СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

 

Постанова

Іменем України

13 квітня 2007 року

Справа № 2-28/3640-2006А

 

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Волкова К.В.,

суддів                                                                      Фенько Т.П.,

                                                                                          Черткової І.В.,

 

секретар судового засідання                                        Алєєва А.М.                              

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_2 від 12.03.07;

відповідача: Дішко Олександр Костянтинович, довіреність №502/0/10 від                                                    01.02.07;

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1 на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Альошина С.М.) від 12.09.2006 року у справі № 2-28/3640-2006А

за позовом           Фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до           Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим (вул. Леніна 22-а,Алушта,98500)

  

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.11.2005 року НОМЕР_1

                                                           

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець  ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті від 23.11.2005 року НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6953,25 грн. за порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Альошина С.М.) від 12.09.2006 року у справі № 2-28/3640-2006А відмовлено у задоволенні позову. Господарський суд першої інстанції під час вирішення спору дійшов висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій за незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

          Не погодившись з постановою суду, фізична особа - підприємець  ОСОБА_1 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

                    Апеляційна скарга мотивована тим, що готівкові кошти знаходились не на місці проведення розрахункових операцій та належали директору кафе „Південна ніч” особисто.

                    У судових засіданнях 03.04.2007 року та 10.04.2007 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник податкової інспекції проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

                    Після оголошеної перерви 13.04.2007 року представники сторін не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Судова колегія вважає можливим закінчити розгляд спору за відсутністю представників сторін.

                    Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

                    Державною податковою адміністрацією в Автономній Республіці Крим 03.08.2005 року було проведено перевірку з контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу кафе-бару „Южная ночь”, розташованому по АДРЕСА_2, який належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1. По результатах перевірки був складений акт НОМЕР_3 від 12.08.2005 року.

                    Перевіркою було встановлено порушення з боку позивача пункту 13 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме, була встановлена невідповідність суми наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на суму 1390,65 грн.

                    На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у місті Алушті Автономної Республіки Крим було прийнято рішення НОМЕР_4 від 17.08.2005 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6953,25 грн.

                    Зазначене рушення оскаржувалось позивачем у порядку, передбаченому пунктом 5.2 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у результаті чого рішеннями Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим НОМЕР_5 від 14.10.2005 року та Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим НОМЕР_6 від 17.11.2005 року скарги позивача були залишені без задоволення.

                    По результатах адміністративного оскарження податковим органом було прийнято нове податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 від 23.11.2005 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6953,25 грн., яке оскаржувалось позивачем у судовому порядку.

                    Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін та свідків,  обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

                    Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

                    Статтею 22 зазначеного Закону встановлено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

                    Під час проведення перевірки був встановлений факт реалізації одної пляшки вина „Мускат” за ціною 28,00 грн. та одної пляшки коньяку „Коктебель” за ціною 40,00 грн., всього на суму 68,00 грн. Перевіркою також було встановлено, що сума наявних коштів склала 1479,00 грн., а сума коштів, зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій (без урахування вартості контрольної закупки) склала 88,35 грн.

                    Як вбачається з акту перевірки невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, склала 1390,65 грн.

                    В акті перевірки також зазначено, що будь-яких заперечень до щодо перевірки бармен ОСОБА_3, у присутності якої було проведено перевірку, не має.          Проте, акт перевірки ОСОБА_3 та позивач не підписувала, про що був складений акт відмови від підпису НОМЕР_7 від 03.08.2005 року. Позивач був ознайомлений з актом перевірки лише 21.10.2005 року про що свідчить запис, зроблений в акті перевірки.

                    Під час розгляду апеляційної скарги колегією суддів для з'ясування обставин справи у судовому засіданні, що відбулось 10.04.2007 року, були допитані у якості свідків ОСОБА_3, бармен кафе-бару „Южная ночь”, та ОСОБА_4 -офіціант.

                    Свідок ОСОБА_3 пояснила, що працює барменом у кафе-барі „Южная ночь”, який належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1. Також пояснила, що у серпні 2005 року у кафе-бар увійшли дві жінки, які придбали пляшку вина та пляшку коньяку, при цьому операцію було проведено через реєстратор розрахункових операцій та видано чек. Після чого жінки представились співробітниками податкової інспекції та почали перевірку готівкових коштів від реалізації продукції. При цьому одна з співробітників податкового органу пройшла за барну стійку, де знаходився реєстратор розрахункових операцій, а інша пройшла до кабінету директора бару, який знаходиться за барною стійкою. При цьому друга винесла з кабінету грошові кошти, які підраховувались разом з грошима, що знаходились у касі.

                    Свідок ОСОБА_4 пояснила, що у серпні 2005 року, коли вона проходила стажування у кафе-барі „Южная ночь” у якості офіціанта, у бар увійшли дві жінки, які представились податковими інспекторами, при цьому одна з них заходила до кабінету директора.

                    Оцінивши свідчення у порядку, передбаченому статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія дійшла висновку, що під час здійснення перевірки співробітниками враховувались готівкові кошти, які знаходились у кабінеті директора.

                    Відповідно до статті 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

                    Судова колегія зазначає, що кабінет директора кафе-бару „Южная ночь” не був місцем проведення розрахунків, тому сума коштів вилучена з цього приміщення не могла бути врахована під час перевірки відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

                    При цьому судовою колегією враховуються пояснення ОСОБА_3, зазначені у оскаржуваній постанові суду першої інстанції, відповідно до яких кошти в сумі 1300,00 грн. знаходились у приміщенні, яке у свою чергу знаходилось поряд з барною стійкою. Проте суд першої інстанції поважав зазначені пояснення недостовірними, оскільки заперечень під час проведення перевірки бармен ОСОБА_3 не надала, а підрахування коштів ОСОБА_3 здійснювала власноручно, про що був складений акт опису купюр.

                    Проте, судова колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції, оскільки, по-перше, ОСОБА_3 взагалі з актом перевірки ознайомлена не була, тому не могла надати заперечень щодо правомірності проведення перевірки, по-друге, акт опису ОСОБА_3 також не підписувався, що не може слугувати належним доказом того, що вона власноручно перераховувала грошові кошти.

                    Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

                    Таким чином, оскільки податковим органом належним чином не був доведений факт порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, тому судова колегія вважає безпідставними висновки, зроблені в акті перевірки та неправомірним застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 6953,25 грн. на підставі рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті від 23.11.2005 року НОМЕР_1.

                    За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню, а рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті від 23.11.2005 року НОМЕР_1 підлягає визнанню нечинним.

                    Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 85,00 грн. з Державного бюджету України на підставі частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

                    Враховуючи викладене, судова колегія вважає апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню, а постанову господарського суду першої інстанції такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими.

                    Керуючись статтями 195, пунктом 3 статті 198, пунктом 2 статті 202, статтею 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:         

                    1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

                    2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2006 року у справі № 2-28/3640-2006А скасувати.                    

                    3. Прийняти нову постанову. 

                    4. Позов задовольнити.

                    5. Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим НОМЕР_1 від 23.11.2005 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6953,25 грн.

          5. Повернути з Державного бюджету України (п/р 31111095500002 УДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, код ОКПО 22301854) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; п/р НОМЕР_8 у Алуштинській філії АКБ "Укрсоцбанк") 85,00 грн. державного мита.

                    6. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати виконавчий документ.

                    Постанова набирає законної сили з моменту оголошення.

                    Постанову може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

 

                                                 

Головуючий суддя                                                            К.В. Волков

Судді                                                                                          Т.П. Фенько

                                                                                          І.В. Черткова