Судове рішення #586790
2/592

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________


ПОСТАНОВА

Іменем України


05.04.2007  року                                                            Справа № 2/592




Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:


головуючого:                                        Медуниці О.Є.

суддів                                                  Бородіної Л.І.

                                                            Перлова Д.Ю.

                                                            

Секретар судового засідання:          Михайличенко Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача                                         Сімейко А.М., представник за

довіреністю б/н від 04.04.07;


від відповідача                                         Мова В.І., представник за довіреністю

б/н від 01.01.05;


розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу          Відкритого акціонерного товариства

„Сєвєродонецький Хімремонт”,

м. Сєвєродонецьк Луганської області


на рішення          

господарського суду                              Луганської області

від                                                            07.02.07 (підписано 12.02.07)

по справі                                                 №2/592 (суддя – Седляр О.О.)


за позовом          Колективного підприємства „Аргон”,

м. Сєвєродонецьк Луганської області


до відповідача          Відкритого акціонерного товариства

„Сєвєродонецький Хімремонт”,

м. Сєвєродонецьк Луганської області

          

про                                                          стягнення 29501 грн. 65 коп.




ВСТАНОВИВ:


Колективне підприємство „Аргон”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, позивач у справі, звернувся з позовною заявою до господарського суду Луганської області про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Сєвєродонецький Хімремонт”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, відповідач у справі, заборгованості у сумі 29501 грн. 65 коп. за виконані роботи по договору підряду №8 від 17.06.02.


Листом від 07.02.07 позивач уточнив та зменшив розмір позовних вимог згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України, просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 10082 грн. 28 коп. за виконані підрядні роботи (а.с.6,Т.2).


Рішенням господарського суду Луганської області від 07.03.07 у справі №2/592 позовні вимоги задоволенні; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Сєвєродонецький Хімремонт” на користь Колективного підприємства „Аргон” заборгованість у сумі 10082 грн. 28 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 100 грн. 82 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу 118 грн. 00 коп.

Рішення суду мотивовано тим, що до спірних правовідносин слід застосовувати правила про позовну давність, встановлені Цивільним кодексом України в редакції 2003 року, строк позовної давності не сплинув, оскільки відповідачем неодноразово здійснено дії, що свідчать про визнання свого боргу, відповідач не надав доказів щодо перерахування ним позивачеві всієї суми заборгованості за договором підряду від 17.06.02 №8, а також, що цей  факт встановлений рішенням місцевого господарського суду по справі №6/270 та постановою апеляційного господарського суду Луганської області від 17.10.06 по даній справі, під час розгляду даної справи судом було встановлено наявність заборгованості відповідача перед позивачем саме за договором підряду від 17.06.02 №8 станом на 30.04.06 у сумі 29878 грн. 86 коп. та відсутність заборгованості за договором підряду від 29.05.03 №2, про що було зазначено у мотивувальній частині процесуальних документів.


Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач – відкрите акціонерного товариства „Сєвєродонецький Хімремонт”, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 14.03.07, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 07.02.07 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Відповідач зазначив, що підприємство розрахувалось з позивачем за виконані роботи по договору підряду №8 від 17.06.02, згідно актів за липень 2002 року на суму 124223 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень та актами взаємозаліків.

На думку скаржника, суд першої інстанції безпідставно не врахував акт звірки взаємної заборгованості від жовтня 2006 року, оскільки суму 1060 грн. 10 коп. за протоколом взаємозаліку від березня 2002 року, суму 3116 грн. 48 коп. за протоколом взаємозаліку від 30.09.02 та суму 5905 грн. 70 коп. за протоколом взаємозаліку від 20.09.03 позивач зарахував саме у рахунок погашення заборгованості по договору №8 від 17.06.02.

Крім того, відповідач вважає, що посилання місцевого господарського суду на рішення суду по справі №6/270, безпідставні, оскільки спір у даній справі був по договору №2 та судом не було з’ясовано наявність заборгованості по іншим договорам, так як суд не виходив за межи позовних вимог.   


Позивач – Колективного підприємства „Аргон”, відзивом, який надав 05.04.07 до апеляційної інстанції, з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.


Розпорядженням від 18.08.06 голови Луганського апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства „Сєвєродонецький Хімремонт” від 14.03.07 на рішення господарського суду Луганської області від 07.02.07 по справі №2/592 призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Бородіна Л.І., Перлов Д.Ю. – судді.


Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.


Заслухавши представників сторін, присутніх в судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.


Підставами для виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України).


