N 2 лише у 1991 році, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 10 від 26 січня 1991 року.
Згідно з Постановою Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 6 грудня 1991 р. N 1931, до затвердження Кабінетом Міністрів України Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, діють наявні списки. Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України N 162 від 11 березня 1994 р., також передбачене пільгове забезпечення молодшого медичного персоналу, що працював у будинках-інтернатах для психічно хворих за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п. 2 Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 р., до події, факту застосовується той закон або іншій нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відтак, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивачки про право на пільгове пенсійне забезпечення, згідно зі списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Крім того, відповідно до ст. 100 Закону N 1788-XII порядок та умови призначення пенсії проводиться на підставі раніше чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний термін з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 28.08.2009 року.
Суддя (Підпис)
З оригіналом звірено
Суддя Потабенко В.А.
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-9397/08/1370
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна і резолютивна частини)
28 серпня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд
в складі: головуючої - судді Потабенко В.А.
при секретарі Білас Ю.Ю.,
з участю:
позивача - Партики М.В.,
представника відповідача - Матвійчук Н.М., згідно довіреності,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,
встановив:
виготовлення мотивувальної частини постанови відкласти до п'яти днів.
Тому, відповідно до вимог ст.ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, судом вирішено проголосити вступну та резолютивну частини постанови суду, а з мотивувальною частиною постанови особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись або одержати її у суді після 02.09.2009 року.
Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний термін з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Потабенко В.А.
Текст постанови виготовлений в одному примірнику в нарадчій кімнаті