Як на підставу своїх вимог позивач посилається на договір підряду №8 від 17.06.02 (далі - Договір) (а.с.45-47;Т.1).

Відповідно п.1.1 договору генпідрядник (відповідач) доручив, а підрядник (позивач) прийняв на себе зобов’язання по виконанню робіт по капітальному ремонту металоконструкцій трубопроводів і обладнання у цехах ВАТ „ЛИНОС”.

Зміст та строки виконання основних етапів встановлюються дефектними відомостями і графіком виконання робіт узгодженими обома сторонами, які є невід’ємним додатком до договору (п.1.2 договору).  

Пунктом 2.1 договору встановлено, що вартість робіт визначається на підставі протоколу узгодження договірної ціни і кошторису затверджених сторонами, які є невід’ємним додатком до договору.

Вартість виконаних робіт по даному договору складає 125000 грн., в тому числі ПДВ (п.2.2 договору).


Позивач виконав підрядні роботи для відповідача на загальну суму 124223 грн. 00 коп., про що свідчать довідка вартості виконаних підрядних робіт за липень 2002 рік та акти (форми КБ - 2В) приймання виконаних підрядних робіт №3 за липень 2002 рік на суму 49353 грн. 36 коп., №4 за липень 2002 рік на суму 14526 грн. 44 коп., №5 за липень 2002 рік на суму 60343 грн. 20 коп., які підписані сторонами без зауважень (а.с.36-44,Т.1).


Згідно п.2.3 договору відповідач зобов’язався здійснити оплату за виконані роботи по їх етапному закінченню не раніше чотирьох місяців з моменту здачі - приймання обсягу виконаних робіт та виставлення рахунку до оплати протягом 10 банківських днів.


31.07.02 позивач надав відповідачу рахунок на оплату виконаних підрядних робіт на підставі актів форми КБ-2В за липень 2002 року на суму 124233 грн. 00 коп. (а.с.53;Т.1)


Позивач у позові вказав, що відповідачем було частково погашено борг за договором на суму 94721 грн. 35 коп.

Непогашеним залишився борг на суму 29501 грн. 65 коп.


Пунктом 8.3 договору передбачено, що даний договір чинний з моменту його підписання обома сторонами і діє до виконання своїх обов’язків сторонами по даному договору, а в частині розрахунків до їх повного завершення.


Відповідач наполягає на тому, що заборгованість за договором №8 від 17.06.02 ним погашена повністю: частково шляхом взаємозаліків (а.с.97-136;Т.1) і частково шляхом перерахування грошових коштів (а.с.99-115;Т.1).


Позивач, врахувавши доводи відповідача, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог і просив стягнути з відповідача заборгованність в сумі 10082 грн. 28 коп. за виконані підрядні роботи.


Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в зазначеній сумі мотивував тим, що не являються доказами погашення боргу за спірним договором:

- акт взаємозаліку від 30.09.02 по цеглі в сумі 2162 грн. 16 коп. та по оренді в сумі 954 грн. 32 коп. (а.с.140;Т.1);

- акт взаємозаліку зустрічних вимог сторін від березня 2003 року на суму 1060 грн. 10 коп. (а.с.141;Т.1);

- протоколом про залік взаємних вимог від 20.09.03 №11 за виконані роботи на суму 10005 грн. (а.с.142;Т.1).


Судова колегія погоджується із даним висновком місцевого суду, оскільки залік взаємної заборгованості між сторонами за актом від 30.09.02 відбувся в погашення боргу за виконані роботи за договором №1 від 10.01.02 (як зазначено в самому акті), а не за спірним договором (а.с.134;Т.1); акт погашення взаємної заборгованості за березень 2003 року не містить посилання на будь –який договір за яким здійснено залік, сума заліку – 1060 грн. 10 коп. не відповідає сумі боргу за договором підряду №8 від 17.06.02, оскільки у березні 2003 року вона була значно більша; протокол заліку взаємних вимог №11 від 20.09.03 також не містить посилання на погашення боргу за договором підряду №8 від 17.06.02.


Крім того, на час звернення позивача в суд із позовом по даній справі, набрало законної сили рішення господарського суду Луганської області від 27.07.06 у справі №6/270 (а.с.81,82;Т.1), яке постановою Луганського апеляційного господарського суду від 17.10.06 залишено без змін (а.с.83,84;Т.1).

Дане рішення стосувалось вимог КП „Аргон” до ВАТ „Сєвєродонецький Хімремонт” про стягнення боргу з відповідача за договором підряду №2 від 20.05.03. Даним рішенням у позові відмовлено, оскільки суд по даній справі встановив, що заборгованість за договором підряду №2 від 29.05.03 відсутня, а є заборгованість за договором підряду №8 від 17.06.02 в сумі 31106 грн. 86 коп. (а.с.82;Т.1).

Факти встановлені рішеннями господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України).


Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції безпідставно врахував рішення по справі №6/270 є помилковими, оскільки досліджувалися одні й тіж самі докази, що і по даній справі, висновок суду щодо наявності боргу саме за договором №88 (тобто №8) є однозначним; рішення набрало законної сили.


В актах взаємозаліків зазначається, що прийняті судом першої інстанції, як доказ погашення вимог за договором №8 і як доказ виконання відповідачем дій передбачених ст.264 Цивільного кодексу України зазначається договір №88, а не №8.

Судова колегія погоджується із доводами суду першої інстанції, що мова в даному випадку йде стосовно договору №8 від 17.06.02, оскільки сторонами припущено технічну помилку.

Судова колегія також враховує, що в усіх актах зазначено одну й ту ж дату – 17.06.02. Згідно пояснень сторін в судовому засіданні 05.04.07 – іншого договору за цією ж датою не снує і договір за №88 також не укладався.


Суд першої інстанції вірно визначив, що строк позовної давності на час звернення позивачем до суду не сплинув, оскільки відповідач вчинив певні дії та визнав свій борг перед позивачем, що підтверджується матеріалами справи, а саме:

- актом звірки взаємних розрахунків, який підписано сторонами без зауважень (а.с.86;Т.1).

- актом звірки взаємних розрахунків, який підписано сторонами без зауважень (а.с.19;Т.1).

- відповідач неодноразово визнавав борг у 2003, 2004, 2005 та 2006 роках по договору від 17.06.02 №8, про що свідчать: двосторонні протоколи про залік взаємних вимог від 30.04.06 №3/04, від 28.02.06 №2/02, від 31.03.06 №3/03, від 31.12.05 №7/12, від 31.01.06 №1/01, від 30.09.06 №5/09, від 30.11.05 №6/11, від 30.06.05 №3/07, від 31.08.05 №4/08, від 30.04.05 №2/04, від 31.05.05 №3/05, від 31.12.04 №1/12, від 28.02.05 №1/02, від 31.10.04 №1/10, від 30.11.04 №1/10, від 30.09.04 №1/09, від 30.09.04 №2/09, від 30.06.04 №1/6, від 31.05.04 №1/5, від 30.04.04 №2, від 31.03.04 №2, від 12.02.04 №1, від 28.11.03 №11 (а.с.21-35;Т.1).


Даний висновок відповідає вимогам закону, а саме: згідно абзацу другого п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.03 – щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують  існувати після набрання ним чинності.

Отже, цивільні правовідносини між сторонами виникли під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, але на даний час відповідач не виконав обов’язки за договором, підрядні роботи повністю не сплатив, тому стосунки між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, що діє з 01.01.04.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).


Згідно з п.п.1, 3 ст.264 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.


На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 07.02.07 по справі №2/592 ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судова колегія витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносить на заявника – відкрите акціонерне товариство „Сєвєродонецький Хімремонт”, м. Сєвєродонецьк Луганської області.


У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.


Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -


ПОСТАНОВИВ:


1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Сєвєродонецький Хімремонт”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, від 14.03.07 на рішення господарського суду Луганської області від 07.02.07 у справі №2/592 залишити без задоволення.


2. Рішення господарського суду Луганської області від 07.02.07 у справі №2/592 залишити без змін.


3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.


Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.



Головуючий                                                                      О.Є.Медуниця

          


Суддя                                                                                Л.І. Бородіна



Суддя                                                                                Д.Ю. Перлов

  • Номер:
  • Опис: стягнення 30450570,30 грн.
  • Тип справи: Скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби
  • Номер справи: 2/592
  • Суд: Господарський суд м. Києва
  • Суддя: Медуниця О.Є.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 18.03.2016
  • Дата етапу: 17.04.2016
  • Номер:
  • Опис: стягнення 30450570,30 грн.
  • Тип справи: Скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби
  • Номер справи: 2/592
  • Суд: Господарський суд м. Києва
  • Суддя: Медуниця О.Є.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Направлено до апеляційного суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 18.04.2016
  • Дата етапу: 05.07.2016
  • Номер:
  • Опис: стягнення 30450570,30 грн*
  • Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
  • Номер справи: 2/592
  • Суд: Касаційний господарський суд
  • Суддя: Медуниця О.Є.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 29.09.2016
  • Дата етапу: 18.10.2016
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація